Рішення

від 23.10.2023 по справі 175/5298/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/5298/23

Провадження № 2/175/1348/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2023 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Паленка І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», третя особа: Дніпропетровська обласна державна адміністрація, про визнання частково недійсними матеріалів лісовпорядкування, визнання відсутнім права користування, визнання права на оформлення права оренди та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася досуду зпозовом доДержавного спеціалізованогогосподарського підприємства«Ліси України»,третя особа:Дніпропетровська обласнадержавна адміністрація,про визнаннячастково недійснимиматеріалів лісовпорядкування,визнання відсутнімправа користування,визнання правана оформленняправа орендита зобов`язаннявчинити дії,в якомупросила суд визнати частково недійсними матеріали лісовпорядкування ДП «Новомосковське лісове господарство», Новомосковське лісництво, квартал 76, виділ 5, розроблені Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» у 2014 році, в частині земельної ділянки площею 1,14 га, за місцем розташування бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати відсутнім право користування ДП «Новомосковське лісове господарство», Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034), Філії «НОВОМОСКОВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІСИ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 45042763) та будь-яких інших осіб на земельну ділянку площею 1,14 га, за місцем розташування бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності з координатами зовнішніх меж вказаної земельної ділянки, встановлених у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 (кадастровий номер 1221411000:01:147:0161); визнати та зарахувати земельну ділянку площею 1,14 га, за місцем розташування бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 , до земель рекреаційного призначення (землі запасу, не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб), та визнати право комунальної власності територіальної громади на цю земельну ділянку (кадастровий номер 1221411000:01:147:0161) відповідно до п.24 розділу Х Земельного КУ; визнати право ОСОБА_1 на оформлення права оренди земельною ділянкою рекреаційного призначення загальною площею 1,14 га, кадастровий номер 1221411000:01:147:0161, за місцем розташування бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034) та Філію «НОВОМОСКОВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІСИ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 45042763) забезпечити внесення в порядку поточного лісовпорядкування змін до матеріалів лісовпорядкування щодо земель ДП «Новомосковське лісове господарство» (правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034), виключивши із виділу 5, кварталу 76 Новомосковського лісництва земельну ділянку площею 1,14 га, за місцем розташування бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності з координатами зовнішніх меж вказаної земельної ділянки, встановлених у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 (кадастровий номер 1221411000:01:147:0161).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку з придбанням нерухомого майна бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 , яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 1221411000:01:147:0161 вона набула у відповідності до положень ст.377 Цивільного кодексу України та ст. 120, ст. 141 Земельного кодексу України (у відповідній редакції) право на оформлення користування (оренди) земельною ділянкою, на якій розташовано нерухоме майно.

Розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 10.05.2019 №Р-274/0/3-19 «Про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,1400 га в оренду» було надано відповідний дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки рекреаційного призначення відповідно до офіційних даних державної статистичної звітності з кількісного обліку земель.

ОСОБА_1 було замовлено розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, у ході розробки якого було отримано інформацію про її, нібито, належність до земель лісогосподарського призначення, що перебувають у користуванні ДП «Новомосковське лісове господарство» на підставі матеріалів лісовпорядкування.

Оскільки зміна цільового призначення земель державної власності лісогосподарського призначення покладає на позивача надмірний тягар з проходження додаткової складної та затратної процедури, з метою перевірки статусу відповідної земельної ділянки ОСОБА_1 звернулася до відповідача та інших органів, установ із запитами про надання підтверджуючих рішень, актів, документів щодо надання земельної ділянки у користування ДП «Новомосковське лісове господарство» або юридичній особі, правонаступником якої було ДП «Новомосковське лісове господарство», або юридичній особі, яка є правонаступником ДП «Новомосковське лісове господарство», в частині права постійного користування спірною земельною ділянкою.

Згідно п.5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, відповідно до якого: «До здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України (тобто до 01.01.2002), таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування».

Проте відповідач, інші органи, установи не надали жодних підтверджуючих рішень, актів, документів, що стали підставою для надання відповідачу у постійне користування спірної земельної ділянки та відповідно для її включення до матеріалів лісовпорядкування, а отже передбачає інший порядок відведення земель, що стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду за захистом її прав та законних інтересів. Також позивач зазначає про порушення в цілому вимог чинного законодавства під час формування матеріалів лісовпорядкування відповідача.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник Державногоспеціалізованого господарськогопідприємства «ЛісиУкраїни» АкуловаІ.А.у судовомузасіданні заперечувалащодо задоволенняпозовних вимогз підставзазначених увідзиві напозовну заявузгідно якоговідповідач зазначає,що спірназемельна ділянкавходить доскладу державноголісового фондуФілії «Новомосковськелісове господарство»ДП «ЛІСИУКРАЇНИ»,квартал 76виділ 5,що підтверджуєтьсянаявними планово-картографічнимиматеріалами лісовпорядкування,а їївилучення повинновідбуватись увідповідності допроцедури,визначеної вимогамичинного законодавства.Утворення ДПЛіси Українивідбулось відповіднодо ПостановиКМУ від7вересня 2022р.№1003«Деякі питанняреформування управліннялісової галузі»шляхом приєднаннядо ньогоспеціалізованих державнихлісогосподарських підприємств,які належалидо сфериуправління Державногоагентства лісовихресурсів,серед якихбуло ДП«Новомосковське лісовегосподарство».ДП ЛісиУкраїни єправонаступником права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, затверджених матеріалів лісовпорядкування, затверджених розрахункових лісосік, затверджених поділів лісів на категорії, виділених особливо захисних лісових ділянок спеціалізованих державних лісогосподарських підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, що реорганізуються.

Представник Філії «Новомосковське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» Закладна С.В. у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог.

Представником третьої особи за довіреністю Мирошником Є.П. надано пояснення по справі згідно яких 26 квітня 2019 року до Дніпропетровської обласної державної адміністрації надійшло клопотання ОСОБА_1 від 25 квітня 2019 року (зареєстровано за №4213/0/1-19) щодо отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для рекреаційного призначення (обслуговування бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») орієнтовною площею 1,14 га за рахунок земель рекреаційного призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області. На підтвердження зазначеної у клопотанні інформації було долучено у тому числі копію довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 12.02.2014р./7166 №ДН/1221411000/00000700: площа 1,14 га, державна форма власності, землі рекреаційного призначення, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, користувач відсутній. За даними Державного кадастру України (Публічна кадастрова карта України), інша інформація, яка б суперечила або спростовувала вищенаведену, була відсутня. За результатами розгляду клопотання було прийнято розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 10.05.2019 №Р-274/0/3-19 «Про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,1400 га в оренду». Зазначив, що вирішення питань лісовпорядкування перебуває поза межами повноважень Дніпропетровської обласної державної адміністрації і здійснюється саме постійними лісокористувачами, державними лісовпорядними організаціями.

Суд заслухавши пояснення та доводи учасників справи, дослідивши подані сторонами докази, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи прийшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на підставі договору купівлі-продажу від 15 грудня 2015 року, укладеного із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Білаковським К.О., зареєстрованого в реєстрі за № 1504, розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 12552072 від 15 грудня 2015 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 09.12.2015, право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

За умовами Договору купівлі-продажу від 15 грудня 2015 року на момент його укладення було зареєстровано земельну ділянку 0,578 га з кадастровим номером 1221411000:01:147:0073 за офіційними даними Державного земельного кадастру: землі рекреаційного призначення для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, вид використання для обслуговування об`єкта рекреаційного призначення (бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 »), відомості про наявність будь-якого землекористувача відсутні (не зареєстровані).

За даними технічного паспорту, складеного за результатами проведення технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, КП «Бюро технічної інвентаризації» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області від 2018 р., - фактичне місце розташування будівель та споруд в межах земельної ділянки/території загальною площею 1,14 га, що підтверджено відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.07.2018 (опис об`єкта включає площу).

Також відповідно до довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 12.02.2014р./7166 №ДН/1221411000/00000700: площа 1,14 га, державна форма власності, землі рекреаційного призначення, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, користувач відсутній.

За результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 та правовстановлюючих документів було прийнято розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 10.05.2019 №Р-274/0/3-19 «Про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,1400 га в оренду».

На підставі розробленого проекту землеустрою було сформовано та зареєстровано земельну ділянку площею 1,14 га, кадастровий номер 1221411000:01:147:0161, яка, за даними відповідача, належить до земель лісогосподарського призначення у користуванні лісового господарства, відомості про що внесено до Державного земельного кадастру.

Згідно з матеріалами на базу відпочинку «Біла акація», які надані Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» Слобожанської селищної ради» та архівним відділом Дніпровської райдержадміністрації:

- будівлі та споруди бази відпочинку «Біла акація» будувалися з 1980 року, при перетворенні Дніпропетровського орендного підприємства «Прогрес» у ВАТ «Прогрес» були передані до статутного фонду останнього (реєстраційне посвідчення від 16.09.1999), за даними довідки-характеристики від 20.09.1999 №876, експлікацій земельних ділянок від 1999, 2002 років (з поточними змінами) база відпочинку «Біла акація» розташована на земельній ділянці 1,14 га, самовільно зайнята земля та самовільно побудовані будівлі і споруди відсутні, серед землекористувачів лісогосподарське підприємство не значиться;

- за договором купівлі-продажу від 12.10.1999 ВАТ «Прогрес» продало, а ТОВ «Соната» купило базу відпочинку «Біла акація», розташовану на земельній ділянці 1,14 га (витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.06.2005 №7609894);

- рішенням Виконавчого комітету Підгородненської міської ради Дніпропетровського району від 24.11.1999 №256 «Про присвоєння юридичної адреси базі відпочинку «Біла акація» за клопотанням ООО «Соната», присвоєно юридичну адресу базі відпочинку «Біла акація»: АДРЕСА_1 ;

- рішенням ХХ сесії ХХІІІ скликання Підгородненської міської ради Дніпропетровського району від 18.05.2001 № «Про надання земельної ділянки в оренду» за клопотанням ООО «Соната» надано земельну ділянку в оренду площею 1,14 га для розміщення бази відпочинку «Біла акація» згідно Закону України ст.5 п.2 «Про оренду землі»;

- за договором купівлі-продажу від 23.08.2005 ТОВ «Соната» продало, а ОСОБА_5 купив базу відпочинку «Біла акація», розташовану на земельній ділянці 1,14 га (витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.09.2005 №8421797, серед землекористувачів лісогосподарське підприємство не значиться);

- право власності на вказаний об`єкт нерухомості перейшло на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , із якими ОСОБА_1 укладено Договір купівлі-продажу від 15.12.2015 року .

Згідно матеріалів справи вищенаведені правочини спрямовані на перехід та набуття права власності на нерухоме майно та проведені на їх підставі реєстраційні дії, на момент розгляду цієї справи, не оскаржені та не скасовані.

Управління інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Дніпровської райдержадміністрації у листі від 17.05.2023 №81-11/23 повідомило, що:

- за вихідними даними Схема комплексної оцінки території згідно Проекту районного планування Дніпропетровського-сільського адмінрайону Дніпропетровської обл. від 1982 р. - територія бази відпочинку «Біла акація» відноситься до зони рекреації;

- відповідно до чинної містобудівної документації «Детального плану частини території Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту, щодо можливості розміщення бази відпочинку «Біла акація», затвердженої розпорядженням голови Дніпровської районної державної адміністрації від 31.05.2019 №Р-160/0/291-19, територія за адресою АДРЕСА_1 , відноситься до рекреаційної, а про наявність будь-яких обмежень у зв`язку із статусом земель лісового фонду інформація відсутня. Згідно з Актом №2 від 13 травня 2019 року «Щодо містобудівної документації, а саме детального плану території», за результатами громадських слухань по проекту «Детальний план частини території Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту щодо можливості розміщення бази відпочинку «Біла акація» не було зареєстровано будь-яких звернень чи зауважень, або пропозицій від ДП «Новомосковський лісгосп», Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Матеріали проекту землеустрою щодо визначення розмірів та встановлення меж водоохоронної зони та прибережної захисної смуги р.Самара в районі БВ «Біла акація» на території Підгородненської міської ради Дніпропетровського району, затвердженого розпорядженням голови Дніпропетровської райдержадміністрації від 04.03.2014 №Р-85/0/291-14, містять аналогічні відомості.

Під час розгляду справи судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами, що вказані обставини виключають факт самовільної та незаконної забудови позивачем або попередніми власниками бази відпочинку спірної земельної ділянки, опис об`єкта (у складі комплексу нерухомого майна з певним місцем розташування та визначеними щодо нього правами) не містив та не містить інформації про лісогосподарське підприємство.

Верховним Судом України у постановах від 24 грудня 2014 року у справі № 6-212цс14 та від 21 січня 2015 року у справі № 6-224цс14, викладено висновок про те, що при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України.

Так, відповідно до п.5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України: «До здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України (тобто до 01.01.2002), таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування».

Конструкція вищевказаної норми вимагає дотримання щонайменше кількох умов: факт надання державним та комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам та установам земельних ділянок у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України (до 01.01.2002); наявність законних та чинних планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування.

ДП «Дніпровський інститут землеустрою» листом від 31.08.2023 №01-07/18 повідомив, що відповідно до «Проекту формування території і визначення меж Підгородненської міської Ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області», розробленого Дніпропетровським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук в 1992 р. та затвердженого рішенням сесії Підгородненської міської ради народних депутатів від 26.02.1992р. «Про затвердження проекту формування території Підгородненської міської ради», були визначені землі Новомосковського лісгоспзагу, однак межі таких земель Новомосковського лісгоспзагу не встановлені та не встановлювались, картографічні матеріали межі лісгоспзагу не надавалися, підставою для внесення відомостей до вищевказаного Проекту формування території Підгородненської міської ради були планово-картографічні матеріали, надані Новомосковським лісгоспзагом, але у матеріалах та вихідних даних вказаного Проекту будь-які документи або інформація про наявність, існування рішень, розпоряджень тощо про виділення вказаних земель для ведення лісового господарства у користування Новомосковського лісгоспзагу чи будь-якому іншому користувачеві, відсутні, матеріали та вихідні дані Науково-технічної документації по роздержавленню земель і видачі державних актів на землю колишнього КСП «Нижньодніпровський» відділення Підгородне, складеної Дніпропетровським філіалом «УкрНДІземпроект» у 1998р., також не містять будь-яких документів або інформації про існування таких документів (рішення, розпорядження, накази тощо або будь-які інші) про надання вказаних земель для ведення лісового господарства у користування Новомосковського лісгоспу чи будь-якому іншому користувачеві.

Також відповідач не спростував належними та допустимими доказами доводи позивача, підтверджені листуванням із уповноваженими органами, про відсутність інформації, що жодним із уповноважених Земельним кодексом Української РСР (у відповідних редакціях) органом не приймалися розпорядчі документи про надання відповідних земель у постійне користування відповідному лісогосподарському підприємству та визначення цільового призначення земель, що свідчить про відсутність доказів правомірності включення спірної земельної ділянки до картографічних матеріалів лісовпорядкування.

Адже відповідно до ст. 6 Лісового кодексу України (у редакції від 1994 до 20.12.2001) Ради народних депутатів в межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду у постійне користування або вилучають їх в порядку, визначеному Земельним та цим кодексами.

У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею (ст.16 Земельного кодексу Української РСР від 1970р).

Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції надають земельні ділянки у володіння або користування та вилучають їх (ст. 5 Земельного кодексу Української РСР від 1991р).

Тоді як ХХ сесією ХХІІІ скликання Підгородненської міської ради Дніпропетровського району за результатами розгляду листа ООО «Соната» було прийнято рішення від 18.05.2001 надати земельну ділянку в оренду площею 1,14 га для розміщення бази відпочинку «Біла акація» та з посиланням на п.2 ст.5 Закону України «Про оренду землі»: «Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради».

Так, суд критично ставиться до наданих планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, оскільки згідно ст.48 Лісового кодексу України (у редакції від 28.12.2015) було встановлено, що «матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища», у Положенні про обласні управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України функція «Затверджують матеріали лісовпорядкування» з`явилась лише з прийняттям наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 26.03.2021 № 217, до того ж відповідно до ст.37 Закону України «Про землеустрій» інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, часткова інвентаризація земель лісогосподарського призначення державної власності в межах кварталу 76 Новомосковського лісництва, зі складенням технічної документації із землеустрою, яку затверджено розпорядженням голови Дніпропетровської облдержадміністрації від 21.08.2023 №Р-335/0/3-23, виявила недостовірність та необгрунтованість відомостей, внесених до матеріалів лісовпорядкування 2014р. (у тому числі, безпосередньо в частині виділу 5 кварталу 76), що були виконані для ДП «Новомосковський лісгосп» без врахування об`єктивних обставин.

В сукупності наведених фактів такі матеріали не можуть бути належними правовстановлюючими документами на земельні ділянки та належними доказами у цій справі з боку відповідача.

Набуття права власності на нерухоме майно породжує, в силу імперативних приписів Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України, право (право на його оформлення) особи власника нерухомого майна, на земельну ділянку, на якій воно розташоване.

Відповідно до ч.1 ст.79 Земельного кодексу України земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч.1 ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом (п.12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051).

Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі рішення суду (ч.5 ст.37 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Встановлені судом обставини щодо наявності дійсного (чинного) договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15 грудня 2015 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , встановлення фактичного місця розташування нерухомого майна, що є предметом договору на земельній ділянці з кадастровим номером 1221411000:01:147:0161, свідчать про наявність спору між власником нерухомого майна та постійним землекористувачем відповідачем, про порушення прав та інтересів позивача щодо реалізації порядку набуття права користування земельною ділянкою рекреаційного призначення та необхідність їх захисту в судовому порядку шляхом визнання відсутнім права користування земельною ділянкою для відповідача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути в тому числі, але не виключно: визнання права; припиненняправовідношення тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України).

Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади (ч. 1, 2 ст. 2 Земельного кодексу України).

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України).

Визначальними принципамиземельного законодавствавідповідно дост.5Земельного кодексуУкраїни є:забезпечення рівностіправа власностіна землюгромадян,юридичних осіб,територіальних громадта держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення гарантій прав на землю тощо

Частинами 1, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України встановлено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Статтею 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.

У комунальнійвласності перебувають: усіземлі вмежах населенихпунктів,крім земельнихділянок приватноїта державноївласності; земельніділянки,на якихрозташовані будівлі,споруди,інші об`єктинерухомого майнакомунальної власностінезалежно відмісця їхрозташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Аналізуючи положення ст. 80, 83, 84, п.24 розділу Х Земельного кодексу України, а також розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», суд приходить до висновку, що у випадку відсутності права постійного користування на земельну ділянку за державним підприємством ДП «Ліси України», відсутні підстави для віднесення такої земельної ділянки до державної власності, така земельна ділянка в силу приписів закону належить до комунальної власності з 27.05.2021 р.

Право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам. (ст. 93 Земельного кодексу України).

Стаття 116Земельного кодексуУкраїни визначаєзагальний порядокнабуття правна землюіз земельдержавної такомунальної власності.Громадяни таюридичні особинабувають прававласності таправа користуванняземельними ділянкамиіз земельдержавної абокомунальної власностіза рішенняморганів виконавчоївлади абоорганів місцевогосамоврядування вмежах їхповноважень,визначених цимКодексом абоза результатамиаукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Таким чином передумовою для набуття права користування земельною ділянкою є визначення наявності чи відсутності прав на неї у іншої особи у порядку, визначеному законом.

Окремою підставою для припинення такого права згідно ст. 141 Земельного кодексу України та передачі земельної ділянки у користування іншій особи, є її вилучення у попереднього землекористувача з наданням письмової згоди, засвідченої нотаріально, у порядку, встановленому ст. 149 Земельного кодексу України. Разом з тим у разі відсутності такої згоди вилучення земельних ділянок здійснюється саме у судовому порядку.

Судом встановлено, що ДП «Новомосковський лісгосп», правонаступником якого є відповідач видав нотаріально посвідчену заяву (згоду) на вилучення на користь ОСОБА_1 земельної ділянки 1,14 га (Новомосковське лісництво, квартал 76, виділ 5), що перебуває у його користуванні, посилаючись лише на матеріалами лісовпорядкування, і що передбачає подальше здійснення відповідної процедури.

Проте також відповідно до п. «е» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України окремою та самостійною підставою для припинення права користування земельною ділянкою (у разі його наявності) є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

У той же час, відповідач не спростував належними та допустимими доказами доводи позивача про відсутність інформації, що жодним із уповноважених Земельним кодексом Української РСР (у відповідних редакціях) органом не приймалися розпорядчі документи про надання відповідних земель у постійне користування відповідному лісогосподарському підприємству, правонаступником якого є відповідач, та визначення категорії земель, що свідчить про відсутність права відповідача на спірну земельну ділянку як такого за відсутності доказів правомірності включення спірної земельної ділянки до картографічних матеріалів лісовпорядкування.

З урахуванням того, що нерухоме майно, належне позивачу на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 2015 року, розташовано на земельній ділянці 1221411000:01:147:0161, в даних правовідносинах підлягає застосуванню «принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованому на ній нерухомого майна», який втілений у ст.120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України.

Без юридичної визначеності відповідного права лісогосподарського підприємства на земельну ділянку уповноважений у таких правовідносинах орган позбавлений можливості оформити право на земельну ділянку новому власнику об`єкта нерухомості, внаслідок чого порушується принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та об`єктів нерухомості, які на ній розміщені.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Механізм відчуження речових прав на житловий будинок, будівлю, споруду та прав на земельну ділянку під ними у національному законодавстві визначений в статті 120ЗК України та статті 377 ЦК України, відповідно до норм яких земельна ділянка слідує за будинком, спорудою, будівлею, а не навпаки.

При застосуванні приписів статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України у судовій практиці сформувався принцип єдності юридичної долі земельної ділянки разом зі збудованим на ній об`єктом нерухомого майна, в основу якого покладено слідування землі за об`єктом нерухомості у разі переходу права власності на такий об`єкт на підставі того чи іншого юридичного факту.

За висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована.

Так, матеріалами судової справи доведено, що відповідач не є та ніколи не був власником нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, з 1980 року відсутній будь-який зв`язок її використання з лісокористуванням, а право користування земельною ділянкою площею 1,14 га слідує за нерухомим майном.

Однак позивач позбавлений можливості у загальному порядку оформити право користування земельною ділянкою у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки відповідач заявляє про наявність права на земельну ділянку та спонукає позивача до проходження додаткового порядку вилучення та зміни цільового призначення земельної ділянки, що передбачає додаткові погодження, відшкодування тощо.

Викладені факти, а також подані сторонами на їх підтвердження докази, у сукупності дають можливість дійти висновку про наявність у позивача прав на оформлення права на земельну ділянку кадастровий номер 1221411000:01:147:0161 та про їх порушення відповідачем шляхом заявлення права на спірну земельну ділянку, а обраний позивачем спосіб захисту є належним у даній справі з огляду на те, що він відновлює (захищає) порушене право позивача або нівелює негативні для нього наслідки у зв`язку з порушенням права, тобто, є ефективним способом захисту і виключає у подальшому необхідність пред`явлення інших позовів для захисту (відновлення) порушеного права, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», третя особа: Дніпропетровська обласна державна адміністрація, про визнання частково недійсними матеріалів лісовпорядкування, визнання відсутнім права користування, визнання права на оформлення права оренди та зобов`язання вчинити дії.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. 328, 377 ЦК України, ст.ст. 5, 79, 79-1, 80, 83, 84, 93, 116, 120, 141 ЗК України ст.12, 76, 81, 141, 256, 257, 261, 264 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 доДержавного спеціалізованогогосподарського підприємства«Ліси України»,третя особа:Дніпропетровська обласнадержавна адміністрація,про визнаннячастково недійснимиматеріалів лісовпорядкування,визнання відсутнімправа користування,визнання правана оформленняправа орендита зобов`язаннявчинити дії - задовольнити.

Визнати частково недійсними матеріали лісовпорядкування ДП «Новомосковське лісове господарство», Новомосковське лісництво, квартал 76, виділ 5, розроблені Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція», у 2014 році, в частині земельної ділянки площею 1,14 га, за місцем розташування бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати відсутнім право користування ДП «Новомосковське лісове господарство», Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034), Філії «НОВОМОСКОВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІСИ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 45042763) та будь-яких інших осіб на земельну ділянку площею 1,14 га, за місцем розташування бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності з координатами зовнішніх меж вказаної земельної ділянки, встановлених у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 (кадастровий номер 1221411000:01:147:0161).

Визнати та зарахувати земельну ділянку площею 1,14 га, за місцем розташування бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 , до земель рекреаційного призначення (землі запасу, не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб), та визнати право комунальної власності територіальної громади на цю земельну ділянку (кадастровий номер 1221411000:01:147:0161) відповідно до п.24 розділу X Земельного КУ.

Визнати право ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на оформлення права оренди земельної ділянки рекреаційного призначення загальною площею 1,14 га, кадастровий номер 1221411000:01:147:0161, за місцем розташування бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034) та Філію «НОВОМОСКОВСЬКЕ ЛІСОВЕ ЕОСПОДАРСТВО» ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІСИ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 45042763) забезпечити внесення в порядку поточного лісовпорядкування змін до матеріалів лісовпорядкування щодо земель ДП «Новомосковське лісове господарство» (правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034), виключивши із виділу 5, кварталу 76 Новомосковського лісництва земельну ділянку площею 1,14 га, за місцем розташування бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності з координатами зовнішніх меж вказаної земельної ділянки, встановлених у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (кадастровий номер 1221411000:01:147:0161).

Стягнути з Державного спеціалізованогогосподарського підприємства«Ліси України» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073 грн.60 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Озерянська Ж.М.