Ухвала

від 17.10.2023 по справі 758/6615/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

Іменем України

17 жовтня 2023 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_5 та її захисника - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 14 липня 2023 року, у кримінальному провадженні щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_7

та обвинуваченої - ОСОБА_5 , яка брала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор»,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою від 14 липня 2023 року Подільський районний суд м. Києва, постановив направити обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023100070000981, відомості про яке внесені до ЄРДР 09.05.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, до Київського апеляційного суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого.

Цією ж ухвалою суд задовольнив клопотання прокурора та продовжив обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 11 вересня 2023 року включно, без визначення розміру застави.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченої, відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції, як зазначено в оскаржуваній ухвалі, визнав доведеними заявлені прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та обставини, відповідно до ст. 178 КПК України, які суд також врахував при обранні та продовженні відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати.

Зважаючи на ці та інші обставини, в тому числі враховуючи характер інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, суд першої інстанції дійшов до висновку щодо необхідності задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки менш суворі запобіжні заходи, на думку суду, не забезпечать її належної процесуальної поведінки.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник обвинуваченої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 14 липня 2023 року про відмову у задоволенні клопотання захисника та задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , скасувати. Винести нову ухвалу, якою задовольнити клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_5 задовольнити, а клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , залишити без задоволення.

В обґрунтування апеляційних вимог захисник ОСОБА_6 посилається на те, що оскаржувана ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам КПК України, нормам міжнародного права та сталій практиці Європейського суду з прав людини.

Захисник звертає увагу на те, що в судовому засіданні під час вирішення питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , стороною обвинувачення не було надано жодних доказів наявності відповідних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вказує захисник і на те, що для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор повинен посилатися на докази та обґрунтовувати неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, проте, навіть із плином судового розгляду, прокурор продовжує посилатися на застарілі обставини, без посилання на конкретні докази.

Як вважає захисник, поза увагою суду залишилося і те, що ризик втечі обвинуваченої за практикою ЄСПЛ не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку, проте суд продовжує строк тримання під вартою ОСОБА_5 з одних і тих самих формальних підстав, мотивуючи висновки тяжкістю обвинувачення та покарання.

Також захисник звертає увагу на те, що поза увагою суду залишилось те, що до затримання, ОСОБА_5 постійно перебувала за місцем свого проживання, не переховувалась, з`являлась за викликом до слідчого, при цьому відсутні об`єктивні відомості, що остання мала намір переховуватись чи вчиняти інші дії направлені на перешкоджання органам досудового розслідування, але судом ці заяви вкотре не були взяті до уваги.

Окрім цього, залишивши поза увагою ці та інші наведені у скарзі обставини, суд, як вважає захисник, врахував припущення прокурора щодо наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не підтверджені жодними доказами та не взяв до уваги докази сторони захисту щодо спростування наявності зазначених ризиків, чим були порушені засади кримінального провадження.

У зв`язку з вищенаведеним у скарзі робиться висновок про те, що суд не в повній мірі дослідив всі обставини, в тому числі передбачені ст. 178 КПК України, при продовженні тримання ОСОБА_5 під вартою, а саме те, що ОСОБА_5 , є людиною похилого віку, заміжня, має дітей, зареєстрована та проживає в м. Києві, раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувалась, засновником чи директором ТОВ «Фірма «Кінда» не була.

Обвинувачена ОСОБА_5 також подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 14 липня 2023 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою змінити їй запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання, а також повернути розгляд обвинувального акту відносно неї для розгляду по суті до Подільського районного суду м. Києва, в іншому складі суду, зі стадії підготовчого засідання.

Як вважає обвинувачена, суд першої інстанції врахував припущення прокурора щодо наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не підтверджені жодними доказами та не взяв до уваги її докази щодо спростування наявності зазначених ризиків, чим були порушені засади кримінального провадження, передбачені ст.ст. 9, 10, 17, 22 КПК України.

Прокурором, як вважає апелянт, не було наведено жодного підтвердженого факту, який би доводив те, що існує ризик її ухилення від правосуддя.

Доводи суду першої інстанції щодо наявності наведених в ухвалі ризиків, як вважає апелянт, носять неконкретний та абстрактний характер, що не дає змоги дійти висновку про наявність зазначених ризиків, оскільки відсутні будь-які конкретні докази обґрунтування щодо намірів або дій, направлених на незаконний вплив на свідків.

Крім того, доводи суду першої інстанції щодо наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, на думку обвинуваченої, не можуть служити підставою для наявності такого ризику, оскільки вказаний ризик відсутній.

Натомість, на думку обвинуваченої, судом взагалі не враховано те, що вона має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання та реєстрації в м. Києві, громадянство України, заміжня.

КПК України, як зазначає обвинувачена, покладає обов`язок доведення ризиків не процесуальної поведінки особи та неможливості застосування до неї більш м`якого запобіжного заходу на сторону обвинувачення, у зв`язку з чим ОСОБА_5 вважає, що сторона обвинувачення цього не зробила, а тому, за наявності вищевикладених обставин, є всі підстави для скасування ухвали Подільського районного суду м. Києва від 14 липня 2023 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення обвинуваченої, яка підтримала подані апеляційні скарги та просила їх задовольнити; пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив залишити ухвалу суду без змін; перевіривши надані суду апеляційної інстанції матеріали та обговоривши доводи апеляційних скарг обвинуваченої ОСОБА_5 та її захисника - адвоката ОСОБА_6 , колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для продовження запобіжного заходу, так само як і для його застосування, є зокрема наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Розглядаючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Перевіривши доводи апеляційних скарг обвинуваченої ОСОБА_5 та її захисника - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 14 липня 2023 року про продовження обвинуваченій строку тримання під вартою, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції були дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання щодо продовження строку тримання обвинуваченої під вартою, а тому, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, обставини з якими закон пов`язує можливість продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в тому числі наявність ризиків, які давали суду достатні підстави вважати, що обвинувачена ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності або незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

З огляду на це, доводи захисника та обвинуваченої ОСОБА_5 , наведені в апеляційних скаргах про те, що стороною обвинувачення не було надано доказів на підтвердження існування заявлених ризиків, а тому оскаржувана ухвала суду є незаконною та такою, що підлягає скасуванню внаслідок невідповідності рішення суду фактичним обставинам кримінального провадження, не можуть бути визнані безумовними підставами для скасування ухвали ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 14 липня 2023 року, оскільки встановлені судом апеляційної інстанції обставини даного кримінального провадження та дані про особу обвинуваченої, не дозволяють зробити висновок про те, що зазначена ухвала є незаконною або необґрунтованою.

Посилання в апеляційних скаргах сторони захисту на те, що судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що ОСОБА_5 , до її затримання не переховувалась та весь час проживала за адресою, за якою зареєстрована у м. Києві, а також на відсутність об`єктивних відомостей про те, що остання мала намір переховуватися чи вчиняти інші дії, направлені на перешкоджання органам досудового розслідування, також не спростовують висновків суду першої інстанції, наведених в оскаржуваній ухвалі, що на теперішній час не відпали ризики, які існували на момент обрання обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою та що інші запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не зможуть гарантувати запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_5 .

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Продовження тримання особи під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають право поваги до особистої свободи (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).

Отже, за висновком колегії суддів, приймаючи рішення про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження цього запобіжного заходу, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченій кримінального правопорушення, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі дані про особу обвинуваченої, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, та прийняв відповідне судове рішення, яке не суперечить вимогам закону та загальним засадам кримінального провадження.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги відсутність будь-яких порушень норм КПК України з боку суду першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає необхідним, за наслідками апеляційного розгляду, прийняти рішення, яким ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 14 липня 2023 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 до 11 вересня 2023 року включно, залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченої та її захисника - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 418, 419 та 422-1 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_5 та її захисника - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Подільської районного суду м. Києва від 14 липня 2023 року, відповідно до якої суд продовжив обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 11 вересня 2023 року включно, без визначення розміру застави, - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )

Номер справи: 758/6615/23

Номер провадження: 11-кп/824/4452/2023

Категорія: ч. 4 ст. 111-1КК України

Головуючий у 1-й інстанції - суддя ОСОБА_9

Доповідач - суддя ОСОБА_1