Рішення

від 31.01.2024 по справі 912/209/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 рокуСправа № 912/209/21(912/1967/23)

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурня О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/209/21 (912/1967/23)

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Приватного підприємства "Вісмут", вул. Юрія Липи, 4, м. Кропивницький, 25005

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Стед Інвест", вул. Михайлівська, 1, кв. 135, м. Кропивницький, 25006

про розірвання договору оренди земельної ділянки

в межах справи №912/209/21

про банкрутство Приватного підприємства "Вісмут"

Представники:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали;

від третьої особи - Тупало М.П., адвокат, ордер серії ВА № 1057978 від 05.12.2023.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Ухвалою господарського суду від 05.02.2021 відкрито провадження у справі №912/209/21 про банкрутство Приватного підприємства "Вісмут" (далі - ПП "Вісмут", боржник), введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

Постановою суду від 07.06.2022 ПП "Вісмут" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою від 31.01.2023 призначено ліквідатором ПП "Вісмут" арбітражного керуючого Христенко Вадима Васильовича (свідоцтво № 1538 від 17.07.2013).

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою з вимогами до ПП "Вісмут" про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 6,6583 га, кадастровий номер 3522880900:02:000:0134, укладеного між ОСОБА_2 та ПП "Вісмут", зареєстрованого у відділі Держкомзему у Компаніївському районі Кіровоградської області 25.10.2011 за №352288094000359.

В обґрунтування підстав позову вказано на систематичне невиконання відповідачем умов договору оренди землі в частині сплати орендних платежів, починаючи з 2019 року.

Ухвалою від 06.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду в межах справи №912/209/21 про банкрутство ПП "Вісмут".

Згідно ухвали постановлено: справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судовий розгляд призначено на 30.11.2023; сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи; від позивача витребувано додаткові пояснення; за клопотанням позивача витребувано від інших осіб копію договору оренди, про розірвання якого заявлено вимогу, та договір суборенди щодо орендованої земельної ділянки.

13.11.2023 позивачем подано додаткові письмові пояснення з питань, які ставив суд в ухвалі про відкриття провадження у справі (а.с. 32-33).

20.11.2023 приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Цариченко Ніною Вікторівною на виконання ухвали суду надано копію договору оренди, розірвання якого є предметом розгляду, та копію договору суборенди, укладеного між ПП "Вісмут" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Стед Інвест" (а.с. 43-48).

Ухвалою від 21.11.2023 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стед Інвест" (далі - ТОВ "Стед Інвест", третя особа) та встановив строк для подання пояснень третьої особи.

30.11.2023 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті, яке відклав на 12.12.203.

06.12.2023 третьою особою ТОВ "Стед Інвест" подано письмові пояснення щодо позову, в яких вказано про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у зв`язку з тим, що позивач після набуття права власності на земельну ділянку не повідомив орендаря в порядку ч. 3 ст. 148-1 Земельного кодексу України, що унеможливило своєчасну виплату орендної плати (а.с. 61-62).

12.12.2023 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому оголосив перерву до 21.12.2023. Відповідачу надано можливим подати додаткові письмові пояснення з питання причин несплати орендних платежів за договором оренди з 2019 року.

21.12.2023 позивач подав до суду клопотання про долучення доказів, яке задоволено судом в засіданні суду 21.12.2023.

В засіданні суду 21.12.2023 оголошено перерву до 26.12.2023, учасникам справи надано можливим відреагувати на поданий позивачем доказ.

25.12.2023 третьою особою подано додаткові письмові пояснення щодо доказів позивача, в яких вказано на те, що особа, якою отримано повідомлення позивача, не мала права виступати від імені ПП "Вісмут", а тому позивач не довів повідомлення ПП "Вісмут" своїх даних для сплати (а.с. 85).

26.12.2023 від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких зазначено про відсутність будь-яких доказів сплати орендних платежів через невиконання попереднім керівництвом своїх обов`язків з передачі всієї документації боржника ліквідатору. Також зазначено про відсутність підстав для здійснення банкрутом плати за землю з урахуванням положень ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства (а.с. 87-93).

26.12.2023 позивачем подано письмові пояснення у відповідь на пояснення третьої особи, в яких зазначено, що перебуваючи тимчасово в період червень-липень 2021 року за місцем проживання своєї матері, дізнався, що ПП "Вісмут" взагалі не сплачувало орендної плати з 2011 року (а.с. 94-96).

В засіданні суду 26.12.2023 оголошено перерву до 28.12.2023.

27.12.2023 позивачем подано письмову заяву про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яка мотивована з`ясуванням нових обставин після відкриття провадження у справі, що потребує долучення нових доказів, залучення свідків (а.с. 101-103).

В засіданні суду 28.12.2023 постановлено ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, у справі призначено підготовче засідання на 09.01.2024.

02.01.2024 позивачем подано заяву про зміну підстав позову, в якій вказано про систематичні порушення відповідачем умов договору оренди землі, розпочинаючи з 2011 року (а.с. 113-115).

09.01.2024 у підготовчому засіданні суд постановив ухвалу, відповідно до якої: прийняв заяву позивача про зміну підстав позову; встановив учасникам справи строк для подання відзиву на позов і пояснень третьою особи, з урахуванням зміни підстав позову; оголосив перерву в підготовчому засіданні до 18.01.2024.

10.01.2024 від третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позову, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, в яких вказано на відсутність доказів невиплати орендної плати в період з 2011 по 2018 роки (а.с. 128).

У відповідь на пояснення третьої особи позивач в поясненнях від 15.01.2024 вказав на те, що в даній справі саме відповідач, як орендар, повинен довести і надати документи, які б підтверджували сплату орендної плати в період з 2011 по 2018 роки (а.с. 130-132).

У підготовчому засіданні 18.01.2024 суд постановив ухвалу, відповідно до якої прийняв письмові пояснення учасників справи, закрив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду по суті на 31.01.2024.

В засідання суду представник позивача та ліквідатор відповідача не з`явились, представник третьої особи вважає відсутніми підстави для задоволення позову з урахуванням наведених в письмових поясненнях обставин.

Позивач подав заяву від 08.01.2024 про розгляд справи за його відсутності (а.с. 119).

Відповідач причин відсутності суд не повідомив.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та оскільки сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, суд розглядає справу за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника третьої особи, врахувавши обґрунтування підстав позову, що викладені у позовній заяві з урахуванням заяви про зміну підстав, суд встановив наступні обставини, що є предметом дослідження у справі.

У червні 2011 між ОСОБА_2 (Орендодавець) і ПП "Вісмут" (Орендар) укладено договір оренди землі (далі - Договір), відповідно до якого ОСОБА_2 надала, а ПП "Вісмут" прийняло в строкове платне користування земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва площею 6,66 га (а.с. 6-8, 44-45).

Згідно умов Договору, його укладено строком на 15 років з правом пролонгації в порядку, визначеному в пункті 8 Договору.

Договором передбачено сплату орендної плати у грошовій формі в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 2 425,91 грн та натуральна у вигляді: 1 т пшениці, 1 т ячменю, 300 кг соняшника (можлива заміна другою культурою); послуги: 1 причеп соломи, безкоштовний обробіток присадибної ділянки, оранка, культивація, посів до 0,50 га безкоштовно, більше 0,50 га - оплата згідно вартості пального; перевезення дров, дітей до школи, ритуальні послуги (пункт 9 Договору).

Строк внесення - до кінця року (пункт 11 Договору).

Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами (пункт 13 Договору).

Згідно Договору серед прав Орендаря узгоджено право передавати земельну ділянку в суборенду з відповідністю договору суборенди умовам Договору оренди (пункт 30 Договору).

Договором передбачено припинення його дії, у тому числі шляхом його розірвання за:

взаємною згодою сторін;

рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (пункт 36 Договору).

Розірвання Договору в односторонньому порядку не допускається (пункт 37 Договору).

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (пункт 38 Договору).

Договір оренди зареєстровано у Відділі Держкомзему у Компаніївському районі 25.10.2011 за № 352288094000359.

За Актом від липня 2011 року земельну ділянку передано земельну ділянки в натурі ПП "Вісмут" (а.с. 8, 46).

02.05.2020 між ПП "Вісмут" і ТОВ "Стед Інвест" (Суборендар) укладено договір суборенди землі № 10/13 про передачу земельної ділянки за кадастровим номером 3522880900:02:000:0134 в суборенду строком на 6 років, починаючи з дати державної реєстрації права суборенди (а.с. 34-36). Узгоджено, що строк суборенди не може перевищувати строку оренди, визначеному в договорі оренди.

Договором суборенди встановлено розмір орендної плати на рівні 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік зі строком сплати до 31 грудня, але в будь-якому разі не пізніше строку, зазначеного в договорі оренди, укладеного між Орендарем та Орендодавцем.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 11.10.2023, щодо земельної ділянки кадастровий номер 3522880900:02:000:0134 зареєстровано право оренди ПП "Вісмут" зі строком до 25.10.2026 з правом передачі в піднайм (суборенду) та право суборенди ТОВ "Стед Інвест" (а.с. 11-12).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.06.2020, ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3522880900:02:000:0134 в порядку спадкування від ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

Точна площа земельної ділянки з кадастровим номером 3522880900:02:000:0134 становить 6, 6583 га.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 3522880900:02:000:0134 зареєстровано 25.06.2020 (а.с. 9).

Як зазначає ОСОБА_1 , починаючи з 2011 року ПП "Вісмут" не виконувало свої зобов`язання зі сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору та діючого законодавства через значну міру того, на що орендодавець розраховував при укладені договору.

З підстав викладеного, позивач просить розірвати договір оренди достроково у зв`язку з його систематичним невиконанням.

Норми права, застосовані судом.

Частинами 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) встановлено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20) вказано, що якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Відповідно до Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13).

Істотними умовами договору оренди землі є, у тому числі, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15).

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). (ч. ч. 1, 2 ст. 21).

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (ст. 24), а орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку (ст. 25).

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі, зокрема, невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (ст. 32).

Земельний кодекс України визначає, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (ст. 96).

Систематична несплата орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою (п. «д» ч. 1 ст. 141).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (пункт 1 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України).

За правилами ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ч.ч. 1-4 ст.13).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86).

Мотивована оцінка доводів учасників справи та поданих доказів.

За наявними матеріалами справи, ПП "Вісмут" на підставі укладеного з ОСОБА_2 Договору оренди землі набуло в 2011 році право користування земельною ділянкою кадастровий номер 3522880900:02:000:0134 та зобов`язалось сплачувати орендну плату в розмірі і в порядку, визначеному Договором.

Як стверджує позивач, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, така не сплата мала місце з початку укладення Договору, а саме з 2011 року.

Суд вважає недоведеними вказані твердження позивача та погоджується з доводами третьої особи щодо відсутності доказів на підтвердження несплати з 2011 по 2018 рік, виходячи з такого.

З матеріалів справи слідує, що позивач ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3522880900:02:000:0134 в порядку спадкування 25.06.2020.

За правилами ч. 4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 148-1 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Таким чином, в період 2011-2018 роки позивач не був власником земельної ділянки та, відповідно, не був наділений правами і обов`язками орендодавця за договором.

За вказаних обставин позивач не являвся фактичним отримувачем орендної плати у період 2011-2018 роки, а тому є необхідним встановлення конкретних даних, на підставі яких позивач дізнався про відсутність сплати у зазначений період.

Однак, позивач не повідомляє суд джерела своєї обізнаності та не подає будь-яких доказів, на підставі яких він встановив обставини відсутності сплати орендних платежів на користь ОСОБА_2 .

Посилання позивача на те, що такі докази має подати виключно відповідач ПП "Вісмут" відхиляється судом з урахуванням викладеного вище, а також правил ч. 1 ст. 74 ГПК України, якими передбачено, що кожна сторона (тобто і позивач, і відповідач) повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення своїх вимог. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування на сторони, однак не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою ту обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню у спосіб, який дозволить дотриматись переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної стороною обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17.

Також суд не вбачає підстав для застосування у даному випадку положень ч. 2 ст. 74 ГПК України щодо визнання обставин несплати встановленими, оскільки: суд не зобов`язував відповідача надати докази сплати; справа розглядається в межах справи про банкрутство, якою підтверджуються повідомлені ліквідатором ПП "Вісмут" в поясненнях від 25.12.2023 обставини щодо невиконання керівництвом банкрута обов`язку з передачі ліквідатору всієї документації ПП "Вісмут".

Щодо періоду несплати 2019-2020 роки, який охоплюється підставами позову, суд зазначає, що з урахуванням строку сплати, який встановлено Договором, станом на дату відкриття провадження у справі № 912/209/21 про банкрутство ПП "Вісмут" така несплата мала місце:

за 2019 рік - до кінця 2019 року;

за 2020 рік - до кінця 2020 року.

Як слідує з свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже з моменту набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку 25.06.2020 сплата орендної плати мала відбутись до кінця 2020 року як за 2019 рік, так і за 2020 рік.

Згідно тверджень третьої особи вказано на те, що невиконання позивачем свого законодавчого обов`язку з повідомлення орендаря про зміну власника земельної ділянки фактично унеможливило своєчасну виплату відповідачем орендної плати новому власнику.

Частиною 5 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Згідно ч. 3 ст. 148-1 Земельного кодексу України, особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Позивач стверджує, що він повідомив ПП "Вісмут" про зміну власника земельної ділянки, на підтвердження чого надав лист-повідомлення від 14.07.2020 з Витягом про реєстрацією в Спадковому реєстрі, адресований директору ПП "Вісмут" та який отримано наручно ОСОБА_3 (а.с. 76, 77).

Суд констатує, що згідно інформації з ЄДРПОУ станом на дату повідомлення позивача від 14.07.2020 ОСОБА_3 не являвся керівником ПП "Вісмут", що свідчить про обґрунтованість доводів третьої особи стосовно відсутності у вказаної особи прав діяти від імені ПП "Вісмут".

Поряд з цим, ОСОБА_3 являвся керівником ПП "Вісмут" в період з 01.09.2014 до 25.04.2019, а отже ОСОБА_3 не є абсолютно сторонньою особою стосовно ПП "Вісмут", принаймні у зазначений період.

Стаття 3 Цивільного кодексу України закріплює принцип добросовісності, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Згідно ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Оскільки у даному випадку позивач, надав повідомлення про зміну власника земельної ділянки особі, яка у попередній період була керівником ПП "Вісмут" і такою особою було прийнято повідомлення позивача, що адресовано ПП "Вісмут", суд вважає відсутніми підстави для покладення на позивача негативних наслідків, пов`язаних з такою поведінкою ОСОБА_3 .

Окрім того, у правовідносинах оренди зобов`язання зі сплати має орендар, а тому саме ПП "Вісмут", як орендар за договором, укладеним з позивачем, має правомочність пояснення причин невиконання свого зобов`язання зі сплати орендних платежів.

Таким чином, є підтвердженим несплата ПП "Вісмут" орендної плати за період 2019, 2020 роки, що є систематичною несплатою станом до дати відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Вісмут".

При вирішенні питання про розірвання договору оренди землі, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, а саме наявність істотного порушення договору як підстави для розірвання договору.

Відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд враховує, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі та строки.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Отже, основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Виходячи з викладеного, несплата орендної плати за два роки, які передували даті відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Вісмут", свідчить про істотність порушення умов Договору, оскільки внаслідок вказаного орендодавець позбавився того, на що розраховував при укладенні Договору, а саме - на отримання орендних платежів за використання земельної ділянки.

Таким чином, є доведеними підстави для розірвання Договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 , до якого перейшли права і обов`язки ОСОБА_2 за Договором, та Приватним підприємством "Вісмут".

Відповідно до ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

За приписами ст. 8 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Таким чином, припинення договору оренди внаслідок його розірвання має наслідком дострокове припинення договору суборенди, за яким боржник отримує грошові кошти, що впливає на формування активів боржника, а тому дані правовідносини підконтрольні суду, який здійснює провадження у справі про банкрутство.

Судові витрати.

За правилами ст. 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача.

Інших судових витрат сторони не заявляють.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі площею 6,6583 га, кадастровий номер 3522880900:02:000:0134, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Вісмут", зареєстрованого у відділі Держкомзему у Компаніївському районі Кіровоградської області 25.10.2011 за № 352288094000359.

Стягнути з Приватного підприємства "Вісмут" (вул. Юрія Липи, 4, м. Кропивницький, 25005, ідентифікаційний код 31276115) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_2 ) 2 684,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити позивачу електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_4; ліквідатору, арбітражному керуючому Христенку В.В. до електронного кабінету з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; ТОВ "Стед Інвест" електронною поштою на адресу представника: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Повне рішення складено 12.02.2024.

Суддя В.В.Тимошевська