Постанова

від 28.09.2010 по справі 32/158

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2010 р. № 32/158

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

головуючого Чернова Є.В.,

суддів: Уліцького А.М.,

Цвігун В.Л.

розглянувши касаційне под ання Заступника прокурора м. Киє ва

на рішення від 22.04.09

у справі №32/158

господарського суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою від повідальністю "ЮТ"

до 1. Київської міської ради

2. Головного управління земельних ресурсів виконавч ого органу Київської міської ради (Київської міської держ авної адміністрації)

про зобов'язання вчинити дії

за участю представників ст орін

від позивача: у засідання не прибули

від відповідачів: 1. Шинкаренко Я.В., дов.

від ГПУ: Гаврилова Ю.Ю., посв.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою ві дповідальністю "ЮТ" звернуло сь до господарського суду м. К иєва з позовом до Київської м іської ради та Головного управління земельних ресур сів виконавчого органу Київс ької міської ради (Київської міської державної адміністр ації) про внесення зміни та по новлення договору на право т имчасового користування зем лею (в тому числі на умовах оре нди) №90-5-00009 від 17.07.96, вважаючи укла деною угоду до цього договор у в редакції позивача, а також зобов'язання Головного у правління земельних ресурсі в зареєструвати цю угоду.

Позов мотивовано посиланн ям на обставини звернення по зивача до Київської міської ради щодо поновлення договор у оренди, але невчинення відп овідачем жодних дій з цього п риводу. Також позивач зазнач ає про порушення відповідаче м передбачених ст. 188 ГК Україн и строків розгляду цього пит ання.

Київська міська рада проти позову заперечила, посилаюч ись на відсутність з її боку в олевиявлення на зміну умов с пірного договору.

Головне управління земел ьних ресурсів проти позову з аперечило, посилаючись на ві дсутність порушення з його б оку прав позивача, який в уста новленому порядку не звертав ся щодо реєстрації підписано ї обома сторонами додаткової угоди.

Рішенням від 22.04.09 господарсь кого суду м. Києва (суддя Хрипу н О.О.) позов задоволено в повн ому обсязі.

Рішення мотивовано посила нням на положення ст. 188 ГК Укра їни, а також обставини непідп исання радою запропонованог о позивачем проекту угоди до договору оренди без надісла ння протоколу розбіжностей а бо певних заперечень.

Ухвалою від 20.09.10 Вищий господ арський суд України порушив касаційне провадження за кас аційним поданням Заступника прокурора м. Києва, в якому за явлено вимоги про скасування рішення в справі та прийнятт я нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційне подання мотивов ане посиланням на порушення судом вимог ст. 116 ЗК України, ос кільки необхідною умовою пон овлення договору оренди земе льної ділянки державної або комунальної власності є наяв ність відповідного рішення р ади, яке Київською міською ра дою щодо спірного договору н е приймалось.

Заслухавши суддю-доповіда ча, пояснення представників сторін, перевіривши матеріал и справи, судова колегія вваж ає, що касаційна скарга підля гає задоволенню частково з н аступних підстав.

Предметом спору в даній спр аві є, зокрема, вимога вважати укладеною угоду до укладено го між сторонами договору на право тимчасового користува ння землею (в тому числі на умо вах оренди) №90-5-00009 від 17.07.96 (про йог о поновлення) в редакції пози вача.

Приписи ст. 13 Конституції Ук раїни визначають, що від імен і Українського народу права власника здійснюють органи д ержавної влади та органи міс цевого самоврядування в межа х, визначених Конституцією.

Відповідно ст.ст. 142-145 Констит уції України до матеріальної основи органів місцевого са моврядування, крім інших об' єктів, належить земля, управл іння якою здійснюють територ іальної громади через органи самоврядування в межах їх по вноважень шляхом прийняття р ішень. Права органів самовря дування захищаються у судово му порядку.

Статтею 116 ЗК України (в редак ції на момент вирішення спор у) визначено, що громадяни та ю ридичні особи набувають прав а власності та права користу вання земельними ділянками і з земель державної або комун альної власності за рішенням органів виконавчої влади аб о органів місцевого самовряд ування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають прива тизації, в межах їх повноваже нь, визначених цим Кодексом.

В силу ст. 124 ЗК України перед ача в оренду земельних ділян ок, що перебувають у державні й або комунальній власності, здійснюється на підставі рі шення відповідного органу ви конавчої влади або органу мі сцевого самоврядування шлях ом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як встановлено судом першо ї інстанції, між Київською мі ською державною адміністрац ією та позивачем укладено до говір на право тимчасового к ористування землею (в тому чи слі на умовах оренди) по вул. К амишинській, 4 у Голосіївсько му районі м. Києва, що зареєстр ований у книзі записів держа вної реєстрації договорів Головним управління земел ьних ресурсів 17.07.96 за №90-5-00009.

Згідно з п. 3.2 вказаного догов ору землекористувач має прав о поновлювати договір після закінчення строку його дії.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону Украї ни "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визна чається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. В силу ч. 1 ст. 31 цього закону дог овір оренди землі припиняєть ся, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укла дено.

Щодо поновлення договору о ренди земельної ділянки Зако н України "Про оренду землі" мі стить положення, які не є тото жними відповідним нормам ЦК України та ГК України.

Стаття 33 вказаного закону (в редакції на момент закінчен ня строку дії спірного в спра ві договору) передбачає, що пі сля закінчення строку, на яки й було укладено договір орен ди землі, орендар, який належн о виконував обов'язки відпов ідно до умов договору, має за і нших рівних умов переважне п раво на поновлення договору. У разі поновлення договору о ренди землі на новий строк йо го умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користува тися земельною ділянкою післ я закінчення строку договору оренди, то за відсутності пис ьмових заперечень орендодав ця протягом одного місяця пі сля закінчення строку догово ру він підлягає поновленню н а той самий строк і на тих сами х умовах, які були передбачен і договором. Письмове запере чення здійснюється листом-по відомленням.

Тобто цією нормою не передб ачений порядок автоматичног о поновлення договору оренди земельної ділянки в разі від сутності заперечень з боку с торін, а лише визначено, що в ц ьому разі договір підлягає п оновленню. Наявність у добро совісного орендаря переважн ого права на поновлення дого вору також не означає його об ов'язкове поновлення за будь -яких умов. До того ж вказана н орма не передбачає зміну від повідного рішення ради, яке є підставою для надання в орен ду земельної ділянки, щодо вс тановлених в ньому строків о ренди.

Разом з тим, відповідно до п . 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Пр о місцеве самоврядування в У країні" питання регулювання земельних відносин (у тому чи слі надання земельної ділянк и в оренду та поновлення дого вору оренди земельної ділянк и) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спо ри про поновлення порушених прав юридичних і фізичних ос іб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб м ісцевого самоврядування, вир ішуються в судовому порядку.

Таким чином, законодавство м передбачено, що способом во левиявлення ради, яка здійсн ює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання зе мельних відносин є прийняття рішення сесії.

При вирішенні спору суд пер шої інстанції виходив з того , що позивач звернувся до Київ ської міської ради з клопота нням №220 від 26.06.07 про поновлення спірного договору, землевпо рядною організацією складен о відповідну технічну докуме нтацію, яку згідно з висновко м №05-1471 від 27.09.07 погоджено з Гол овним управлінням земельн их ресурсів, а також надіслав підписані зі свого боку два п римірники угоди до вказаного договору.

Зважаючи на ненадіслання р адою позивачеві ні протоколу розбіжностей, ні заперечень щодо запропонованої позивач ем угоди про поновлення дого вору оренди, суд дійшов висно вку про задоволення позовних вимог.

Тобто визнаючи укладеною с пірну угоду до договору орен ди земельної ділянки, суд пер шої інстанції виходив не з об ставин наявності волевиявле ння Київської міської ради н а укладення цієї угоди шляхо м прийняття на сесії відпові дного рішення. Навпаки, судам и встановлено обставини непр ийняття нею жодного рішення.

Також з цього приводу суд пе ршої інстанції зазначив про порушення радою термінів роз гляду питання про поновлення спірного договору оренди. Пр оте такий висновок зроблений судом за відсутності встано влення обставин щодо оскарже ння бездіяльності відповіда ча та визнання її незаконною в судовому порядку. Оскаржен ня певних дій або бездіяльно сті відповідача не визначені предметом спору в даній спра ві, яким є саме вимога вважати укладеною додаткову угоду п ро поновлення договору оренд и земельної ділянки, а відтак підставою для її задоволенн я може бути лише встановленн я обставин щодо наявності пе редбачених законом підстав д ля поновлення договору.

Судова колегія не погоджує ться з висновком суду першої інстанції про визнання в яко сті такої підстави обставин відсутності направлення рад ою протоколу розбіжностей, о скільки з огляду на положенн я ст.ст. 4, 148, 151, 290 ГК України при вр егулюванні правовідносин з о ренди землі як основного нац іонального багатства пріори тет мають норми спеціального законодавства.

Відповідно ж до положень зе мельного законодавства необ хідною умовою укладення, змі ни та поновлення договору ор енди земельної ділянки, яка п еребуває у державній або ком унальній власності, є наявні сть відповідного рішення орг ану місцевого самоврядуванн я. А відтак визнання укладено ю додаткової угоди про зміну умов договору оренди, зокрем а щодо її строку, за відсутнос ті такого рішення є порушенн ям виключного передбаченого Конституцією України права цього органу на здійснення п рава власності від імені Укр аїнського народу та управлін ня землями, яке підлягає захи сту. Проте судом першої інста нції при вирішенні даного сп ору вказані вимоги не врахов ано, що призвело до прийняття незаконного рішення.

До того ж у рішенні суду пер шої інстанції відсутня жодна правова оцінка обставинам з вернення позивача саме до Ки ївської міської ради щодо по новлення договору, укладеног о з Київською міською держав ною адміністрацією, з підста в зміни правового регулюванн я відповідних правовідносин тощо. При цьому Київська місь ка державна адміністрація до участі в даній справі не залу чена без з'ясування обставин щодо наявності чи відсутнос ті прав і обов'язків цієї особ и, яких стосується даний спір .

Крім того, задовольняючи п озовні вимоги про зобов'язан ня Головного управління земельних ресурсів зареєстр увати спірну угоду з посилан ням на ст. 20 Закону України "Про оренду землі", згідно з якою у кладений договір оренди земл і підлягає державній реєстра ції, суди не надали жодної пра вової оцінки запереченням ці єї особи. Тобто судами залише но поза увагою, що підставою д ля захисту відповідних прав є їх порушення, невизнання чи оспорення. При вирішенні спо ру в цій частині, суди не з'ясу вали, в чому полягає порушенн я прав позивача Головним управлінням земельних ресу рсів, зокрема не встановили ф актичні обставини щодо ухиле ння цієї особи від реєстраці ї укладеної угоди до спірног о договору оренди, а також ная вності у цієї особи правових підстав для реєстрації цієї угоди за відсутності її підп исання сторонами, а відтак і д о вирішення даного спору щод о її укладення по суті.

З огляду на викладене судов а колегія дійшла висновку пр о недотримання судом першої інстанції вимог ст.ст. 43, 47, 43, 84 ГП К України щодо повного і всеб ічного встановлення усіх обс тавин справи та правильного застосування законодавства , тому рішення підлягає скасу ванню як таке, що не відповіда є нормам матеріального та пр оцесуального права.

Оскільки касаційна інстан ція обмежена у праві оцінки д оказів та встановленні факти чних обставин справи, а право оцінки доказів належить до п овноважень судів першої та а пеляційної інстанцій з додер жанням принципу рівності сто рін у процесі, справа підляга є направленню на новий розгл яд до суду першої інстанції д ля встановлення на підставі відповідних доказів усіх сут тєвих обставин щодо правовід носин, які існують між сторон ами, та правильного застосув ання законодавства.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне подання з адовольнити частково.

2. Рішення господарськ ого суду м. Києва від 22.04.09 у спра ві №32/158 скасувати, а справу пер едати на новий розгляд до суд у першої інстанції.

Головуючий Є.Чернов

Судді А.Уліцький

В.Цвігун