Ухвала

від 11.08.2023 по справі 638/9352/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

11 серпня 2023 року

м. Харків

справа № 638/9352/23

провадження № 2/638/4447/23

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючої судді Яковлевої В.М., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності на нерухоме майно,

у с т а н о в и в:

Адвокат Іваненко Євген Володимирович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності на нерухоме майно.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтею 175, 177 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що на даний час не може бути відкрито провадження у справі, оскільки позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 175 і 177 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позовна заява не містить повної адреси представника позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об`єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Відповідно до вимог частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2684,00 гривні.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем заявлено вимоги немайнового характеру про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, за яку позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі (2684,00 грн * 0,4) 1073,60 грн.

Ціна позову визначається з урахуванням статті 176 ЦПК України. Зокрема відповідно до п. 2 частини першої вказаної статті, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Частиною другою статті 176 ЦПК України визначено якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Оскільки позивачем на надано оцінку вартості кожного об`єкта спірного майна станом на день пред`явлення позову, суд позбавлений можливості визначити точну суму судового збору, яка підлягає сплаті.

За наведених обставин, за вимоги майнового характеру про визнання права спільної сумісної власності підлягає сплаті судовий збір у розмірі (2684,00 грн * 5) 13420, 00 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі (1073,60 грн + 13420,00 грн) 14 493,60 грн.

Водночас, відповідно до положень частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Судовий збір перерахувати за наступними банківськими реквізитами Дзержинського районного суду м. Харкова або сплатити онлайн на офіційному веб-порталі Судова влада України https://court.gov.ua/affairs/sudytax/.

Крім того, згідно частини першої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Приписами частини п`ятої статті 43 ЦПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Натомість всупереч вказаним вище вимогам закону, суду не додано до позовної заяви доказів надсилання її копії іншим учасникам справи.

З огляду на вказане, представнику позивача необхідно подати до суду докази надсилання листом з описом вкладення всім учасникам справи копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Крім того, частиною п`ятою статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина перша, друга статті 95 ЦПК України).

Щодо підсудності справи

Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України, за правилами виключної підсудності, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Предметом спору є декілька об`єктів нерухомого майна за різними адресами їх місцезнаходження.

В обгрунтування підсудності справи Дзержинському районному суду м. Харкова У позовній заяві позивач зазначає вартість об`єктів спірного майна та вказує на те, що вартість нежитлового приміщення за адресою: м. Харків, вул. Мирна, будинок 19, що знаходиться в Шевченківському районі міста Харкова становить 2360000,00 грн, яка є найбільшою, тому даний позов поданий за правилами виключної підсудності до Дзержинського районного суду м. Харкова.

До позовної заяви додано:

- копію договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11 листопада 2021 року, кадастровий номер 6325185000:03:023:0075, відповідно до п. 4 якого, продаж земельної ділянки за адресою: Харківська область, Харківський район, с/р Циркунівська, вчинено за ціну 20 000, 00 грн;

- копію договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13 жовтня 2020 року, кадастровий номер 6325185000:03:023:0078, відповідно до п. 4 якого, продаж земельної ділянки за адресою: Харківська область, Харківський район, с/р Циркунівська, вчинено за ціну 20 000, 00 грн;

- копію до договору про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Орхідея-3» від 06 червня 2017 року, відповідно до якого, вартість будівництва одного квадратного метру (пайовий внесок) на квартиру АДРЕСА_1 , становить 672 100 грн;

- копію договору № 41А купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 15 лютого 2010 року, відповідно до якого, вартість майнових прав на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , дорівнює 231 360, 00 грн;

- копію договору № 41А/1 купівлі-продажу майнових прав від 15 лютого 2010 року, відповідно до якого, вартість майнових прав на технічне приміщення за адресою АДРЕСА_2 , дорівнює 75 100, 00 грн.

Однак, до позовної заяви не додано жодного документа, зокрема висновку про вартість майна, стосовно вартості спірного об`єкта майна, а саме: нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , що знаходиться в Шевченківському районі міста Харкова на підтвердження його вартості - 2360000,00 грн, як це зазначено позивачем у позовній заяві.

Наведені вище обставини позбавляють суд можливості пересвідчитися у правильності підсудності справи Дзержинському районному суду м. Харкова.

Водночас, суд звертає увагу, що положеннями статті 378 ЦПК України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

З метою правильного визначення підсудності даної справи та вирішення питання про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі з дотриманням правил підсудності, відповідно до вимог наведених вище положень законодавства, необхідно надати суду висновок про оцінку кожного об`єкта спірного нерухомого майна станом на день пред`явлення позову.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, а саме - подання до суду документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; позовної заяви, оформленої відповідно до вимог статей 175, 177 ЦПК України, та доказів надсилання її копій іншим учасникам справи належним чином засвідчених у встановленому законом порядку.

Керуючись статтями 185, 260 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності на нерухоме майно - залишити безруху для виконання вимог статей 175 і 177 ЦПК України протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя В.М. Яковлева