Постанова

від 29.12.2009 по справі 2-а-1235/09

БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-1235/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2009 року суддя Бар вінківського районного суду Харківської області Коптєв Ю.А. розглянувши в п орядку письмового проваджен ня адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Барвінківському р айоні Харківської області пр о поновлення пропущеного стр оку для звернення до адмініс тративного суду, зобов'язанн я перерахунку та виплати дер жавної соціальної допомоги я к особі, яка має статус «Дитин а війни»

ВСТАНОВИВ:

22.12.2009 року до Барвінківського районного суду Харківської області надійшов адміністра тивний позов ОСОБА_1 , в як ому вона просить суд віднови ти пропущений строк для звер нення до суду за захистом пор ушених прав, свобод та інтере сів за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року, зобов'язати відповідач а нарахувати та виплатити їй , як особі, яка має статус «Дит ина війни», недосплачену щом ісячну державну соціальну до помогу за 2006-2007 роки в сумі 2733 грн . 30 коп.

В обґрунтування своїх позо вних вимог позивач посилалас я на те, що вона належить до со ціальної категорії «Дитина в ійни» та відповідно до ст. 6 За кону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року має пр аво на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від міні мального розміру пенсії за в іком.

Відповідач всупереч Рішен ня Конституційного Суду Укра їни № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, як им були визнані неконституц ійними окремі положення Зако ну України «Про державний бю джет України на 2007 рік», в тому числі й щодо зупинення ст.6 Зак ону України «Про соціальний захист дітей війни», не здійс нив нарахування та виплату в ідповідного підвищення до пе нсії.

Відповідач надав заперече ння на позов, в яких просить су д в задоволенні позову відмо вити. В обґрунтування своїх д оводів зазначив, що рішення К онституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 стосу валось лише Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», рішень щодо неконст итуційності Законів України «Про Державний бюджет Украї ни на 2006 рік» Конституційним С удом України не приймалось. Т аким чином, на думку відповід ача рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 рок у зворотної дії в часі не має, а тому на період до 09 липня 2007 ро ку не поширюється.

Крім того, відповідач вважа є свої дії щодо невиплати поз ивачу доплати до пенсії, пере дбаченої ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» правомірними через н евизначеність на законодавч ому рівні органу на який покл адено обов'язок здійснення т аких виплат особам, які мают ь статус дитини війни, за раху нок яких коштів повинні здій снюватися ці виплати та який розмір мінімальної пенсії з а віком необхідно застосовув ати при обчисленні таких доп лат. Також ст. 7 даного закону п ередбачалося, що фінансове з абезпечення державних соці альних гарантій здійснювати меться за рахунок коштів Дер жавного бюджету України, а Пе нсійний фонд України діє на п ідставі Положення «Про Пенсі йний фонд України», відповід но до якого бюджет Пенсійног о фонду України формується з чітко визначених джерел і що року затверджується Кабінет ом Міністрів України.

При цьому, відповідач зазна чає про необґрунтованість до водів позову щодо застосуван ня до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загал ьнообов'язкове державне пенс ійне страхування”, оскільки розмір мінімальної пенсії з а віком, встановлений абзацо м 1 частини 1 цієї статті засто совується виключно для визна чення розмірів пенсії, призн ачених за цим Законом. Також, в ідповідач наполягав на відмо ві в задоволенні позову чере з пропущення позивачем строк у звернення до суду з адмініс тративним позовом, визначено го ст. 99 КАС України.

Сторони, будучи належним чи ном повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з' явил ися, надали суду заяви про мож ливість розгляду справи за ї х відсутності.

Вважаю можливим розгляну ти справу в порядку письмо вого провадження на основі наявних у суду матеріалів без проведення судового за сідання.

Вивчивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд вв ажає, що позов підлягає частк овому задоволенню з наступни х підстав.

Позивач - ОСОБА_1 , на родилася ІНФОРМАЦІЯ_1 ро ку в с. Грушуваха Барвінківс ького району Харківської об ласті .

Згідно із ст. 1 Закону Україн и «Про соціальний захист діт ей війни» дитиною війни є осо ба, яка є громадянином Україн и та якій на час закінчення (2 в ересня 1945 року) Другої світово ї війни було менше 18 років. Від повідно, позивач є дитиною ві йни в розумінні Закону Украї ни «Про соціальний захист ді тей війни». Даний факт підтве рджується копією посвідченн я позивача № НОМ ЕР_1, виданого 19.10.1995 року з прос тавленим в ньому штампом «Ди тина війни» (а.с. 5).

Відповідач не заперечує то го факту, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону Укр аїни «Про соціальний захист дітей війни».

Враховуючи зазначений ста тус позивача, суд зазначає, що її соціальний захист регулю ється Законом України «Про с оціальний захист дітей війни ».

Відповідно до ст. 6 Закону Ук раїни «Про соціальний захист дітей війни», цій категорії г ромадян пенсії або щомісячне довічне грошове утримання ч и державна соціальна допомог а, що виплачується замість пе нсії, підвищуються на 30 відсот ків мінімальної пенсії за ві ком.

Згідно ст. 7 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечен ня державних соціальних гара нтій, передбачених цим Закон ом, здійснюється за рахунок к оштів Державного бюджету Укр аїни.

Законом України «Про Держа вний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 р оку дію ст.6 зазначеного Закон у на 2006 рік зупинено.

Законом України «Про внесе ння змін до Закону України «П ро Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року, який набрав чинн ості 15.03.2006 року, до статті 110 Зако ну України «Про Державний бю джет на 2006 рік» було внесено зм іни, якими встановлено, що піл ьги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціа льний захист дітей війни» у 200 6 році запроваджуються поета пно, за результатами виконан ня бюджету у першому піврічч і, у порядку, визначеному Кабі нетом Міністрів України за п огодженням з Комітетом Верхо вної Ради України з питань бю джету.

Проте, у 2006 році пільги, встан овлені ст.6 Закону України «Пр о соціальний захист дітей ві йни» запроваджені не були.

Закони України «Про Держав ний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 ро ку та «Про внесення змін до За кону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року н еконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

Таким чином, відповідно до в ищезазначених Законів, у від повідача не було підстав нар аховувати та сплачувати пози вачу доплату до пенсії, перед бачену ст.6 Закону України «Пр о соціальний захист дітей ві йни», оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зупин ено, а потім передбачені нею в иплати не запроваджені.

Крім того, надаючи перевагу Законам України «Про Держав ний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 ро ку та «Про внесення змін до За кону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року, с уд виходить з того, що з акони є актами єдиного органу зако нодавчої влади - Верховної Ра ди України. Конституція Укра їни не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншог о закону, в тому числі залежно від предмета правового регу лювання. Немає такого закону України, який би регулював пи тання подолання колізії норм законів, що мають однакову юр идичну силу.

Конституційний Суд Україн и у п.3 мотивувальної частини р ішення від 03.10.1997 року №4-зп (справ а про набуття чинності Конст итуцією) зазначив: «Конкретн а сфера суспільних відносин не може бути водночас врегул ьована однопредметними норм ативними правовими актами од накової сили, які за змістом с уперечать один одному. Звича йною є практика, коли наступн ий у часі акт містить пряме за стереження щодо повного або часткового скасування попер еднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акт а, якщо інше не передбачено са мим цим актом, автоматично ск асовується однопредметний а кт, який діяв у часі раніше».

Виходячи із системного ана лізу наведених норм законода вства, суд не знаходить підст ав для задоволення позовних вимог позивача, які стосують ся виплат доплати до пенсії з а 2006 рік. Відповідач по справі п ротягом 2006 року діяв у відпові дності з чинним законодавств ом та не мав підстав здійснюв ати позивачу щомісячні допла ти до пенсії, оскільки до 15.03.2006 р оку дія ст.6 Закону України «Пр о соціальний захист дітей ві йни» була зупинена, а з 15.03.2006 рок у здійснення доплат, визначе но у інший спосіб, тобто поста влено в залежність від викон ання у другому півріччі 2006 рок у Закону України «Про Держав ний бюджет на 2006 рік».

Вимоги щодо здійснення поз ивачу доплати до пенсії за 2007 р ік, суд вважає такими, що підля гають задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюдж ет на 2007 рік», дію статті 6 Закон у України «Про соціальний за хист дітей війни», з урахуван ням ст. 111 цього Закону, було зуп инено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп\2007 року, у справі за поданням 46 на родних депутатів України щод о відповідності Конституції України (конституційності) п оложень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальн і гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конст итуції України (є неконститу ційним) положення п. 12 ст. 71 Зако ну України «Про Державний бю джет на 2007 рік», яким зупинено д ію ст. 6 Закону України «Про со ціальний захист дітей війни» , з урахуванням ст. 111 цього Зако ну.

Рішення Конституційного С уду України у цій справі має п реюдиціальне значення для су дів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'яз ку з правовідносинами, які ви никли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, щ о визнані неконституційними . Рішення Конституційного Су ду України є обов'язковим до в иконання на території Україн и, остаточним і не може бути ос каржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Консти туції України закони, інші пр авові акти або їх окремі поло ження, що визнані неконститу ційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційн им Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 К онституції України та дати у хвалення рішення Конституці йним Судом України відповіда ч повинен був нараховувати т а сплачувати позивачу доплат у до пенсії, передбачену ст.6 З акону України „Про соціальни й захист дітей війни” з 09.07.2007 ро ку, оскільки з моменту ухвале ння Конституційним Судом Укр аїни рішення щодо неконститу ційності пункту 12 статті 71 Зак ону України „Про Державний б юджет України”, ця норма втра тила чинність та не підлягал а застосуванню. Отже, відпові дач з 09.07.2007 року мав діяти у відп овідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Пр о соціальний захист дітей ві йни”, нараховувати та здійсн ювати позивачу відповідні до плати.

З 01 січня 2007 по 31 грудня 2007 року п озивачу не нараховувалося та не виплачувалося зазначене підвищення, що підтверджуєть ся довідкою управління Пенсі йного фонду України в Барвін ківському району Харківсько ї області від 23.12.09 року № 65 76/02-02 (а.с. 13).

Відповідно до статті 64 Конс титуції України конституцій ні права і свободи людини і гр омадянина не можуть бути обм ежені, крім випадків, передба чених Конституцією України.

Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу ад міністративного судочинств а України звернення до адмін істративного суду для захист у прав і свобод людини і грома дянина безпосередньо на підс таві Конституції України гар антується. Забороняється від мова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з м отивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутнос ті законодавства, яке регулю є спірні правовідносини.

Таким чином, доводи відпові дача в частині неврегульован ості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат ос обам, які мають статус дітей в ійни не може бути підставою д ля їх не здійснення або відмо ви в задоволенні позову.

Щодо доводів стосовно відс утності підстав для застосув ання до спірних правовідноси н ст.28 Закону України «Про заг альнообов'язкове державне пе нсійне страхування», суд заз начає наступне.

Сторонами по справі не запе речується, що позивач, відпов ідно до ст.6 Закону України «Пр о соціальний захист дітей ві йни» має право на отримання д оплати до пенсії у розмірі 30% м інімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством р озмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за п равилами, передбаченими ст.28 З акону України «Про загальноо бов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормат ивно-правового акта, який би в изначав цей розмір або встан овлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суддя вважає необґрунтованими дов оди відповідача щодо застосу вання положення ч.3 ст.28 зазнач еного Закону, з якої випливає , що мінімальний розмір пенсі ї за віком, встановлений абза цом 1 частини 1 цієї статті, зас тосовується виключно для виз начення розмірів пенсії, при значених згідно з цим Законо м, оскільки наявність такої н орми та відсутність іншого м інімального розміру пенсії з а віком не є підставою для від мови в реалізації позивачем конституційної гарантії, вст ановленої ст.46 Конституції Ук раїни та права на отримання д оплати до пенсії, передбачен ої ст.6 Закону України «Про соц іальний захист дітей війни».

Крім того, безпідставним є п осилання на відсутність кош тів щодо забезпечення виплат и зазначеної доплати до пенс ії, оскільки органи державно ї влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на п ідставу невиконання своїх зо бов'язань, які встановлені ст .46 Конституції України та зазн аченою нормою Закону.

Суддя також вважає, що не за слуговують на увагу доводи в ідповідача щодо не визначено сті на законодавчому рівні п итання відносно органу на як ий покладено обов'язок здійс нення виплат підвищення до п енсії особам, які мають стату с дитини війни.

Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення « Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного п оложення через створені в ус тановленому порядку його тер иторіальні управління. Відпо відно до Закону України «Про загальнообов'язкове державн е пенсійне страхування» ріше ння про призначення та перер ахунок пенсій приймаються ра йонними управліннями Пенсій ного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

За змістом ч. 1 ст. 46 Конституц ії України громадяни мають п раво на соціальний захист, що включає право на забезпечен ня їх у старості та в інших вип адках, передбачених законом.

Законом України «Про соціа льний захист дітей війни» ре алізовано конституційне пра во на соціальний захист гром адян, які мають статус «дитин и війни», серед яких їм надано право на отримання 30 % доплати до пенсії.

Суддя звертає увагу сторін на те, що реалізація особою пр ава, що пов' язане з отриманн ям бюджетних коштів, яке базу ється на спеціальних та чинн их на час виникнення спірних правовідносин нормативно-пр авових актів національного з аконодавства, не може бути по ставлена у залежність від бю джетних асигнувань, тобто по силання органами державної в лади на відсутність коштів, я к на причину невиконання сво їх зобов' язань судом не при ймається до уваги. Так, наприк лад, у справі «Кечко проти Укр аїни» Європейський Суд з пра в людини констатував, що не пр иймає аргумент Уряду щодо бю джетних асигнувань, оскільки органи державної влади не мо жуть посилатись на відсутніс ть коштів, як на причину невик онання своїх зобов' язань.

Правовідносини, що виникаю ть в процесі реалізації прав а на отримання надбавки до пе нсії основані на принципі юр идичної визначеності. Зазнач ений принцип не дозволяє дер жаві посилатися на відсутніс ть певного нормативного акта , який визначає механізм реал ізації прав та свобод громад ян, закріплених у конституці йних та інших актах. Як свідчи ть позиція Суду ЄС принцип юр идичної визначеності означа є, що зацікавлені особи повин ні мати змогу покладатися на зобов' язання, взяті держав ою, навіть якщо такі зобов' я зання містяться в законодавч ому акті, який загалом не має а втоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу по в' язана з іншим принципом - відповідальності держави, я кий полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов' язань для запобігання відповідальнос ті. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвали ли певну концепцію, в даному в ипадку це надання дітям війн и надбавок до пенсії, така дер жава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно , якщо вони відступлять від та кої політики чи поведінки, зо крема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи пов едінці, оскільки схвалення т акої політики чи поведінки д ало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фі зичних осіб стосовно додержа ння державою чи органом публ ічної влади такої політики ч и поведінки.

Враховуючи, що держава взял а на себе обов' язок щодо вип лати позивачу 30 % доплати до пе нсії та поклала виконання ць ого обов' язку на центральни й орган виконавчої влади - П енсійний фонд України, який д іє через свої місцеві органи , що входять в систему його орг анів, але вони не вчинили жодн ої дії для нарахування цих ко штів та їх виплати, суд вважає , що вони не виконали свої повн оваження без поважних причин .

Крім того, відповідачем, в п орушення ч. 2 ст. 71 КАС України н е доведено та не надано суду д оказів щодо вчинення будь-як их дій для забезпечення вико нання покладеного на нього о бов' язку щодо нарахування т а виплати позивачу доплати д о пенсії у розмірі 30 % від мінім альної пенсії за віком.

Задовольняючи частково по зовні вимоги, суд виходить та кож з того, що вимоги про стягн ення з відповідача доплати д о пенсії у визначеній позива чем грошовій сумі не підляга ють задоволенню, оскільки та кі виплати не були їй нарахов ані, а суд не може перебирати н а себе функцію здійснення пе рерахунку та нарахування пен сії замість органу, якому над ані такі повноваження.

Виходячи зі змісту позову т а для повного захисту прав по зивача, за захистом яких вона звернулася до суду, суд вважа є необхідним, на підставі ч.2 с т.11 КАС України, вийти за межі п озовних вимог та визнати про типравною бездіяльність від повідача по не виконанню з 09.07.2 007 року приписів статті 6 Закон у України «Про соціальний за хист дітей війни», яка призве ла до порушення прав позивач а на своєчасне нарахування н а отримання доплати до пенсі ї.

Відповідно ч.2 ст.99 КАС Україн и для звернення до суду за за хистом прав, свобод та інтере сів особи встановлюється річ ний строк, який, якщо не встано влено інше, обчислюється з дн я, коли особа дізналась або по винна була дізнатися про пор ушення своїх прав, свобод чи і нтересів. Згідно ст.102 КАС Укра їни пропущений з поважних пр ичин процесуальний строк, вс тановлений законом, може бут и поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справ і. Суд вважає, що позивачу слід поновити пропущений строк д ля звернення до суду, оскільк и прийшов до висновку про пов ажність причини його пропуск у в зв' язку з юридичною необ ізнаністю позивача.

Судові витрати по справі пі длягають розподілу у відпові дності до ч.3 ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, ке руючись ст. 64, 124, 152 Конституції У країни, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист діте й війни», ст.ст. 6-14, 71, 102, 122 ч. 3, 159-163, 167, 186, 197 ч. 1, Кодексу адміністративно го судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частко во.

Відновити позивачу пропущ ений строк для звернення до с уду за захистом порушених пр ав, свобод та інтересів з 01.01.2006 р . до 31.12.2007 року.

Визнати протиправною безд іяльність управління Пенсій ного фонду України в Барвінк івському районі Харківської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати до пенсії за віком ві дповідно до ст. 6 Закону Україн и „Про соціальний захист діт ей війни”.

Зобов' язати управління П енсійного фонду України в Ба рвінківському районі Харків ської області здійсни ти перерахунок пенсії ОСО БА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 с т. 28 Закону України „Про загал ьнообов' язкове пенсійне ст рахування” та провести відпо відні виплати за 2007 рік з 09 липн я 2007 року по 31 грудня 2007 року.

В задоволенні решти позовн их вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь ОСО БА_1 витрати зі сплати с удового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова може бути оскарж ена до Харківського апеляцій ного адміністративного суд у через Барвінківський район ний суд Харківської області шляхом подачі заяви про апел яційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня з дня складення повного тексту постанови і подання після цього протягом двадц яти днів апеляційної скарги , або без попереднього пода ння заяви про апеляційне ос карження, якщо апеляційна ск арга подається у строк, встан овлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законн ої сили після закінчення ст року подання заяви про апел яційне оскарження, якщо так у заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеля ційне оскарження, але апеляц ійна скарга не була подана у встановлений строк, постано ва набирає законної сили піс ля закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеля ційного розгляду справи.

Суддя

Барвінківського район ного суду Ю.А. Коптєв

Харківської області