Ухвала

від 04.03.2024 по справі 36/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"04" березня 2024 р. м. Київ Справа№ 36/16 (26/16)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській області

на ухвалу Господарського суду м. Києва

від 22.01.2024 (повний текст ухвали складено 29.01.2024)

у справі № 36/16 (26/16) (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській області

до Приватного підприємства «Боді-Люкс»

про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення 2560,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.01.2024 у справі № 36/16 (26/16) у задоволенні заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 29.12.2023 про поновлення пропущеного строку для виконання наказу, видачу дубліката наказу та заміну стягувача у справі № 36/16 (26/16).

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській області (07.02.2024 через підсистему «Електронний суд») звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2024, апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській області на ухвалу Господарського суду м. Києва від 22.01.2024 у справі № 36/16 (26/16), передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

При дослідженні апеляційної скарги судом встановлено, що скаржник просить:

- скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі № 36/16 (26/16) та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.08.2007 по справі № 36/16 та видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 16.08.2007 по справі № 36/16 про стягнення з Приватного підприємства «Боді-Люкс» (м. Київ, проспект Визволителів, 1 к. 22; р/р № 4644932 в АТ «Полтава-Банк» Київська філія, МФО 322562; код ЗКПО 24917482) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна по Чернігівській області (14000, м. Чернігів, проспект Миру, 43, код ЄДРПОУ 14243893) 2 206 (дві тисячі двісті шість) грн. 00 коп. - неустойку, 354 (триста п`ятдесят чотири) грн. 14 коп. - збитків;

- відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2024 у справі № 36/16 (26/16) витребувано у Господарського суду м. Києва матеріали справи № 36/16 (26/16). Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській області на ухвалу Господарського суду м. Києва від 22.01.2024 у справі № 36/16 (26/16).

19.02.2024 на виконання ухвали з суду першої інстанції до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 36/16 (26/16).

В свою чергу, головуючий суддя Станік С.Р. перебував у відпустці, суддя Шаптала Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, перебував на лікарняному і вирішення питання стосовно даної апеляційної скарги здійснюється після виходу головуючого судді Станіка С.Р. з відпустки та судді Шаптали Є.Ю. з лікарняного.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу Господарського процесуального кодексу України та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

П.п.7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначає, що за подачу до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції сплачується судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" визначено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня - 3028,00 гривень.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, виходячи з приписів Закону України "Про судовий збір", судовий збір за звернення з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, судовий збір підлягає сплаті в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: 3028,00 грн.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у законі «Про судовий збір».

Стаття 1 Закону «Про судовий збір» визначає судовий збір як збір, що справляється по всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених законом.

Стаття 3 Закону України "Про судовий збір" визначає як загальний перелік об`єктів справляння судового збору, так і процесуальні документи, за подання яких до суду збір не сплачується.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення.

Також, суд апеляційної інстанції враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, який викладений в постанові від 29.05.2018 у справі № 915/955/15, у якому зазначено, що у висновку про правильне застосування пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», визначено, що положення цієї норми, якою встановлено ставку судового збору за подання апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стосується апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові по справі № 911/4241/15 від 24.07.2020 підтримав правову позицію про те, що судовий збір сплачується за подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом «Про судовий збір» його справляння за подання заяв, за результатами розгляду, яких виносяться відповідні ухвали.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржник у даному випадку звертається із апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду м. Києва від 22.01.2024 у справі № 36/16 (26/16), якою відмовлено у задоволенні заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 29.12.2023 про поновлення пропущеного строку для виконання наказу, видачу дубліката наказу та заміну стягувача у справі № 36/16 (26/16), тому відповідно до законодавства судовий збір справляється за усі без винятку ухвали господарського суду.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, виходячи з приписів Закону України "Про судовий збір", судовий збір за звернення з апеляційною скаргою в якій Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях оскаржує ухвалу Господарського суду м. Києва від 22.01.2024 у справі № 36/16 (26/16), судовий збір повинен бути сплачений в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2024 рік, з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме в розмірі: 2422 грн. 40 коп. (3028 грн. 00 коп. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2024 рік) * 0,8).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що при зверненні з апеляційною скаргою, скаржником в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів сплати судового збору, не міститься відомостей про наявність таких доказів і в додатках до апеляційної скарги.

Крім того, судом апеляційної скарги встановлено, що скаржником в апеляційній скарзі викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі № 36/16 (26/16).

Клопотання обґрунтоване тим, що згідно з випискою Державної казначейської служби України системи дистанційного обслуговування клієнтів станом на 07.02.2023 за КЕКВ 2800 (інші видатки, у т.ч. судовий збір») за кодом програми: 6611010 - Керівництво та управління у сфері державного майна - фінансування відсутнє.

Враховуючи майновий стан Регіонального відділення Фонду державного майна по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та обмежені терміни звернення до суду з апеляційною скаргою, скаржник просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі.

З цього приводу Північний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на момент подання апеляційної скарги скаржника не віднесено до кола осіб, які звільнені від сплати судового збору згідно з статтею 5 Закону України "Про судовий збір".

Згідно положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даною статтею передбачено право суду щодо відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору лише позивача - фізичної особи.

При цьому, за змістом положень статті 8 Закону відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати для юридичних осіб не передбачено.

Тому відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності підстав, зазначених у ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що норми пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а норми пункту 3 частини 1 цієї статті можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Велика Палата Верховного Суду у пункті 48 постанови від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 зазначила, що "юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату".

Проте, відповідно до пункту 37 цієї постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" є правом, а не обов`язком суду, що було враховано судом апеляційної інстанції.

Оскільки, предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а положення пунктів 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, а тому і підстав для відстрочення сплати судового збору у цій справі немає (подібна за змістом правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 31.03.2021 у справі № 903/465/20, від 26.04.2021 у справі № 5028/19/59/2012, від 22.02.2021 у справі № 910/17424/19, від 19.04.2021 у справі № 908/859/20, у постанові від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20).

Юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Зазначеної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції (п. 60).

Таким чином, відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати, звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Звертаючись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення Північним апеляційним господарським судом рішення у цій справі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях не вказує конкретної підстави з зазначених у переліку в ст. 8 Закону України "Про судовий збір", що є вичерпним при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору.

Крім того, скаржником відповідно до вимог ст. ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України так і не надано будь-яких доказів того, що в нього станом на момент прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення постанови у даній справі з`являться грошові кошти для оплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, скаржником належним чином не обґрунтовано подане клопотання про відстрочку від сплати судового збору, зазначені підстави для відстрочки від сплати судового збору не відповідають вимогам зазначених у ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд доходить висновку про відсутність правових підстав для відстрочення сплати судового збору за наведених скаржником доводів та поданих документів.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочку Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від сплати судового збору за подання апеляційної скарги та на підставі ч. 1, 2 ст. 8 України "Про судовий збір" відмовляє у задоволенні такого клопотання, а апеляційна скарга залишається без руху, оскільки зазначена скарга не відповідає вимогам ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, відсутність доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях подана без додержання вимог, викладених у п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає залишенню без руху, на підставі ст. ст. 174, 260 Господарського процесуального кодексу України, з метою надання стороні (скаржнику) можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання у строк, визначений даною ухвалою, доказів сплати судового збору.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.

Відповідно до приписів частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Виходячи з вищенаведеного, скаржник - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях повинен надати докази сплати судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп. за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 22.01.2024 у справі № 36/16 (26/16), подавши відповідні докази з урахуванням мотивувальної частини даної ухвали.

Крім того, суд апеляційної інстанції роз`яснює, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 41, 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 22.01.2024 у справі № 36/16 (26/16) - відмовити.

2. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на ухвалу Господарського суду м. Києва від 22.01.2024 у справі № 36/16 (26/16) - залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, має право усунути недоліки, а саме:

- подати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. за оскарження ухвали Господарського суду м. Києва від 22.01.2024 у справі № 36/16 (26/16).

3. В разі невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 2 строк, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.

4. Копію даної ухвали надіслати учасникам у справі.

5. Повідомити учасників справи, що відповідно до частин 6 та 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала