Ухвала

від 02.04.2024 по справі 308/10054/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/10054/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2024 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/140/24 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 лютого 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 лютого 2024 року накладено арешт на речі, виявлені та вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- банківські картки «Raiffaisen» та «Приватбанк», які упаковано до спец. пакету НПУ №PSP2348100;

- сім карта «Водафон» НОМЕР_1 , яку упаковано до спец. пакету НПУ №PSP2348098;

- мобільний телефон «iPhone 14 Pro» IMEI: НОМЕР_2 , який упаковано до спец. пакету НПУ №PSP2348099;

- мобільний телефон марки «iPhone 6» IMEI: НОМЕР_3 , «iPhone 12» IMEI: НОМЕР_4 , «Samsung» IMEI: НОМЕР_5 , які упаковано до спец. пакету НПУ СУ №PSP3061274;

- ноутбук марки «Lenovo» чорного кольору з зарядним пристроєм, упаковано до спец. пакету НПУ №WHR1758603;

- ноутбук сірого кольору марки «ACER» з зарядним пристроєм, упаковано до спец. пакету НПУ №WНR1758604;

- мобільний телефон марки «iPhone 12» IMEI: НОМЕР_6 , який упаковано до спец. пакету НПУ СУ №PSP2027387.

В іншій частині клопотання відмовлено.

З матеріалів судового провадження вбачається, що прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на речі, вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: грошові кошти в сумі 21 200 доларів США, які упаковано до спец. пакету НПУ №WAR1531894; грошові кошти в сумі 9 600 доларів США, які упаковано до спец. пакету НПУ №WAR1386278; банківські картки «Raiffaisen» та «Приватбанк», які упаковано до спец. пакету НПУ №PSP2348100; сім карта «Водафон» НОМЕР_1 , яку упаковано до спец. пакету НПУ №PSP2348098; мобільний телефон «iPhone 14 Pro» IMEI: НОМЕР_2 , який упаковано до спец. пакету НПУ №PSP2348099; мобільний телефон марки «iPhone 6» IMEI: НОМЕР_3 , «iPhone 12» IMEI: НОМЕР_4 , «Samsung» IMEI: НОМЕР_5 , які упаковано до спец. пакету НПУ СУ №PSP3061274; ноутбук марки «Lenovo» чорного кольору з зарядним пристроєм, упаковано до спец. пакету НПУ №WHR1758603; ноутбук сірого кольору марки «ACER» з зарядним пристроєм, упаковано до спец. пакету НПУ №WНR1758604; мобільний телефон марки «iPhone 12» IMEI: НОМЕР_6 , який упаковано до спец. пакету НПУ СУ №PSP2027387, мотивуючи тим, що 13 червня 2023 року до Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області звернулася ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка просила прийняти міри до невідомої особи, яка в період часу з листопада 2022 року по квітень 2023 року, шляхом обману та зловживання довірою заволоділа належними їй грошовими коштами в особливо великих розмірах.

14 червня 2023 року дані відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071030001204, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції від 28.04.2023).

23 січня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_9 , за № 308/10054/23 1-кс/308/6116/23 від 25 грудня 2023 року, було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де було виявлено та вилучено грошові кошти, мобільні телефони, флеш накопичувачі та ноутбуки.

Також прокурор вказав, що вилучені мобільні телефони, флеш накопичувачі та ноутбук мають значення для кримінального провадження, а також для встановлення всіх обставин вчинення злочину, які мають суттєве значення для повного, всебічного здійснення досудового розслідування, так як вони можуть містити сліди вчинення злочинів (дзвінки, переписки, фото, відео тощо). За допомогою вказаних мобільних телефонів міг підтримуватися зв`язок між учасниками кримінального правопорушення та іншими особами, які можуть бути причетні до кримінального правопорушення, або за допомогою яких через електронні пошти або програми через мережу Інтернет, соціальні мережі, могла передаватися інформація, яка стосується вчинення даного кримінального правопорушення.

Разом з тим, відповідно до санкції ч. 4 ст. 190 КК України передбачено конфіскацію майна, що є додатковою підставою у накладенні арешту на вилучене майно.

Приймаючи до уваги викладене, і те, що вилучене під час проведення обшуку майно являється речовим доказом в кримінальному провадженні, в органу досудового розслідування є необхідність в накладенні арешту на вищезазначене майно.

В ухвалі слідчий суддя зазначив, що з огляду на конкретні обставини справи, та враховуючи, що необхідно виконати ряд слідчих дій, спрямованих на всебічне, повне та об`єктивне розслідування всіх обставин кримінального правопорушення, вважав наявними підстави для накладення арешту на виявлені та вилучені під час обшуку речі, а саме мобільні телефони, флеш накопичувачі та ноутбуки. Разом з тим слідчий суддя не вбачав підстав для задоволення клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 21 200 доларів США, які упаковано до спец. пакету НПУ №WAR1531894, та грошові кошти в сумі 9 600 доларів США, які упаковано до спец. пакету НПУ №WAR1386278, оскільки такі не відповідають критеріям ст. 98 КПК України, й стороною обвинувачення не доведено слідчому судді, яке значення для кримінального провадження мають вищевказані речі, зокрема в частині конфіскації майна, так як грошові кошти вилучені за місцем проживання ОСОБА_6 , яка наразі у кримінальному провадженні не має статусу підозрюваного, обвинуваченого, засудженого тощо.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є неправомірною. Вважає, що прокурор належно не обґрунтував необхідності арешту майна відповідно до ч.2 ст.167 КПК України та слідчий суддя не зазначив, які саме обставини справи стали підставою для виникнення в суду переконання, що вилучені у особи речі, яка є свідком у даному кримінальному провадженні, можуть містити сліди кримінального правопорушення, крім того слідчий суддя не вказав, які саме обставини на його думку підтверджують, що незастосування заборони або обмеження користування майном призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, передачі майна, згідно з ч.11 ст.170 КПК України. Також адвокат зазначає, що прокурором порушено строки звернення до суду з клопотанням, оскільки обшук проведено 23.01.2024, при цьому розгляд клопотання про арешт вилученого під час обшуку майна призначено на 15.02.2024, тобто з порушенням строків, регламентованих абзац. 2 ч. 5 ст. 171 ПК України. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, а тимчасово вилучене майно негайно повернути особі, у якої воно вилучене.

Від представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, та інших учасників, неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки.

При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення колегія суддів бере до уваги приписи таких нормативно-правових актів.

Так, за змістом конституційних норм та положень кримінального процесуального законодавства тягар доведеності обґрунтованості тверджень клопотань про необхідність накладення арешту на майно, покладений на органи досудового розслідування, - ініціаторів клопотань та прокурора.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7 ч.2 ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст.ст.170 -173 цього Кодексу.

До компетенції органу досудового розслідування належить встановлення чи є вказане майно є знаряддям чи предметом злочину, для чого, з метою його збереження, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втраті, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження, слідчим суддею правомірно накладене на нього арешт як на речовий доказ.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

З матеріалів судового провадження вбачається, що слідчий суддя у відповідності до вимог ст.ст. 170-173 КПК України з`ясував всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, в тому числі належно перевірив наведені в клопотанні слідчого доводи про наявність підстав для накладення арешту на майно.

З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

25.12.2023 слідчим суддею постановлено ухвалу у справі №308/10054/23 (провадження 1-кс/308/6116/23), якою надано дозвіл слідчим слідчої групи, які здійснюють досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023071030001204 від 14 червня 2023 року, на проведення обшуку в житловому приміщенні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (на праві приватної власності належить ОСОБА_10 ), де проживає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою відшукання та вилучення компютерної техніки, чорнові записи, мобільні термінали, мобільні телефони, сім-картки операторів мобільного зв`язку, інші носії інформації (флеш-картки, комп`ютерна техніка).

З протоколу обшуку від 23.01.2024 видно, що за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було проведено обшук, в ході проведення якого було виявлено та вилучено: - грошові кошти в сумі 21 200 доларів США, які упаковано до спец. пакету НПУ №WAR1531894; - грошові кошти в сумі 9 600 доларів США, які упаковано до спец. пакету НПУ №WAR1386278; - банківські картки «Raiffaisen» та «Приватбанк», які упаковано до спец. пакету НПУ №PSP2348100; - сім карта «Водафон» НОМЕР_1 , яку упаковано до спец. пакету НПУ №PSP2348098; - мобільний телефон «iPhone 14 Pro» IMEI: НОМЕР_2 , який упаковано до спец. пакету НПУ №PSP2348099; - мобільний телефон марки «iPhone 6» IMEI: НОМЕР_3 , «iPhone 12» IMEI: НОМЕР_4 , «Samsung» IMEI: НОМЕР_5 , які упаковано до спец. пакету НПУ СУ №PSP3061274; - ноутбук марки «Lenovo» чорного кольору з зарядним пристроєм, упаковано до спец. пакету НПУ №WHR1758603; - ноутбук сірого кольору марки «ACER» з зарядним пристроєм, упаковано до спец. пакету НПУ №WНR1758604; - мобільний телефон марки «iPhone 12» IMEI: НОМЕР_6 , який упаковано до спец. пакету НПУ СУ №PSP2027387.

23.01.2024 слідчим винесено постанову про визнання вказаного вище тимчасово вилученого майна речовими доказами у кримінальному провадженні.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали провадження містять достатньо даних вважати, що вказане у клопотанні майно є об`єктом вчинення кримінального правопорушення, яке долучено до матеріалів кримінального провадження як речові докази, що свідчить про наявність обґрунтованих підстав для прокурора звертатись з клопотанням про арешт майна, та обґрунтованих підстав для слідчого судді накласти арешт на таке майно, з огляду на те, що таке майно підпадає під критерії, визначені положеннями ст.98 КПК України, тому доводи апеляційної скарги з приводу безпідставності накладення арешту на це майно є необґрунтованими, оскільки відповідність арештованого майна критеріям, визначеним ст.98 КПК України підтверджується матеріалами клопотання.

В контексті зазначеної норми закону апеляційний суд вважає, що прокурором належним чином у своєму клопотанні доведено необхідність арешту тимчасово вилученого майна у даному кримінальному провадженні, а також наявність ризиків, що обумовлює його арешт, а слідчим суддею встановлено необхідність такого арешту майна.

Разом з цим колегія суддів зазначає, що власникам або володільцям майна слід врахувати положення абз.2 ч.1 ст.174 КПК, згідно до яких арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, наведені в оскаржуваній ухвалі слідчого судді доводи, за яких він дійшов до переконання про необхідність часткового задоволення клопотання про арешт вилученого майна, є змістовними та відповідають вимогам ч.5 ст.173 КПК України. Тому, наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 в цій частині, як підстава для скасування рішення слідчого судді, є неспроможними.

Підсумовуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 лютого 2024 року, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, та відповідає вимогам ст.370 КПК.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 лютого 2024 року, якою накладено арешт на майно, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді