Постанова

від 05.03.2007 по справі 22/446

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/446

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

05.03.07 р.                                                                                                    № 22/446                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                Жук Г. А.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Агрикова  О.В.

                                                                                                         Фаловська  І.М.

при секретарі судового засідання -  Огієнко В.О.                        

за участю представників сторін:

від позивача:      не з'явились;

від відповідача: Власенко Г.В. - дов. б/н від 10.01.07 р., представник;

розглянувши апеляційну скаргу Приватної агрофірми «Колос»на рішення господарського суду Полтавської області від 21.12.2006р.

у справі № 22/446 (суддя В.Д. Георгієвський)

за позовом          Приватної агрофірми «Полузірська», с. Полузір'я;

до                      Приватної агрофірми «Колос», с. Галущина Гребля;

про                      стягнення 6 514,41 грн.

в с т а н о в и в :

Приватна агрофірма «Полузірська»(далі по тексту-позивач) звернулася до господарського суду Полтавської області із позовною заявою до Приватної агрофірми «Колос»(далі по тексту-відповідач) про стягнення 6 514,41 грн. (а.с.2-5).

21.11.2006р. позивач, Приватна агрофірма «Полузірська», звернулася до господарського суду Полтавської області з заявою про відмову від позову в частині стягнення пені, штрафу, річних та інфляційних платежів та просить суд стягнути з відповідача лише суму основного боргу в сумі 5 036 грн. (а.с.35)

Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.12.2006р. у справі  № 22/446 позов задоволено частково. Стягнуто з  Приватної агрофірми «Колос»на користь Приватної агрофірми «Полузірська»5 036 грн. боргу, в частині стягнення пені та штрафу в сумі 503,60 грн., річних в сумі 193,51 грн., збитків від інфляції в сумі 781,30 грн. провадження  у справі припинено (а.с.58-59).

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України ухилився від повного виконання зобов'язання щодо проведення розрахунків, які у відповідності до вимог ст. 530 ЦК України повинен був здійснити не пізніше 7 днів з часу отримання продукції.

Враховуючи відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення пені, штрафу, 3 % річних та збитків від інфляції, господарський суд Полтавської області дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми лише основного боргу та припинив провадження у решті частини позову по п.4 ст. 80 ГПК України, за відмовою позивача від позову.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Приватна агрофірма «Колос»10.01.2007р. через місцевий господарський суд подала апеляційну скаргу (вх №2-04/2/92/336 від 23.01.2007р.) в якій стверджує, що судом при розгляді справи  порушено норми матеріального та процесуального права та просить апеляційний суд скасувати рішення місцевого господарського суду і відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Так, відповідач вказує, що в судовому засіданні був відсутній представник скаржника, а тому  ПАФ «Колос»не мала можливості надати суду першої інстанції документальні докази, які спростовують вимоги позивача стосовно заборгованості.

Скаржник стверджує, що господарським судом Полтавської області не було досліджено певну кількість первинних документів суворої звітності, а саме накладні та довіреності на суму 42 965,00 грн., які підтверджують відсутність заборгованість відповідача перед позивачем.

На думку відповідача, позивач не довів обставин стосовно заборгованості, свої вимоги документально не обґрунтував, а тому господарський суд Полтавської області порушив вимоги п.2 ч.1 ст. 104 ГПК України, визнавши заборгованість встановленою лише за наявності документів, що були надані позивачем.

Приватна агрофірма «Колос»в апеляційній скарзі посилається на Постанову Пленуму Верховного суду України за № 11 від 29.12.1976р. та вважає, що в її порушення в оскаржуваному рішенні неповно відображені обставини, які мають значення для даної справи та мотивувальна частина не містить встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.

 Ухвалою від 29.01.2007р.  Київського міжобласного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватної агрофірми «Колос»на рішення господарського суду Полтавської області від 21.12.2006р. прийнято до провадження.

Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.03.2007р. склад колегії було змінено.

Під час розгляду апеляційної скарги представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив апеляційний суд скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 21.12.2006р.

ПП «Полузірська»(позивач у справі) своїх представників в судове засідання не направив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника відповідача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила:

Позивач стверджує, що в нього існують партнерські зв'язки з ПАФ «Колос»по постачанню сільськогосподарської продукції. Так як такі взаємозв'язки мали не постійний характер, то сторони не укладали договір постачання, а обмежувалися видачею накладних та рахунків фактур.

Відповідно до усної домовленості, на протязі 2004р. Приватна агрофірма «Полузірська» відпустила Приватній агрофірмі «Колос»продукцію на загальну суму 32 396,00 грн., що підтверджено копіями накладних № 526 від 12.05.2004р., № 614 від 26.05.2004р., № 613 від 05.06.2004р., № 822 від 08.06.2004р., № 774 від 08.07.2004р., б/н від 08.07.2004р., № 823 від 15.07.2004р., що містяться в матеріалах справи (а.с. 11-15).

Одночасно відповідачу направлялися рахунки на здійснення оплати вартості продукції (а.с.16-19).  Проте, як стверджує позивач, відповідач здійснив розрахунок не грошовими коштами, а шляхом постачання сільськогосподарської продукції лише на суму 27 360,00 грн.

Під час розгляду апеляційної скарги скаржником надані апеляційному суду копії накладних на загальну суму 41 038,00 грн., що, на його думку, підтверджують відсутність заборгованості ПАФ «Колос»перед АФ «Полузірська»

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та пояснення представника відповідача проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваної судової ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що частково підлягає задоволенню з таких підстав.

Як свідчать накладні № 526 від 12.05.2004р., № 614 від 26.05.2004р., № 613 від 05.06.2004р., № 822 від 08.06.2004р., № 774 від 08.07.2004р., б/н від 08.07.2004р., № 823 від 15.07.2004р., вказана в них продукція передавалася відповідачу в позику за відповідними дорученнями, що містяться в матеріалах справи (а.с.21-25).

Матеріали справи свідчать, що між сторонами у справі фактично був укладений договір позики, а не постачання, як визначив позивач у позовній заяві.  

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем  та відповідачем у справі  виникли зобов'язання з договору позики, згідно якого, в силу ст.  1046 ЦК України, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики опосередковує відносини, що складаються у результаті передачі в борг грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Таким чином, внаслідок договору позики об'єктом позики можуть бути гроші та інші речі,  визначені родовими ознаками, які передаються позикодавцем у власність позичальнику. Проте, до закінчення договору позики постачальник повинен повернути не ту саму річ, а річ того самого роду та якості.

Таким чином, судова колегія зазначає, що позивач не мав правових підстав звертатися до господарського суду з позовом про стягнення суми боргу, оскільки по договору позики він має право лише вимагати повернення майна в натурі, переданого відповідачеві в якості позики.

Даний договір є реальним, оскільки вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Саме позикове зобов'язання є зобов'язанням одностороннім; позикодавець, який передав майно, не приймає на себе жодних зобов'язань, і позичальник один виступає в договорі зобов'язаним контрагентом.

Безплатний договір позики, якщо він укладений як реальний, є одностороннім, оскільки позикодавець має право тільки вимагати від позикоотримувача повернення наданого в борг (у позику), а на позикоотримувачі лежить обов'язок повернути отримане від позикодавця.

На договір позики поширюються загальні правила про форму угод і договорів, які передбачають усну або письмову його форму.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається в письмовій формі незалежно від його суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

В матеріалах справи представлено накладні, доручення (а.с. 11-15) в яких зазначено, що  сільхозпродукція передавалася  ПАФ «Колос»в позику, таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що між сторонами укладено договір позики шляхом обміну накладними з одного боку, та довіреностями на право отримання товарно-матеріальних цінностей  з другого.

Стаття 1049 ЦК України визначає обов'язок позичальника повернути позику. Так, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Однак, позивач, на час розгляду справи не представив доказів звернення до відповідача з вимогою про повернення майна.

Таким чином, враховуючи, що між сторонами у справі виникли зобов'язання  з договору позики, що підтверджено матеріалами справи, у відповідача відсутнє грошове зобов'язання перед позивачем, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5036 грн., а також застосування до відповідача санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, колегія суддів апеляційного господарського суду визнає необґрунтованим та неправомірним.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення  господарського суду Полтавської області від 21.12.2006р. прийняте місцевим господарським судом за неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, за недоведеністю обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими та невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, тому дане рішення підлягає скасуванню на підставі ст. 104 ГПК.  

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.          Апеляційну скаргу Приватної агрофірми «Колос»на рішення господарського суду Полтавської області від 21.12.2006р. задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 21.12.2006р. у справі                   № 22/446 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 5 036 грн. боргу скасувати.

3.          Прийняти нове рішення, яким відмовити Приватній агрофірмі «Полузірська»(39310, Полтавська обл., Новосанжарський р-н, с. Полузір'я, ідентифікаційний код 30731348) у задоволені позовних вимог про стягнення з Приватної агрофірми «Колос»(39344 Полтавська обл., Новосанжарський р-н, с.Галущина гребля ідентифікаційний код 30731439) 5 036 грн. боргу.

4.          Стягнути з Приватної агрофірми «Полузірська»(39310, Полтавська обл., Новосанжарський р-н, с. Полузір'я, ідентифікаційний код 30731348 р/р 26004300000136 Полтавська обласна філія АКБ «Форум»МФО 331995) на користь Приватної агрофірми «Колос»(39344 Полтавська обл., Новосанжарський р-н, с.Галущина гребля ідентифікаційний код 30731439 р/р 26008178347001 в Кобеляцькому відділенні ПРУ «Приватбанк» МФО 331531) державного мита у сумі 25,50 грн. за розгляд апеляційної скарги.

5.          В решті частині рішення господарського суду Полтавської області від 21.12.2006р. у справі № 22/446 залишити без змін.

6.          Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні виконавчі документи.

7.          Справу № 22/446 повернути до господарського суду Полтавської області.

Головуючий                                                                                Жук Г. А.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Агрикова  О.В.

                                                                                                         Фаловська  І.М.