Ухвала

від 26.10.2023 по справі 759/11962/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 759/11962/16

провадження № 61-6992ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Студзінський Максим Анатолійович, на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 грудня 2020 року

та постанову Київського апеляційного суду від 20 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Український Технологічний Холдинг», Приватне підприємство «ЮБК-Плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Творча Гільдія», про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом

до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, в якому,

з урахуванням збільшених позовних вимог, просила:

- стягнути з відповідача на її користь 75 000 грн компенсації за частку транспортного засобу марки Renault Megane, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

та визнати за нею право власності на:

- частку квартири

АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 3096087);

- частку нежитлового приміщення № 28 1-го поверху площею 42,10 кв. м (літ. «А»), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;

- частку земельної ділянки площею 0,043 га (кадастровий номер 8000000000:90:906:0007), яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- частку садового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 33458330);

- частку гаражного боксу № НОМЕР_2 площею 149,5 кв. м, в Споживчому кооперативі «Гаражно-будівельний кооператив «Утес» у місті Кача Автономної Республіки Крим;

- частку земельної ділянки площею 0,10 га, яка розташована за адресою:

АДРЕСА_4 ;

- частку майнових прав на гараж-бокс № НОМЕР_3 , який розташований в Гаражно-будівельному кооперативі «Енергетик».

Святошинський районний суд міста Києва ухвалою від 02 березня

2017 року залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1

Святошинський районний суд міста Києва ухвалою від 04 квітня 2019 року залучив до участі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Український Технологічний Холдинг» (далі - ТОВ «Український Технологічний Холдинг»), Приватне підприємство «ЮБК-Плюс» (далі - ПП «ЮБК-Плюс»), Товариство

з обмеженою відповідальністю «Творча Гільдія» (далі - ТОВ «Творча Гільдія»).

Святошинський районний суд міста Києва заочним рішенням від 31 липня 2019 року позов ОСОБА_2 задовольнив.

Визнав за ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя право власності на майно:

- частку квартири

АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 3096087);

- частку нежитлового приміщення № 28 1-го поверху площею 42,10 кв. м (літ. «А»), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;

- частку земельної ділянки площею 0,043 га (кадастровий номер 8000000000:90:906:0007), яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- частку садового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 33458330);

- частку гаражного боксу № НОМЕР_2 площею 149,5 кв. м у Споживчому кооперативі «Гаражно-будівельний кооператив «Утес» у місті Кача Автономної Республіки Крим;

- частку земельної ділянки площею 0,10 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

- частку майнових прав на гараж-бокс № НОМЕР_3 , який розташований в Гаражно-будівельному кооперативі «Енергетик».

Визнав за ОСОБА_3 у порядку поділу майна подружжя право власності на майно:

- частку квартири

АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 3096087);

- частку нежитлового приміщення № 28 1-го поверху площею 42,10 кв. м (літ. «А»), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;

- частку земельної ділянки площею 0,043 га (кадастровий номер 8000000000:90:906:0007), яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- частку садового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 33458330);

- частку гаражного боксу № НОМЕР_2 площею 149,5 кв. м у Споживчому кооперативі «Гаражно-будівельний кооператив «Утес» у місті Кача Автономної Республіки Крим;

- частку земельної ділянки площею 0,10 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

- частку майнових прав на гараж-бокс № НОМЕР_3 , який розташований в Гаражно-будівельному кооперативі «Енергетик».

Стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 75 000 грн в якості компенсації відступлення права на частку транспортного засобу марки Renault Megane, 2004 року випуску, державний номерний знак

НОМЕР_1 , в порядку поділу спільного майна подружжя.

Припинив право спільної сумісної власності сторін на вказане в рішенні майно.

ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 31 липня

2019 року.

Святошинський районний суд міста Києва ухвалою від 18 червня 2020 року заяву адвоката Студзінського М. А. про перегляд заочного рішення задовольнив. Заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 31 липня 2019 року скасував.

Святошинський районний суд міста Києва рішенням від 10 грудня

2020 року позов ОСОБА_2 задовольнив.

Визнав за ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя право власності на майно:

- частку квартири

АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 3096087);

- частку нежитлового приміщення № 28 1-го поверху площею 42,10 кв. м (літ. «А»), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;

- частку земельної ділянки площею 0,043 га (кадастровий номер 8000000000:90:906:0007), яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- частку садового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 33458330);

- частку гаражного боксу № НОМЕР_2 площею 149,5 кв. м у Споживчому кооперативі «Гаражно-будівельний кооператив «Утес» у місті Кача Автономної Республіки Крим;

- частку земельної ділянки площею 0,10 га, яка розташована за адресою:

АДРЕСА_4 ;

- частку майнових прав на гараж-бокс № НОМЕР_3 , який розташований в Гаражно-будівельному кооперативі «Енергетик».

Визнав за ОСОБА_3 у порядку поділу майна подружжя право власності на майно:

- частку квартири

АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 3096087);

- частку нежитлового приміщення № 28 1-го поверху площею 42,10 кв. м (літ. «А»), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;

- частку земельної ділянки площею 0,043 га (кадастровий номер 8000000000:90:906:0007), яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- частку садового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 33458330);

- частку гаражного боксу № НОМЕР_2 площею 149,5 кв. м у Споживчому кооперативі «Гаражно-будівельний кооператив «Утес» у місті Кача Автономної Республіки Крим;

- частку земельної ділянки площею 0,10 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

- частку майнових прав на гараж-бокс № НОМЕР_3 , який розташований

в Гаражно-будівельному кооперативі «Енергетик».

Стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 75 000 грн компенсації відступлення права на частку транспортного засобу марки Renault Megane, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ,

в порядку поділу спільного майна подружжя.

Припинив право спільної сумісної власності сторін на вказане в рішенні майно.

Не погодившись із заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 10 грудня 2020 року, ОСОБА_3 оскаржив його в апеляційному порядку.

Київський апеляційний суд постановою від 20 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнив частково.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 грудня

2020 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнив частково.

Визнав за ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя право власності на майно:

- частку квартири

АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 3096087);

- частку нежитлового приміщення № 28 1-го поверху площею 42,10 кв. м (літ. «А»), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;

- частку земельної ділянки площею 0,043 га (кадастровий номер 8000000000:90:906:0007), яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- частку земельної ділянки площею 0,10 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

Визнав за ОСОБА_3 в порядку поділу майна подружжя право власності на майно:

- частку квартири

АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 3096087);

- частку нежитлового приміщення № 28 1-го поверху площею 42,10 кв. м (літ. «А»), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;

- частку земельної ділянки площею 0,043 га (кадастровий номер 8000000000:90:906:0007), яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- частку земельної ділянки площею 0,10 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

Стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 компенсацію за частку у спільному майні (автомобіль марки Renault Megane, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ) в розмірі 71 809,50 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

11 травня 2023 року до Верховного Суду засобами електронного зв`язку з накладенням електронного цифрового підпису надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Студзінський М. А.,

на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 грудня

2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 січня

2022 року.

Верховний Суд ухвалою від 22 травня 2023 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявниці: надати обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження; зазначити конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження судового рішення, визначені частиною другою

статті 389 ЦПК України; надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; уточнити прохальну частину касаційної скарги. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.

Ухвала Верховного Суду від 22 травня 2023 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 23 травня 2023 року.

25 травня 2023 року копія ухвали суду касаційної інстанції від 22 травня 2023 року направлена на адреси заявниці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ) та її представника - адвоката Студзінського М. А. (03148, місто Київ, вулиця Гната Юри, 9, офіс 230), які зазначені в касаційній скарзі, та отримана адвокатом Студзінським М. А. (особою за довіреністю) 05 червня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучене до матеріалів касаційного провадження.

Відповідно до даних автоматизованої системи документообігу суду

03 липня 2023 року до Верховного Суду повернулося рекомендоване поштове відправлення № 0306309737280, в якому надіслано

ОСОБА_1 копію ухвали суду касаційної інстанції від 22 травня

2023 року, з довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання».

16 червня 2023 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали суду

від 22 травня 2023 року засобами електронного зв`язку з накладенням електронного цифрового підпису від адвоката Студзінського М. А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про усунення недоліків,

в якій ОСОБА_1 уточнює прохальну частину касаційної скарги, зазначає підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, порушує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та просить продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору.

Верховний Суд ухвалою від 22 червня 2023 року продовжив

адвокату Студзінському М. А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , строк для усунення недоліків касаційної скарги, визначених ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2023 року. Запропонував заявниці направити заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із наведеними причинами пропуску такого строку щодо недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, або навести інші підстави з відповідними доказами; продовжив строк для усунення недоліків щодо сплати судового збору. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.

Ухвала Верховного Суду від 22 червня 2023 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 26 червня 2023 року.

22 червня 2023 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали суду

від 22 травня 2023 року засобами поштового зв`язку від адвоката Студзінського М. А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про усунення недоліків, в якій ОСОБА_1 просить відстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також додає клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

27 червня 2023 року копія ухвали суду касаційної інстанції від 22 червня 2023 року направлена на адреси заявниці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ) та її представника - адвоката Студзінського М. А. (03148, місто Київ, вулиця Гната Юри, 9, офіс 230), які зазначені в касаційній скарзі, та отримана адвокатом Студзінським М. А. (особою за довіреністю) 29 червня 2023 року, заявницею

ОСОБА_1 10 липня 2023 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які долучені до матеріалів касаційного провадження.

Верховний Суд ухвалою від 04 липня 2023 року визнав підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 січня 2022 року, наведені в клопотанні адвоката Студзінського М. А., який діє в інтересах

ОСОБА_1 , неповажними.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовив.

Продовжив адвокату Студзінського М. А., який діє в інтересах

ОСОБА_1 , строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявниці: надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі відповідно до закону; належні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії на підтвердження недотримання судом апеляційної інстанції вимог, встановлених

статтею 272 ЦПК України щодо порядку видачі або направлення судових рішень. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.

Ухвала Верховного Суду від 04 липня 2023 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 05 липня 2023 року.

06 липня 2023 року копія ухвали суду касаційної інстанції від 04 липня

2023 року направлена на адреси заявниці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 ) та її представника - адвоката Студзінського М. А. (03148, місто Київ, вулиця Гната Юри, 9, офіс 230), які зазначені в касаційній скарзі, та отримана заявницею ОСОБА_1 та адвокатом Студзінським М. А. (особою за довіреністю) 10 липня 2023 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які долучені до матеріалів касаційного провадження.

21 липня 2023 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали суду

від 04 липня 2023 року засобами електронного зв`язку з накладенням електронного цифрового підпису від адвоката Студзінського М. А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про усунення недоліків, в якій ОСОБА_1 просить відстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також додає клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Клопотання мотивоване тим, що право власності на земельну ділянку (предмет оскарження) площею 0,10 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 набула на підставі договору дарування

від 27 жовтня 2020 року.

Святошинський районний суд міста Києва ухвалою від 02 березня

2017 року залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 .

Як представник саме третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 в судовому засіданні під час розгляду спору в апеляційному суді 20 січня 2022 року брав участь адвокат Потьомкін С. О.

Київський апеляційний суд своєю постановою від 20 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнив частково. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 грудня 2020 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнив частково. Зокрема, у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про визнання за нею частки садового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 33458330), відмовив.

Отже, апеляційний суд підтвердив право власності ОСОБА_1

на частку садового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 33458330). Саме про це 20 січня 2022 року адвокат Потьомкін С. О. і відзвітував

ОСОБА_1 . З цього моменту повноваження адвоката

Потьомкіна С. О. як представника третьої особи ОСОБА_1 , були припинені. Повноваження адвоката Студзінського М. А. на представництво ОСОБА_1 в Святошинському районному суді міста Києва відповідно до пункту 3.1 договору про надання правової допомоги

від 16 лютого 2017 року (копія міститься в матеріалах справи) закінчились 01 січня 2018 року.

Касаційна скарга подана та підписана представником ОСОБА_1 - адвокатом Студзінським М. А. До касаційної скарги додана копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 30 листопада 2009 року № 4010 та ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 0025682 від 30 січня 2023 року, відповідно до якого ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги від 15 грудня 2022 року № 55/22, доручає представляти її інтереси у Святошинському районному суді міста Києва, Київському апеляційному суд, Верховному Суді адвокату Студзінському М. А.

Наприкінці січня 2023 року, адвокат Студзінський М. А. як представник відповідача ОСОБА_3 , в телефонній розмові з представницею позивачки ОСОБА_2 - адвокатесою Кубрак Ж. Б., обговорював питання можливості врегулювання майнових питань у зв`язку з виконанням постанови Київського апеляційного суду від 20 січня

2022 року. Представницею позивачки серед інших питань ставилось, зокрема, питання про визнання за позивачкою права власності на частку земельної ділянки, площею 0,10 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 (предмет оскарження). Оскільки, представляючи інтереси відповідача, адвокат Студзінський М. А. був обізнаний про те, що дана земельна ділянка була подарована відповідачем його сестрі - ОСОБА_1 , адвокат Студзінський М. А. повідомив представницю позивачки про те, що в цій частині рішення апеляційного суду виконати неможливо.

Також 29 січня 2023 року адвокат Студзінський М. А. повідомив

ОСОБА_1 про те, що зі сторони позивачки також заявляються вимоги щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на частку земельної ділянки, площею 0,10 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 (предмет оскарження), право власності на яку належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 27 жовтня 2020 року.

Тому, звертаючись до Святошинського районного суду мста Києва

із заявою про видачу адвокату Студзінському М. А. повного тексту судового рішення суду апеляційної інстанції, та подаючи на нього касаційну скаргу, останній діяв як представник особи, про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки якої суд ухвалив рішення.

20 січня 2022 року під час розгляду справи в апеляційному суді

ОСОБА_1 в судовому засіданні присутня не була. Повний текст постанови Київського апеляційного суду від 20 січня 2022 року не отримувала, оскаржувану постанову суду отримав представник ОСОБА_1 - адвокат Студзінський М. А. 10 квітня 2023 року особисто у суді першої інстанції, що підтверджується розпискою про видачу копії судового рішення.

Вважає, що зазначені обставини підтверджують поважність причини пропуску строку на подання касаційної скарги, а тому є підстави для його поновлення.

Верховний Суд ухвалою від 11 серпня 2023 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявниці вказати та довести існування обставини, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 394 ЦПК України, а саме: обґрунтувати існування обставин непереборної сили. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.

Ухвала Верховного Суду від 11 серпня 2023 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 14 серпня 2023 року.

15 серпня 2023 року копія ухвали суду касаційної інстанції від 11 серпня 2023 року направлена на адреси заявниці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 ) та її представника - адвоката Студзінського М. А. (03148, місто Київ, вулиця Гната Юри, 9, офіс 230), які зазначені в касаційній скарзі, та отримана адвокатом Студзінським М. А. (особою за довіреністю) 18 серпня 2023 року, заявницею ОСОБА_1 14 вересня 2023 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які долучені до матеріалів касаційного провадження.

28 серпня 2023 року о 23:35 год. (зареєстровано за вх. № 26696/2/220-23 від 29.08.2023 о 09:39:41) на офіційну електронну адресу Верховного Суду засобами електронного зв`язку з накладенням електронного підпису від адвоката Студзінського М. А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява, в якій адвокат просив продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків, визначених в ухвалі Верховного Суду від 11 серпня 2023 року, до 29 серпня 2023 року включно.

Ухвала Верховного Суду від 11 серпня 2023 року отримана заявницею ОСОБА_1 14 вересня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучене до матеріалів касаційного провадження

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, оцінюючи наведені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження

з огляду на таке.

Наведеним вище доводам заявниці щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 20 січня 2022 року було надано оцінку судом касаційної інстанції

в ухвалах від 22 червня та 04 липня 2023 року, та в ухвалі від 11 серпня 2023 року зазначено про необхідність надання доказів на підтвердження того, що існували виключні обставини, що зумовили пропуск річного строку на подання касаційної скарги, який обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення, визначеного пунктом 1 частини третьої

статті 394 ЦПК України, а також порушення судом апеляційної інстанції статті 272 ЦПК України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд

і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення.

Статтею 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм касаційний суд може поновити строк на касаційне оскарження згідно з частиною третьою статті 390 ЦПК України лише у разі пропуску такого строку з поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку є ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані

з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Відповідно до частини п`ятої статті 272 ЦПК України учасникам справи,

які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення

було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі

у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням

про вручення - якщо така адреса відсутня.

Якщо недотримання строків на касаційне оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, зокрема ненаправленням належним чином у передбачений законом спосіб копії судового рішення особі, яка брала участь в справі, проте не була присутня в судовому засіданні, то ця обставина може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження за заявою особи, яка оскаржує судове рішення.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною третьою статті 394 ЦПК України визначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Тлумачення наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що у разі пропуску строку на касаційне оскарження у межах одного року, він може бути поновлений за наявності відповідного клопотання учасника справи та за умови доведеності наявності поважних причин такого пропуску.

Зі спливом річного строку особа втрачає право на касаційне оскарження безвідносно до поважності причин його пропуску, оскільки такий строк

є присічним, за виключенням випадків, передбачених у частині

третій статті 394 ЦПК України.

Отже, при поданні касаційної скарги після спливу одного року з дня складання повного тексту оскаржуваного судового рішення, такий строк може бути поновлений лише при доведеності існування виключних обставин, визначених у пунктах 1, 2 частини третьої статті 394 ЦПК України.

З огляду на зміст судових рішень та інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр), Святошинський районний суд міста Києва ухвалою від 02 березня 2017 року залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 .

Як представник саме третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 в судовому засіданні під час розгляду справи в апеляційному суді 20 січня 2022 року брав участь адвокат Потьомкін С. О., який підтримав апеляційну скаргу відповідача. Тобто, заявниця була обізнана про розгляд справи, про перегляд якої подає касаційну скаргу.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з частиною четвертою статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері

(частини перша, друга статті 64 ЦПК України).

Відповідно до інформації з реєстру постанова Київського апеляційного суду від 20 січня 2022 року зареєстрована у реєстрі 02 лютого 2022 року; оприлюднена - 03 лютого 2022 року.

Останнім днем касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 20 січня 2022 року, повний текст якої складений

01 лютого 2022 року, з урахуванням вихідних днів, є 03 березня 2022 року.

З огляду на мотиви, викладені у клопотанні адвоката Студзінського М. А. про поновлення строку на касаційне оскарження, він зазначив про припинення повноважень адвоката Потьомкіна С. О. як представника третьої особи ОСОБА_1. (після винесення постанови суду) та обізнаність останньої щодо прийнятої апеляційним судом постанови по суті спору.

Незважаючи на припинення повноважень адвоката Потьомкіна С. О., як представника третьої особи ОСОБА_1., щодо надання професійної правничої допомоги, остання не була позбавлена можливості у разі незгоди з постановою Київського апеляційного суду від 20 січня 2022 року, про яку її повідомив адвокат Потьомкін С. О., оскаржити її до суду касаційної інстанції самостійно або через іншого представника.

Річний строк, який відповідно до положень частини третьої

статті 394 ЦПК України обраховується від дня складення повного тексту оскаржуваної постанови, у цій справі сплинув 01 лютого 2022 року. Касаційна скарга подана 10 травня 2023 року, тобто більше ніж через

1 рік з дня складання повного тексту оскаржуваного судового рішення, що дає підстави для висновку, що строк на оскарження пропущений.

З огляду на надані пояснення, відсутні обставини, які об`єктивно перешкоджали заявниці реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого строку, так як підстави, наведені в заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, не є поважними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, а залежали від самої заявниці.

Статтею 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь

у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Верховний Суд зазначив, що на стадії відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів на підтвердження надсилання/вручення судом апеляційної інстанції копії рішення заявнику, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття касаційного провадження.

Залишаючи без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Студзінський М. А., Верховний Суд роз`яснив заявниці та її представнику виключні випадки, передбачені частиною третьою

статті 394 ЦПК України, за наявності яких строк на касаційне оскарження, який пропущено більше ніж на 1 рік, може бути поновлено. Також вказав, що їй необхідно надати докази порушення судом апеляційної інстанції статті 272 ЦПК України, а також підтвердити, що існували виключні обставини, що зумовили пропуск річного строку на подання касаційної скарги, який обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення, визначеного пунктом 1 частини третьої статті 394 ЦПК України.

Отже, за відсутності документів, які підтверджують дату отримання оскаржуваного судового рішення та наявності виключних обставин, що зумовили пропуск річного строку на подання касаційної скарги, суд касаційної інстанції позбавлений можливості поновити такий строк.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі № 3236/03 «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata. При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Каракуця проти України»,

від 16 лютого 2017 року, заява № 18986/06).

Норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»,

від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06).

Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції.

Заявниці було запропоновано надати докази на підтвердження того,

що існували виключні обставини, що зумовили пропуск річного строку

на подання касаційної скарги, який обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення, визначеного пунктом 1 частини третьої

статті 394 ЦПК України, а також порушення судом апеляційної інстанції статті 272 ЦПК України. Однак, на виконання вимог ухвал Верховного Суду від 22 травня, 04 липня та 11 серпня 2023 року їх надано не було.

Вказана процесуальна поведінка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Студзінський М. А., не демонструє добросовісність використання своїх процесуальних прав і готовність брати участь у справі на всіх етапах її розгляду.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.

Крім того, саме на заявницю покладено обов`язок доведення наявності в нього об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження судових рішень. Однак заявниця та її представник не навели таких обставин.

Підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 20 січня 2022 року, наведені у клопотаннях ОСОБА_1 про поновлення строку, а також адвоката

Студзінського М. А. про продовження строку на усунення недоліків, визначених в ухвалі Верховного Суду від 11 серпня 2023 року,

не підтверджені відповідними доказами, а безпідставне поновлення строку на оскарження судових рішень, що набрали законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції.

Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

Ураховуючи те, що касаційна скарга заявниці подана після спливу більше ніж 1 року з дня прийняття постанови Київського апеляційного суду

від 20 січня 2022 року, а виключні випадки, передбачені частиною третьою статті 394 ЦПК України, для поновлення строку на касаційне оскарження судом не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Студзінський Максим Анатолійович, на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Український Технологічний Холдинг», Приватне підприємство «ЮБК-Плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Творча Гільдія», про поділ спільного майна подружжя.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

С. О. Карпенко

В. В. Сердюк