Рішення

від 04.10.2023 по справі 130/2747/20

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/15/2023

130/2747/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2023 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі секретаря судових засідань Мухи Р.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жмеринської міської ради, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення про приватизацію земельних ділянок в частині передання безоплатно у власність ОСОБА_3 земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року позивач звернулась до суду з цим позовом, в якому просила визнати рішення Жмеринської міської ради 45 сесії 7 скликання від 21.02.2019 №734 «Про приватизацію земельних ділянок» в частині передання безоплатно у власність ОСОБА_3 земельну ділянку кадастровий номер 0510300000:00:001:6458, що знаходиться в АДРЕСА_1 незаконним та скасувати його.

Стислий виклад позицій позивача.

Рішенням Жмеринської міської ради 45 сесії 7 скликання від 21.02.2019 № 734 «Про приватизацію земельних ділянок» ОСОБА_3 передано безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , площею 0,0470 га, кадастровий номер 0510300000:00:001:6458. Про наявність даного рішення позивачу було невідомо.

На думку позивача, дане рішення є незаконним та підлягає скасуванню з підстав того, що рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 23.10.2007 було визначено порядок користування земельною ділянко в АДРЕСА_1 , та за позивачем як спадкоємцем закріплено та користувачем земельну ділянку площею 924,70 кв. м з геометричними розмірами по периметру 3,75; 2,30; 7,10; 30,95; 2,5; 4,72; 2,50; 3,40; 26,5; 12,9; 2,85; 24,60; 9,05; 17,0; 39,9; 4,80; 6,80, а за ОСОБА_3 , якому належить 17/50 частин або 34% частини житлового будинку з господарським будівлями, земельну ділянку площею 534,8 кв. м з геометричними розмірами по периметру, які становлять: 3,85; 28,3; 17,30; 9,80; 8,0; 5,15; 26,5; 3,40; 2,50; 30,95; 7,10.

Однак всупереч рішення суду Жмеринською міською радою було прийнято рішення про безоплатну передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 , площею 0,0470 га кадастровий номер 0510300000:00:001:6458, яким суттєво змінено площі та геометричні розмірі земельних ділянок, позивача в сторону зменшення, відповідача в строку збільшення. Крім того, дане рішення прийнято без погодження з суміжними землевласниками, тобто з позивачем.

Позивач вказала, що в даному випадку відповідач незаконно заволодів її земельною ділянкою, яку вона отримала у користування по АДРЕСА_1 .

Заперечення відповідача.

22.04.2021 до суду від представника відповідача Жмеринської міської ради Вінницької області Козакова Г.Г. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив відмовити в задоволенні позову з підстав того, що питання порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 було предметом розгляду цивільної справи, за результатом розгляду якої судом було винесено рішення, відповідно до якого визначено порядок користування земельною ділянкою закріпивши за ОСОБА_1 земельну ділянку розміром 924,7 кв. м, що відповідає 66 % долі з домоволодіння, а за ОСОБА_3 , земельну ділянку площею 534,8 кв., що відповідає 34 % долі в домоволодінні.

Тому рішення Жмеринської міської ради № №734 «Про приватизацію земельних ділянок» в частині передання безоплатно у власність ОСОБА_3 земельної ділянки розміром 0,0470 га є законним та таким, що не порушує права позивача, та винесене відповідно до обставин, встановлених рішенням суду, а не погодження меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації.

Історія справи.

25.11.2020 позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом.

Справа передана для розгляду судді Верніку В.М.

13.01.2021 ухвало суду провадження у справі за позовними вимогами ОСОБА_1 щодо визнання незаконним та скасування рішення Жмеринської міської ради Вінницької області від 21.02.2019 № 734 «Про приватизацію земельних ділянок» в частині передання безоплатно у власність ОСОБА_3 земельної ділянки кадастровий номер 0510300000:00:001:6458, що знаходиться в АДРЕСА_1 закрито.

18.02.2021 позивачем подано апеляційну скаргу на дане рішення від 13.01.2021.

30.03.2021 постановою Вінницького апеляційного суду ухвала Жмеринського міськрайонного суду від 13.01.2021 скасована. Справа направлена до суду для продовження розгляду.

Процесуальні дії, заяви та клопотання.

08.04.2021 ухвалою судді позовна заява прийнята до розгляду. Призначено підготовче засідання на 28.05.2021.

28.04.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача Жмеринської міської ради Вінницької області.

21.05.2021 від позивача надійшла заява про залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_3 та одночасно оновлена позовна заява (т. 1 а.с.140-149).

28.05.2021 справа знята з розгляду у зв`язку з навчанням судді. В подальшому призначена до розгляду на 30.06.2021.

30.06.2021 справа знята з розгляду у зв`язку з зайняті судді у кримінальному провадженні. В подальшому справа призначена до розгляду на 08.09.2021.

08.09.2021, 21.10.2021,25.11.2021 розгляд справи відкладено з поважних підстав.

31.01.2022 ухвалою суду залучено ОСОБА_3 як співвідповідача до участі у справі. Розгляд справи відкладено на 23.03.2022.

23.03.2022 та 11.04.2022 розгляд справи відкладено поважних підстав.

12.04.2022 від позивача надійшла заява про долучення доказів.

16.05.2022 ухвалою суду клопотання позивача задоволено. У справі призначено судову земельно-технічну експертизу. Оплату за проведення експертизи покладено на позивача. На час її проведення провадження у справі зупинено.

22.06.2022 до суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів.

28.07.2022 провадження у справі поновлено на 08.09.2022 для вирішення клопотання експерта.

08.09.2022 у справі оголошено перерву до 18.10.2022 для надання необхідних для проведення експертизи документів та з`ясування обставин справи.

18.10.2022 розгляд справи відкладено з клопотанням представника позивача на 24.11.2022.

10.11.2022 до суду надійшов лист про залишення ухвали суду без виконання у зв`язку з не наданням необхідних для проведення експертизи документів.

24.11.2022 ухвалою суду клопотання позивача задоволено. Витребувано інвентарну справу. Розгляд справи відкладено на 17.01.2023.

12.12.2022 до суду надійшла витребувана судом інвентарна справа.

19.12.2022 до суду надійшло клопотання позивача про відмову у проведенні експертизи.

17.01.2023 підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду на 22.02.2023.

22.02.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 04.04.2023 за клопотанням позивача для виклику свідків.

04.04.2023 справа знята з розгляду у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги. В подальшому призначена до розгляду на 17.05.2023.

17.05.2023 в судовому засідання оголошено перерву до 13.06.2023 для виклику свідка.

30.05.2023 від позивача до суду надійшло клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, в задоволенні якого ухвалою суду було відмовлено та визнано таким, що є зловживанням процесуальними правами. В судовому засіданні оголошено перерву до 05.07.2023.

05.07.2023 розгляд справи відкладено для повторного виклику свідка на 21.07.2023.

12.07.2023 до суду надійшла відповідь на запит про мобілізацію свідка ОСОБА_4

21.07.2023 позивачем в судовому засіданні заявлено відвід головуючому. Вирішення питання про відвід передано іншому судді.

24.08.2023 ухвало судді Грушковської Л.Ю. відмовлено в задоволенні клопотання про відвід головуючому. Розгляд справи призначено на 04.10.2023.

04.07.2023 позивачем подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 30.05.2023.

21.08.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в позовній заяві та просила їх задовольнити. Вказала, що межі земельної ділянки, яка перебуває у її користуванні в натурі не встановлювались.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, в заздалегідь поданій заяві просив розгляд справи проводити у його відсутність, заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Суд на підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України, за погодженням з представником позивача розглянув справу у відсутність відповідача ОСОБА_3 .

Судове засідання 04.10.2023 також проведене у відсутність представника позивача ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_4 ОСОБА_5 подавала заяву про відкладення розгляду справи, однак позивач ОСОБА_1 висловила позицію про закінчення розгляду справи у відсутність її представника ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6 .

Фактичні обставини, встановлені судом.

Згідно з копією рішення Жмеринського міськрайонного суду від 23.10.2007 визначено порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , закріплено за ОСОБА_1 земельну ділянку площею 924,70 кв. м, що відповідає 66% долі в домоволодінні, з геометричними розмірами по периметру 3,75; 2,30; 7,10; 30,95; 2,5; 4,72; 2,50; 3,40; 26,5; 12,9; 2,85; 24,60; 9,05; 17,0; 36,9; 4,80; 6,80, а за ОСОБА_3 земельну ділянку площею 534,8 кв м, що відповідає 34% долі в домоволодінні з геометричними розмірами по периметру: 3,85; 28,3; 17,30; 9,80; 8,0; 5,15; 26,5; 3,40; 2,50; 4,72; 2,50; 30,95; 7,10 (Т.1 а.с.10-11).

Відповідно до рішення Жмеринської міської ради Вінницької області №734 від 21.02.2019 про приватизацію земельних ділянок, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та передано земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у користуванні по АДРЕСА_1 , площею 0,0470 га, кадастровий номер 0510300000:00:001:6458 ОСОБА_3 (Т.1 а.с.13).

На план схемі земельної ділянки відображено розташування земельної ділянки з побудовами на ній та геометричні розміри по периметру, співвласники земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (Т.1 а.с.14-15).

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 є спадкоємицею майна ОСОБА_7 . Спадкове майно, на яке видане свідоцтво складається з 33/50 частин житлового будинку з відповідною часткою господарчих будівель в АДРЕСА_1 (Т.1 а.с.16).

Згідно листа виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області від 04.03.2020 № 02-5/10-653, рішенням сесії ОСОБА_1 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для оформлення права власності на землю. Також рішенням 41 сесії Жмеринської міської ради 6 скликання №791 від 31.01.2014 внесено доповнення в частині надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для оформлення права власності на землю, рішення доповнено зазначенням площі земельної ділянки (Т.1 а.с.17-18).

Згідно листа виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області від 12.12.2019 № Ф-1472/2, надано відповідь на звернення ОСОБА_1 , що рішення про передачу земельної ділянки ОСОБА_1 . Пясецьким сесією Жмеринської міської ради не приймалось (Т.1 а.с.19).

Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ОСОБА_3 звернувся про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. Відповідно до висновку судового експерта запропоновано варіант виділення земельної ділянки в порядку користування (Т.1 а.с.205-217).

Також, в судовому засіданні були досліджені інвентаризаційна справа на домоволодіння по АДРЕСА_1 , з якої вбачається, що визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками земельної ділянки, що перебуває в користуванні позивача не здійснювалось. З відповідною заявою до компетентних органів позивач не зверталась.

Крім того, в судовому засіданні було оглянуто матеріали цивільної справи № 2-1710 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою. З даної цивільної справи вбачається, що 11.04.2007 позивач звернулась з відповідним позовом до Жмеринського міськрайонного суду, рішенням суду від 23.10.2007 було визначено порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , закріплено за ОСОБА_1 земельну ділянку площею 924,70 кв. м, що відповідає 66% долі в домоволодінні, з геометричними розмірами по периметру 3,75; 2,30; 7,10; 30,95; 2,5; 4,72; 2,50; 3,40; 26,5; 12,9; 2,85; 24,60; 9,05; 17,0; 36,9; 4,80; 6,80, а за ОСОБА_3 земельну ділянку площею 534,8 кв. м, що відповідає 34% долі в домоволодінні, з геометричними розмірами по периметру: 3,85; 28,3; 17,30; 9,80; 8,0; 5,15; 26,5; 3,40; 2,50; 4,72, 2,50; 30,95; 7,10. Порядок користування було визначено на підставі висновку експерта, який наявний в матеріалах цивільної справи.

Вказані докази суд приймає до уваги та не вбачає підстав для їх відхилення, так як вони зібрані та представлені суду із дотриманням вимог закону.

Докази відхилені судом, причини їх відхилення.

Суд не приймає в якості доказу надані позивачем: кадастровий план земельної ділянки; план меж земельної ділянки; план схему земельної ділянки та план виноски проекту в натурі (Т.2 а.с.115-118), адже дані документи були подані після закінчення підготовчого судового засідання, позивач клопотання про повернення до підготовчого судового засідання не заявляла, ці документи продані в копіях, це лише фрагмент із технічної документації, до якої ОСОБА_1 повносила власні записи.

Також в судовому засіданні була допитана сідок ОСОБА_8 , яка пояснила, що наразі вона проживає в будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , користувачем якого є її мати ОСОБА_1 . Так, ОСОБА_3 незаконно заволодів частиною земельної ділянки, яка наразі фактично перебуває у її користуванні, шляхом встановлення межових знаків. Правовстановлюючі документи на землю відсутні.

Суд не приймає в якості доказу показання свідка ОСОБА_8 , адже дані покази не підтверджують порушення прав позивача діями відповідачів, оскільки ґрунтуються виключно на власних судженнях.

Мотив суду. Норми права, які застосовані судом.

Відповідно до частини другої статті 4 Земельного кодексу України (далі ЗК України) завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Згідно ч.1 ст.92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Частиною 1,2 ст. 78 ЗК України регламентовано, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України).

Відповідно до ст.158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина статті 21 ЦК України).

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Згідно з частинами першою, четвертою, дев`ятою статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Отже, право власності, користування земельною ділянкою, може бути набуте громадянином лише в порядку, передбаченому ЗК України або іншими законами України та підтверджено відповідними доказами.

Механізм встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686 (далі - Інструкція № 376).

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (пункт 2.1 Інструкції). Виконавцем вказаних робіт, пункт 1.3 Інструкції, визначено юридичну особу, що володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників або фізична особа-підприємець, яка володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником.

Згідно з частинами 1, 4, 7 ст. 55 Закону України «Про землеустрій», встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

Відповідно до ст. 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

Отже, набуття права користування та права власності на земельну ділянку пов`язане із здійсненням комплексу робіт: проведенням кадастрової зйомки землі з геодезичним встановленням меж земельної ділянки, яка включає, зокрема, і перенесення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки, погодження цих меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який, у свою чергу, є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі громадянам безоплатно земельних ділянок у власність. Виконання усіх підготовчих робіт з виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку передбачає перевірку того, чи не належить земельна ділянка іншому власнику або правомірному користувачеві та чи не накладаються межі земельної ділянки на суміжні земельні ділянки.

Висновки суду.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на приписи, правила статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності (відсутності) цивільних прав в інших осіб. Реалізації права на позов передує порушення, невизнання чи оспорення права.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтвердженого належними доказами факту порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.

Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Як встановлено в судовому засіданні позивач являється користувачем 33/50 частин житлового будинку з відповідною часткою господарчих будівель в АДРЕСА_1 на присадибній земельній ділянці. Звертаючись до суду з цим позовом та вказуючи про порушення її права користування земельною ділянкою, позивач як на підставу звернення до суду з позовом посилалась на те, що відповідачем шляхом прийняття рішення Жмеринською міською радою №734 «Про приватизацію земельних ділянок» від 21.02.2019 було здійснено незаконне заволодіння частиною належної їй земельної ділянки, що порушує її права на користування земельною ділянкою.

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні на підставі доказів, та пояснень самої позивачки, визначення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянка, яка перебуває в її користуванні та їх закріплення межовими знаками не здійснювалось. Доказів набуття права власності на вищевказану земельну ділянку у встановленому законом порядку позивачем суду не представлено. Таким чином, суд прийшов до висновку про відсутність у позивача порушеного права, оскільки останньою не надано доказів факту порушення (невизнання або оспорювання) цього права з боку відповідачів. Вона є фактично безтитульним користувачем земельної ділянки, межі якої не закріплені в натурі.

Щодо ненадання судом оцінки кожному аргументу сторін, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Розподіл судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено у повному обсязі, тому вимоги про стягнення з відповідачів судових витрат по сплаті судового збору також не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265, 274 ЦПК України, Суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Жмеринської міської ради, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення про приватизацію земельних ділянок в частині передання безоплатно у власність ОСОБА_9 земельної ділянки - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 273 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), Жмеринська міська рада Вінницької області (місцезнаходження: 23100 Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Центральна, 4, ЄДРПОУ 03084233), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ

Дата складання повного судового рішення 12.10.2023