Рішення

від 20.09.2023 по справі 199/6332/23

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/6332/23

(2-а/199/45/23)

РІШЕННЯ

Іменем України

20.09.2023

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, інспектор третього батальйону другої роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Куксов Станіслав Анатолійович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Євстигнеєв А.О. звернувся до суду з даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що позивач 23.07.2023 р., керуючи транспортним засобом Toyota RAV4 р/н НОМЕР_1 , рухалась у м. Дніпро по вул. Бориса Кротова з боку пр. Богдана Хмельницького в бік вул. Данила Нечая. Зазначений транспортний засіб був зупинений інспектором УПП в Дніпропетровській області ДПП Куксовим С.А. за перевищення встановленого режиму швидкості. Зупинка відбулася біля комплексу будівель і споруд колишнього заводу ВАТ «Дніпрошина» за адресою: м. Дніпро, вул. Бориса Кротова, 24, навпроти АЗС «Нефтекс», розташованої на іншому боці вулиці, яка має адресу вул. Бориса Кротова, 17. У транспортному засобі перебував адвокат Євстигнеєв А.О., з яким на місці зупинки поиваечм був укладений договір про надання правової допомоги від 23.07.2023 р. Проте, інспектор третього батальйону другої роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Куксов С.А. не допустив до участі в розгляді справи адвоката, а також залишив без уваги клопотання позивача про відкладення розгляду справи на будь-яку дату з метою реалізації права на захист, ознайомлення з матеріалами справи тощо. В подальшому інспектор склав постанову про накладання адміністративного стягнення серії ЕАС №7385313 від 23.07.2023 р., яка, на переконання позивача, є незаконною, оскільки складена з порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення (порушення права позивача на правову допомогу та ознайомлення з матеріалами справи, відсутність належних доказів вчинення правопорушення). У постанові про накладання адміністративного стягнення зазначена адреса зупинки, за якою позивач не перебувала, а також час, який зазначений у постанові, не відповідає реальному часу, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не були розглянути клопотання позивача. Позивач стверджує, що розгляд відбувався без з`ясування обставин, що мають суттєве значення, а саме: відсутність у позивача будь-яких адміністративних стягнень за останні роки; відсутність зафіксованого створення аварійної ситуації, що могла виникнути внаслідок нібито допущеного порушення ПДР; рух у потоці транспортних засобів з ідентичною швидкістю (не швидше і не повільніше); наявність розділювальної смуги газону між протилежному напрямками руху; відсутність поблизу пішоходів, яких позивач міг би наражати на безпеку; чітка видимість елементів дороги та яскраве сонячне світло, яке не сліпить водія, а навпаки забезпечує стабільну видимість.

Позивач вважає, що інспектор мав підстави для вживання превентивного підходу при розгляду справи про адміністративне правопорушення та застосування до позивача стягнення у вигляді усного зауваження, та стверджує, що позивача вимусили поставити свій підпис у постанові у графі «з правами ознайомлений», також позивач висловлює припущення, що прилад TRUCAM, яким вимірювалась швидкість, використовувався третьою особою після спливу строку придатності в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», відтак, інформація цього приладу є неналежним доказом вчинення адміністративного правопорушення, позивач також посилається на можливу неправильну роботу вимірювального приладу.

Предмет позову становить вимога про скасування постанови серії ЕАС №7385313 від 23.07.2023 р. про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, закриття справи про адміністративне правопорушення, стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судових витрат (витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. та судового збору в розмірі 536,80 грн.).

Відповідач позов не визнав та надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано стягнення (штраф в розмірі 340 грн.), оскільки останній рухався зі швидкістю 76 км/год у населеному пункті, чим порушив максимальне обмеження швидкості на 26 км/год. Швидкість вимірювалась приладом TRUCAM, який отримав сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки від 26.12.2018 р. дійсний до 26.12.2028 р. №UA.TR.001 241-18 REV 0. Відповдіач зазначав, що зупинення відповідача з наступним складанням постанови про притягнення до адміністративної відповідальності здійснювалося інспектором в межах повноважень, наданих поліції законом, та у відповідності до передбаченої процедури, та вказував, що посилання позивача на порушення його права на зихист не відповідають дійсності, оскільки адвокат, який надавав позивачеві правову допомогу, був присутній під час зупинки автомобіля, а також при розгляді справи. Відповідач вважав правомірним використання вимірювального пристрою TRUCAM (а.с. 180-187).

Процесуальні дії у справі:

-ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.08.2023 р. відкрито провадження в адміністративній справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін;

-ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.08.2023 р. клопотання представника позивача - адвоката Євстигнеєва Андрія Олександровича про забезпечення доказів шляхом їх витребування задоволено частково та витребувано від Департаменту патрульної поліції наступні докази: належним чином засвідчену копію відеозапису фіксації порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, зафіксованого 23.07.2023 року о 14 год. 57 хвил. 00 сек. приладом «TRUCAM» 008376469361; належним чином засвідчені документи, які зазначені у п. 7 постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії EAC №7385313 від 23.07.2023 р., а саме - 469361 та 472670; належним чином засвідчену копію відеозапису з портативного відеореєстратора інспектора патрульної поліції Куксова Станіслава Анатолійовича тривалістю з моменту фіксації приладом «TRUCAM» 008376469361 порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху до моменту вручення ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС № 7385313 включно; належним чином засвідчену копію відеозапису з портативного відеореєстратора інспектора патрульної поліції Савченка Віктора Анатолійовича тривалістю з моменту фіксації приладом «TRUCAM» 008376469361 порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху до моменту вручення ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення серії EAC №7385313 включно; належним чином засвідчену копію відеозапису з портативного відеореєстратора інспектора патрульної поліції жіночої статі, яка перебувала разом із інспекторами Куксовим С.А. та Савченком В.А. під час фіксації порушенняПравил дорожнього руху, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, вручення ОСОБА_1 постанови про адміністративне правопорушення, тривалістю з моменту фіксації приладом «TRUCAM» 008376469361 порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього рухудо моменту вручення ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення серії EAC №7385313 включно; належним чином засвідчену копію відеозапису з відеореєстратора, який 23.07.2023 р. був встановлений у службовому транспортному засобі Національної поліції України, регіон 11, р/н НОМЕР_2 , тривалістю з моменту фіксації приладом «TRUCAM» 008376469361 порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього рухудо моменту вручення ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС №7385313 включно; належним чином засвідчені копії сертифікатів, свідоцтв про повірку та інших документів, наявних у розпорядженні Департаменту патрульної поліції, якими підтверджується відповідність приладу «TRUCAM» 008376469361 вимогам чинного Законодавства України станом на 23.07.2023 р., в тому числінаказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №193 від 08.02.2016 р. «Про затвердження Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів. Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «АНДІ ЛТД» (АЗК №6 Neftek м. Дніпро, вул. Бориса Кротова, 17, 49044, м. Дніпро, вул. Барнаульська, буд. 24, прим. 133, ідентифікаційний код юридичної особи 44219014) наступні докази: належним чином засвідчені копії відеозаписів з камер спостереження, розміщених на будівлях і спорудах АЗС «Нефтек» (яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Бориса Кротова, 17), які направлені або частково направлені в бік проїзної частини вулиці Бориса Кротова, у проміжку часу з 14 год. 40 хвил. до 15 год. 20 хвил. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено;

-ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.08.2023 р. заяву представника позивача адвоката Євстигнеєва Андрія Олександровича про відвід судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Спаї В.В. визнано необґрунтованою;

-ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.08.2023 р. відмовлено у задоволенні заяви представника позивача адвоката Євстигнеєва Андрія Олександровича про відвід судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Спаї В.В.;

-ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2023 р. відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача адвоката Євстигнеєва Андрія Олександровича про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом сторін), про неврахування відзиву на позовну заяву, клопотання відповідача та доданих документів, які надійшли до суду 30.08.2023 р., під час розгляду та вирішення справи, про виклик та допит свідка тощо.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що постановою інспектора УПП в Дніпропетровській області капітана поліціїКуксова Станіслава Анатолійовича серії ЕАС №7385313 від 23.07.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Як встановлено судом на підставі постанови ЕАС №7385313 від 23.07.2023 р., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota RAV4, д.н. НОМЕР_1 (власником якого є ОСОБА_2 ), 23.07.2023 р. о 14:57:00 рухалась у м. Дніпро по вул. Бориса Кротова, 35, зі швидкістю 76 км/год у населеному пункті, де дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год, чим перевищила максимальне обмеження швидкості на 26 км/год., чим порушилап.12.4Правил Дорожньогоруху (порушення швидкісного режиму в населених пунктах. Швидкість руху відмірювалася приладом «TRUCAM» 008376469361, 472670 (а.с. 40).

Позивач не погоджується із законністю прийнятого 23.07.2023 р. рішення з підстав, зазначених в адміністративному позові.

Відповідач заперечує проти позову.

Суд, дослідивши докази, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно п. 11 ч. 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до положеньст. 222 КУпАПрозгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених ч. 1ст. 122 КУпАП, віднесено до компетенції органів Національної поліції.

Відповідно достатті 7 КУпАПпередбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно достатті 251 КУпАПє будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, та іншими документами.

Відповідно до вимогстатті 252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Серед вимог частини 1статті 280 КУпАПвказано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Частиною першоюстатті 122 КУпАПпередбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюютьПравила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306(із змінами та доповненнями, далі -ПДР).

Відповідно достатті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно доп.1.3.ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно зпунктом 1.9.ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.3 ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний зокрема: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Згідноп. 12.4 ПДРУкраїни, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Отже, у населених пунктах організований інтенсивний дорожній рух, що вимагає підвищеної уваги до забезпечення безпеки на проїзній частині, тому в таких місцях на всіх ділянках доріг (крім житлових зон і територій підприємств) встановлено максимально допустиме обмеження швидкості руху в 50 км/год.

Як встановлено судом, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення зафіксовано приладом TRUCAM серійний номер ТС 008376 та до матеріалів справи надано фото- та відеозапис, з якого слідує що позивач рухався на автомобілі зі швидкістю 76 км/год (а.с. 152). Про фіксування правопорушення саме цим вимірювачем зазначено відповідачем в оскаржуваній постанові (перші шість цифр засобу, зазначеного у постанові, відповідають серійному номеру цього засобу).

Надані докази на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення позивачем є належними, достовірними та достатніми доказами у розумінні ст.ст. 73,75,76 КАС України.

Суд відхиляє доводи представника позивача щодо відсутності належних доказів вчинення адміністративного правопорушення та невідповідність вимірювального приладу «TRUCAM» 008376469361 вимогам чинного законодавств.

Статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII(далі - Закон № 580-VIII) встановлені види превентивних поліцейських заходів, до яких належить застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (пункт 9 частини першої).

Частиною першою ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3)безпілотні повітрянісудна таспеціальні технічнізасоби протидіїїх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCAM, що використовувався під час фіксації події, відповідає типу засобу вимірювальної техніки застосовним вимогам Технічного регламенту, що підтверджується сертифікатом перевірки типу, виданим 26.12.2018 р. ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт». Строк дії сертифікату до 26.12.2028 р. (а.с.155-163)).

Згідно сертифікату відповідності, лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCAM, в тому числі серійний номер ТС 008376, відповідає затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу та застосовним вимогам Технічного регламенту (а.с. 164-165).

Згідно свідоцтву про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/26602, чинний до 24.11.2023 р. лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCAM №ТС 008376 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Діапазон вимірювань швидкості - від 2 км/год до 320 км/год. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах :+/- 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; +/-1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год (а.с. 166).

Отже, TruCAM LTI 20/20 є засобом вимірювальної техніки, який відповідає вимогам Технічного регламенту, експлуатація якого можлива до 24.11.2023 р., таким чином, його результати вимірювання є доказом в розумінні вище зазначеноїстатті 251 КУпАП.

Посилання представника позивача на застосування лазерного вимірювача швидкості LTI 20/20 TruCAM після спливу строку придатності, встановленого Законом України «Про захист прав споживачів», є безпідставними, оскільки зазначений закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів (преамбула Закону). При цьому споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 22 ст. 1 Закону «Про захист прав споживачів»). Оскільки у правовідносинах, які є предметом судового розгляду, учасники не мають статусу споживачів, то положення Закону «Про захист прав споживачів» не розповсюджуються на вимірювальну техніку, яка використовується для фіксації правопорушення.

Доводи позивача щодо можливої неточності роботи лазерного вимірювача швидкості LTI 20/20 TruCAM №ТС 008376 є його припущенням, які не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а відтак відхиляються судом, як безпідставні.

Що стосується доводів позивача про відмінність у зазначенні номеру будівлі, біля якої зафіксовано адміністративне правопорушення та розбіжність у кілька хвилин у визначення часу правопорушення, зазначеного у постанові з зафіксованими вимірювачем, то суд зазначає, що адміністративне правопорушення зафіксоване у м. Дніпрі по вул. Бориса Кротова, що підтверджується фотознімком, а також визнається сторонами. Таким чином, розбіжність у зазначенні будівлі не спростовує вчинення позивачем адміністративного правопорушення та суттєво не впливає на законність оскаржуваної постанови.

Розбіжність у декілька хвилин часу вчинення правопорушення також не впливає на законність оскаржуваної постанови.

Не є слушними доводи позивача про порушення права на захист; в контексті спірних правовідносин право на юридичну допомогу не є абсолютним, його реалізація вимагає вчинення певних дій з боку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки чинне адміністративне процесуальне законодавство не визначає обов`язковість участі адвоката чи іншого фахівця у галузі права в розгляді справи про адміністративне правопорушення вказаної категорії.

Водночас, законодавець не обмежує вказану особу в способі отримання юридичної допомоги, як то особиста участь представника, консультація за допомогою телефону або іншого технічного засобу тощо.

Як встановлено судом на підставі відеозапису, наданого позивачем, адвокат Євстигнеєв А.О. був присутній під час зупинки позивача працівниками поліції, а також під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. При цьому, як слідує із змісту адміністративного позову, договір про надання правової допомоги між позивачем та адвокатом Євстигнеєвим А.О. був укладений під час зупинки автомобіля працівниками поліції.

Одночасно з цим, як убачається з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції та роздруківки цього запису, адвокат Євстигнеєв А.О. під час розгляду справи про адміністративне правопорушення знаходився у стані алкогольного сп`яніння та не надав працівникам поліції документ, який підтверджує його статус адвоката: свідоцтво про право заняття адвокатської діяльністю та/або посвідчення адвоката.

Державні органи, які розглядають адміністративні справи, не вправі втручатися у вибір захисника правопорушником.

Таким чином, позивач та адвокат Євстигнеєв А.О., будучи обізнаними про розгляд справи на місці вчинення адміністративного правопорушення, укладають договір про надання правової допомоги заздалегідь, знаючи про стан адвоката та відсутність у нього необхідних документів, що, на думку суду, спрямовано на створення перешкод у своєчасному розгляді справи.

Судом встановлено на підставі доказів, наявних у справі, що позивач спілкувалася з адвокатом Євстигнеєвим А.О., останній надавав їй поради та певні вказівки, отже, позивач скористалася правовою допомогою адвоката, якого вона обрала.

Суд вважає виправданими вимоги працівників поліції щодо надання адвокатом Євстигнеєвим А.О. документів, які підтверджують його статус адвоката для допуску до участі в справі, як захисника, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 КУпАП, у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

За змістом статті 6 та частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка, зокрема, склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно зі статтею 12 цього Закону особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими.

Статтею 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Зважаючи на зазначені законодавчі норми, статус адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, тоді як відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України (Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 910/3845/19 та Ухвалах Верховного Суду від 01.03.2018 у справі №910/3483/17, від 17.10.2018 у справі №916/1059/18).

Таким чином, інспектор третього батальйону другої роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Куксов С.А. обґрунтовано не допустив адвоката Євстигнеєва А.О., у якості захисника позивачки, до участі у справі про адміністративне правопорушення.

Щодо відмови в задоволенні клопотання позивача про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення, потребує врахуванню, що статтею 258 КУпАПвизначено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місці вчинення правопорушення. При цьому перебування адвоката у стані алкогольного сп`яніння та відсутність в нього документів, які підтверджують його статус адвоката, не є підставою для перенесення розгляду справи.

Крім того, позивач не повідомила про об`єктивну неможливість викликати іншого адвоката (крім присутнього на той час адвоката Євстигнеєва А.О.) для участі у розгляді справи.

За таких обставин інспектор Куксов С.А. обґрунтовано відмовив у перенесенні розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Також не знайшли свого підтвердження твердження представника позивача про порушення права позивача на ознайомлення з матеріаласи справи про адміністративне правопорушення.

Як встановлено зі стенограми відеозапису, інспектор Куксов С.А. пропонував позивачу ознайомитися з відмостями швидкості автомобіля під її керуванням, які зафіксовані приладом TRUCAM, проте, позивач не прийняла вказану пропозицію.

Стосовно належності відповідача.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державноївлади (утому числібез статусуюридичної особи),орган місцевогосамоврядування,їх посадовачи службоваособа,інший суб`єктпри здійсненніними публічно-владнихуправлінських функційна підставізаконодавства,в томучислі навиконання делегованихповноважень,або наданніадміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

У відповідності зі ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80і81(в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів),частина перша статті 44,частина другастатті 44-3,стаття 89,частина друга статті 106-1,частини перша,друга,третя,четвертаішоста статті 109,стаття 110,частина третя статті 114,частина перша статті 115,стаття 116-2,частина друга статті 117,частини першаідруга статті 119,частини перша,друга,третя,п`ята,шоста,восьма, десята і одинадцята статті 121,статті 121-1,121-2,частини перша,друга,третя,четверта,шостаісьомастатті 122,частина перша статті 123,124-1,125,частини перша,другаічетвертастатті 126,частини перша,другаітретя статті 127,статті 128-129,частина першастатті 132-1,частини перша,другатап`ята статті 133,частини третя,шоста,восьма,дев`ята,десятаіодинадцята статті 133-1,частина друга статті 135,стаття 136(за винятком порушень на автомобільному транспорті),стаття 137,частини перша,другаітретя статті 140,статті 148,151,частини шоста,сьомаівосьмастатті 152-1,статті 161,164-4,статтею 175-1(за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради),статтями 176,177,частини першаідруга статті 178,статті 180,181-1,частина перша статті 182,статті 183,192,194,195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1)центральний органуправління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

У складі поліції функціонують: 1)кримінальна поліція; 2)патрульна поліція; 3)органи досудовогорозслідування; 4)поліція охорони; 5)спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення ( ч. 3 ст. 13 ЗУ «Про Національну поліцію»).

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Національну поліцію» територіальні органиполіції утворюютьсяяк юридичніособи публічногоправа вАвтономній РеспубліціКрим,областях,містах Києвіта Севастополі,районах,містах,районах умістах таяк міжрегіональні(повноваженняяких поширюютьсяна декількаадміністративно-територіальниходиниць)територіальні органиу межахграничної чисельностіполіції ікоштів,визначених наїї утримання.

Частиною третьою статті 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову посправі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтею ч. 1 ст. 122 КУпАП, посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції.

Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннямистатті 222 КУпАПпокладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 122 КУпАП.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «Від імені органів Національної поліції)», вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

При цьому, зміст статті 288 КУпАП щодо можливості оскаржити постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення не спростовує висновків суду про те, що відповідачем у таких справах є саме орган, а не посадова особа.

Вказані висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16 та від 17.06.2020 у справі №127/6881/17.

Враховуючи наведене, належним відповідачем в даній справі є Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, а не Департамент патрульної поліції, як зазначено позивачем, відтак, позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.

Представник позивача не заявляв клопотання про заміну неналежного відповідача належним, про залучення у справі співвідповідача тощо.

У тому разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред`явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні (Постанова ВС КАС від 21 грудня 2018 року у справі № 803/1252/17, адміністративне провадження № К/9901/50685/18 (ЄДРСРУ № 78808400)).

Щодо доводів представника позивача про розгляд справи в загальному позовному провадженні.

Частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які розглядаються за правилами загального позовного провадження.

Справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 не підпадає під вичерпний перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження відповідно до вимог частини четвертої статті 12 та частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак суд зазначає про відсутність встановлених процесуальним законом перешкод для розгляду і вирішення даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Поза увагою позивача залишилося те, що суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення зі справою, у тому числі шляхом надсилання процесуальних документів, кожен з учасників справи мав змогу користуватися процесуальними правами та обов`язками, визначенимистаттею 44 КАС України.

Бажання адвоката Євстигнеєва А.О. (представника позивача у справі) викласти під час публічного слухання свої аргументи, які повно викладені в позові та процесуальних документах, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників (аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 24 січня 2020 року у справі N 9901/491/19 (11-1189заі19).

Відповідно до частини п`ятоїстатті 262 КАС Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За правилами частини шостоїстатті 262 КАС Українисуд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначенихстаттею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.Отже, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом за умови наявності необхідності заслухати такі пояснення.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада1950 року свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany" ("Аксен проти Німеччини"), заява N 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Varela Assalino v. Portugal" ("Варела Ассаліно проти Португалії"), заява N 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 6-10, ч. 1 та ч. 2, ч.ч. 5-6 ст. 12, п. 1 ч. 1 ст. 20, ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 25, ст.ст. 72-77, 79, 90, п. 2 ч. 1 ст. 241, ст.ст. 242-246, 255, 271, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, інспектор третього батальйону другої роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Куксов Станіслав Анатолійович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - відмовити в повному обсязі.

Повне судове рішення складено 20.09.2023 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В.Спаї