Постанова

від 21.09.2023 по справі 461/5648/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/5648/22 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.

Провадження № 22-ц/811/201/23 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року м.Львів

Справа 461/5648/22

Провадження № 22ц/811/201/23

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова, ухвалене у м. Львові 19 грудня 2022 року у складі судді Волоско І.Р., у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державного підприємства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект», з участю третьої особи: Міністерства аграрної політики та продовольства України, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

встановив:

26 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державного підприємства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект», з участю третьої особи: Міністерства аграрної політики та продовольства України, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. В обґрунтування позову посилається на те, що на підставі контракту з керівником Державного підприємства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект» №28 від 13 жовтня 2017 року його призначено на посаду директора ДП «ПКТІ «Львівхарчопроект» на термін з 13 жовтня 2017 року до 12 жовтня 2022 року. Згідно із п. 2.3 контракту керівник, з яким укладено цей контракт, подає в установленому порядку Уповноваженому органу управління квартальну та річну фінансову звітність підприємства, а також квартальний та річний звіти про виконання фінансового плану підприємства разом з пояснювальною запискою щодо результатів діяльності. Пунктом 2.6 контракту погоджено, що керівник, з яким укладено цей контракт, подає щокварталу до 25 числа місяця, що настає за звітним періодом, Уповноваженому органу управління звіти про результати виконання показників, передбачених контрактом, за встановленою формою. Річний звіт про виконання зазначених показників подається до 28 лютого року, що настає за звітним. Відповідно до пп. «ї» п. 5.3 контракту №28 від 13 жовтня 2017 року керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Уповноваженого органу управління, у тому числі за пропозицією місцевого органу виконавчої влади, до закінчення терміну його дії, у разі не виконання наказів Уповноваженого органу управління. Відповідно до п. 7.2 контракту №28 Уповноваженим органом управління є Міністерство аграрної політики та продовольства України. Згідно висновку робочої групи, утвореної наказом Держпродспоживслужби №341 від 31 серпня 2022 року «Про проведення моніторингу фінансової діяльності» з метою здійснення робочою групою зазначеного моніторингу фінансової діяльності, відповідно до п.3 Наказу, директору ДП «ПКТІ «Львівхарчопроект» ОСОБА_1 у термін до 7 вересня 2022 року необхідно було надати до Держпродспоживслужби передбачену контрактом інформацію та документи (з обов`язковим надсиланням на електронну адресу info@dpss.gov.ua), однак встановлено, що станом на 9 вересня 2022 року зазначені документи не надано. Таким чином, робоча група дійшла висновків та запропонувала, враховуючи не виконання наказу Держпродспоживслужби, як Уповноваженого органу управління, не подання Держпродспоживслужбі квартальної та річної фінансової звітності, а також квартального та річного звітів про виконання фінансового плану підприємства, розглянути питання щодо вжиття відповідних заходів до директора ДП «ПКТІ «Львівхарчопроект» ОСОБА_1 . Наказом т.в.о. голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №476-к від 19 вересня 2022 року з 20 вересня 2022 року його (позивача) звільнено з посади директора ДП «ПКТІ «Львівхарчопроект» у зв`язку із порушенням пп. «ї» п. 5.3 контракту №28 від 13 жовтня 2017 року, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Стверджує, що його звільнення є незаконним та таким, що відбулося з порушенням трудового законодавства, оскільки відсутні правові підстави для звільнення на підставі пп. «ї» п. 5.3 контракту №28 від 13 жовтня 2017 року, які передбачають його розірвання у разі невиконання наказів Уповноваженого органу управління, а тому вважає, що повинен бути поновлений на роботі. Просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 вересня 2022 року по день постановлення рішення, а також стягнути моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 19 грудня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 . Вважає рішення незаконним, оскільки воно не ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, судом не повністю з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та не взято до уваги всі докази по справі. При прийнятті рішення судом було порушено норми матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позові вимоги задовольнити, посилаючись на доводи позовної заяви.

2 лютого 2023 року представник Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Хатамова В.О. подала відзив на апеляційну скаргу, у якому вказує, що рішення вважає законним, обґрунтованим та прийнятим в межах чинного законодавства, а позовні вимоги ОСОБА_1 та аргументи, викладені в апеляційній скарзі, вважає безпідставними та необґрунтованими. Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначену позицію представник підтримала в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив таку задовольнити.

В судове засідання 21 вересня 2023 року належно повідомлені учасники справи не з`явилися, представник Хатамова В.О. подала заяву про розгляд справи у відсутності представника Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, підтримала відзив на апеляційну скаргу. Інші учасники заяв про відкладення розгляду справи не подали.

Суд ухвалив проводити розгляд справи у відсутності її учасників, які належно повідомлені про час та місце розгляду справи, заяв про відкладення розгляду не подали.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводиться. Датою ухвалення рішення, прийнятого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі частини 3 статті 12, статей 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В трудових спорах презумпція вини лежить на роботодавцеві, тому він спростовує заявлені працівником вимоги. З урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюються дії роботодавця, саме відповідач повинен довести, що ці дії вчинені без порушення законодавства про працю.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч.1 ст. 23 Загальної декларації прав людини, прийнятої та проголошеної в резолюції 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі № 6-33цс14 зроблено висновок, що звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Таким чином, аналіз зазначених правових норм у їх сукупності з положеннями статті 43 Конституції України та статті 240-1 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що за змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

Відповідно до п. 1.1. Статуту Державного підприємства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект» ДП ПКТІ «Львівхарчпроект» засноване на державній власності, належить до сфери управління Держпродспоживслужби та є державним комерційним підприємством.

Відповідно до п. 9.4 Статуту директор відповідно до покладених на нього завдань здійснює керівництво підприємством та діє в його інтересах.

Встановлено, що на підставі контракту з керівником ДП «ПКТІ «Львівхарчопроект» №28 від 13 жовтня 2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора ДП «ПКТІ «Львівхарчопроект» на термін з 13 жовтня 2017 року до 12 жовтня 2022 року.

Згідно із п. 2.3 контракту керівник, з яким укладено цей контракт, подає в установленому порядку Уповноваженому органу управління квартальну та річну фінансову звітність підприємства, а також квартальний та річний звіти про виконання фінансового плану підприємства разом з пояснювальною запискою щодо результатів діяльності.

Пунктом 2.6 контракту визначено, що керівник, з яким укладено цей контракт, подає щокварталу до 25 числа місяця, який настає за звітним періодом, Уповноваженому органу управління звіти про результати виконання показників, передбачених контрактом за встановленою формою.

Річний звіт про виконання зазначених показників подається до 28 лютого року, що настає за звітним.

Згідно із п. 2.13 контракту №28 від 13 жовтня 2017 року Уповноважений орган управління приймає рішення щодо покладення обов`язків керівника у разі його тимчасової відсутності.

Внесення змін та доповнень де цього контракту здійснюється шляхом підписання додаткових угод (п. 5.1 цього контракту).

Відповідно до п. 6.3 контракту, умови контракту можуть бути змінені лише за угодою сторін у письмовій формі.

Відповідно до пп. «ї» п. 5.3 контракту №28 від 13 жовтня 2017 року керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Уповноваженого органу управління, у тому числі за пропозицією місцевого органу виконавчої влади, до закінчення терміну його дії, у різі невиконання наказів Уповноваженого органу управління.

Згідно із п. 7.2 контракту Уповноваженим органом управління є Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України № 628-р від 22 липня 2022 року єдиний майновий комплекс ДП «ПКТІ «Львівхарчпроект» передано із сфери управління Міністерства економіки до сфери управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» Кабінет Міністрів України є суб`єктом управління, що визначає об`єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об`єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб`єктам управління, визначеним цим Законом.Здійснюючи управління об`єктами державної власності, Кабінет Міністрів України зокрема визначає органи виконавчої влади та державні колегіальні органи, які здійснюють функції з управління об`єктами державної власності, встановлює порядок передачі об`єктів державної власності суб`єктам управління, визначеним цим Законом.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 року № 628-р передано єдиний майновий комплекс ДП ПКТІ «Львівхарчпроект» із сфери управління Міністерства економіки до сфери управління Держпродспоживслужби.

Відповідно до п. 1.1. Статуту ДП ПКТІ «Львівхарчпроект» засноване на державній власності, належить до сфери управління Держпродспоживслужби та є державним комерційним підприємством.

Відповідно до ч. 7 ст. 36 КЗпП України зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору.

Передача єдиного майнового комплексу ДП ПКТІ «Львівхарчпроект» із сфери управління Міністерства економіки до сфери управління Держпродспоживслужби є зміною підпорядкованості підприємства, що не припиняє дію трудового контракту.

Відповідно до підпункту 4 ч. 1 статті 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» Уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань призначають на посаду та звільняють з посади керівників державних унітарних підприємств, у яких не утворено наглядову раду, установ, організацій та господарських структур, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, та в яких не утворено наглядову раду, укладають і розривають з ними контракти, здійснюють контроль за дотриманням їх вимог.

Держпродспоживслужба є Уповноваженим органом управління ДП ПКТІ «Львівхарчпроект» і наділена повноваженнями передбаченими, зокрема Законом України «Про управління об`єктами державної власності», Статутом і контрактом.

Відповідно до п.1, 2, 7 ч. 1 ст. 52 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об`єктами державної власності, відповідно до покладених на нього завдань у сфері управління об`єктами державної власності зокрема: забезпечує формування державної політики, визначення загальних принципів та пріоритетних напрямів розвитку у сфері управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави; визначає критерії ефективності управління корпоративними правами держави; здійснює контроль за виконанням суб`єктами управління функцій з управління об`єктами державної власності шляхом проведення єдиного моніторингу ефективності управління об`єктами державної власності.

23 серпня 2022 року Держпродспоживслужбою видано наказ «Про затвердження Статуту ДП ПКТІ «Львівхарчпроект».

Відповідно до п. 1.1. Статуту ДП ПКТІ «Львівхарчпроект» засноване на державній власності, належить до сфери управління Держпродспоживслужби та є державним комерційним підприємством.

Відповідно до п 1.2. Статуту підприємство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України, та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Уповноваженого органу управління, іншими державними органами, а також Статутом.

Згідно із п. 9.2. Статуту Уповноважений орган управління реалізує свої права щодо управління підприємством через директора, який підзвітній Уповноваженому органу управління.

Відповідно до п. 9.3 Статуту управління підприємством відповідно до повноважень, визначених законодавством та цим Статутом, здійснюється його директором, який призначається на посаду Уповноваженим органом управління шляхом укладення контракту, у якому визначається строк найму, права, обов`язки і відповідальність директора, умови його матеріального забезпечення, звільнення з посади та інші умови найму за погодженням сторін.

Контракт з директором підприємства може бути розірваний на підставах, установлених законодавством, а також передбачених у контракті.

Наслідком прийняття Уповноваженим органом управління підприємства рішення про звільнення директора є розірвання з ним контракту.

Відповідно до п. 9.4 Статуту директор відповідно до покладених на нього завдань: здійснює керівництво підприємством та діє в його інтересах; несе персональну відповідальність зокрема за вчасне та належне виконання рішень та інших доручень Уповноваженого органу управління, виконання завдань підприємства, передбачених Статутом та контрактом з директором; подає Уповноваженому органу управління річний звіт про виконання фінансового плану підприємства; звітує перед Уповноваженим органом управління про результати діяльності підприємства та виконання рішень та інших доручень Уповноваженого органу управління; подає Уповноваженому органу управління інформацію про фінансово - господарську діяльність підприємства, стан об`єктів державної власності, у тому числі корпоративних прав, ефективність управління державним майном; організовує проведення інвентаризації майна підприємства для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку, фінансової звітності та статистичної інформації згідно із законодавством.

Згідно зі ст. 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працiвником та власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою. Працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цiєю угодою, та дотримуватись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов`язується виплачувати працiвниковi заробiтну плату й забезпечувати умови працi, передбаченi законодавством про працю, колективним договором i угодою сторiн.Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до п. 1.1 контракту з керівником ДП «ПКТІ «Львівхарчпроект» від 13 жовтня 2017 року № 28, укладеного між Міністерством аграрної політики та продовольства України (Уповноважений орган управління) з ОСОБА_1 про найм останнього на посаду директора ДП «ПКТІ «Львівхарчпроект», керівник зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його діяльність відповідно до фінансового плану, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна, а Уповноважений орган управління зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці керівника.

Відповідно до п. 1.2 Контракту на підставі контракту виникають трудові відносини між керівництвом підприємства та уповноваженим органом.

Згідно із п. 1.5 контракту керівник підзвітній Уповноваженому органу управління у межах, встановлених законодавством, Статутом підприємства та цим контрактом.

Відповідно до п. 2.2 контракту керівник, з яким укладено цей контракт, забезпечує складання в установленому порядку річного (з поквартальною розбивкою) фінансового плану підприємства на кожний наступний рік і подає його для затвердження або погодження Уповноваженому органу.

Згідно із п. 2.3 контракту керівник з яким укладено цей контракт, подає в установленому порядку Уповноваженому органу управління квартальну та річну фінансову звітність підприємства, а також квартальний та річний звіти про виконання фінансового плану підприємства разом з пояснювальною запискою.

Уповноваженим органом управління Держпродспоживслужби видано наказ № 341 від 31 серпня 2022 року «Про проведення моніторингу фінансової діяльності».

Наказ надісланий на адресу ДП «ПКТІ «ЛЬвівхарчопроект» рекомендованим листом.

Згідно зазначеного наказу утворено робочу групу з питань проведення моніторингу фінансової діяльності ДП «ПКТІ «Львівхарчпроект», якій доручено провести моніторинг фінансової діяльності ДП «ПКТІ «Львівхарчпроект» та до 16 вересня 2022 надати висновок щодо фінансової діяльності.

З висновку робочої групи, утвореної наказом Держпродспоживслужби №341 від 31 серпня 2022 року, вбачається, що ОСОБА_1 у термін до 7 вересня 2022 року необхідно було надати до Держпродспоживслужби наступну інформацію та документи (з обов`язковим надсиланням на електронну адресу info@dpss.gov.ua): копії річних фінансових звітів та звітів про виконання фінансових планів за 2020 - 2021 роки, І та II квартали 2022 року; копію затвердженого фінансового плану на 2022 рік; про виплати ОСОБА_1 премій та матеріальних винагород, а також надати погодження Уповноваженого органу управління на такі виплати; розрахунково-платіжну відомість (відомість нарахування заробітної плати) за останні 12 місяців ОСОБА_1 ; інформацію щодо заборгованості із заробітної плати працівників за останні 12 місяців. Станом на 9 вересня 2022 року зазначені документи не надано.

Листом Держпродспоживслужби №21.1-7/11424 від 24 серпня 2022 року за підписом т.в.о. голови Лордкіпанідзе А. електронною поштою на e-mail ДП «ПКТІ «Львівхарчопроект» dpktp@i.ua надіслано запит щодо надання Уповноваженому органу копій річних фінансових звітів та звітів фінансових планів за 2021 рік, І та II квартали 2022 року, копії затвердженого фінансового плану на 2022 рік, проекту фінансового плану на 2023 рік. З електронної скриньки отримувача надійшло повідомлення, що лист Держпродспоживслужби потрапив до карантину.

Держпродспоживслужба рекомендованим листом №21.1-7/12007 від 31 серпня 2022 року повторно звернулася до директора ДП « ПКТІ «Львівхарчопроект» з метою отримання зазначених документів у термін до 5 вересня 2022 року.

Робоча група прийшла до висновку, що листи отримано одержувачем. Станом на 9 вересня 2022 року запитувані документи Уповноваженому органу управління не надані.

На підставі цього, робоча група дійшла висновків та пропонує, враховуючи невиконання наказу Держпродспоживслужби, як Уповноваженого органу управління, не подання Держпродспоживслужбі квартальної та річної фінансової звітності, а також квартального та річного звітів про виконання фінансового плану підприємства, розглянути питання щодо вжиття відповідних заходів до директора ДП «ПКТІ «Львівхарчопроект» ОСОБА_1 .

Наказом т.в.о. голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №476-к від 19 вересня 2022 року позивача 20 вересня 2022 року звільнено з посади директора ДП «ПКТІ «Львівхарчопроект» у зв`язку із порушенням пп. «ї» п. 5.3 контракту №28 від 13 жовтня 2017 року, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Позивач у своїй позовній заяві посилається на незаконність звільнення, остільки таке відбулося з порушенням трудового законодавства. Вважає, що відсутні правові підстави для звільнення його (позивача) на підставі пп. «ї» п. 5.3 контракту №28 від 13 жовтня 2017 року, які передбачають його розірвання у разі невиконання наказів Уповноваженого органу управління.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції мотивовано наступним.

Відповідно до пункту 3 Наказу № 341 директора ДП «ПКТІ «Львівхарчопроект» ОСОБА_1 зобов`язано подати не пізніше 7 вересня 2022 року до Держпродспоживслужби, з обов`язковим надсиланням на електрону адресу info@dpss.gov.ua наступні документи та інформацію: копії річних фінансових звітів про виконання фінансових планів за 2020-2021 роки, 1 та 2 квартал 2022 року; копію затвердженого фінансового плану на 2022 рік; проєкт фінансового плану на 2023 рік; інформацію за останні 12 місяців про виплату ОСОБА_1 премій та матеріальних винагород, а також надати погодження Уповноваженого органу управління на такі виплати; розрахунково-платіжну відомість (відомість нарахування заробітної плати) за останні 12 місяців ОСОБА_1 ; інформацію щодо заборгованості із заробітної плати працівників за останні 12 місяців.

1 вересня 2022 року Наказ №341 надісланий на адресу ДП «ПКТІ «Львівхарчпроект» рекомендованим листом № 0100105138452.

З метою здійснення моніторингу фінансової діяльності майнового комплексу ДП «ПКТІ «Львівхарчпроект» листом Держпродспоживслужби від 24 серпня 2022 року № 21.1/11424 за підписом т.в.о. голови Лордкіпанідзе А., електронною поштою на e-mail ДП «ПКТІ «Львівхарчпроект» dpktp@i.ua надіслано запит щодо надання Уповноваженому органу управління копій річних фінансових звітів та звітів фінансових планів за 2021 рік, 1 та 2 кварталу 2022 року, копії затвердженого фінансового плану на 2022 рік, проекту фінансового плану на 2023 рік.

З рекомендованого листа від 31 серпня 2022 № 21.1-7/12007 вбачається, що Держпродспоживслужба повторно звернулася до ДП «ПКТІ «Львівхарчпроект», а саме на ім`я директора ОСОБА_1 , з метою отримання зазначених документів у термін до 5 вересня 2022 року.

Такий лист отримано одержувачем 5 вересня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 0100103725440.

Наказом № 341 директору ОСОБА_1 встановлено строк для подачі зазначених документів до 7 вересня 2022 року.Станом на 9 вересня 2022 року запитувані документи Уповноваженому органу управління надано не було.

Суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про наказ № 341, однак жодних дій щодо виконання зазначеного наказу не вчинив.

Наказ Держпродспоживслужби № 341 позивачем було залишено без виконання, що послугувало відсутністю інформації для моніторингу фінансової звітності, що унеможливило Уповноважений орган управління здійснювати свої повноваження, передбачені ст. 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та Статутом.

Відповідно до висновку робочої групи від 9 вересня 2022 року № СЗ -21.2/1687/22 у зв`язку з невиконанням директором ДП ПКТІ «Львівхарчопроект» ОСОБА_1 Наказу № 341, відсутністю матеріалів та інформації для моніторингу фінансової звітності, зупинено зазначену процедуру моніторингу.

Згідно із ст. 30 КЗпП України працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Пунктом 9.4 Статуту передбачено, що директор несе персональну відповідальність за вчасне та належне виконання рішень та інших доручень Уповноваженого органу управління, подає Уповноваженому органу управління інформацію про фінансово - господарську діяльність підприємства. Враховуючи невиконання наказу Держпродспоживслужби, як Уповноваженого органу управління, не подання Держпродспоживслужбі квартальної та річної фінансової звітності, а також квартального та річного звітів про виконання фінансового плану підприємства, робочою групою рекомендовано розглянути питання щодо вжиття відповідних заходів до директора ДП ПКТІ «Львівхарчопроект» ОСОБА_1

Пункт 1.3 контракту передбачає підзвітність директора Уповноваженому органу управління у межах встановлених законодавством, Статутом підприємства іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 9.4 статуту передбачена персональна відповідальність позивача за вчасне та належне виконання рішень та інших доручень Уповноваженого органу управління, передбачених законодавством, статутом та контрактом, зокрема, за подачу Уповноваженому органу управління річного звіту про виконання фінансового плану підприємства, здійснення звітування перед Уповноваженим органом управління про результати діяльності підприємства та виконання рішень та інших доручень Уповноваженого органу.

Пунктом 5.4 Статуту встановлено зобов`язання ДП «ПКТІ «Львівхарчопроект» надавати Уповноваженому органу управління інформацію про фінансову господарську діяльність підприємства, у тому числі фінансову звітність (річну та проміжну), звіт про виконання річного та з поквартальною розбивкою фінансового плану, стан об`єктів державної власності, у тому числі корпоративних прав, ефективність управління державним майном.

Пунктом 7 ч. 1 статті 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» встановлено повноваження уповноважених органів управління, зокрема проведення моніторингу фінансової діяльності, виконання показників фінансових планів підприємств, що належать до сфери їх управління та вжиття заходів до поліпшення їх роботи.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що не виконання позивачем пункту 3 Наказу Уповноваженого органу управління № 341 безпосередньо порушує положення Статуту.

Згідно з п. 9.3 Статуту контракт з директором підприємства може бути розірваний на підставах, установлених законодавством, а також передбачених у контракті.

Пункт 1.2 контракту передбачає, що трудові відносини між директором підприємства та Уповноваженим органом управління виникають на підставі укладеного контракту.

Відповідно до підпункту «ї» пункту 5.3 контракту керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Уповноваженого органу управління, у тому числі за пропозицією місцевого органу виконавчої влади, до закінчення терміну його дії у разі невиконання наказів Уповноваженого органу управління.

Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору, зокрема, є підстави, передбачені трудовим договором з нефіксованим робочим часом, контрактом.

Передбачені контрактом підстави для його розірвання є безумовними й незалежними від будь-яких об`єктивних чи суб`єктивних чинників.

Суд прийшов до висновку, що наказом Держпродспоживслужби від 19 вересня 2022 року № 476-к ОСОБА_1 правомірно звільнено з посади директора ДП «ПКТІ «Львівхарчопроект» у зв`язку із порушенням підпункту «ї» пункту 5.3 контракту з директором ДП «ПКТІ «Львівхарчопроект» від 13 жовтня 2017 року № 28.

Суд виходив з того, що позивач не виконав пункт 3 наказу Уповноваженого органу управління № 341 та не подав в термін до 7 вересня 2022 року Держпродспоживслужбі копії річних фінансових звітів та звітів про виконання фінансових планів за 2020-2021 роки, 1 та 2 квартали 2022 року, копію затвердженого фінансового плану на 2023 рік, проєкт фінансового плану на 2023 рік, інформацію за останні 12 місяців про виплати директору премій та матеріальних винагород, розрахунково-платіжну відомість, інформацію щодо заборгованості із заробітної плати працівників за останні 12 місяців.

На час прийняття наказу від 19 вересня 2022 року № 476-к «Про звільнення ОСОБА_1 », у Держпродспоживслужби була відсутня інформація про тимчасову втрату позивачем працездатності, оскільки ним ( ОСОБА_1 ), всупереч підпункту 3 п. 2.9 контракту, не було повідомлено Уповноважений орган управління про тимчасову втрату працездатності. Факт звільнення позивача у період тимчасової втрати ним працездатності не є достатньою підставою для його поновлення на роботі. У такому випадку слід змінити дату звільнення позивача, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності.

Колегія суддів не може в повній мірі погодитися із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Встановлено, що з 20 серпня 2022 року по 23 вересня 2022 року ОСОБА_1 був непрацездатним та перебував на лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності №4895755-20094181842-1, виданим Комунальним некомерційним підприємством Львівської обласної ради «Львівський обласний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр», та листками непрацездатності №№ 4982733- 2009579240-1, 4982733-2009659414 1, 4982733-2009768232-1, 4982733-2009864736-1, виданими Комунальним некомерційним підприємством «5-А містка клінічна поліклініка м. Львова».

Позивач звільнений з посади директора ДП «ПКТІ «Львівхарчопроект» у зв`язку із порушеням ним пп. «ї» п. 5.3 контракту № 28 від 13 жовтня 2017 року.

Відповідно до пп. «ї» п. 5.3 контракту № 28 керівник може бути звільнений з посади, а контракт розірваний з ініціативи Уповноваженого органу управління, у тому числі за пропозицією місцевого органу виконавчої влади, до закінчення терміну його дії, у разі не виконання наказів Уповноваженого ту управління.

Підставою звільнення позивача стала службова записка робочої групи, утвореної наказом Держпродспоживслужби № 341 від 31 серпня 2022 року «Про проведення моніторингу фінансової діяльності».

Робоча група прийшла до висновку, що враховуючи не виконання наказу Держпродспоживслужби №341, слід розглянути питання щодо вжиття відповідних заходів до директора ДП «ПКТІ «Львівхарчопроект» ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно із п. 2.1 контракту №28 від 13 жовтня 2017 року керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, Статутом підприємства та цим контрактом.

Відповідно до п. 1.5 цього контракту керівник підзвітнійУповноваженому органу управління у межах, встановлених законодавством, статутомпідприємства та цим контрактом.

Згідно із п. 9.4 Статуту ДП «Проектро-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект», затвердженого 23 серпня 2022 року, директор відповідно до покладених на нього завдань несе персональну відповідальність за вчасне та належне виконання рішень та інших доручень Уповноваженого органу управління, виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, цим Статутом та контрактом з директором; зокрема,подає Уповноваженому органу управління річний звіт про виконання фінансового плану підприємства.

На керівника підприємства покладається обов`язок виконання рішень та інших доручень Уповноваженого органу управління, які передбачені законодавством, статутом або контрактом.

Згідно із п. 2.3 контракту №28 від 13 жовтня 2017 року керівник, з яким укладено цей контракт, подає в установленому порядку Уповноваженому органу управління квартальну та річну фінансову звітність підприємства,а також квартальний та річний звіти про виконання фінансового плану підприємства разом з пояснювальною запискою щодо результатів діяльності.

Керівник має обов`язок подання річного та квартального звіту виключно в установленому порядку. Такий порядок визначений контрактом №28 від 13 жовтня 2017 року.

Пунктом 2.6 цього контракту погоджено, що керівник, з яким укладено контракт, подає щокварталу до 25 числа місяця, що настає за звітним періодом,Уповноваженому органу управління про результати виконання показників, передбачених контрактом, за встановленою формою. Річний звіт про виконання зазначених показників подається до 28 лютого року, що настає за звітним.

З п.3 наказу Держпродспоживслужби №341 від 31 серпня 2022 року вбачається, що керівника було зобов`язано подати копії річних фінансових звітів та звітів про виконання фінансових планів за 2020-2021 роки, І та II квартали 2022 року.

Відповідно до вимог статуту від 23 серпня 2022 року та контракту №28 від 13 жовтня 2017 року річні звіти подаються до 28 лютого року, що настає за звітнім, квартальні звіти - до 25 числа місяця, що настає за звітним.

Встановлено, що роботодавцем зобов`язано керівника подати запитувані звіти до 7 вересня 2022 року, що не відповідає положенням Статуту від 23 серпня 2022 року та контракту №28 від 13 жовтня 2017 року щодо порядку та строків подання зазначених звітів.

На підтвердження виконання керівником свого обов`язку щодо скерування річних та квартальних звітів, позивачем долучено річний фінансовий звіт за 2021 рік,квартальні фінансові звіти за І, ІІ, ІІІ, IV квартали 2021 року, квартальні звіти за І, ІІквартали 2022 року, фінансовий план на 2023 рік та підтвердження їх направленняУповноваженого органу управління у встановлені строки.

Через обмеження функціоналу програмного забезпечення, з допомогою якого створювалась вказана фінзвітність, ОСОБА_1 відповідно до покладених на нього статутом та контрактом обов`язків керівника, скеровувались річні та квартальні звіти Уповноваженому органу управління пакетами документів на паперових носіях шляхом надсилання через АТ «Укрпошта» та пакетами документів на електронних носіях шляхом надсилання на електронну пошту.

Згідно із листами ДП «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект» № 01/05 від 4 травня 2022 року та №02/10 від 21 жовтня 2021 року до Міністерства економіки України вперше, відповідно до наказу Міністерства економіки та розвитку України від 2 березня 2015 року №205 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2019 року №954, подано фінансову звітність за 12 місяців 2021 року та за І квартал 2022 року, згідно встановленої форми з відповідними додатками SD 300101; SD 300201; SD 300303; SD 300401; SM 100603; SM 100703; SM 100805; SM 100913; SM 100923; SM 100933; SS 110013; S3000309, а також проект фінансового плану на 2023 рік.

Вказана фінзвітність скеровувалась до Уповноваженого органу управління, яким на той час були Міністерство аграрної політики та продовольства України і Міністерство економіки.

Крім того, до обов`язків, покладених на ОСОБА_1 контрактом та статутом, не входило подання інформації за останні 12 місяців про виплати йому (позивачу) премій та матеріальних винагород, розрахунково-платіжних відомостей (відомість нарахування заробітної плати) за останні 12 місяців ОСОБА_1 та інформації щодо заборгованості із заробітної плати працівників за останні 12 місяців.

У контракті можуть визначатися додаткові, крім встановлених чинним законодавством, підстави його розірвання. У разі розірвання контракту з ініціативи роботодавця з підстав, установлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення проводиться за п. 8 ст. 36 КЗпП України з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством і контрактом (пункти 17 і 21 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року №170).

Відповідно до ст. 31 КЗпП України роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Встановлено, що з 4 по 25 серпня 2022 року ОСОБА_1 перебував у черговій відпустці, яка надана роботодавцем. 20 серпня 2022 року (під час відпустки) наступила непрацездатність позивача. Під час перебування позивача у відпустці роботодавець мав визначити особу, яка здійснювала на час відсутності позивача керівництво підприємством відповідно до п. 2.13 контракту №28 від 13 жовтня 2017 року.

Непрацездатність позивача підтверджується листком непрацездатності №4895755-20094181842-1, виданим Комунальним некомерційним підприємством Львівської обласної ради «Львівський обласний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр», та листками непрацездатності, виданими Комунальним некомерційним підприємством «5-А міська клінічна поліклініка м. Львова», (№№4982733-2009579240-1, 49827332009659414-1, 4982733-2009768232-1, 4982733-2009864736-1).

Достовірні докази того, що запити роботодавця були доставлені на електронну адресу ДП «ПКТІ «Львівхарчопроект» та доведені до позивача, який перебував у відпустці та був непрацездатним, відсутні.

Невиконання вимог роботодавця у зазначений період не могло бути підставою для звільнення позивача на підставі пп. «ї» п. 5.3 контракту №28 від 13 жовтня 2017 року, оскільки ОСОБА_1 з об`єктивних причин був позбавлений можливості виконати наказ Держпродспоживслужби №341 від 31 серпня 2022 року, так як під час відпустки наступила його непрацездатність, що унеможливлювало виконання ним посадових обов`язків директора підприємства, зокрема, він був позбавлений можливості одержати листи роботодавця та виконати їх вимоги.

Відповідно до пп.3 п.2.9. контракту №28 від 13 жовтня 2017 року керівник зобов`язаний забезпечувати невідкладне повідомлення Уповноваженому органу управлінняпро свою тимчасову втрату непрацездатності.

Встановлено, що в період часу з 20 серпня 2022 року по 23 вересня 2022 року ОСОБА_1 був непрацездатним та не виконував своїх посадових обов`язків.

У статуті, чинному на 20 серпня 2022 року (день настання непрацездатності позивача), Уповноваженим органом управління було визначено Міністерство економіки.

Відтак, у ОСОБА_1 на момент тимчасової втрати працездатності був відсутній обов`язок щодо повідомлення саме Держпродспоживслужби про тимчасову втрату працездатності.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» до повноважень органу управління належить затвердження статуту (положення) підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, і господарських структур та здійснюють контроль за їх дотриманням.

Внесення змін та доповнень до цього контракту здійснюється шляхом підписання додаткових угод (п. 5.1 контракту №28 від 13 жовтня 2017 року).

До повноважень Держпродспоживслужби належало затвердження статуту та внесення змін до контракту, якими визначається уповноважений орган, якого в тому числі, необхідно повідомити про тимчасову втрату працездатності.

Тимчасова втрата працездатності ОСОБА_1 підтверджується електронними лікарняними листками.

Е-лікарняні формують в Реєстрі електронних листків непрацездатності на підставі медичного висновку (медичних висновків) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (п. 2 розд. ІІ Порядку № 1234).

Дати відкриття та закриття листка непрацездатності відповідають датам початку періоду дії та закінчення періоду дії медичного висновку, на підставі якого сформований цей е-лікарняний. Листок непрацездатності вважають виданим через сім днів після дати, коли закрили листок непрацездатності (п. 3 Порядку № 1234).

Після того, як на підставі медичного висновку автоматично сформувався е-лікарнянийпрацівника, він відображається в кабінеті працівника на порталі ПФУ і в кабінетахроботодавців, з якими працівник перебуває у трудових відносинах.

Таким чином належить зробити висновок, що роботодавцю було відомо про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 .

Відповідно до частин першої, другої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 із наступними змінами.

Пунктом 2 Порядку визначено, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата (дню звільнення працівника з роботи).

Відповідно до п. 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.

За змістом абзацу 2 п. 8 Порядку після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів у розрахунковому періоді.

Виплаті підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу працівника з урахуванням податків та обов`язкових платежів, що відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 5 серпня 2020 року (справа № 817/893/17). Верховний Суд зауважив, що відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також повинні відраховуватись податки і збори.

При визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд враховує, що відповідно до розрахунку середнього заробітку заробітна плата позивача становила у червні і липні 2022 року по 6 500 грн. на місяць. Середьоденний заробіток позивача становить 317,073 грн. Вимушений прогул тривав 259 днів. Відтак, середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу позивача становить 82 121, 91 грн. (317, 073 х 259).

Позивач звернувся також із вимогою про стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що у зв`язку із незаконним звільненням із займаної посади йому завдано моральну шкоду, ним втрачені нормальні життєві зв`язки, принижено честь, гідність та ділову репутацію. Просив стягнути з відповідачів 100 000 грн. моральної шкоди.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч. 1 ст. 23 ЦК України).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч. 1 ст. 19 ЦПК України).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

За змістом зазначених положень закону підставою для відшкодування моральної шкоди є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно із п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Компенсація завданої моральної шкоди не поглинається фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

За наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення) відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема, у вигляді одноразової грошової виплати.

Оскільки встановлено порушення прав позивача у сфері трудових відносин, то він має право на відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, їх тривалість, характер немайнових втрат, зокрема, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, характер порушення його права, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 10 000 грн. моральної шкоди, що відповідатиме розумності та достатності.

Суд, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, встановивши, що при звільненні позивача відповідач порушив вимоги трудового законодавства, прийшов до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та поновлення позивача на посаді директора Державного підприємства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект» з 20 вересня 2022 року, стягнення з відповідача в його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, завданої позивачу у зв`язку із звільненням.

Відповідно до пунктів 2 і 4 частини 1 статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі, зокрема, про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника та присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 4 962 грн.

Керуючись ст. 141, ст. 367, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст. 376, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м.Львова від 19 грудня 2022 року скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ т.в.о. голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 476-к від 19 вересня 2022 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Державного підприємства «Проектно - конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект».

Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на посаді директора Державного підприємства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект» (79011, м. Львів, вул. Вітовського, 18, код ЄДРПОУ 19168765).

Стягнути з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (ідентифікаційний код юридичної особи: 39924774, 01001, м.Київ, вул. Бориса Грінченка,1) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20 вересня 2022 року до 21 вересня 2023 року в розмірі 82 121, 91 грн. (вісімдесят дві тисячі сто двадцять одну грн. 91 коп.); вказана сума визначена без врахуванням податків і зборів; та 10 000 (десять тисяч) грн. моральної шкоди, всього: 92 121, 91 грн. (дев`яносто дві тисячі сто двадцять одну грн. 91 коп.).

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Державного підприємства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект» та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 6 500 (шість тисяч п`ятсот) грн. (без урахування податків та зборів) допустити до негайного виконання.

Стягнути з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (ідентифікаційний код юридичної особи: 39924774, 01001, м.Київ, вул. Бориса Грінченка,1) 4 962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. судового збору в дохід держави.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2023 року.

Головуючий

Судді