Ухвала

від 21.09.2023 по справі 947/26765/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1574/23

Справа № 947/26765/23 1-кс/947/11027/23

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2023 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023160000000753 від 09 травня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскаржуваного судового рішення

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2023 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, яке виявлено та вилучено 23.08.2023 року під час проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки «Росо» в корпусі чорного кольору, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , із сім-карткою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_4 , із сім-карткою мобільного оператора «Водафон» з номером НОМЕР_5 , із системою логічного захисту у вигляді графічного паролю; ноутбук марки «Acer» в корпусі чорного кольору з серійним номером НОМЕР_7 із системою логічного захисту з паролем «НОМЕР_6», із зарядним пристроєм № 70130085Н81538012193; ноутбук марки «Dell»в корпусі чорного кольору з серійним номером НОМЕР_8 із зарядним пристроєм № 06TFFF марки «Dell»; флеш-носій марки SP 8GB; флеш-носій 600Dram 32GB; флеш-носій «Strontium»; флеш-носій без назви в корпусі чорного кольору 16GB, - шляхом заборони розпорядження і користування зазначеним майном.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді власник майна - ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу слідчого судді про накладення арешту.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, вилучене за місцем мешкання ОСОБА_6 , та повернути його власнику.

Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначила, що вона отримала повний текст ухвали 04.09.2023 року.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 обґрунтувала тим, що вона не причетна до процедури замовлення ДП «МТП «Чорноморськ» послуги з проведення судових експертиз.

Апелянт зазначає, що органом досудового розслідування не було встановлено обставин та термінів залучення її до виконання експертного висновку №001-БВА/22.

Зокрема, апелянт зазначає, що ноутбук марки «Dell» в корпусі чорного кольору з серійним номером НОМЕР_8 був придбаний нею в березні 2023 року, що виключає його використання під час складання експертного висновку 25 жовтня 2022 року.

При цьому не все вилучене майно, використовувалося під час проведення експертизи.

Апелянт наголосила, що у вилученій комп`ютерній техніці міститься інформація, щодо виконання власного дослідження ОСОБА_6 ринків, цін та ціноутворень.

З огляду на викладене, апелянт вважає, що накладення арешту на майно є грубим втручанням в її особисте та професійне життя, що позбавило її можливості належного виконання професійних обов`язків на посаді професора кафедри бізнес-логістики Державного університету інфраструктури та технологій.

Позиції учасників апеляційного провадження.

Власник майна ОСОБА_6 подала до апеляційного суду клопотання, в якому просила розглянути апеляційну скаргу без її участі, доводи апеляційної скарги підтримала у повному обсязі.

Прокурор ОСОБА_8 подав до апеляційного суду клопотання, в якому просив розглянути апеляційну скаргу без його участі та заперечував проти її задоволення.

Відповідно до ч.4 ст.405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Враховуючи викладене, апеляційний суд, керуючись вимогами ч.4 ст.405 КПК України, вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд за відсутності учасників кримінального провадження.

Відповідно до ч.2 ст. 422 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.

Враховуючи положення ст.172 та ч.2 ст.422 КПК України, а також приймаючи до уваги скорочений термін розгляду апеляційних скарг на ухвалу слідчого судді, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 за відсутності учасників судового провадження, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

В зв`язку з цим, оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явились, фіксація процесу технічними засобами не здійснювалась.

Дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого та перевіривши доводи наведені в поданій апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов висновків про таке.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження

Пунктом 8 ч.2 ст.129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 24 КПК України кожному гарантується забезпечення права на оскарження судових рішень.

Згідно до положень ч.1 ст.117 КПК України пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» гарантується право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як вбачається з матеріалів провадження, судовий розгляд клопотання прокурора про арешт майна був проведений за відсутністю власника майна ОСОБА_6 та копія оскарженої ухвали слідчого судді їй не направлялася.

З цих підстав апеляційний суд дійшов висновку, що строк на апеляційне оскарження був пропущений представником власника майна з поважних причин.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення права ОСОБА_6 на доступ до суду, яке випливає з п.1 ст.6 Європейської конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» і є невід`ємною частиною права на справедливий судовий розгляд, апеляційний суд вважає за необхідне поновити їй строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2023 року.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого та доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Положення даної норми КПК України узгоджуються зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, яка встановлює, які об`єкти, у відповідності до положень КПК України, можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Так, ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, на теперішній час слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023160000000753 від 09.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч 4 ст. 191 КК України, за фактом розтрати майна службовими особами ДП МТП «Чорноморську які використали своє службове становище всупереч інтересам служби шляхом укладання із суб`єктами господарювання (TOB «ТК' ЕКО Лайн Груп», TOB «Е.К.О. Груп», ТОВ «Компанія Крентон Україна», ТОВ Фрам Шиппінг Еджеснсі», ПП «СВ» ТОВ «Ділекс Транспорт», ТОВ Лоджистлі», ТОВ «Стивідорна компанія Блек Сі», ТОВ «Гамма Трансбан», ТОВ «ПРОМСТАЛЬ-Україна») угод про організацію та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, договорів про перевантаження експортних та транзитних вантажів, угоди на будівництво тимчасових конструкцій для збереження зернових на території порту, за тарифами/цінами значно вище ринкових всупереч інтересам державного підприємства, після чого з метою приховування зазначених протиправних управлінських рішень шляхом отримання по ним позитивного експертного висновку замовили за ціною значно вище ринкової послугу з проведення судових експертиз в ТОВ «Центр експертних сервісів», вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до клопотання слідчого, досудовим розслідуванням встановлено, що Так, у вересні 2022 року службовими особами ДП «МТП Чорноморськ», за спрощеною процедурою проведено закупівлю UA-2022-08-31-005628-а, за предметом «Послуги у сфері юстиції» (Проведення судових експертиз та експертних досліджень), очікуваною вартістю 1 800 000 грн., без ПДВ.

23.09.2022 року між Державним підприємством «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (далі - Порт) в особі діючого на підставі довіреності від 22.08.022 № 62 виконуючого обов`язки заступника директора з портової інфраструктури ОСОБА_9 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр експертних сервісів» (далі - Підприємство) укладено договір №22/61-Оз «Про надання послуг з проведення судових експертиз та експертних досліджень» (далі - Договір), відповідно до якого Підприємство приймало на себе зобов`язання надати послуги за кодом 021-2015 75230000-7 «Послуги у сфері юстиції» щодо проведення експертиз визначених у Додатку №1 до вказаного договору - Специфікації, а саме послуг з проведення судової економічної експертизи, судової будівельно-технічної експертизи, судової експертизи менеджменту, судової експертизи з дослідження ринків, цін та ціноутворення.

Загальна вартість послуг за договором склала 1 800 000 гривень без ПДВ. Однак, відповідно до відкритих джерел, середня вартість подібних експертиз на ринку України становить приблизно 40 000 гривень за одну експертизу.

Керуючись п. 6.4.5. Договору Підприємством на підставі цивільно- правових угод до проведення судової експертизи з дослідження ринків цін та ціноутворення було залучено відокремлений структурний підрозділ ДП Інформаційні судові системи» «Центр судових експертиз та експертних досліджень» в особі ОСОБА_6 та до проведення судової експертизи менеджменту було залучено відокремлений структурний підрозділ ХП «Інформаційні судові системи» «Центр судових експертиз та експертних досліджень» в особі ОСОБА_10 .

07.12.2022 року відокремленим структурним підрозділом ДП «Інформаційні судові системи» «Центр судових експертиз та експертних досліджень» в особі ОСОБА_6 підписано висновок експерта № 001-БВА/22 за результатами проведення експертизи з дослідження ринків цін та ціноутворення. 07.12.2022 відокремленим структурним підрозділом ДП деформаційні судові системи» «Центр судових експертиз та експертних досліджень» в особі ОСОБА_11 підписано висновок експерта № 011 -AHO/22 за результатами проведення експертизи в галузі менеджменту підприємства.

За даними Реєстру атестованих судових експертів ОСОБА_6 та ОСОБА_10 кваліфікацію судового експерта не отримували та в Реєстрі не значаться, відповідно не є особами уповноваженими на проведення судових експертиз. Крім того, відокремлений структурний підрозділ ДП «Інформаційні судові системи» «Центр судових експертиз та експертних досліджень» не є суб`єктом судово-експертної діяльності визначеним ст. 7 ЗУ «Про судову експертизу».

Так, в порушення вимог договору № 22/61-Оз від 23.09.2023 Підприємством до проведення судових експертиз, які були предметом договору, залучено осіб, які не мають кваліфікації судового експерта та не уповноважені на проведення судових експертиз. В подальшому Підприємством у якості виконаних послуг надано Порту висновки експертів №011-АНО/22 та №001-БВА/22, які не відповідають умовам вказаного договору.

23.08.2023 було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме обшуку домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено майно, а саме: мобільний телефон марки «Росо» в корпусі чорного кольору, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , із сім-карткою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_4 , із сім-карткою мобільного оператора «Водафон» з номером НОМЕР_5 , із системою логічного захисту у вигляді графічного паролю; ноутбук марки «Acer» в корпусі чорного кольору з серійним номером НОМЕР_7 із системою логічного захисту з паролем «НОМЕР_6», із зарядним пристроєм № 70130085Н81538012193; ноутбук марки «Dell»в корпусі чорного кольору з серійним номером НОМЕР_8 із зарядним пристроєм № 06TFFF марки «Dell»; флеш-носій марки SP 8GB; флеш-носій 600Dram 32GB; флеш-носій «Strontium»; флеш-носій без назви в корпусі чорного кольору 16GB.

Постановою слідчого від 23.08.2023 року вказане майно визнане речовими доказами у кримінальному провадженні.

Доводи апеляційної скарги про те, що накладення арешту на вилучене майно порушує права власника майна, апеляційний суд вважає необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки вилучені речі потребують збереження, в цілях подальшого їх дослідження та проведення відповідних експертних досліджень.

Відтак, метою накладення арешту майна в рамках даного кримінального провадження є необхідність забезпечення збереження речових доказів п. 1) ч. 2 ст. 170 КПК України.

Апеляційний суд, дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, дійшов висновку про те, що арешт майна є необхідним для забезпечення збереження майна, яке може бути використано в якості речових доказів, зокрема мобільні телефони, ноутбуки та флеш носії ймовірно могли бути використанні як знаряддя вчинення злочину, а саме виготовлення експертиз особами, які не мають кваліфікації судового експерта та не уповноважені на проведення судових експертиз.

Також, апеляційний суд вважає, що не застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна об`єктивно може призвести до знищення та переховування вилученого майна, так як очевидно, що оскільки таке майно може відповідну доказову інформацію, яка в свою чергу може свідчити про ймовірну причетність певних осіб до вчинення кримінально-протиправних дій, передбачених ч.4 ст.191 КК України.

Крім того, на теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває та проводяться всі необхідні слідчі (розшукові) дії направленні на встановлення та отримання достатніх доказів для пред`явлення причетним до протиправних дій особам обґрунтованих повідомлень про підозру за ч.4 ст.191 КК України.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що у даному кримінальному провадженні фігурує висновок експерта № 001-БВА/22, який був виготовлений та підписаний ОСОБА_6 , яка є власником майна на яке накладений арешт оскарженою ухвалою слідчого судді.

На підставі викладеного апеляційний суд приходить до висновку про те, що слідчий суддя врахувавши всі обставини кримінального провадження, обґрунтовано наклав арешт на вищезазначене майно.

Аналізуючи викладені обставини апеляційний суд вважає, що при здійсненні досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих дій з метою всестороннього, об`єктивного та неупередженого встановлення всіх обставин кримінального провадження, а тому вважає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси ОСОБА_6 , з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.

Також апеляційний суд звертає увагу на усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, згідно з якою, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого про арешт майна, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а доводи апеляційної скарги власника майна ОСОБА_6 щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження апеляційний суд не вбачає.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга власника ОСОБА_6 , є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв`язку із чим відсутні підстави для її скасування.

Керуючись статтями 170-173, 309, 376, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити власнику майна ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2023 року.

Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2023 року, якою накладений арешт на майно, яке виявлено та вилучено 23.08.2023 року під час проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4