Рішення

від 05.07.2023 по справі 368/945/19

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/945/19

2/368/25/23

Рішення

Іменем України

"05" липня 2023 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі

головуючого - судді Іванюти Т.Є

при секретарі Вареник О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 ( правонаступника ОСОБА_2 ) до Приватного сільськогосподарського підприємства «Переселенське - К», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди, витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки та стягнення коштів.

встановив :

Позивачка ОСОБА_2 01.08.2019 року звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що на праві власності їй належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 7,36 га, кадастровий номер - 3222282000:06:001:0004, яка розташована на території Горохуватської сільської ради Кагарлицького району Київської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯБ№524046.

Як стало відомо позивачці у серпні 2017 року, групою осіб, а саме: посадовими особами відповідача у 2014 році незаконно захоплено її земельну ділянку сільськогосподарського призначення шляхом підроблення (фальшування) та приховування Договору оренди земельної ділянки від 25.02.2014 року, який було зареєстровано Реєстраційною службою Кагарлицького району Київської області за № 12027216 від 29.03.2014 року. Строк даного Договору становив 5 років, тобто, зі строком дії до 29.03.2019 року. Про існування факту незаконного захоплення земельної ділянки та даного підробленого договору позивачці стало відомо тільки в серпні 2017 року даного Договору, позивачкою було виявлено ознаки його підроблення.

А тому просила визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки від 25.02.2014 року, який зареєстровано Реєстраційною службою Кагарлицького районного управління юстиції Київської області за №12027216 від 29.03.2014 року з моменту укладення та витребувати з незаконного володіння відповідача земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 7,36 га, кадастровий номер 3222282000:06:001:0004, яка розташована на території Горохуватської сільської ради Кагарлицького району Київської області та передати її позивачці.

16.09.2019 року позивачка збільшила свої позовні вимоги та просила суд окрім визнання договору оренди земельної ділянки від 25.02.2014 року та витребування її з незаконного володіння, стягнути з відповідача збитки в сумі 448908,46 грн. та судові витрати.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 05.05.2020 року виданого Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

07.12.2020 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , дочка померлої, подала до суду клопотання про залучення її до участі в даній справі правонаступником, поскільки згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.11.2020 року вона та ОСОБА_3 успадкувала після ОСОБА_2 земельну ділянку.

Ухвалами Кагарлицького районного суду від 10.03.2021 року ОСОБА_2 замінено на правонаступника ОСОБА_1 та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог співвласника спадкової земельної ділянки ОСОБА_3 .

17.11.2021 Позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву про зміну предмету позовних вимог і просить визнати дії відповідача неправомірними, такими, що порушували матеріальні права і свободи позивача з 28.03.2019 року до серпня 2019 року через самовільне набуття та самовільне використання приватної земельної ділянки 7,36 га. з 25.02.2014 по 29.03.2019, через використання її земельної ділянки, без достатніх правових підстав, а також стягнути на її користь вартість користування земельною ділянкою у розмірі 355350 грн. 3% річних у розмірі 12415,11 грн., інфляційні збитки у розмірі 53665,38 грн. та пеню 27477,87 грн., а всього 448908,46 грн. та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача та позивачка позов підтримали, та суду пояснили, що Відповідач в період з 2014 року по 2019 рік незаконно користувався земельною ділянкою,так як в договорі оренди підпис від імені ОСОБА_2 виконаний не останньою, в зв`язку з чим вона понесла збитки.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнала, а також пояснила, що вона проживає в селі Горохуватка і отримувала орендну плату за земельний пай - зерном, який привозили до її будинку, про що вона розписувалася у відомостях, але вважає, що підпис ставила у відомостях через обман представників відповідача, які привозили збіжжя, так як не знала що пдпис у договорі підроблений.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно положень до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст. 4 ЦПК України) і що також гарантовано ст.124 Конституції України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов`язків учасниками справи, у тому числі й в частині подання ними доказів та заяви клопотань з приводу забезпечення доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зважаючи на ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Так в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 7,36 га, кадастровий номер - 3222282000:06:001:0004, яка розташована на території Горохуватської сільської ради Кагарлицького району Київської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯБ№524046.

Між ОСОБА_2 та ПСП «Переселенське-К» було укладено Договір оренди земельної ділянки від 25.02.2014 року, який було зареєстровано Реєстраційною службою Кагарлицького району Київської області за № 12027216 від 29.03.2014 року. Строк даного Договору становив 5 років, тобто, зі строком дії до 29.03.2019 року. (т.1 а.с.5-20).

Вказане відповідає вимогам ст.20 Закону «Про оренду землі, ст. 125, 126 ЗК України ст.12 Закону України «про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

На виконання умов договору ОСОБА_3 , починаючи з 2014 року одержувала орендну плату у вигляді отримання збіжжя ( зерна, цукру, олії), що стверджується відомостями та видатковими касовими ордерами на отримання грошових коштів (т.1 а.с.341-248, т.2 а.с.1-11). Також 29.12.2017 року ОСОБА_1 отримала згідно видаткового касового ордеру орендну плату за 2017 рік грошовими коштами в сумі 29000 грн., даний факт ОСОБА_1 підтвердила в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Також не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо стосовно неї вчинено відповідний правочин (тобто, укладена відповідно до законодавства цивільно-правова угода щодо земельної ділянки).

На даний час, як і станом на день подання позовної заяви 01.08.2019 року договірні відносини між сторонами припинено, поскільки дія договору закінчилась 29.03.2019 року, а відповідач не прийняв пропозицію позивачки укласти договір обробітку земельної ділянки, тому в силу ст. 215 ЦК України та з урахуванням того, що спірний договір виконувався сторонами, визнання його недійсним з моменту укладення є безпідставним.

Згідно листа відповідача (т.1 а.с.157) останній надіслав позивачці повідомлення про те, що дія договору оренди закінчилась 29.03.2019 року, а тому ПСП здійснило всі можливі дії, спрямовані на фактичне повернення орендованої земельної ділянки, а саме після припинення договору виділило ділянку, встановивши обмежувальні знаки. В період з 29.03.2019 по 12.07.2019 року позивачка не прибула до ПСП для фіксації факту належної передачі земельної ділянки шляхом підписання акту приймання передачі, а надісланий позивачу лист з відповідним актом був повернутий (т.1 а.с.154-155). Про факт повернення земельної ділянки було підтверджено листом ПСП «Переселенське-К» до Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Горохуватської сільської ради.

Отже вказане свідчить про те, що позивач знав про договір оренди, умови договору оренди виконувались обома сторонами договору, отримувалась орендна плата, велась переписка про збільшення орендної плати, підписувала додаткову угоду про обробіток земельної ділянки,. А тому встановлення факту самовільного користування відповідачем спірною земельною ділянкою не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні

Позивач надав суду результати почеркознавчої експертизи №14 від 19.04.2019 року, в якій було зазначено, що підпис на договорі не належить ОСОБА_2 , на результатах якої Позивач неодноразово наголошував та обгрунтував свою позицію. Як пояснив представник відповідача, про недійсність підпису на договорі він дізнався після отримання позовної заяви до суду.

Також експертиза була проведена 19.04.2019 року, тобто по закінченню дії договору оренди.

Зважаючи на вищезазначені норми законодавства, та враховуючи те, що використання земельної ділянки здійснювалось за зареєстрованим Договором оренди і не було встановлено факту самовільного користування Відповідачем спірною земельною ділянкою, то й факт заподіяння шкоди Позивачу самовільним зайняттям земельної ділянки є недоведеним.

. А тому позовні вимоги про визнання дій відповідача неправомірними, такими, що порушували матеріальні права і свободи позивача з 28.03.2019 року до серпня 2019 року через самовільне набуття та самовільне використання приватної земельної ділянки 7,36 га. з 25.02.2014 по 29.03.2019, через використання її земельної ділянки, без достатніх правових підстав та відшкодування в зв`язку з цим матеріальних збитків не можуть бути задоволені

А тому, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 10, 89, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( правонаступника ОСОБА_2 ) до Приватного сільськогосподарського підприємства «Переселенське - К», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди, витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки та стягнення коштів.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом 30 днів.

Повний текст рішення вготовлено 10.07.2023 року.

Суддя: Т.Є. Іванюта.