Ухвала

від 04.07.2023 по справі 759/11962/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

04 липня 2023 року

м. Київ

справа № 759/11962/16-ц

провадження № 61-6992ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Студзінський Максим Анатолійович, на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 грудня 2020 року

та постанову Київського апеляційного суду від 20 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Український Технологічний Холдинг», Приватне підприємство «ЮБК-Плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Творча Гільдія», про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року до Верховного Суду засобами електронного зв`язку з накладенням електронного цифрового підпису надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_4 , на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 грудня 2020 року

та постанову Київського апеляційного суду від 20 січня 2022 року.

Верховний Суд своєю ухвалою від 22 травня 2023 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявниці: надати обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження; зазначити конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження судового рішення, визначені частиною другою

статті 389 ЦПК України; надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; уточнити прохальну частину касаційної скарги. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.

У червні 2023 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали суду

від 22 травня 2023 року засобами електронного зв`язку з накладенням електронного цифрового підпису від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_4 , надійшла заява про усунення недоліків, в якій заявниця уточнює прохальну частину касаційної скарги, зазначає підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої

статті 389 ЦПК України, порушує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та просить продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору.

Верховний Суд своєю ухвалою від 22 червня 2023 року продовжив ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Студзінський М. А., строк для усунення недоліків касаційної скарги, визначених ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2023 року. Запропонував заявниці направити заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із наведеними причинами пропуску такого строку щодо недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, або навести інші підстави з відповідними доказами; продовжив строк для усунення недоліків щодо сплати судового збору. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.

Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору

У червні 2023 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали суду

від 22 червня 2023 року від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_4 , надійшла заява про усунення недоліків, в якій заявниця просить відстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Клопотання мотивоване тим, що за подання позовної заяви позивачкою ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 4 134 грн.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Отже, заявниці ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір у розмірі

8 268 грн (4 134 грн х 200 %).

Проте, відповідно до довідки за формою ОК-7 з Пенсійного фонду України (Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу) розмір річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний 2022 рік становить 0 грн.

Таким чином, скрутний майновий стан не дозволяє ОСОБА_1 сплатити судовий збір у розмірі, визначеному Законом України

«Про судовий збір».

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу

позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення

від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.

У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

Надані заявницею Індивідуальні відомості про застраховану особу

(форма ОК-7) не є беззаперечним і достатнім доказом її скрутного майнового стану та не підтверджує з достовірністю тієї обставини, що вона не може сплатити судовий збір, оскільки заявниця не надала доказів про наявність чи відсутність інших доходів, рухомого або нерухомого майна та їх обсягу, цінних паперів, можливості розпоряджатися ними тощо.

Тому заявниці необхідно надати належні докази, що можуть бути підставою для перевірки обставин, зазначених у клопотанні про відстрочення сплати судового збору (зокрема, довідку органу фіскальної служби про доходи за попередній календарний 2022 рік).

Враховуючи встановлений законом обов`язок сплатити судовий збір та відсутність у ОСОБА_1 пільг щодо його оплати, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами заявниці щодо можливості звернення до суду касаційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо оплати касаційної скарги судовим збором) у цій справі буде дотримано у разі надання заявницею вищезазначених документів.

Отже, клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Студзінський М. А., про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Разом з тим, за наявності визначених законом підстав, усунення недоліків, зазначених у цій ухвалі, заявниця не позбавлена права звернутися до суду касаційної інстанції із іншим клопотанням, обґрунтованим вищевказаними доказами, про звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру.

Щодо клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження

До заяви про усунення недоліків касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Клопотання мотивоване тим, що право власності на земельну ділянку (предмет оскарження) площею 0,10 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 набула на підставі договору дарування від 27 жовтня 2020 року. Проте, 20 січня 2022 року під час розгляду справи в апеляційному суді ОСОБА_1 в судовому засіданні присутня не була. Повний текст постанови Київського апеляційного суду від 20 січня

2022 року не отримувала, оскаржувану постанову суду отримав представник ОСОБА_1 - адвокат Студзінський М. А. 10 квітня

2023 року особисто у суді першої інстанції, що підтверджується розпискою про видачу копії судового рішення, яка міститься в матеріалах справи. Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не була повідомлена про розгляд справи, тому має право на поновлення строку на касаційне оскарження.

Доводи вказаного клопотання є аналогічними тим доводами, які були викладені в клопотанні, доданому до касаційної скарги.

Вивчивши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначені заявницею обставини безумовно не свідчать про поважність пропуску строку на касаційне оскарження з огляду на наступне.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

З огляду на інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Київського апеляційного суду від 20 січня 2022 року зареєстрована у реєстрі 02 лютого 2022 року; оприлюднена - 03 лютого 2022 року.

Останнім днем касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 20 січня 2022 року, повний текст якої складений

01 лютого 2022 року, з урахуванням вихідних днів, є 03 березня 2022 року.

З огляду на зміст судових рішень та інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень, Святошинський районний суд міста Києва своєю ухвалою від 02 березня 2017 року залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 .

Відповідно до змісту постанови Київського апеляційного суду від 20 січня 2022 року, при апеляційному розгляді справи 20 січня 2022 року у судовому засіданні був присутній представник ОСОБА_1 - адвокат Потьомкін С. О., який підтримав апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 .

Зазначаючи про те, що ОСОБА_1 в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції присутня не була та повний текст постанови Київського апеляційного суду від 20 січня 2022 року не отримувала, остання не надає достатніх та належних доказів на підтвердження неможливості отримання нею копії постанови суду від 20 січня 2022 року, не доводить наявності обставин, які б об`єктивно перешкоджали вчасному зверненню з касаційною скаргою на вказане судове рішення. Зазначене може бути підтверджено відомостями (довідкою) суду, супровідним листом разом із поштовим конвертом, листами-поверненнями поштових відправлень тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, пропущеного на значний термін, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому

під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи,

копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Верховний Суд зазначає, що на стадії відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів на підтвердження надсилання/вручення судом апеляційної інстанції копії рішення заявнику, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття касаційного провадження.

Крім того, представник ОСОБА_1 - адвокат Студзінський М. А. вказує, що оскаржувану постанову суду отримав особисто 10 квітня

2023 року у суді першої інстанції, що підтверджується розпискою про видачу копії судового рішення, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинна бути зазначена дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

Наведені у клопотанні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки відповідних доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції (саме 10 квітня 2023 року), представник заявниці не надав. Крім того, ОСОБА_1 не надано жодних доказів в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії на підтвердження недотримання судом апеляційної інстанції вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України щодо порядку видачі або направлення судових рішень. Такими доказами можуть бути оригінал поштового конверту, довідка із суду, поштового відділення зв`язку, копії матеріалів справи, заява про ознайомлення з матеріалами справи або заява про видачу копії судового рішення тощо.

У зв`язку з наведеним вище, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Студзінський М. А., слід направити на адресу суду:

- відповідні докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції (10 квітня 2023 року);

- заяву/клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із наведеними причинами пропуску такого строку та доказами (конверт, довідка із суду, поштового відділення зв`язку, копії матеріалів справи, заява про ознайомлення з матеріалами справи або заява про видачу копії судового рішення тощо) на їх підтвердження в оригіналах чи належним чином завірені їх копії, з приводу недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень,

або

- навести інші підстави пропуску строку з відповідними доказами.

Згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Студзінський М. А., строк для усунення недоліків касаційної скарги та повідомити про це заявницю.

Керуючись статтями 127 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Святошинського районного суду міста Києва

від 10 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду

від 20 січня 2022 року, наведені в клопотанні ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Студзінський Максим Анатолійович, неповажними.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Продовжити ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Студзінський Максим Анатолійович, строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Фаловська