Ухвала

від 15.11.2023 по справі 913/156/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 913/156/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О.М. - головуючого, Кондратової І.Д., Студенця В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС"

на рішення Господарського суду Луганської області

у складі судді Фонової О. С.

від 30 березня 2023 року

та постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Тихого П. В., Слободіна М. М., Терещенко О. І.

від 07 червня 2023 року

за позовом ОСОБА_1

до: 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_3 , 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанський пивоварний завод",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС",

про визнання права власності на частку у спільному майні, визнання незаконним рішення загальних зборів, скасування запису про державну реєстрацію та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

17.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" вперше звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду на рішення Господарського суду Луганської області від 30.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №913/156/22.

Ухвалою від 03.08.2023 Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС", оскільки вона подана без дотримання вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України. В ухвалі зауважено, що Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "ГЕЛІОС" необхідно подати касаційну скаргу в новій редакції з посиланням на норми права, які були порушені та/або неправильно застосовані судами попередніх інстанцій, з обґрунтуванням неправильного застосування та/або порушення судом (судами) норм матеріального та/або процесуального права та із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України та документи, що підтверджують сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 1 746 624,00 грн. Надано строк для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Заявнику роз`яснено, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 07.09.2023: у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" про поновлення строку на усунення недоліків касаційної скарги відмовлено; касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" на рішення Господарського суду Луганської області від 30.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі № 913/156/22 повернуто скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

20.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" вдруге звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду на рішення Господарського суду Луганської області від 30.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №913/156/22.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 22.09.2023 у справі №913/156/22 для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" на рішення Господарського суду Луганської області від 30.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 визначений склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Баранець О. М. - головуючий (суддя-доповідач), Кондратова І. Д., Студенець В.І.

Ухвалою Верховного Суду від 11.10.2023: касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" на рішення Господарського суду Луганської області від 30.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №913/156/22 залишено без руху; надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху; запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі шляхом надання суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Луганської області від 30.03.2023 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №913/156/22, у якому навести інші підстави для поновлення строку.

Постановляючи ухвалу від 11.10.2023, Верховний Суд виходив з такого.

Оскаржувана постанова Східного апеляційного господарського суду прийнята 07.06.2023, повний текст якої складений 19.06.2023.

Останнім днем оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023, відповідно до приписів статті 288 Господарського процесуального кодексу України, є 10.07.2023. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" вдруге звернулося з касаційною скаргою 20.09.2023, тобто із пропуском встановленого процесуального строку.

Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Посилання скаржника на неможливість вчасно опрацювати ухвалу Верховного Суду від 03.08.2023 - не є беззаперечним та абсолютним свідченням поважності причин пропуску строку на усунення недоліків, оскільки наведене відноситься до організаційних питань внутрішньої діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" та носить суб`єктивний характер.

При цьому колегія суддів врахувала висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22, відповідно до яких введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку.

Тобто, Верховним Судом зазначено, що скаржником не вказано непереборних та об`єктивних перешкод, труднощів, які не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку, що підстави, викладені у ньому, є неповажними.

Ухвала Верховного Суду від 11.10.2023 отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" 20.10.2023, що підтверджується відповідним трекінгом Укрпошти про відстеження рекомендованого листа.

30.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" подало до Верховного Суду клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, яке містить клопотання про поновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги.

У поданому до Верховного Суду клопотанні про поновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги, яке міститься у заяві про усунення недоліків касаційної скарги скаржник зазначає, що: представник скаржника - Микитенко О.В. з 07.08.2023 у терміновому порядку відбула у відпустку за власний рахунок. До виконання обов`язків в якості представника скаржника Микитенко О.В. приступила лише 15.08.2023. Таким чином на момент відбуття у відпустку, ні Микитенко О.В., ні скаржник не були обізнані про наявність ухвали про залишення касаційної скарги без руху від 03.08.2023 та про те, що така ухвала Верховного Суду буде отримана скаржником вже 08.08.2023. З метою недопущення пропуску строку на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій, скаржником вжито ряд заходів, а саме повідомлено адвоката Микитенко О.В. про отримання ухвали Верховного Суду та отримання від останньої частини матеріалів в електронному вигляді; з 09.08.2023 скаржником розпочато процес пошуку іншого адвоката, з наміром долучити йому виконання вимог ухвали Верховного Суду від 03.08.2023 та всі вони надали відповідь про неможливість прийняття в роботу запитуваного завдання скаржника з огляду на високе навантаження. По поверненню з відпустки адвокат Микитенко О.В. не мала можливості негайно приступити до підготування матеріалів, спрямованих на усунення недоліків раніше поданої касаційної скарги з огляду на: перебування 15.08.2023 в Північному апеляційному господарському суді, в якому було призначено слухання по справі № 910/6189/22; підготування та подання 16.08.2023 до Північного апеляційного господарського суду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 у справі № 910/6798/23; серію повітряних тривог, що оголошувалися 17.08.2023, 18.08.2023 повноцінно виконати вимоги ухвали Верховного Суду від 03.08.2023 адвокат не встигла та вжила заходи із виконання вимог касаційного суду першого ж робочого дня, що слідував за днем закінчення строку на усунення недоліків, допущених при поданні касаційної скарги із долученням заяви про поновлення строку на усунення недоліків, допущених при поданні касаційної скарги. При цьому первісна касаційна скарга подана скаржником в межах процесуально встановленого строку на касаційне оскарження. З огляду на викладені обставини скаржник просить визнати поважними причини пропуску строку для подання касаційної скарги, поновити строк для подання касаційної скарги та прийняти її до касаційного провадження.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги, та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що вказане клопотання задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Оскаржувана постанова Східного апеляційного господарського суду прийнята 07.06.2023, повний текст якої складений 19.06.2023.

Згідно з положеннями частини першої, сьомої статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Останнім днем оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023, відповідно до приписів статті 288 Господарського процесуального кодексу України, є 10.07.2023. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" вдруге звернулося з касаційною скаргою 20.09.2023, тобто із пропуском встановленого процесуального строку.

Наведені скаржником обставини, в обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження оскаржуваних судових рішень, описані ним більш детальніше, але фактично дублюють зміст тих підстав, які були наведені у клопотанні про поновлення строку, встановленого для подання касаційної скарги при звернення скаржника з касаційною скаргою та визнані ухвалою Верховного Суду від 11.10.2023 неповажними.

Верховний Суд вкотре зазначає скаржнику, що посилання на неможливість вчасно опрацювати ухвалу Верховного Суду від 03.08.2023 (через перебування адвоката у відпустці, не змоги віднайти іншого представника/адвоката, зайнятість адвоката в інших судових спорах) - не є беззаперечним та абсолютним свідченням поважності причин пропуску строку на усунення недоліків, оскільки наведене відноситься до організаційних питань внутрішньої діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС", носить суб`єктивний характер виключно внутрішньої організації роботи цієї юридичної особи та не змінює строків перебігу процесуальних строків встановлених законом.

При цьому колегія суддів враховує висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22, відповідно до яких введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку.

Тобто, скаржником не вказано непереборних та об`єктивних перешкод, труднощів, які не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, усунення недоліків касаційної скарги.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

Згідно з частиною третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку, що підстави, викладені у ньому, є неповажними.

Частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Однак таких обставин скаржником не наведено.

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Відповідно до частини 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010)

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п.п. 51 і 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004).

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду приходить до висновку про те, що наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними і, як наслідок, про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" на рішення Господарського суду Луганської області від 30.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №913/156/22 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 119, 288, 234, 235, пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави, наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Луганської області від 30.03.2023 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №913/156/22.

2. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Луганської області від 30.03.2023 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №913/156/22.

3. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" на рішення Господарського суду Луганської області від 30.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №913/156/22

4. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді І. Кондратова

В. Студенець