Ухвала

від 02.10.2023 по справі 308/4973/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/4973/23

1-кс/308/4518/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Закарпатської обласної прокуратури про продовження строку дії обов`язків відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України

В С Т А Н О В И В:

на розгляд слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло вищевказане клопотання про продовження строку дії додаткових обов`язків відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 серпня 2023 року, задоволено погоджене прокурором клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 (далі - слідчий), у кримінальному провадженні №42022070000000195 про застосування відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави.

Як стверджується у клопотанні ОСОБА_4 заставу у розмірі 08.08.2023 вніс заставу, а відтак на нього покладено ряд обов`язків, строк дії яких спливає 03.10.2023.

На даний час, досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42022070000000195 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, разом із реєстром матеріалів досудового розслідування та розписками підозрюваного ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 про отримання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування відповідно до супровідного листа Закарпатської обласної прокуратури від 25.09.2023 за №31-2038-22 надіслано для розгляду по суті до Тячівського районного суду.

Водночас актуальність покладених на ОСОБА_4 обов`язків продовжує бути і надалі.

З метою запобігання вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 будь-якої з вищеописаних дій, віднесених до передбачених ст. 177 КПК України ризиків, виникла необхідність у продовженні строку дії покладених на нього обов`язків.

У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, просив його задовольнити.

У судовому засіданні обвинувачений та його захисник проти клопотання прокурора заперечили, просили у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання прокурора, зважаючи на таке.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.08.2023, залишеною без змін ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 05.09.2023, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та з правом внесення застави в сумі 256 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначено додаткові обов`язки, що будуть покладені на ОСОБА_4 у разі внесення застави, строк дії ухвали слідчого судді встановлено до 03 жовтня 2023 року.

За обставин клопотання, що розглядається слідчим суддею, вбачається, що заставу ОСОБА_4 внесено 08.08.2023.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.08.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсторонено від посади директора філії «Берегівське лісове господарство» ДСГП «Ліси України».

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 05.09.2023 ухвалу слідчого судді від 08.08.2023 про відсторонення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від займаної посади скасовано, постановлено нову ухвалу, якою клопотання сторони обвинувачення про відсторонення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без задоволення.

Матеріалами клопотання підтверджується факт надсилання обвинувального акта у кримінальному провадженні №42022070000000195 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, до Тячівського районного суду Закарпатської області.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини» від 18 жовтня 2022 року №2690-IX, який набув чинності 06.11.2022, внесено ряд змін до Кримінального процесуального кодексу України, щодо порядку розгляду клопотань про застосування та продовження дії запобіжних заходів.

Так, відповідно до частини 4 статті 176 КПК України (в редакції Закону №2690-IX) запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Частиною 6 статті 199 КПК України (в редакції Закону №2690-IX) передбачено у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Отже, наведеними положеннями Закону надано право слідчому, за погодженням з прокурором, та прокурору до початку підготовчого судового засідання (до проведення підготовчого судового засідання) звертатися до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу або його продовження, та, відповідно, надано повноваження слідчому судді на розгляд таких клопотань за межами досудового розслідування.

У наведених нормах Закону законодавцем застосовано формулювання "до початку підготовчого судового засідання" (ч. 1 ст. 176 КПК) та "до проведення підготовчого судового засідання" (ч. 6 ст. 199 КПК).

У свою чергу, порядок проведення підготовчого судового засідання регламентується статтею 314 КПК України.

Відповідно до частини першої та другої статті 314 КПК України після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь (ч. 3 ст. 314 КПК України).

Таким чином, аналіз положень статей 176, 199 КПК України (в редакції Закону №2690-IX), у взаємозв`язку з положеннями статті 314 КПК України, дає підстави для висновку про те, що слідчий суддя наділений повноваженнями на розгляд клопотань слідчого та/або прокурора про застосування запобіжного заходу або його продовження лише у випадках коли обвинувальний акт надіслано (подано) до суду, однак підготовче судове засідання судом ще не призначено, або ж призначено, проте термін дії запобіжного заходу закінчується до дати проведення такого засідання.

Слідчий суддя з`ясував, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 скеровано до Тячівського районного суду Закарпатської області для розгляду кримінального провадження по суті.

Згідно з трекінгом 8800021338970 поштове відправлення 29.09.2023 вручено особисто. Між тим, відомості про призначення підготовчого засідання у даному кримінальному провадженні відсутні, а строк дії ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.08.2023 спливає 03 жовтня 2023 року, а відтак розгляд і вирішення клопотання прокурора, на даному етапі, віднесено до повноважень слідчого судді.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

За змістом приписів ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

У вимірі обставин цього клопотання слідчий суддя звертає увагу на те, що на зміну підозри ОСОБА_4 висунуто обвинувачення, перевірка обґрунтованості якого являється прерогативою суду, який здійснюватиме розгляд кримінального провадження по суті.

Відтак з огляду на стадійність кримінального провадження слідчий суддя не може перевіряти обґрунтованість обвинувачення.

Обираючи запобіжний захід відносно ОСОБА_4 слідчий суддя виходив з наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Особливість запобіжних заходів полягає у тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку обвинуваченого, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід враховувати, що якась ймовірність того, що обвинувачений зможе спробувати ухилитись від відповідальності, існує завжди.

Слідчий суддя зауважує, що ризики, встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати. Протилежного матеріали клопотання не містять.

У цьому контексті слідчий суддя вказує на те, що санкція кримінального правопорушення, вчинення якого інкриміновано ОСОБА_4 , передбачає допустимість застосування покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, тобто за правилами статті 12 КК України кримінальне правопорушення, детерміноване ч. 4 ст. 191 КК України, є тяжким злочином.

Слідчий суддя вважає за необхідне зауважити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Із урахуванням того, що 24.02.2022 російська федерація розпочала військову агресію проти України, у зв`язку з чим цього ж дня Президентом України підписано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває дотепер, і на даний час, для громадян України існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу. Спроба переховуватися від органів досудового розслідування чи суду може виявлятися та підтверджуватися, наприклад, отриманням дозволу на проживання в певній країні, отриманням громадянства іншої країни або подання відповідних заяв і документів для активізації цього процесу, поданням документів на отримання статусу біженця тощо.

Висновок про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зумовлюється тим, що ОСОБА_4 обізнаний зі змістом показань свідків, а тому може впливати на них з метою зміни ними викриваючих показань.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід також враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Крім того, як було встановлено слідчим суддею, версія сторони обвинувачення про вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, ґрунтується, зокрема, на результатах експертних досліджень, а тому ризик впливу на експертів за відсутності дієвого запобіжного заходу такий ризик є реальним.

Вказуючи про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходив з того, що ОСОБА_4 спершу був т.в.о. ДП «Брустурянське ЛМГ», а опісля призначений на посаду директора філії «Берегівіське лісове господарство» ДСГП «Ліси України». А тому з огляду на характер займаних посад міг перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відомостей про зменшення означеного ризику в судовому засіданні не встановлено.

Одночасно зі встановленням обставин, що зумовлюють існування ризиків за ст. 177 КПК України, чинне законодавство зобов`язує слідчого суддю перевірити також можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу до особи.

Частина 1 ст.176 КПК України встановлює такі альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт. Найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Слідчий суддя вважає, що продовження строку дії обов`язків відповідатиме характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають можливість обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 .

Разом із цим, слідчим суддею встановлено, що обвинувачений проживає та працює у різних населених пунктах. Вказану обставину слід врахувати при формулюванні додаткових обов`язків, зобов`язавши ОСОБА_4 не відлучатися із Закарпатської області без дозволу слідчого чи прокурора.

Підсумовуючи викладене слідчий суддя дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання сторони обвинувачення.

Керуючись ст.ст. 176-178, 194, 199, 369-372, 392 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Закарпатської обласної прокуратури задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України строк дії обов`язків, покладених ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.08.2023 у справі №308/4973/23 строком на 2 місяці, тобто до 02.12.2023, а саме:

- прибувати до слідчого чи прокурора за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

- не відлучатися із Закарпатської області без дозволу слідчого чи прокурора;

- повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби);

- утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні.

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У задоволенні решти клопотання відмовити повністю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду: ОСОБА_1