Ухвала

від 05.02.2024 по справі 758/6615/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 758/6615/23 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/824/2339/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції - ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2024 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:

ОСОБА_2 (головуюча), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар - ОСОБА_5

за участю:

прокурора - ОСОБА_6

захисника - ОСОБА_7

обвинуваченої - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченої ОСОБА_8 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 21 грудня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21 грудня 2023 рокуОСОБА_8 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18 лютого 2024 року, без визначення розміру застави.

В обґрунтування мотивів ухваленого рішення суд вказав, що враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. А також врахував, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до злочинів проти основ національної безпеки України, покарання за яке передбачено до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до п`яти років з конфіскацією майна. Обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням до обвинуваченої інших, більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, судом першої інстанції не встановлено, у зв`язку з чим для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, дійшов висновку про наявність підстав на цій стадії судового розгляду для продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання її під вартою, а тому у клопотанні про зміну запобіжного заходу відмовив.

В апеляційній скарзі з доповненнями обвинуваченої указано на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказала про те, що суд першої інстанції не врахував вимоги ст. 177, 178 КПК України та доводи надані нею самою та її захисником щодо відсутності підстав для її тримання під вартою. В ухвалі суду першої інстанції не надано жодної правової оцінки її доводам щодо зміни запобіжного заходу, як і відсутні посилання на об`єктивні докази, що підтверджували б наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Вважає, що клопотання прокурора необґрунтоване та бездоказове, докази її вини у вчиненні кримінального правопорушення відсутні, як і відсутня сама подія злочину. Зазначає, що судом не враховано її вік, стан здоров`я, який значно погіршився в умовах тримання під вартою, міцні соціальні зв`язки, відсутність судимостей. Ризику спотворення документів немає, оскільки усі документи вилучені, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення також відсутній, так як господарська діяльність підприємства зупинена, а вплинути на свідка, який є співробітником СБУ, очевидно, що вона також не зможе. Вказує, що протягом всього строку досудового розслідування вона не переховувалася і по першому виклику з`являлася до слідчого та сприяла слідству, оскільки зацікавлена в очищенні своєї репутації, ризик переховування не може оцінюватися виключно на підставі тяжкості можливого покарання, а інші докази, які б підтверджували її намір ухилитися від суду, немає. Також звертає увагу на те, що вимоги ст. 290 КПК України не виконані, оскільки її не ознайомили з матеріалами досудового розслідування. Додатково зазначила, що суд першої інстанції безпідставно не визначив їй заставу як альтернативу і прокурором не доведено, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, був би недостатнім для запобігання ризиків. Відтак просить суд оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою застосувати до неї запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

В апеляційній скарзі захисниці указано про те, що оскаржувана ухвала постановлена з грубим порушенням норм міжнародного та національного законодавства. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказала про те, що суд першої інстанції не повно здійснив судовий розгляд, не врахував аргументи сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу та їх заперечення щодо клопотання прокурора, який в судовому засіданні не доводив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченою кримінального правопорушення, що є обов`язковою складовою при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказала, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначив, які саме ризики, передбачені ст. 177 КПК України, існують у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 , яка не має закордонного паспорту, більше 15 років взагалі не виїжджала за межі України, має родину, постійне місце проживання, а всі наявні докази вже існують в матеріалах кримінального провадження, тому можливості їх знищити чи пошкодити немає. Свідки перебувають в м. Одеса, а один із них є працівником СБУ з табельною зброєю, експертів в цій справі немає, як і потерпілих та завданої шкоди. Відтак просить суд оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 . Також просить поновити строк на апеляційне оскарження вказаної ухвали, оскільки при оголошенні повного тексту ухвали вона присутня не була, а в ЄДРСР ухвала була оприлюднена 25.12.2023 року, тому вважає, що строк на апеляційне оскарження необхідно обраховувати саме з цієї дати.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченої та її захисника, які подані апеляційні скарги підтримали та просили задовольнити; прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційних скарг обвинуваченої та її захисника та просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, вивчивши матеріали долучені до апеляційних скарг та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог п. 1-1 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга подається на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті - протягом п`яти днів з дня її оголошення. За змістом ч. 3 ст. 395 КПК України для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Клопотання адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 21 грудня 2023 року підлягає до задоволення, оскільки вказана ухвала хоч і була постановлена судом в судовому засіданні з присутністю сторін, однак повний текст судового рішення було оголошено без участі адвоката, зі змістом вказаної ухвали вона ознайомилася лише 25.12.2023 року після оприлюднення її в Єдиному реєстрі судових рішень, що є, на думку колегії суддів, поважними причинами пропуску захисником ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , строку на апеляційне оскарження ухвали суду, а тому вказаний строк підлягає поновленню.

Щодо доводів апеляційних скарг захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченої ОСОБА_8 про незаконність та необґрунтованість ухвали Подільського районного суду м. Києва від 21 грудня 2023 року, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом ч. 2 ст. 177, ст. 197 КПК України підставою як застосування запобіжного заходу, у тому числі і у виді тримання під вартою, так і продовження строків тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Частиною першою ст. 194 КПК України визначений обов`язок суду встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається із матеріалів справи питання про продовження строку тримання обвинуваченої під вартою було вирішене на стадії судового розгляду. Тобто це питання вирішувалось на стадії, яка унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки остання перестала існувати і на заміну якої висунуте обвинувачення. Обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акта шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у вказаному кримінальному провадженні. Таким чином, при вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою у суді першої інстанції на стадії судового розгляду та при перевірці відповідного рішення судом апеляційної інстанції, вирішальним є вирішення питання про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У ході судового розгляду, суд першої інстанції визнав, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Оцінивши зазначені ризики, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання обвинуваченої ОСОБА_8 під вартою, належним чином мотивувавши своє рішення.

З висновками суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, оскільки саме запобіжний захід у виді тримання обвинуваченої під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування та забезпеченню виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.

Посилання в апеляційних скаргах обвинуваченої та її захисника на дані про її особу, яка має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, останні 15 років не виїжджала за межі України, раніше не судима, у зв`язку із чим є можливим застосування щодо неї запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, на думку колегії суддів, є не у повній мірі обґрунтованим, оскільки наявність вказаних даних не може саме по собі свідчити про наявність таких обставин, які зможуть усунути існуючі ризики.

Посилання обвинуваченої ОСОБА_8 в апеляційній скарзі щодо погіршення стану її здоров`я в умовах слідчого ізолятора, не може свідчити про зменшення встановлених судом ризиків чи можливість запобігання їм шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки обвинуваченою до суду не надано об`єктивних доказів, які б свідчили про неможливість подальшого утримання її під вартою у зв`язку зі станом її здоров`я.

Доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції в частині необхідності продовження тримання ОСОБА_8 під вартою апеляційні скарги обвинуваченої та її захисника не містять.

Разом з цим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не застосування до обвинуваченої альтернативного запобіжного заходу у виді застави з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи, що ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено саме право, а не обов`язок суду не визначати розмір застави, а автоматична відмова у застосуванні застави без врахування всіх обставин кримінального провадження є порушенням вимог п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, то колегія суддів, з урахуванням даних про особу обвинуваченої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, має міцні соціальні зв`язки, має постійне місце проживання, вчинила кримінальне правопорушення, яке є нетяжким злочином, вважає, що відносно обвинуваченої ОСОБА_8 можливо застосувати альтернативний запобіжний захід у виді застави.

При цьому, з огляду на встановлені обставини, наявність ризиків, а також враховуючи, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який відноситься до злочинів проти основ національної безпеки України, колегія суддів вважає за необхідне визначити обвинуваченій ОСОБА_8 заставу в розмірі, що перевищує встановлені ч. 5 ст. 182 КПК України межі, а саме в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) грн., що на думку колегії суддів, буде достатнім та необхідним для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_8 покладених на неї обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 21 грудня 2023 року в частині не визначення обвинуваченій ОСОБА_8 альтеративного запобіжного заходу змінити та на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити обвинуваченій ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) грн.

Інші доводи апеляційних скарг обвинуваченої та її захисника не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав для скасування ухвали суду про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_8 чи визначення іншого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Поновити захиснику обвинуваченої ОСОБА_8 - адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали Подільського районного суду м. Києва від 21 грудня 2023 року.

Апеляційніскарги захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченої ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 21 грудня 2023 року щодо ОСОБА_8 змінити.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) грн., яка може бути внесена як самою обвинуваченою так іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (надавач послуг: Київський апеляційний суд, код ЄДРПОУ 42258617; номер рахунку за стандартом IBAN: UA068201720355289002001082186; банк надавача послуг: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820172, платник: прізвище, ім`я, по батькові особи-платника повністю, призначення платежу: Застава за (Прізвище, ім`я, по батькові особи, щодо якої вноситься застава повністю), дата/місяць/рік народження, по справі (номер справи) в Київському апеляційному суді).

У разі внесення застави ОСОБА_8 з-під варти звільнити негайно та зобов`язати останню з`явитися до суду за першою вимогою у рамках цього кримінального провадження та відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання (у випадку наявності) до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Визначити строк дії, покладених на обвинувачену ОСОБА_8 обов`язків до 04.04.2024 року включно.

Після внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачена ОСОБА_8 зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченої та її явки до суду. У разі невиконання заставодавцем вказаного обов`язку, а також, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з`явиться до суду без поважних причин чи не повідомить про причини неявки, або порушить інші, покладені на неї обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4