Ухвала

від 17.01.2024 по справі 906/163/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 906/163/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги приватного підприємства "Гермес Агро"

на рішення господарського суду Житомирської області від 31.07.2023 та

постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023,

за позовом приватного підприємства "Гермес Агро"

до фермерського господарства "Сергій-С"

про стягнення 1 725 650,99 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Гермес Агро" (далі - ПП "Гермес Агро", позивач, скаржник) звернулося 28.12.2023 через підсистему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 31.07.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 (повний текст постанови виготовлено 07.12.2023) зі справи № 906/163/23 у частині позовних вимог про стягнення 415 192,50 грн пені, 355 921,14 грн штрафу та 544 192,43 грн 30% річних, а всього 1 315 306,07 грн щодо яких було відмовлено та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення названих вимог. Крім того, прохальна частина касаційної скарги містить клопотання про: поновлення строку на касаційне оскарження спірних судових актів; відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи судом касаційної інстанції.

Касаційна скарга позивача не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Предметом касаційної скарги є рішення суду першої інстанції після його апеляційного перегляду. Отже, скаржником оскаржується рішення суду, передбачене пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з відповідним посиланням на статтю 287 цього Кодексу. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Верховний Суд зазначає, що поряд із обґрунтуванням норм права, застосованих судом апеляційної інстанції неправильно або з порушенням, на його думку, скаржник має одночасно викласти підстави для такого оскарження (разом чи окремо), визначених частиною другою статті 287 ГПК України: 1) послатися на висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України); 2) описавши спірні правовідносини, належно обґрунтувати мотиви (з чітким посиланням на норму права: абзац, пункт, частину статті) необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України); 3) пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та конкретизувавши зміст правовідносин, скаржник має послатися на відповідну норму права, щодо якої відсутній висновок та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України); 4) посилаючись, як на підставу для оскарження судового рішення, на частини першу, третю статті 310 ГПК України, на скаржника покладається обов`язок обґрунтувати мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для його касаційного оскарження, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України. При цьому скаржник має усвідомлювати, що наслідком обґрунтованої підставності для такого звернення буде скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).

Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що першою підставою касаційного оскарження спірних судових актів ПП "Гермес Агро" зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України (вказує на невідповідність висновків спірної постанови, сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах, щодо: відсутності підстав для зменшення розміру штрафних санкцій за обставин їх недоведеності, викладеній в постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі № 910/1382/22; відсутності підстав для зміни умов договору та звільнення від виконання зобов`язання за обставин форс-мажору, викладеній в постанові Верховного Суду від 21.08.2022 у справі № 910/15264/21; визначення критерію подібності правовідносин, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19; застосування статті 13 ГПК України, викладеній в постановах Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 646/5062/17; від 04.12.2019 у справі № 910/17755/18; від 18.11.2019 у справі № 902/761/18; від 16.11.2020 у справі № 344/16215/17 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Зазначена підстава узгоджуються з вимогами касаційної скарги про скасування спірних судових актів та ухваленням нового рішення у справі.

Крім того, скаржник вказує на унеможливлення встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, через недослідження судами зібраних у справі доказів - друга підстава для звернення з касаційною скаргою, яка визначена положеннями пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України з відповідним посиланням на пункт 4 частини четвертої статті 287 ГПК України. Між тим вказує, що позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів (інформації про рух коштів на рахунках відповідача) - третя підстава для звернення з касаційною скаргою, яка визначена положеннями пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України з відповідним посиланням на пункт 4 частини четвертої статті 287 ГПК України.

Однак підстави 2, 3 (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункти 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК України) для звернення з касаційною скаргою є необґрунтованими та взаємонеузгодженими стосовно вимог про скасування судових актів з ухваленням нового рішення у справі. Отже, касаційна скарга підлягає залишенню без руху через наявність суттєвих недоліків в зазначеній частині підстав касаційного оскарження, які підлягають усуненню.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" [у редакції, що діяла на час подання (2023 рік) даної позовної заяви] ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" у 2023 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2 684 грн.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що у 2023 році у справі № 960/163/23 подано позов про стягнення боргу за неналежне виконання договору поставки від 24.02.2021 № 2/2021, з яких: 268 528,02 грн основного боргу, 460 824,06 грн пені, 600 830,98 грн 30% річних та 395 467,93 грн штрафу, а всього: 1 725 650,99 грн.

Рішенням місцевого суду від 31.07.2023, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду від 05.12.2023, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто 45 631,56 грн пені, 39 546,79 грн штрафу та 59 638,55 грн 30% річних. В частині позовних вимог про стягнення 268 528,02 грн основного боргу провадження у справі закрито, за обставин погашення вказаної частини боргу відповідачем.

ПП "Гермес Агро" оскаржує до касаційної інстанції судові акти у частині позовних вимог про стягнення 415 192,50 грн пені, 355 921,14 грн штрафу та 544 192,43 грн 30% річних, а всього 1 315 306,07 грн щодо яких було відмовлено. Отже, предметом касаційного розгляду є одна майнова вимога.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги майновий характер спору, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір за одну майнову вимогу, що складає 39 459,18 грн (1 315 306,07 грн х 1,5% х 200%).

Разом з тим касаційна скарга ПП "Гермес Агро" на спірні судові акти подана до Касаційного господарського суду через підсистему "Електронний суд".

Відповідно до частин першої, четвертої статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС), яка забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі. При цьому з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку.

Абзацом 2 частини восьмої статті 6 ГПК України (в редакції Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX) передбачено право особи, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, на подання процесуальних, інших документів, вчинення інших процесуальних дій в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, якщо процесуальні документи, передбачені частиною другою цієї статті, подано в електронній формі.

Отже, з урахуванням зазначених положень, а також з огляду на обставини подання позивачем касаційної скарги на спірні судові акти через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду касаційної інстанції становить 31 567,35 грн (39 459,18 грн х 0,8).

Між тим додатки до касаційної скарги не містять документа про сплату судового збору за розгляд касаційної скарги ПП "Гермес Агро" у справі № 960/163/23. Натомість скаржник просить відстрочити сплату судового збору до закінчення розгляду справи судом касаційної інстанції.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

З вищенаведеного вбачається відсутність підстав для відстрочення або розстрочення сплати судового збору в силу статті 8 Закону України "Про судовий збір".

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (§ 60).

За таких обставин, враховуючи положення статті 129 Конституції України, за якою основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Суд касаційної інстанції зазначає, що ПП "Гермес Агро" необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ, що підтверджує сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме: у сумі 31 567,35 грн за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- Отримувач коштів: ГУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102;

- Найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

- Призначення платежу: "Судовий збір за розгляд касаційної скарги …на рішення …у справі №…".

Крім того, Касаційний господарський суд звертає увагу, що з 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX (далі - Закон № 3200-IX). Між тим статтею 291 ГПК України, в редакції Закону № 3200-IX, визначено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. Зокрема, змістом абзацу 1 частини сьомої статті 42 ГПК України, у редакції Закону № 3200-IX, визначено, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Водночас, згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.12.2020 зі справи № 911/4670/13, чинне господарське процесуальне законодавство чітко визначає коло випадків, коли копії заяви, скарги чи клопотання разом з копіями доданих до них документів мають надсилатися учасникам справи саме листом з описом вкладення і наразі такі випадки стосуються виключно позовної заяви, апеляційної скарги та касаційної скарги.

При цьому неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 ГПК України.

Всупереч зазначеним вимогам додатки до касаційної скарги не містять доказів направлення позивачем копії касаційної скарги та додатків до неї на адресу фермерського господарства "Сергій-С". Вказані недоліки підлягають усуненню, як того вимагають положення вищезазначених норм процесуального законодавства.

Таким чином, з урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. При цьому, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Щодо клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження спірних судових актів, Касаційний господарський суд зазначає таке.

Відповідно до статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З огляду на те, що касаційна скарга ПП "Гермес Агро" на спірні судові акти у справі № 906/163/23 підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження спірних судових актів буде розглянуте Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 169, 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу приватного підприємства "Гермес Агро" на рішення господарського суду Житомирської області від 31.07.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 зі справи № 906/163/23 залишити без руху.

2. Надати приватному підприємству "Гермес Агро" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Роз`яснити приватному підприємству "Гермес Агро", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Бенедисюк