Ухвала

від 27.03.2024 по справі 947/7053/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 березня 2024 року

м. Київ

справа № 947/7053/23

провадження № 61-4308ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу Координаційного центру з надання правової допомоги на постанову Одеського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Координаційного центру з надання правової допомоги, Херсонського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про скасування наказу та стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2024 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга Координаційного центру з надання правової допомоги на постанову Одеського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року у вищевказаній справі.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційну скаргу слід повернути особі, що її подала, з таких підстав.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частинами першою та третьою статті 392 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга подається у письмовій формі та підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року

у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), вказано, що «починаючи

з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією

(у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському

й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.

Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».

Як убачається із матеріалів касаційного провадження, касаційна скарга Координаційного центру з надання правової допомоги подана засобами поштового зв`язку та підписана А. В. Соломахою , на підтвердження повноважень якого додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Разом з тим, аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що вони не містять визначених частиною четвертою статті 58 ЦПК України документів (зокрема, статуту, положення, трудового договору (контракту), посадової інструкції тощо), які можуть підтвердити повноваження Соломахи А. В. діяти від імені Координаційного центру з надання правової допомоги у порядку самопредставництва, а тому касаційна скарга вважається такою, що підписана неповноважною особою.

Пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

За таких обставин, ураховуючи відсутність доданих до касаційної скарги достатніх доказів на підтвердження повноважень Соломахи А. В. діяти від імені Координаційного центру з надання правової допомоги у порядку самопредставництва, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявникові з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України.

Керуючись статтями 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Координаційного центру з надання правової допомоги на постанову Одеського апеляційного суду від 08 лютого 2024 повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, які подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць