Постанова

від 14.11.2023 по справі 452/1674/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 452/1674/22 Головуючий у 1 інстанції: Кущ Т.М.

Провадження № 22-ц/811/1617/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Матяш С.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні вприміщенні Львівського апеляційного суду у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Воютицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Ігоря Добровольського Біськовицької сільської ради Самбірського району Львівської областіна рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 28 квітня 2023 року в складі судді Кущ Т.М. у справі за позовом ОСОБА_3 до Воютицького закладу загальної середньої освіти I-III ступенів імені Ігоря Добровольського Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області, відділу освіти Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки у видачі трудової книжки, відшкодування моральної шкоди,-

встановив:

У червні 2022 року позивач ОСОБА_3 в особі його представника - адвоката Бобак О.Б. звернувся до суду з позовом до Воютицького закладу загальної середньої освіти I-III ступенів імені Ігоря Добровольського Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області, відділу освіти Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області, з врахуванням поданих 15 липня 2023 року уточнень просив про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки у видачі трудової книжки, відшкодування моральної шкоди (т. 1 а.с.1-6, 22-28).

Вимоги обґрунтовує тим, що 01 вересня 2000 року прийнятий на роботу на посаду сторожа в Лютовиську загальноосвітню школу I-III ступенів, яка в подальшому реорганізована та перейменована у Воютицький ЗЗСО I-III ступенів ім. Ігоря Добровольського. 15 червня 2022 року відповідачем вручена ОСОБА_3 трудова книжка, з якої йому стало відомо, що 31 травня 2022 року він звільнений з посади сторожа у зв`язку із скороченням ставки за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) на підставі наказу №51/кп від 30 травня 2022 року.

Вважає звільнення незаконним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, просив визнати незаконним і скасувати вищевказаний наказ директора Воютицького ЗЗСО I-III ступенів ім. Ігоря Добровольського про його звільнення, поновити його на посаді сторожа, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку середньоденного заробітку 362 грн. 07 коп. за період з 31 травня 2022 року по день постановлення рішення у справі та середній заробіток за час затримки у видачі трудової книжки в сумі 5793 грн. 12 коп. за період з 31 травня 2022 року по 15 червня 2022 року, стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.00 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу та сплачений судовий збір.

Оскаржуваним рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 28 квітня 2023 року позов ОСОБА_3 в особі його представника - адвоката Бобак Оксани Богданівни до Воютицького закладу загальної середньої освіти I-III ступенів імені Ігоря Добровольського Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки у видачі трудової книжки, відшкодування моральної шкоди- задоволено.

Визнано незаконним і скасовано наказдиректора Воютицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Ігоря Добровольського Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області від 30 травня 2022 року №51/кп про звільнення ОСОБА_3 із посади сторожа у зв`язку із скороченням ставки на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_3 на роботі на посаді сторожа Воютицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Ігоря Добровольського Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області.

Стягнутоз Воютицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Ігоря Добровольського Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області (юридична адреса: Львівська область, Самбірський район, с. Воютичі, вул.Шкільна,буд.21, ЄДРПОУ 22377544)на користь ОСОБА_3 (зареєстрований за адресою: Львівська область, Самбірський район, с. Лютовисько, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31 травня 2022 року по 28 квітня 2023 рокуу розмірі86534(вісімдесяти шести тисяч п`ятисот тридцяти чотирьох)гривень 73(сімдесяти трьох)копійок,за виключенням податків та зборів і загальнообов`язкових платежів.

Стягнутоз Воютицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Ігоря Добровольського Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки у видачі трудової книжкиз 31 травня 2022 року по 15 червня 2022 рокуу розмірі5793(п`яти тисяч семисот дев`яносто трьох)гривень 12(дванадцяти)копійок.

Стягнутоз Воютицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Ігоря Добровольського Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області на користь ОСОБА_3 моральну шкодуу розмірі 10000( десяти тисяч)гривень 00 копійок.

Стягнутоз Воютицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Ігоря Добровольського Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області на користь ОСОБА_3 судовий збірв розмірі 1984(однієї тисячі дев`ятисот вісімдесяти чотирьох)гривень 80(вісімдесяти)копійокта витрати на професійну правничу допомогув розмірі 5000(п`яти тисяч)гривень 00 копійок.

Стягнуто з Воютицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Ігоря Добровольського Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області на користь держави судовий збірв розмірі 2977(двох тисяч дев`ятисот сімдесяти семи)гривень 20(двадцяти)копійок.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_3 на посадісторожаВоютицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Ігоря Добровольського Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду оскаржив відповідач Воютицький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Ігоря Добровольського Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області, вважає рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Звертає увагу, що ненадання можливості відповідачу подати відзив на позов, розгляд справи у спрощеному провадженні, а також врахування лише даних самого позивача, мало наслідком прийняття неправосудного рішення.

Також зазначає, що суд поновив позивача на посаді сторожа Воютицького закладу загальної середньої освіти I-III ступенів імені Ігоря Добровольського Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області, де позивач ніколи не працював та на роботу не був прийнятий.

Так, позивач працював у відокремленому підрозділі юридичної особи, а саме філії Лютовиській початковій школі філії Воютицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Ігоря Добровольського Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області, яка має окремий ідентифікаційний код та діє, як відокремлений підрозділ, однак суд цього не з`ясував.

У цьому контексті покликається на рішення Бісковицької сільської ради «Про перейменування та затвердження статутів закладів освіти Бісковицької сільської ради» № 48 від 11.01.2021.

Статутом Воютицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені І. Добровольського передбачено наявність філій, при цьому, навчальний заклад та його філії дислокуються у різних населених пунктах територіальної громади.

11.01.2021 рішенням Бісковицької сільської ради затверджено Положення про Лютовиську початкову школу філію Воютицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені І. Добровольського.

04.02.2022 головою Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області видано розпорядження № 26 «Про внесення змін в штатний розпис Воютицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Ігоря Добровольського» та визначено, що з 01.06.2022 підлягають скороченню 1 штатна одиниця гардеробника та 1 штатна одиниця сторожа.

Пунктом 2 цього ж розпорядженн у Лютовиській початковій школі філії Воютицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Ігоря Добровольського Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області з 01.06.2022 підлягає скороченню 1 штатна одиниця сторожа.

04.02.2022 начальник відділу освіти видав наказ № 01-07/14 «Про внесення змін в штатний розпис Воютицького ЗЗСО І-ІІІ ст. ім. І. Добровольського».

Наказом директора Воютицького ЗЗСО І-ІІІ ст. ім. І. Добровольського № 14/од від 25.02.2022 «Про скорочення чисельності та штату працівників Воютицького закладу середньої освіти І-ІІІ ст. ім. І. Добровольського Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області» вирішено скоротити з 31.05.2022 1 штатну одиницю сторожа Воютицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Ігоря Добровольського та 1 штатну одиницю сторожа у Лютовиській початковій школі філії Воютицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Ігоря Добровольського.

Наказом директора Воютицького ЗЗСО І-ІІІ ст. ім. І. Добровольського № 51/кп від 30.05.2022 звільнено ОСОБА_3 із посади сторожа Лютовицької початкової школи філії Воютицького ЗЗСО І-ІІІ ступенів ім.. Ігоря Добровольського 31 травня 2022 року, у зв`язку із скороченням ставки сторожа, п. 1 ст. 40 КЗпП України, основною причиною цього є обставини економічного характеру, що подлягає у недостатності коштів на утримання закладів освіти.

Додатковою причиною скорочення посади сторожа є перехід на сучасні охоронні сигналізації, які дають можливість забезпечувати схоронність майна закладу, а витрати на обслуговування таких будуть меншими, ніж витрати на утримання 1 штатної одиниці сторожа.

Стверджує, що суд мав перевірити наявність підстав для звільнення та дотримання відповідної процедури.

Зазначає, що відповідач не мав змоги перевести позивача на іншу роботу у тому ж закладі у зв`язку з її відсутністю.

При цьому, суд не взяв до уваги Акт від 31.03.2022, підписаний директором Воютицького ЗЗСО І-ІІІ ст. ім. І. Добровольського та відповідними особами про те, що ОСОБА_3 31.03.2022 не з`явився для ознайомлення із попередженням про зміну істотних умов праці у зв`язку з скороченням посади сторожа.

У зв`язку з неявкою ОСОБА_3 для ознайомлення з наказом та неотримання ним трудової книжки у день звільнення, дирекція школи направила на його адресу лист повідомлення від 31.05.2022 про необхідність отримання трудової книжки у зв`язку з звільненням.

Таким чином, виключно у зв`язку із неправомірною поведінкою позивача, останній умисно не з`явився для проведення відповідних процесуальних дій.

Також, суд не з`ясовував у позивача, чи мала місце його відмова з`явитися для ознайомлення з наказом про скорочення, а також чому він припинив виходити на роботу після 30.05.2022, тому висновки суду про порушення вимог ст. 49-2 КЗпП України є немотивованими.

Крім цього, звертає увагу, що після скорочення посад у Лютовиській початковій школі філії Воютицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Ігоря Добровольського Бісковицької сільської ради Самбірського району відсутня посада сторожа, при цьому 1 штатна одиниця є у Воютицькому закладі середньої освіти І-ІІІ ст. ім. І. Добровольського Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області, яку обіймає відповідний працівник, тому для поновлення ОСОБА_3 необхідно незаконно звільнити іншого працівника.

Покликаючись на відповідну судову практику зазначає, що прийшовши висновку про недотримання строку попередження позивача про звільнення, оскільки останній не підлягав поновленню на роботі з інших пісдатв, суд міг лише змінити дату його звільнення, зарахувавши строк попередження протягом якого ОСОБА_3 працював.

Просить скасувати рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 28 квітня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Стягнути з позивача судові витрати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити враховуючи таке.

Згідно із ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 6 цієї ж статті визначено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Ухвалюючи оскаржуване рішення місцевий суд виходив з того, що Акт від 31 березня 2022 року, підписаний директором Воютицького ЗЗСО I-III ступенів імені Ігоря Добровольського Титар Н.Т., ЗДНВР ОСОБА_4 , в.о. зав. філії Лютовиської початкової школи Копчишин Н.О., секретарем Михалунь Л.І., про те, що ОСОБА_3 31 березня 2022 року не з`явився для ознайомлення із попередженням про зміни істотних умов праці у зв`язку із скороченням посади сторожа Лютовиської початкової школи, не підтверджує належне ознайомлення і доведення до відома працівника ОСОБА_3 попередження про наступне його звільнення у зв`язку із скороченням, як і Акт від 31 травня 2022 року про належне ознайомлення і доведення до відома працівника наказу про звільнення.

Інших документів, які б підтверджували належне ознайомлення чи доведення до відома працівника ОСОБА_3 попередження про наступне звільнення з роботи у зв`язку із скороченням посади сторожа та про його ознайомлення з наказом про звільнення з посади сторожа, відповідачем не подано.

Таким чином, матеріалами справи доведено, що відповідач не повідомив працівника - позивача ОСОБА_3 про скорочення посади сторожа з 31 травня 2022 року і його можливе звільнення з 31 травня 2022 року, способом, який би виключав будь-які сумніви в обізнаності працівника з його майбутнім звільненням з роботи, а також не вручив йому наказ про звільнення №51/кп від 30 травня 2022 року, способом, який би виключав будь-які сумніви в обізнаності працівника про його звільнення з роботи, що свідчить про те, що відповідачем не дотримано вимог ст.49-2 КЗпП України про персональне повідомлення працівників про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці.

Також, судом враховано, що нормами діючого КЗпП України не передбачено такої підстави як скорочення «ставки», яка вказана в наказі директора Воютицького ЗЗСО I-III ступенів імені Ігоря Добровольського Титар Н.Т. від 30 травня 2022 року №51/кп про звільнення ОСОБА_3 , при цьому, штатними розписами на 2021 рік та на 2022 рік підтверджується факт, що скорочення посади сторожа у Лютовиській початковій школі Воютицького ЗЗСО I-III ступенів імені Ігоря Добровольського не відбулось.

Вирахувавши розмір середньої заробітної плати позивача перед звільненням, суд дійшов висновку, що розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме за період з 31 травня 2022 року по 28 квітня 2023 року становить 86534 грн. 73 коп., з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Крім цього, відповідач вручив позивачу трудову книжку серії НОМЕР_2 не у день звільнення його з роботи 30 травня 2022 року, а 15 червня 2022 року, про що є відмітка у журналі обліку трудових книжок, відтак кількість днів за час затримки у видачі трудової книжки складає 16 днів, а сума середнього заробітку за час затримки у видачі трудової книжки за період з 31 травня 2022 року по 15 червня 2022 року становить 5793 грн. 12 коп.

Також, суд зазначив, що компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а має самостійне юридичне значення, тому врахувавши судову практику, а також конкретні обставини справи, характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, дійшов висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 10000 грн. 00 коп. є таким, що відповідатиме завданим моральним стражданням позивача та буде достатнім для їх відшкодування.

Крім цього, суд стягнув з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн., а також провів розподіл судового збору.

Перевіряючи законність оскаржуваного рішення колегія суддів враховує таке.

Законодавство про працю складається з Кодексу законівпро працюУкраїни та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (стаття 4 КЗпП України).

Крім цього, положення ЦК України застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства (ч. 1 ст. 9).

Згідно із частиною 2 статті 3КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до ст.ст. 2-1, 5-1КЗпП України держава забезпечує рівність трудових прав усіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин, крім цього, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно зістаттею 22 КЗпП Українивідповідно доКонституції Українибудь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 01 вересня 2000 року згідно наказу № 52 від 08 листопада 2000 року був прийнятий на роботу у Лютовиську загальноосвітню середню школу І-ІІ ступенів на посаду нічного сторожа школи та виконував обов`язки нічного сторожа згідно посадової інструкції № 4 (т. 1 а.с. 13-16).

З копії трудової книжки позивачка ОСОБА_3 слідує, що на підставі рішення сесії Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області від 27 червня 2018 року №271, рішення Бісковицької сільради №5 від 20 листопада 2020 року, наказу відділу освіти Бісковицької сільради №3 від 12 січня 2021 року Лютовиська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів була реорганізована та перейменованау Лютовиська початкова школа філію Воютицького ЗЗСО I-III ступенів ім. Ігоря Добровольського Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області (а.с. 13-16).

Наказом директора Воютицького ЗЗСО I-III ступенів імені Ігоря Добровольського №14/од від 25 лютого2022 року «Про скорочення чисельності та штату працівників Воютицького закладу середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Ігоря Добровольського Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області» наказано 31 травня 2022 року скоротити, зокрема, 1 штатну одиницю гардеробника, 1 штатну одиницю сторожа Воютицького ЗЗСО І-ІІІ ступенів імені Ігоря Добровольського та 1 штатну одиницю сторожа Лютовиської початкової школи філії Воютицького ЗЗСО І-ІІІ ступенів імені Ігоря Добровольського. Покладено на заступника директора з навчально-виховної роботи до 01 березня 2022 року організувати роботу щодо повідомлення голови зборів трудового колективу про скорочення посад та зобов`язано завідувача філії ОСОБА_5 і виконуючого обов`язки завідувача філії ОСОБА_6 попередити працівників, посади яких скорочуються, про необхідність з`явитись в заклад для ознайомлення із письмовим попередженням про їх скорочення (т. 1 а.с. 30-31).

Наказом директора Воютицького ЗЗСО I-III ступенів імені Ігоря Добровольського №39/од від 30 березня 2022 року «Про попередження про скорочення ставок» наказано повідомити працівників закладу про скорочення у закладі, зокрема, 1 штатної одиниці сторожа Лютовиської початкової школи. Зобов`язано виконуючого обов`язки завідувача філії Лютовиської початкової школи ОСОБА_6 повідомити свого працівника про скорочення 1 штатної одиниці сторожа (т. 1 а.с. 32).

У попередженні про скорочення штату працівників від 31 березня 2022 року №01-25/11 Воютицького ЗЗСО I-III ступенів імені Ігоря Добровольського, вказано про скорочення з 31 травня 2023 року посади сторожа та про вивільнення ОСОБА_3 відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України на підставі рішення Бісковицької сільради від 04 лютого2022 року № 2588 «Про внесення змін в рішення № 2254 від 09 грудня 2021 року «Про затвердження структури Народних домів, бібліотек, закладів освіти, ЗДО, місцевої пожежної команди Бісковицької сільради на 2021 рік» (т. 1 а.с. 33).

У зазначеному попередженні дійсно відсутній власноручний підпис позивача ОСОБА_3 .

В свою чергу, у матеріалах спарви наявний Акт від 31 березня 2022 року, підписаний директором Воютицького ЗЗСО I-III ступенів імені Ігоря Добровольського Титар Н.Т., ЗДНВР ОСОБА_4 , в.о. зав. філії Лютовиської початкової школи ОСОБА_6 , секретарем ОСОБА_7 , про те, що ОСОБА_3 31 березня 2022 року не з`явився для ознайомлення із попередженням про зміни істотних умов праці у зв`язку із скороченням посади сторожа Лютовиської початкової школи (т. 1 а.с. 34).

Наказом директора Воютицького ЗЗСО I-III ступенів імені Ігоря Добровольського від 30 травня 2022 року № 51/кп звільнено ОСОБА_3 , сторожа Лютовиської початкової школи філії Воютицького ЗЗСО І-ІІІ ступенів імені Ігоря Добровольського, 31 травня 2022 року, у зв`язку із скороченням ставки сторожа, п. 1 ст. 40 КЗпП України (т. 1 а.с. 35).

Згідно із Актом від 31 травня 2022 року ОСОБА_3 не з`явився 31 травня 2022 року для ознайомлення з наказом про звільнення у зв`язку із скороченням посади та для отримання трудової книжки, будучи попередженим в усній формі (т. 1 а.с. 36).

15 червня 2022 року відповідачем вручена ОСОБА_3 трудова книжка серії НОМЕР_2 , в якій міститься запис за №12 від 31 травня 2022 року про звільнення ОСОБА_3 з посади сторожа у зв`язку із скороченням ставки за п.1 ст.40 КЗпП України на підставі наказу №51/кп від 30 травня 2022 року.

Факт вручення трудової книжки позивачу 15 червня 2022 року підтверджується фотокопією з журналу обліку трудових книжок, в якому міститься запис за №6 про видачу ОСОБА_3 трудової книжки ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 39).

Звертаючись з позовними вимогами сторона позивача свої доводи фактично зводить до того, що наказ про звільнення у зв`язку з скороченням ставки, за п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України є незаконним, просить про поновлення на посаді сторожа, стягнення з відповідача середнього заробіток за час вимушеного прогулу, середній заробітку за час затримки у видачі трудової книжки, моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.00 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу та сплачений судовий збір.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно дост.43Конституції Українидержава створюєумови дляповного здійсненнягромадянами правана працю,гарантує рівніможливості увиборі професіїта родутрудової діяльності,реалізовує програмипрофесійно-технічногонавчання,підготовки іперепідготовки кадріввідповідно досуспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст.5-1КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Статтею 21КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно із статтею 23КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Відповідно до ч. 3 ст. 24КЗпП України укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством (статі2,36,40,41 КЗпП України).

Підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця визначені статтями 40,41 КЗпП України (п. 4 ст. 36 кодексу).

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці (ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України).

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Пленум Верховного Суду України у п. 19 постанови від06листопада 1992року №9«Про практикурозгляду судамитрудових спорів» (зі змінами) роз`яснив, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, для правової кваліфікації порушень роботодавцем прав працівників при вивільненні у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має встановити факт дотримання процедури попередження про такі зміни та пропозиції працівнику іншої роботи на тому ж підприємстві, в установі, організації.

При цьому, цивільне та трудове законодавство не передбачає право чи обов`язок суду перевіряти доцільності скорочення, оскільки власник підприємства або уповноважений ним орган самостійно вирішує питання організаційної структури, чисельності та штатів працівників.

Враховуючи наведене, колегія суддів виходить з того, що безспірно встановленим є факт проведення скорочення штату у Лютовиській початковій школі філії Воютицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Ігоря Добровольського, що підтверджується наказом Воютицького ЗЗСО І-ІІІ ст. ім. І. Добровольського № 14/од від 25.02.2022 «Про скорочення чисельності та штату працівників Воютицького закладу середньої освіти І-ІІІ ст. ім. І. Добровольського Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області», яким вирішено скоротити з 31.05.2022 одну штатну одиницю сторожа у Лютовиській початковій школі.

Разом з цим, колегія суддів не може погодитися із висновком місцевого суду про те, що відповідач не виконав обов`язку щодо персонального попередження, зокрема позивача, про наступне вивільнення за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Так, частиною 2 ст.49-2КЗпП України передбачено, що при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Порядок та умови застосування переважного права на залишення працівників на роботі за таких обставин врегульовано ст. 42 КЗпП України.

Згідно із ч. 2 ст. 40 КЗпП України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Як встановлено судом, скорочення штату Лютовиської початкової школи філії Воютицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Ігоря Добровольського, відбулося із завчасним попередженням позивача (не менше ніж за 2 місяці), зокрема повідомлено, що вакантні посади, які б могли бути запропоновані для подальшого працевлаштування, відсутні, однак позивач відмовився від підпису, про що складено відповідний Акт від 31.03.2022.

Згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 22.12.2021 року у справі № 303/798/17 законодавством про працю не передбачена форма та спосіб повідомлення працівника про скорочення чисельності або штату працівників. Водночас, у разі виникнення трудових спорів власник повинен мати докази, що працівника було повідомлено про відповідне скорочення за два місяці. У зв`язку з цим попереджати працівника про наступне вивільнення доцільно в письмовій формі.

Метою персонального попередження про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці з одночасною пропозицією іншої роботи в розумінні статті 49-2 КЗпП України є надання працівникові можливості завчасно визначитися з майбутнім працевлаштуванням або підшукати собі іншу роботу.

Тобто, працедавець самостійно визначає спосіб та форму повідомлення про вивільнення працівника.

У цьому контексті колегія суддів звертає увагу, що 31.03.2022 директором Воютицького ЗЗСО І-ІІ ст. ім. Ігоря Добровольського складено попередження про скорочення штату працівників, яким ОСОБА_3 повідомлено про те, що займана ним посада сторожа з 31.05.2022 підлягає скороченню, а його буде вивільнено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Також, ОСОБА_3 повідомлено про те, що на той час у Воютицькому ЗЗСО І-ІІ ст. ім. Ігоря Добровольського відсутні вакантні посади, які могли б бути запропоновані йому для подальшого працевлаштування (т. 1 а.с. 33).

Оскільки ОСОБА_3 не з`явився для ознайомлення із вказаним попередженням про майбутнє вивільнення, 31.03.2022 комісією в складі директора Титар Н.Т., а також працівників ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 складено акт про те, що ОСОБА_3 не з`явився 31.03.2022 для ознайомлення із попередженням про зміну істотних умов праці у зв`язку із скороченням посади сторожа Лютовиської початкової школи (т. 1 а.с. 34).

У своїх письмових поясненнях, скерованих на адресу суду першої інстанції, в.о. завідувача Лютовиської початкової школи ОСОБА_6 повідомила, що 31.03.2022 вона особисто довела до відома ОСОБА_3 попередження від 31.03.2022, однак він відмовився своїм підписом засвідчити факт ознайомлення, а також він в категоричній формі відмовився прибути безпосередньо до Воютицького закладу загальної освіти, про що був складений відповідний акт, який засвідчено нею та іншими працівниками ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .

При цьому, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача Воютицького ЗЗСО І-ІІ ст. ім. Ігоря Добровольського про виклик та допити в судовому засіданні як свідків осіб, які підписали акт від 31.03.2022.

Крім цього, колегія суддів враховує те, що позивач ОСОБА_3 з березня 2022 року по час звільнення ходив на роботу, що підтверджується довідками про доходи, відтак не міг не знати про зміну істотних умов праці та майбутнє його вивільнення у зв`язку із скороченням відповідної посади (т. 1 а.с. 37, 38).

На переконання колегії суддів, спосіб повідомлення працівника ОСОБА_3 про скорочення займаної ним посади та майбутнє вивільнення, а саме складання письмового попередження, а у зв`язку із відмовою ознайомитися з таким, складання відповідного акта, вказує на дотримання відповідачем при вивільненні ОСОБА_3 вимог частини другої статті 40 та статей42,49-2КЗпПУкраїни, а саме його вчасно попереджено про майбутнє вивільнення та повідомлено про відсутність вакантних посад у роботодавця, які можуть бути запропоновані працівнику для подальшого працевлаштування.

Також, комісією Воютицького ЗЗСО І-ІІ ст. ім. Ігоря Добровольського в складі директора Титар Н.Т., заступника директора Жолубак В.І., голови профспілкового комітету ОСОБА_9 та секретара ОСОБА_7 31.05.2022 складено акт про те, що ОСОБА_3 31 травня 2022 року не з`явився для ознайомлення з наказом про звільнення у зв`язку із скороченням посади та для отримання трудової книжки, будучи повідомленим в.о. зав. філії Лютовської початкової школи ОСОБА_6 в усній формі, що спростовує відповідні висновки суду першої інстанції про не належне доведення відповідачем до відома працівника ОСОБА_3 наказу про звільнення (т. 1 а.с. 36).

Згідно із відомостями Табелю обліку робочого часу Лютовської початкової школи останнім днем виходу на роботу ОСОБА_3 є 30.05.2022, а починаючи з 31.05.2022 відомості про його облік з виходом на роботу відсутні.

В подальшому, у зв`язку із неявкою позивача ОСОБА_3 на ознайомлення із наказом про звільнення та не отримання ним трудової книжки в день звільнення, директором ОСОБА_8 31.05.2022 за № 01-25/20 на адресу позивача скеровано лист-повідомлення про необхідність отримання у Воютицькому ЗЗСО І-ІІ ст. ім. Ігоря Добровольського трудової книжки (т. 2 а.с. 49).

Враховуючи наведене, позивач не надав суду належних доказів про те, що його звільнення відбулося із порушенням визначеної законом процедури і порядку, відтак, протилежні висновки суду першої інстанції, які ґрунтуються на відповідних доводах позивача, є помилковими та необґрунтованими.

В свою чергу, покликання апелянта на судову практику щодо можливості зміни дати звільнення, тобто визначення дати припинення трудових відносин в інший день не є релевантним для спірних правовідносин, оскільки звільнення позивача відбулося відповідно до вимог закону, про що зазначено вище.

Таким чином, не можуть бути задоволені і вимоги про стягення середнього заробіток за час вимушеного прогулу, а також моральної шкоди, оскільки такі є похідними та можуть бути задоволені у випадку встановлення порушень трудових прав працівників, тобто при поновленні їх на роботі.

Окремо колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58, якщо працівниквідсутній нароботі вдень звільнення,то власникабо уповноважений ним орган в цей день надсилаєйому поштовеповідомлення із вказівкою про необхідність отриманнятрудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Однак, із заявою про пересилання поштою трудової книжки на адресу його проживання позивач не звертався, відтак після прибуття 15 червня 2022 року відповідачем вручена ОСОБА_3 трудова книжка серії НОМЕР_2 , в якій міститься запис за №12 від 31 травня 2022 року про звільнення ОСОБА_3 з посади сторожа у зв`язку із скороченням ставки за п.1 ст.40 КЗпП України на підставі наказу №51/кп від 30 травня 2022 року.

В своючергу,з 15.07.2021редакція ч.5ст.235КЗпП Українине передбачаєвідповідальності зазатримку видачітрудової книжки,натомість передбаченовиплату працівниковісереднього заробіткуу разі затримки видачі копії наказу (розпорядження) про звільнення з вини роботодавця, за весь час вимушеного прогулу, що вказує на безпідставність вимог позивача та висновків суду першої інстанції в цій частині.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права, є такими, що заслуговують на увагу, тому оскаржуване рішення необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відтак, не може залишатися у законній силі оскаржуване рішення і в частині стягнення витрат на правову допомогу.

Відповідно до частини першої статті 376ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення та відмови позивачу у задоволенні вимог про поновлення на роботі та інших вимог, колегія суддів вирішує питання розподілу судових витрат у справі.

Керуючись ст.ст.259,367,368,372, п. 2 ч. 1 ст.374, ст.ст.376,381,382,383,384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Воютицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Ігоря Добровольського Біськовицької сільської ради Самбірського району Львівської області задовольнити.

Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 28 квітня 2023 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до Воютицького закладу загальної середньої освіти I-III ступенів імені Ігоря Добровольського Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області, відділу освіти Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки у видачі трудової книжки, відшкодування моральної шкоди відмовити.

Компенсувати Воютицькому закладу загальної середньої освіти I-III ступенів імені Ігоря Добровольського Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України 5954 (п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири) гривень 40 копійок судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 16 листопада 2023 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк