Ухвала

від 07.09.2023 по справі 913/156/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 913/156/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Кондратової І. Д., Студенця В. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛІОС»

на рішення Господарського суду Луганської області

у складі судді Фонової О. С.

від 30 березня 2023 року

та постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Тихого П. В., Слободіна М. М., Терещенко О. І.

від 07 червня 2023 року

за позовом ОСОБА_1

до: 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_3 , 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛІОС»,

про визнання права власності на частку у спільному майні, визнання незаконним рішення загальних зборів, скасування запису про державну реєстрацію та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

21.07.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛІОС» на рішення Господарського суду Луганської області від 30.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі № 913/156/22.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2023 у справі № 913/156/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛІОС» на рішення Господарського суду Луганської області від 30.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 визначений склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Баранець О. М. - головуючий (суддя-доповідач), Кондратова І. Д., Студенець В. І.

Ухвалою від 03.08.2023 Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛІОС», оскільки вона подана без дотримання вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України. В ухвалі зауважено, що Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ГЕЛІОС» необхідно подати касаційну скаргу в новій редакції з посиланням на норми права, які були порушені та/або неправильно застосовані судами попередніх інстанцій, з обґрунтуванням неправильного застосування та / або порушення судом (судами) норм матеріального та / або процесуального права та із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України та документи, що підтверджують сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 1 746 624,00 грн. Надано строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Заявнику роз`яснено, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала Верховного Суду від 03.08.2023 про залишення касаційної скарги без руху надіслана заявнику та вручена 08.08.2023 (що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01016 18466230 та не заперечується скаржником), а тому строк на усунення недоліків касаційної скарги закінчився 18.08.2023.

21.08.2023 скаржником надіслано заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом із заявою про поновлення строку на усунення недоліків.

Заява аргументована тим, що єдина представниця скаржника яка обізнана зі змістом спірних правовідносин перебувала у відпустці з 07.08.2023 по 14.08.2023 у зв`язку з виникненням непередбачуваних та невідворотних сімейних обставин. Скаржнику не вдалось віднайти іншого представника/адвоката, яким би в такі короткі строки було вжито заходів як із ознайомлення з усім обсягом матеріалів справи № 913/156/22, що знаходиться у м. Харків, так і з підготування заяви про усунення недоліків, допущених при поданні касаційної скарги та безпосередньо викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням зауважень Верховного Суду. Однак, відразу після закінчення відпустки представниці скаржника, вжито усіх допустимих заходів для максимально оперативного усунення недоліків, допущених при поданні касаційної скарги та подано заяву про усунення недоліків касаційної скарги на наступний робочий день, з дня завершення строку, встановленого судом.

Так, частина перша статті 119 Господарського процесуального кодексу України вказує, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню з клопотанням про усунення недоліків, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Частина друга статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, суд також не може продовжити строк понад встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.

Нормами статті 7 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Посилання скаржника на неможливість вчасно опрацювати ухвалу Верховного Суду від 03.08.2023, отриману скаржником 08.08.2023 (що не заперечується скаржником) - не є беззаперечним та абсолютним свідченням поважності причин пропуску строку на усунення недоліків, оскільки наведене відноситься до організаційних питань внутрішньої діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛІОС» та носить суб`єктивний характер.

За таких обставин, колегія суддів визнає зазначені в клопотанні підстави пропуску строку на усунення недоліків касаційної скарги неповажними, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні цього клопотання з наведених у ньому підстав.

Касаційний господарський суд, зауважує, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).

При цьому суд касаційної інстанції враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України».

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та «Трух проти України» (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Крім того, Європейський суд з прав людини в рішеннях від 23.10.1996 у справі «Леваж Престейшинз Сервісиз проти Франції», від 19.12.1997 у справі «Бруалла Гомес де ла Торре проти Іспанії» зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною.

Частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За змістом частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо заявник не усунув недоліки касаційної скарги у встановлений судом строк, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Положеннями частини п`ятої статті 292 цього Кодексу передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи викладене, оскільки заявником не усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 03.08.2023 у встановлений строк, а клопотання заявника про поновлення строку для усунення недоліків задоволенню не підлягає, тому касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛІОС» на рішення Господарського суду Луганської області від 30.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі № 913/156/22 підлягає поверненню.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛІОС» про поновлення строку на усунення недоліків касаційної скарги - відмовити.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛІОС» на рішення Господарського суду Луганської області від 30.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі № 913/156/22 повернути скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 Господарського процесуального кодексу України. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами, а касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий О. М. Баранець

Судді І. Д. Кондратова

В. І. Студенець