Ухвала

від 13.11.2024 по справі 308/10054/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/10054/23

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.11.2024 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідання ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/65/24 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.01.2024.

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги підозрюваного ОСОБА_5 на повідомлення про підозру від 13.10.2023 у межах кримінального провадження № 12023071030001204, відомості про яке 14.06.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

З матеріалів судового провадження вбачається, що підозрюваний ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді зі скаргою на повідомлення про підозру від 13.10.2023 у кримінальному провадженні № 12023071030001204, відомості про яке 14.06.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В обґрунтування скарги посилається на те, що 12.10.2023 о 19 год 03 хв його було затримано у порядку ст. 208, 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. 13.10.2023 йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Наявність обґрунтованої підозри на думку сторони обвинувачення, підтверджується доказами, зокрема: показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які, як він вважає, слідство здобуло під тиском, як і його попередні покази, які він також надавав під тиском правоохоронних органів. Вважає оголошену йому підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, необґрунтованою, яка оголошена йому з істотним порушенням кримінального процесуального закону і такою, що підлягає скасуванню відповідно до ст. 303 КПК України. Кваліфікація його дій є помилкою органу досудового розслідування, що може привести до тяжких наслідків, оскільки він утримується під вартою, а фактичні обставини кримінального провадження, в яких його підозрюють, не відповідають кваліфікації його дій, зокрема акцентує увагу на тому, що всі покази свідків та його особисті, як він попередньо зазначив, дані під тиском та погрозами працівників правоохоронних органів, які, зловживаючи службовим становищем, фактично вибили їх шляхом сили та погроз. У повідомленні йому про підозру від 13.10.2023 не відображено ознаки кримінального правопорушення, зміст підозри та виклад фактичних обставин і правову кваліфікацію кримінального правопорушення. На підставі наведеного, просив скасувати повідомлення про підозру від 13.10.2023 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні, відомості про яке 14.06.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120230710300001204.

-2-

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що 13.10.2023 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах. Також слідчим суддею враховано, що за своїм змістом повідомлена 13.10.2023 ОСОБА_5 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК України, повідомлення про підозру містить стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , а також інші суттєві обставини, відомі на момент повідомлення про підозру. Між тим, констатовано, що стороною захисту не наведено даних, які б спростовували висновок сторони обвинувачення щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, в межах якого здійснюється досудове розслідування.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, обвинувачений ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухвали слідчого судді від 22.01.2024 та визнання повідомлення про підозру від 13.10.2023 незаконним. В обґрунтування вимог посилається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді не відповідає обставинам кримінального провадження, повідомлення про підозру від 13.10.2023 не містить складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Також поза увагою слідчого судді залишилось те, що повідомлення йому про підозру є необґрунтованим, у зв`язку з відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження наявності в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. У підозрі не вказано, яким чином він пов`язаний із невстановленими слідством особами, які вчиняли шахрайські дії.

В доповненні до апеляційної скарги ОСОБА_5 вказує не незаконність ухвали слідчого судді від 22.01.2024, яку просить скасувати та визнаним повідомлення про підозру незаконним. Зазначає, що 13.03.2024 слідчим йому оголошено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення йому про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 309 КК України. Стверджує, що жодних наркотичних речовин у своєму автомобілі для особистого вжитку він не зберігав і дізнався про наявність такої від працівників поліції. Вважає, що дану наркотичну речовину йому підкинуто з метою його незаконного затримання та фальсифікації кримінального провадження, яке за його скаргою на повідомлення про підозру від 13.10.2023 перебуває на розгляді в суді апеляційної інстанції.

Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, неявка якого з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що прокурор належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від нього не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин його неявки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.

-3-

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Ці вимоги кримінального процесуального закону при розгляді скарги слідчим суддею дотримано.

Підстави та порядок повідомлення про підозру визначено главою 22 КПК України.

Відповідно до ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Дослідивши матеріали судового провадження у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що зазначені вище вимоги ст. 276, 277 КПК України, Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини, постановлених у справах проти України, слідчим суддею при розгляді скарги ОСОБА_5 були враховані, внаслідок чого постановлено судове рішення, яке з огляду на норми процесуального та матеріального права слід вважати законним та обґрунтованим.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що Ужгородським РУП ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023071030001204, відомості про яке 14.06.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В рамках даного кримінального провадження 13.10.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону від 28.04.2023), а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Вказані обставини встановлено ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.01.2024, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника адвоката ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні № 12023071030001204, відомості про яке 14.06.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про скасування повідомлення про підозру.

-4-

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Зі змісту цієї норми випливає, що можливість оскарження повідомлення про підозру, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, пов`язана виключно з питанням її обґрунтованості, тобто достатності доказів для її повідомлення, а не з будь-якими іншими доводами. Підозра є мінімальним стандартом в аспекті доказування, для якого достатньо щонайменших ознак, які здатні переконати стороннього спостерігача, що особа може бути причетна до кримінального правопорушення. Тому повідомлення про підозру слідчий суддя скасовує лише у разі, якщо воно є необґрунтованим, тобто нездатним переконати стороннього спостерігача, що особа може бути причетна до кримінального правопорушення. Ніякі інші порушення слідчим чи прокурором норм КПК України не можуть бути підставою для скасування підозри, оскільки вони тягнуть за собою інші передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки.

Цього припису кримінального процесуального закону слідчий суддя дотримався. В ухвалі зазначив, що наявна сукупність доказів, на його думку, давали слідчому підстави підозрювати ОСОБА_5 в указаних діяннях.

Скарга ОСОБА_5 не містить жодного доводу необґрунтованості підозри, оскільки викладені в ній доводи, не переконують у необґрунтованості підозри ОСОБА_5 , а тому не можуть бути правовою підставою для скасування повідомлення про підозру.

Колегія суддів враховує і те, що частина 5 статті 9 КПК України передбачає, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, як сказано в рішенні Європейського суду з прав людини, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, де суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Колегія суддів уважає, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

-5-

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Наведене в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» поняття «обґрунтована підозра», означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Крім того, Європейський суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування, оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні кримінального провадження до суду.

При цьому встановлено, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, була предметом розгляду при постановленні ухвали про обрання останньому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та підтверджувалась дослідженими доказами та сукупністю фактичних даних, які містяться в наведених доказах, та була достатньою для висновку про причетність підозрюваного до вищевказаного кримінального правопорушення.

З огляду на вказане, колегія суддів приходить до переконання, що за своїм змістом повідомлена ОСОБА_5 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти до переконання в тому, що ОСОБА_5 причетний до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону від 28.04.2023).

Наведені в апеляційній скарзі обставини, зокрема, щодо відсутності достатніх доказів для повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, оскільки впідозрі не вказано, яким чином ОСОБА_5 пов`язаний із невстановленими слідством особами, які вчиняли шахрайські дії, колегія суддів відхиляє, оскільки такі не свідчать про незаконність чи необґрунтованість повідомлення про підозру. Поряд з тим колегія суддів констатує, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають. Щодо недоведеності невинуватості підозрюваного у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, то слід зазначити, що вина доводиться, і відповідно, встановлюється, в ході судового розгляду.

Разом з тим, обставини, які мають бути достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення на момент вручення були наявними і підтверджуються наданими прокурором в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доказами, зібраними у ході досудового розслідування, зокрема: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення ОСОБА_12 від 13.06.2023; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_12 від 14.06.2023; випискою з карткового рахунку ОСОБА_12 ; протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_12 від 15.06.2023; протоколом огляду документа від 10.08.2023, протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_12 від 22.06.2023;

-6-

протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 19.07.2023; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_9 від 19.07.2023; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 від 29.08.2023; ОСОБА_7 від 01.09.2023; ОСОБА_13 від 23.06.2023; рапортом, протоколом огляду від 13.10.2023, протоколами обшуку від 12.10.2023, фототаблицями та іншими матеріалами.

З огляду на зазначене, колегія суддів констатує, що на даному етапі досудового розслідування зібрано достатні докази для повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Більш того, під час проведення досудового розслідування 13.03.2024 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 309 КК України.

Колегія суддів також констатує, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

На переконання колегії суддів, стороною захисту не наведено даних, які б спростовували висновок сторони обвинувачення щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, в межах якого здійснюється досудове розслідування та вбачає наявність обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у контексті її розуміння Європейським судом з прав людини.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання виконання судом обов`язку щодо надання обґрунтування, яке випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.

Враховуючи наведене, зазначені в апеляційній скарзі доводи аналогічні, що і в скарзі ОСОБА_5 до слідчого судді, підстави, з яких заявник просить скасувати ухвалу слідчого судді, були предметом перевірки слідчим суддею та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та фактично зводяться до переоцінки встановлених слідчим суддею фактичних обставин, яким дано вірну оцінку, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Також колегією суддів приймається до уваги і те, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні закінчено, а обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 18.04.2024 направлено до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для розгляду по суті.

При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

-7-

Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 з доповненням до неї залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.01.2024, якою відмовлено у задоволенні скарги підозрюваного ОСОБА_5 на повідомлення про підозру від 13.10.2023 у межах кримінального провадження № 12023071030001204, відомості про яке 14.06.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,- без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді