Ухвала

від 05.12.2023 по справі 920/983/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.12.2023м. СумиСправа № 920/983/23

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Балицького В.В., розглянувши матеріали справи № 920/983/23

за позовом: Виконувача обов`язків керівника Роменської окружної прокуратури (42000, Сумська область, Роменський район, м. Ромни, вул. Соборна, 43, код ЄДРПОУ 03527891) в інтересах держави в особі позивачів: 1) Державної екологічної інспекції у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Першотравнева, 29, код ЄДРПОУ 37970834); 2) Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області (42087, Сумська область, Роменський район, с. Андріяшівка, вул. Соборна, 11, код ЄДРПОУ 04391167)

до відповідача: Роменського дочірнього агролісогосподарського підприємства Роменський агролісгосп (42009, Сумська область, Роменський район, с. Андріяшівка, вул. Шкільна, 29, код ЄДРПОУ 23637250)

про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у розмірі 446658,10 грн,

представники сторін:

першого позивача: Матюха Д.В.;

другого позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився.;

прокурор Глядчишина Ю.Г.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі позивачів подав позовну заяву до відповідача, в якій просить суд стягнути з відповідача збитки, заподіяні порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в сумі 446658,10 грн.

Ухвалою від 22.08.2023 суд постановив призначити підготовче засідання на 21.09.2023.

11.09.2023 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю та витребувати у Роменського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області матеріали кримінального провадження № 12020200100000073, яким розслідувався незаконний вируб дерев особами які безпосередньо вчинили дане діяння.

11.09.2023 представник відповідача подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду, зазначивши про те, що, оскільки прокурор не обгрунтував належним чином підстави представництва інтересів держави у цій справі, підписана прокурорам позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Однак 21.09.2023 розгляд справи не відбувся, оскільки суддя Яковенко В.В. знаходився у відпустці, що унеможливлювало розгляд справи.

Ухвалою від 25.09.2023 суд постановив призначити підготовче засідання на 05.10.2023.

05.10.2023 представник відповідача подав до суду додаткові пояснення до клопотання про залишення позову без розгляду, в яких просить суд залишити позов без розгляду, посилаючись на висновки Верховного Суду щодо представництва інтересів держави з боку прокурора.

Ухвалою від 05.10.2023 суд постановив відкласти підготовче засідання на 02.11.2023.

У відповіді на відзив прокурор, посилаючись на норми законодавства, зазначив про те, що відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, спрямованих на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних порубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами 55 сироростучих дерев, а відтак, відповідач на виконання вимог чинного законодавства повинен бути притягнутий до відповідальності за правопорушення, тобто має відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок допущення ним незаконної вирубки дерев у сумі 446658,10 грн.

09.10.2023 керівник Роменської окружної прокуратури подав до суду відповідь на клопотання про залишення позову без розгляду, в якій просить суд відмовити у задоволенні клопотання позивача про залишення позову без розгляду, оскільки інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, а, отже вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах, в межах повноважень, передбачених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру.

12.10.2023 представник першого позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, звернувши увагу на те, що відповідачем не надано жодного доказу, який би спростував факт не заподіяння відповідачем збитків навколишньому природному середовищу внаслідок незабезпечення ним охорони лісових насаджень на підставі чого третіми особами без отримання спеціального дозволу було зрубано 55 дерев.

30.10.2023 до суду надійшли заперечення представника відповідача на відповідь на відзив, в яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою від 02.11.2023 суд постановив відкласти підготовче засідання на 16.11.2023.

04.12.2023 представник відповідача подав до суду клопотання про долучення доказів, а саме: ухвали Роменського міськрайонного суду Сумської області № 585/294/21 від 14.11.2023 та № 584/4585/23 про відкриття проваджень.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Судові рішення були складені 14.11.2023 та 30.11.2023, тобто вже після подання відзиву. На момент подання відзиву означені докази не існували, що вказує не об`єктивну неможливість подання таких доказів разом із відзивом.

З урахуванням вищевикладеного, суд задовольняє клопотання представника відповідача про долучення доказів та долучає до матеріалів справи ухвали Роменського міськрайонного суду Сумської області № 585/294/21 від 14.11.2023 та № 584/4585/23 про відкриття проваджень.

Щодо клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі суд зазначає наступне.

В обґрунтування підстав для зупинення провадження у справі відповідач повідомляє, що відповідачем подано скаргу на постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 13.11.2023 до Роменського міськрайонного суду Сумської області з вимогою скасувати постанову старшого слідчого Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області Миколи Ульяненка від 31.01.2022 та подано позов Роменському міськрайонному суду Сумської області про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища від 15.11.2023 до ОСОБА_1 .

За твердженням відповідача, від розгляду судових справ за скаргою та позовом відповідача залежить визначення саме винних осіб, які мають відповідати за заподіяні ними збитки та відшкодування самої шкоди.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У вказаних випадках провадження у справі зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (п. 4 ч. 1 ст. 228 ГПК України).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясувати:

1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, з іншою справою, що розглядається судом;

2) чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2018 у справі № 910/13545/17 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясовувати як пов`язана справа, що розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Отже, з метою вирішення питання про необхідність зупинення провадження у справі 920/983/23 господарський суд встановив, що предметом позовних вимог у вказаній справі є стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

При цьому наявність скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження та позову до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища не створює об`єктивної неможливості розгляду справи № 920/983/23 про стягнення збитків. Також суд вказує, що обставини кримінального провадження № 12020200100000073 від 24.01.2020 щодо встановлення винних осіб не впливають на подання і оцінку доказів у справі № 920/983/23, оскільки відповідач, в розумінні ст. 17 Лісового кодексу України є постійним лісокористувачем та зобов`язаний забезпечувати охорону лісових насаджень.

Суд врахував, що Верховний Суд у своїх постановах, зокрема у справах № 910/5425/18, від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18 неодноразово зазначав, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Крім цього, слід зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього. Подібний правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №904/3935/18.

Таким чином, за результатами розгляду клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі № 920/983/23 (відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України), господарський суд визнав його таким, що не підлягає задоволенню.

Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У цій справі прокурор в інтересах держави в особі позивачів: Державної екологічної інспекції у Сумській області та Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнення з Роменського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Роменський агролісгосп» збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У позовній заяві прокурором зазначено, що органами, уповноваженими у даному випадку здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах є Державна екологічна інспекція у Сумській області та Андріяшівська сільська рада Роменського району Сумської області.

Прокурор, обґрунтовуючи необхідність подання позову в інтересах Державної екологічної інспекції у Сумській області та Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області, послався на те, що позивачами з дати виявлення порушення і до моменту звернення з відповідним позовом не вживались заходи щодо стягнення з відповідальних осіб шкоди, заподіяної самовільним вирубуванням дерев, зокрема, звернення до суду з відповідним позовом, що спричиняє порушення інтересів держави, у вигляді ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів.

Прокурор зазначив, що несплата відповідачем шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища, ослаблює економічні основи держави та потребує прокурорського реагування.

Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру).

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції Уекраїни).

Таким чином, відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (далі - Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з підпунктом 2 пункту 4 Положення про Державну екологічну інспекцію від 19.04.2017 № 275, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону земель, надр, зокрема щодо використання та охорони надр, а також щодо наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин.

Підпунктами 8, 9, 10 пункту 4 Положення про Державну екологічну інспекцію від 19.04.2017 № 275 встановлено, що Держекоінспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах; вживає відповідно до закону заходів щодо припинення самовільного користування надрами

Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. п. 1, 7 положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого постановою КМУ № 275 від 19.04.2017).

З урахуванням вище наведеного, Державна екологічна інспекція у Сумській області є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядувангня»).

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» одним із повноважень виконавчого органу сільської ради у галузі охорони навколишнього природного середовища є здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Статтею 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції: здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У даному випадку Андріяшівська сільська рада Роменського району Сумської області є органом, який на своїй території і в межах своєї компетенції здійснює контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища якого мають стягуватися збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів.

Встановивши наявність порушень інтересів держави у сфері захисту довкілля Роменською окружною прокуратурою на адресу Державної екологічної інспекції у Сумській області та Андріяшівської сільської ради Сумської області направлено листи про необхідність звернення до суду для стягнення заборгованості, проте заходи щодо стягнення шкоди в судовому порядку не вживалися.

Порушення інтересів держави прокурор обґрунтував тим, що внаслідок ненадходження суми шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, держава та відповідні органи місцевого самоврядування позбавлені можливості здійснювати за їх рахунок фінансування заходів з відтворення та охорони навколишнього природного середовища.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що прокурор подав позовну заяву з дотриманням вимог ст. 53 ГПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», що виключає можливість залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні відповідного клопотання представника відповідача.

Відповідно до ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Згідно з ч.2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Отже, враховуючи те, що судом під час підготовчого провадження, було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись статтями 80, 185, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника відповідача про долучення доказів задовольнити.

2. Долучити до матеріалів справи ухвали Роменського міськрайонного суду Сумської області № 585/294/21 від 14.11.2023 та № 584/4585/23 про відкриття проваджень.

3. У задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі відмовити.

4. У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду відмовити.

5. Закрити підготовче провадження у справі № 920/983/23.

6. Призначити справу № 920/983/23 до судового розгляду по суті на 26.12.2023, 12:20. Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, проспект Шевченка Тараса, 18/1, зал судового засідання № 3.

7. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Дана ухвала оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: htps://court.gov.ua/sud5021/.

Ухвала підписана 06.12.2023.

СуддяВ.В. Яковенко