Ухвала

від 28.09.2023 по справі 758/6615/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6615/23

У Х В А Л А

28 вересня 2023 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На адресу суду від обвинуваченої ОСОБА_8 надійшла заява, в якій просить відвести прокурора ОСОБА_3 від участі у розгляді кримінального провадження № 12023100070000981. На обґрунтування покликається на те, що 08.06.2023 у слідчому ізоляторі прокурор запропонував їй підписати документи про розділення матеріалів кримінального провадження щодо неї та ОСОБА_9 , на її зауваження про її погане самопочуття та підвищений тиск прокурор з власної ініціативи викликав лікаря, який надав їй медичну допомогу. Вважає, що прокурор та слідчий здійснили тиск на неї, оскільки через декілька днів, після підписання документів, вирішила подивитись, що саме їй було вручено, і виявила, що то був обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування. Вважає, що порушено вимоги ст. 290 КПК України.

Захисники обвинуваченої ОСОБА_4 підтримали заяву підзахисної та наполягали на задоволенні відводу прокурора.

Прокурор заперечував проти задоволення заяви про його відвід, вважав, що заява необґрунтована, доводи заяви не відповідають дійсності та не вбачає підстав для задоволення такої.

Вирішуючи заявлений відвід, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 77 КПК України прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Процесуальні дії та здійснення/нездійснення певних слідчих дій прокурором є його позицією, яку він доводить, щодо існування тих чи інших обставин. Така позиція прокурора не свідчить про його заінтересованість у результатах кримінального провадження або про його упередженість.

Суд звертає увагу на те, що ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є встановлення упередженості суб`єкта процесуальної діяльності при вирішенні поставлених перед ним питань. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості» є оціночним, і його тлумачення залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує. Як вбачається із формулювань ст. 77 КПК України, інші обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості прокурора, мають бути обумовлені конкретними фактами, які можуть бути перевірені.

Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого прокурора, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь?яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, у контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував, у даному випадку прокурор, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

Стосовно суб`єктивного критерію, суд, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу, дійшов переконання про відсутність підстав стверджувати, що прокурор виявляє особисту упередженість. У заяві про відвід не наведено відомостей про факти, які б стосувалися поведінки прокурора, безпосередньо пов`язаної із здійсненням досудового розслідування у кримінальному провадженні, яка надала б підстави для констатації упередженого ставлення прокурора до сторони захисту. Презумпція особистої неупередженості особи діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність прокурора. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного прокурора об`єктивно виправдані.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Частина 2 ст. 36 КПК України наділяє прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, відповідними повноваженнями.

Отже, якщо заявник не погоджується з тими чи іншими процесуальними діями/бездіяльністю, рішеннями прокурора, норми чинного кримінального процесуального законодавства надають право у передбачених законом випадках на оскарження відповідного рішення, дії чи бездіяльності прокурора з урахуванням такої засади як змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 22 КПК України).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 89 КПК України сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

При цьому сторона захисту під час судового розгляду на стадії дослідження доказів не позбавлена права заявляти про недопустимість доказів з огляду на встановлені нею порушення вимог КПК України.

У той же час обвинувачена вказала про вчинення прокурором (на її переконання) кримінального правопорушення, що підлягає перевірці органом досудового розслідування.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, компетентна особа у будь-якому випадку не має права брати участь в здійсненні кримінального провадження, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в її неупередженості та об`єктивності.

З огляду на викладене, з метою недопущення у майбутньому недовіри з формуванням думки учасників процесу на правомірні очікування дотримання принципу законності у цьому кримінальному провадженні, усунення будь-яких сумнівів та забезпечення учасникам кримінального провадження загальних засад кримінального провадження, слід дійти висновку про доцільність задоволення заяви обвинуваченої про відвід прокурора.

Керуючись ст. ст. 77, 80, 314, 372КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву обвинуваченої ОСОБА_4 про відвід прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, - задовольнити.

Відвести прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 від участі у кримінальному провадженні № 12023100070000981 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1