Рішення

від 19.10.2007 по справі 37/410

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/410

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 №  37/410

19.10.07

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Техномедика"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Належна Дистриб'юторська Компанія"

Простягнення 8 214,54 грн.

Суддя  Кондратова І.Д.

Представники сторін:

Від позивача Кудряшова М. Є. - представник за довіреністю № б/н від 16.07.2007 року; Сорока В.Г. - представник за довіреністю № 58 від 14.09.2007 року;

Від відповідача не з'явились

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномедика" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Належна Дистриб'юторська Компанія" про стягнення 8 214,54 грн. заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2007 р. порушено провадження у справі № 37/410, розгляд справи був призначений на 18.09.2007 р. о 11-45.

Представник відповідача 18.09.2007 р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/410 від 31.08.2007 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 18.09.2007 року представник позивача надав суду для огляду оригінали документів. В судовому засіданні 18.09.2007 року судом встановлено, що в договорі № 61 від 23.03.2006 року зазначена інша адреса, ніж та, що вказана в позовній заяві, а саме: 04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8.

Ухвалою Господарського суду Києва від 18.09.2007 року розгляд справи був відкладений на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання 03.10.2007 р. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/410 від 18.09.2007 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що відповідач в призначене судове засідання 03.10.2007 року не з'явився, а також у суду виникла необхідність витребування нових доказів, ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2007 року розгляд справи був відкладений на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання 19.10.2007 р. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/410 від 03.10.2007 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 19.10.2007 року підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Належна Дистриб'юторська Компанія"   4 124,64 грн. основного боргу, 951,37 грн. - пені, 1237, 39 грн. –штрафу, 3 % річних в сумі 181,36 грн., 1 719,78 грн. –інфляційних витрат, 102 грн. витрати по сплаті держмита та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Товариства з обмеженою відповідальністю „Належна Дистриб'юторська Компанія” до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України  .

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.10.2007 року за згодою представника позивача були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техномедика", в особі директора Сороки Владислава Глібовича, який діє на підставі статуту  (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Належна Дистриб'юторська Компанія", в особі директора Нікіфорової І.М., яка діє на підставі статуту (надалі —відповідач), був укладений договір № 50 (надалі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язувався передати, а покупець прийняти та оплатити товар за договором окремими партіями.

Згідно п. 2.2 договору сторони погодили, що кількість товару у кожній партії  визначається виходячи з усної чи письмової заявки покупця та наявності товару у продавця на момент отримання заявки, і вказується у первинних документах, які підтверджують передачу товару (накладні та/або акти прийому-передачі).

Згідно п. 7.1 договору, даний договір набирає сили з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач отримав по видатковим накладним № ЦО-0000268 від 25.01.2006 року та № ЦО-0000269 від 25.01.2006 року та довіреностю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯЖН № 767952 від 26.01.2006 року товар на загальну суму 4 124,64 грн.

Пунктами 5.2 та 5.4 договору передбачено, що оплата за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом 30 календарних днів з дня отримання товару.

Однак, відповідач в порушення умов договору, взяті на себе зобов'язання по оплаті товару повністю не виконав, в результаті чого виникла заборгованість, яка згідно наданого позивачем і неоспореного відповідачем розрахунку, становить 4 124,64 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до  статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Товариством з обмеженою відповідальністю „Техномедика” доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Згідно пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки відповідач позивачу не сплатив грошові кошти за отриманий товар у строк встановлений договором, за таких обставин позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномедика" щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 4 124,64  грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Належна Дистриб'юторська Компанія" визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.  

Крім того, статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6. 4.  договору за  порушення   строку оплати товарів покупець сплачує продавцю проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 0,2% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення. Відповідно до п. 6. 5. договору, якщо  заборгованість триває більше 3-х місяців також покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 30 % від суми заборгованості платежу.

За розрахунком позивача розмір пені за період з 27.02.2007 року по 30.06.2007 року становить 951,37 грн., а розмір штрафу –1237,39 грн.

Перевіривши розрахунок позивача та враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення штрафу в розмірі 1237,39 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може  бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Оскільки, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України пеня і штраф є різновидами неустойки, то стягнення з відповідача одночасно пені та штрафу  за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, як це передбачено п. 6.4. та п. 6.5. договору, суперечить Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства, а тому вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 951,37 грн. визнаються судом такими, що  не підлягає задоволенню.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 3% річних з простроченої суми в розмірі 181,36 грн. та інфляційні витрати  - 1 719,78 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи 3% відсотки річних, а також індекс інфляції є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу  України, підлягають стягненню 181,36 грн. - три проценти річних від простроченої суми,  1 719,78  грн. - інфляційних витрат,  розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 61 Конституції України,  ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 551, 525, 526, 530, 625, 629, Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

                                                В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Належна Дистриб'юторська Компанія" (03124, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 8 код ЄДРПОУ 31481815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномедика" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, 1, код ЄДРПОУ 33857158) 4124 (чотири тисячі сто двадцять чотири) грн. 64 коп. основного боргу, 1237 (одна тисяча тридцять сім) грн. 39 коп. штрафу, 181 (сто вісімдесят одну) грн. 36 коп. - три проценти річних від простроченої суми, 1719 (одну тисячу сімсот дев'ятнадцять) грн. 78 коп. –інфляційних витрат, 90 (дев'яносто) грн. 19 коп. - витрат по сплаті держмита та 104 (сто чотири) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 951,37 грн. відмовити повністю.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу.

Суддя                                     І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 22.11.2007 року