Вирок

від 21.07.2010 по справі 1-394-10

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-394-2010 р.

В И Р О К

І М Я М У К Р А Ї Н И

21 липня 2010 року Уманський міськрайонний суд

Черкаської області

в складі: головуючої-судді Бурлаки В.І.

при секретарі Шаповал Н.В.

з участю прокурора Кловак В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умані справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Челябінськ, РФ, громадянина України, освіта середня-професійна, не працюючого, розлученого, мешканця АДРЕСА_1 раніше не судимого,

У вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2, згідно рішення Тальнівського районного суду від 13 червня 2008 року зобов язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_4, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 1 квітня 2008 року до повноліття сина, але аліменти не сплачує, іншої матеріальної та фінансової допомоги на утримання дитини не надає, хоч має таку змогу, злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, без поважної причини і станом на 16 червня 2010 року має заборгованість в сумі 3925 грн. 85 коп.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в предявленому обвинуваченні визнав повністю та показав, що дійсно він має сина, який проживає з матірю і він зобовязаний сплачувати аліменти на утримання сина, але в звязку з тим, що він не має постійного місця роботи, то аліменти сплачував не систематично, будь-якої матеріальної допомоги не надавав, утворилася заборгованість. Суму боргу по аліментах визнає.

Крім визнання вини підсудним, його вина у вчиненні злочину підтверджується матеріалами справи.

Відповідно ст. 299 КПК України суд вважає недоцільним дослідження фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються,

оскільки учасники судового розгляду не заперечують проти цього, правильно розуміють зміст цих обставин і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності їх позиції.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що предявлене обвинувачення доказано.

Дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує по ч. 1 ст. 164 КК України злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який по місцю проживання, характеризується позитивно.

Обставиною, що помякшує покарання суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винного, обставини справи, суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_2 винним, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити покарання у вигляді одного року обмеження волі.

Відповідно ст.75 КК України, звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу засудженому, до вступу вироку в законну силу, залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Черкаської області протягом 15 діб з моменту проголошення.

Головуюча