Рішення

від 20.03.2024 по справі 565/640/23

КУЗНЕЦОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 565/640/23

Провадження № 2/565/16/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2024 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Незнамової І.М.,

з участю: секретаря судового засідання Нафєєвої Н.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КБК РУБІКОН»про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КБК РУБІКОН» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якому просить:

-визнати незаконним та скасувати наказ (розпорядження) Товариства з обмеженою відповідальністю «КБК РУБІКОН» №КБ/К-00013 від 25.02.2022 року «Про припинення трудового договору (контракту)»;

-поновити ОСОБА_1 на посаді головного інженерав Товаристві з обмеженою відповідальністю «КБК РУБІКОН»;

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КБК РУБІКОН» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що з 12.11.2021 року згідно наказу (розпорядження) №КБ/К-00072 від 11.11.2021 року «Про прийняття на роботу за сумісництвом», ОСОБА_1 була прийнята на роботу за сумісництвом на посаду головного інженера ІТП в Товариство зобмеженою відповідальністю«КБК РУБІКОН» (далі - ТОВ «КБК РУБІКОН»).

24.03.2023року позивачка ОСОБА_1 подала заявуна ім`ядиректораТОВ «КБК РУБІКОН» про звільнення за власним бажанням, у відповідь на яку отримала лист №3 від 24.03.2023 року, яким позивачку повідомлено, що її вже звільнено, до листа додано копію наказу (розпорядження) ТОВ «КБК РУБІКОН» №КБ/К-00013 від 25.02.2022 року «Про припинення трудового договору (контракту)».

Відповідно до наказу (розпорядження)Товариства зобмеженою відповідальністю«КБК РУБІКОН»№КБ/К-00013від 25.02.2022року «Проприпинення трудовогодоговору (контракту)» слідує, що позивачка ОСОБА_1 була звільнена з роботи за сумісництвом з посади головного інженера ІТП Товариства зобмеженою відповідальністю«КБК РУБІКОН», за згодою сторін, на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, за її власною заявою від 25.02.2022 року.

ОСОБА_1 вказує, що заяву від 25.02.2022 року на ім`ядиректораТОВ «КБК РУБІКОН» про звільнення за згодою сторін вона не подавала, на її усне звернення про надання копії такої заяви, директором ТОВ «КБК РУБІКОН» відмовлено.

Позивачка стверджує, що про факт її звільнення з ТОВ «КБК РУБІКОН» дізналася 24.03.2023року,при цьому,наголошує,що 25.02.2022року неюбула поданазаява наім`ядиректораТОВ «КБК РУБІКОН» про надання відпустки тривалістю 6 (шість) місяців без збереження заробітної плати, у зв`язку із сімейними обставинами, внаслідок введення воєнного стану в Україні, яка була погоджена роботодавцем, на підставі якої було видано наказ №25/02 від 25.02.2022 року «Про надання відпустки», в якому наявний її особистий підпис про ознайомлення із вказаним наказом.

Також стверджує щопунктом 1статті 36КЗпП Українипередбачено підставуприпинення трудовогодоговору - за згодою сторін, однак зауважує, що питання про її звільнення з роботодавцем не обговорювалося та не погоджувалося, письмову заяву про звільнення за згодою сторін вона роботодавцю не подавала.

За таких обставин, позивачка ОСОБА_1 вважає своє звільнення незаконним, у зв`язку з чим звернулася із даним позовом до суду.

Від представника відповідача - ТОВ «КБКРУБІКОН» - адвоката Шумри І.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача вказує, що позовні вимоги ОСОБА_1 відповідач не визнає, просить відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що звільнення ОСОБА_1 відбулося на законних підставах, при цьому, стверджує, що будь-яких порушень норм трудового законодавства при звільненні ОСОБА_1 відповідачем не допущено.

Представник відповідача - адвокат Шумра І.В. у відзиві зазначає, що відповідно до наказу (розпорядження) Товариства з обмеженою відповідальністю «КБК РУБІКОН» №КБ/К-00013 від 25.02.2022 року «Про припинення трудового договору (контракту)», за підписом керівника підприємства - Шимчука С.В., позивачка ОСОБА_1 була звільнена з роботи з посади головного інженера ІТП Товариства зобмеженою відповідальністю«КБК РУБІКОН», за згодою сторін, на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, за її власною заявою від 25.02.2022 року.

Також зазначає,що дійсно24.03.2023року позивачкаподала заявуна ім`ядиректораТОВ «КБК РУБІКОН» про звільнення за власним бажанням, однак така заява не могла бути прийнята, оскільки на вказану дату позивачку вже було звільнено відповідно до наказу (розпорядження) Товариства з обмеженою відповідальністю «КБК РУБІКОН» №КБ/К-00013 від 25.02.2022 року «Про припинення трудового договору (контракту)».

Представник відповідача звертає увагу, що резолюція на заяві позивачки ОСОБА_1 , яка подана на ім`ядиректораТОВ «КБК РУБІКОН» від 25.02.2022 року, про надання відпустки без збереження заробітної плати, у зв`язку із сімейними обставинами, внаслідок введення воєнного стану в Україні, датована 29.02.2022 року, а наказ про надання такої відпустки №25/02 виданий 25.02.2022 року, що свідчить про сумніви у правомірності видання наказу про відпустку.

Крім того, зауважує, що наказ №25/02 від 25.02.2022 року «Про надання відпустки», відповідно до кадрової документації ТОВ «КБК РУБІКОН», відсутній, вказаний наказ не відповідає первинній обліковій документації ТОВ «КБК РУБІКОН», не містить печатки товариства, не зареєстрований в журналі.

Представник відповідача - адвокат Шумра І.В. у відзиві також зауважує, що позивачкою ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки зі слів позивачки, остання в період з 28.02.2022 року перебувала у відпустці, тривалість якої складала 6 (шість) місяців, тому після закінчення відпустки - 29.08.2022 року, позивачка ОСОБА_1 була зобов`язана вийти на роботу. Незважаючи на вказане, 20.06.2022 року позивачка ОСОБА_1 влаштувалася на іншу роботу - на посаду інженера-землевпорядника Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» міста Вараш та не виходила на роботу в ТОВ «КБК РУБІКОН» після 29.08.2022 року.

Зазначені обставини,на переконанняпредставника відповідача,свідчать,що позивачка ОСОБА_1 була обізнанапро існуваннянаказу Товаристваз обмеженоювідповідальністю «КБКРУБІКОН» №КБ/К-00013від 25.02.2022року «Проприпинення трудовогодоговору (контракту)» та про своє звільнення із ТОВ «КБК РУБІКОН», а тому є такою, що пропустила строк звернення до суду з позовом.

З огляду на викладене, представник відповідача у відзиві стверджує, що звільнення ОСОБА_1 відбулося на законних підставах, тому, на її думку, відсутні підстави для визнання незаконним та скасування наказу (розпорядження) Товариства з обмеженою відповідальністю «КБК РУБІКОН» №КБ/К-00013 від 25.02.2022 року «Про припинення трудового договору (контракту)» та поновлення ОСОБА_1 на посаді головного інженера Товариства з обмеженою відповідальністю «КБК РУБІКОН».

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення аналогічні змісту позовної заяви та просила позов задовольнити.

При цьому,додатково зазначила,що питання про її звільнення з роботодавцем ТОВ «КБКРУБІКОН» не обговорювалося та не погоджувалося, письмову заяву про звільнення за згодою сторін від 25.02.2022 року вона роботодавцю не подавала, тому вважає протиправним видання наказу Товаристваз обмеженоювідповідальністю «КБКРУБІКОН» №КБ/К-00013від 25.02.2022року «Проприпинення трудовогодоговору (контракту)» та незаконним своє звільнення із ТОВ «КБК РУБІКОН».

Також підтвердила, що дійсно вона наказом №28-ВК від 17.06.2022 року була прийнята на посаду інженера-землевпорядника Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» міста Вараш, звільнилася із вказаного підприємства за власним бажанням відповідно до наказу №59-ВК від 05.10.2023 року «Про звільнення з роботи».

У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Шумра І.В. позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, надала пояснення аналогічні змісту відзиву.

Додатково зазначила, що звільнення позивачки ОСОБА_1 відбулося на законних підставах, при цьому, зауважила, що позивачкою пропущений строк звернення до суду з вказаним позовом.

Окрім того, представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «КБК РУБІКОН» - адвокат Шумра І.В. підтвердила правильність розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 згідно довідки ТОВ «КБКРУБІКОН» №10від 04.12.2023рокупро заробітну плату ОСОБА_1 , яку беруть до уваги при розрахунку середнього заробітку за два місяці роботи відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року №100, за січень і лютий 2022 року.

Просила відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який на час звільнення ОСОБА_1 - 25.02.2022 року перебував на посаді директора ТОВ «КБК РУБІКОН», показав, що ОСОБА_1 була прийнята 12.11.2021 року, згідно наказу (розпорядження) №КБ/К-00072 від 11.11.2021 року «Про прийняття на роботу за сумісництвом», на роботу за сумісництвом на посаду головного інженера ІТП в Товариство зобмеженою відповідальністю«КБК РУБІКОН»,з неповним робочим днем - 1 (одна) год. (з 12.00 год. до 13.00 год.), із встановленим окладом (тарифна ставка) 6200,00 грн. на місяць, за фактично відпрацьований час. 24.02.2022 року, коли відбулося повномасштабне вторгнення Російської федерації в Україну, значна кількість працівників виїхали за кордон, при цьому, в телефонному режимі просили звільнити їх з роботи без заяви про звільнення, обіцяючи, що заяви направлять пізніше електронною поштою. У зв`язку із виїздом за кордон ОСОБА_1 , ним відносно неї був виданий наказ про звільнення, припускаючи, що вона також, будучи за кордоном, направить заяву про звільнення. Однак ОСОБА_1 направила заяву на його ім`я про надання їй відпустки без збереження заробітної плати. На підставі вказаної заяви, ним був виданий наказ №25/02 від 25.02.2022 року «Про надання відпустки ОСОБА_1 », при цьому, наказ про звільнення він не скасував. В подальшому можливості скасувати наказ про звільнення ОСОБА_1 він не мав, оскільки звільнився з Товариства зобмеженою відповідальністю«КБК РУБІКОН».

Свідок ОСОБА_3 ствердив, що ОСОБА_1 заяву про звільнення за згодою сторін із Товариства з обмеженою відповідальністю «КБК РУБІКОН» не подавала.

Заслухавши поясненняпозивачки ОСОБА_1 ,представника відповідача-Товариства зобмеженою відповідальністю«КБК РУБІКОН»-адвоката ШумриІ.В.,показання свідка ОСОБА_3 ,дослідивши письмовідокази танадавши їмоцінку вїх сукупності,суд прийшовдо висновку,що позовнівимоги ОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю «КБК РУБІКОН»про визнаннянезаконним таскасування наказупро звільнення,поновлення нароботі,стягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу,є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Такі висновки суду ґрунтуються на наступному.

Суд, першочергово вирішуючи питання щодо пропуску позивачкою ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ініційоване представником відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «КБК РУБІКОН» - адвокатом Шумрою І.В., зазначає, що згідно з частиною першою статті 233 КЗпП України у справах про звільнення працівник може звернутися до суду з заявою в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Разом з тим, запровадження на всій території України карантину є безумовною правовою підставою для продовження строків звернення до суду, встановлених у статті 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину, що визначено пунктом 1 глави XIX Прикінцевих положень КЗпП України.

При цьому, вирішувати питання поважності пропуску такого строку не потрібно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19» визначено, що з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

В подальшому, постановами Кабінету Міністрів України карантин неодноразово продовжувався.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби «COVID-19», спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»вирішено відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби «COVID-19».

Законом України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби «COVID-19», КЗпП України доповнено главою XIX «Прикінцеві положення». Згідно з пунктом 1 цієї глави під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби «COVID-19», строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Тлумачення наведених норм закону свідчить про те, що запровадження на всій території України карантину є безумовною правовою підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

Вирішуючи питання щодо встановленого законом строку звернення до суду, особа не повинна наводити конкретних причин пропуску такого строку, крім тих, що пов`язані з внесеними до КЗпП України змінами. Крім того, не є необхідним і заявлення клопотання про поновлення строку звернення до суду, оскільки такий строк не пропущений.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2022 року у справі №552/4200/21 (провадження № 61-20725св21), оскільки запровадження на всій території України карантину є безумовною правовою підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину, що визначено положеннями закону.

При цьому, суд зазначає, що на день звільнення позивачки ОСОБА_1 - 25.02.2022 року та на день звернення останньої із вказаним позовом до суду - 20.04.2023 року діяв карантин, що є безумовною правовою підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України.

З огляду на викладене, суд відхиляє аргументи представника відповідача - адвоката Шумри І.В. щодо пропуску позивачкою ОСОБА_1 строку звернення до суду, визначеного статтею 233 КЗпП України.

Окрім того, суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затвердженийЗаконом №2102-IX від 24 лютого 2022року,у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, дія якого на даний час не припинена.

Вирішуючи питання щодо правомірності звільнення ОСОБА_1 , судом встановлено, що 11.11.2021 року між роботодавцем - Товариством зобмеженою відповідальністю«КБК РУБІКОН»в особідиректора - ОСОБА_4 та працівником- ОСОБА_1 укладено трудовийдоговір засумісництвом,згідно якого ОСОБА_1 приймається нароботу вТОВ «КБКРУБІКОН» на посаду головного інженера з неповним робочим днем - 1 год. (з 12.00 год. до 13.00 год.), із встановленим окладом (тарифна ставка) 6200,00 грн. на місяць, за фактично відпрацьований час.

12.11.2021 року згідно наказу (розпорядження) №КБ/К-00072 від 11.11.2021 року «Про прийняття на роботу за сумісництвом», позивачка ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду головного інженера ІТП в Товариство з обмеженою відповідальністю «КБК РУБІКОН».

Вказаним наказом визначено тривалість робочого дня (тижня) при роботі з неповним робочим часом - 1 год. (з 12.00 год. до 13.00 год.), оклад (тарифна ставка) 6200,00 грн., із вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлена під підпис 11.11.2021 року.

Відповідно до наказу (розпорядження) Товариства з обмеженою відповідальністю «КБК РУБІКОН» №КБ/К-00013 від 25.02.2022 року «Про припинення трудового договору (контракту)», за підписом керівника підприємства - Шимчука С.В., позивачка ОСОБА_1 була звільнена з роботи з посади головного інженера ІТП Товариства зобмеженою відповідальністю«КБК РУБІКОН», за згодою сторін, на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, за її власною заявою від 25.02.2022 року.

Вказаний наказ внесений до журналу реєстрації наказів про звільнення ТОВ «КБК РУБІКОН» про що вчинено запис за порядковим №13.

24.03.2023року позивачка ОСОБА_1 звернулася іззаявою додиректораТОВ «КБК РУБІКОН» про звільнення за власним бажанням, у відповідь на яку отримала лист №3 від 24.03.2023 року з копією наказу (розпорядження) ТОВ «КБК РУБІКОН» №КБ/К-00013 від 25.02.2022 року «Про припинення трудового договору (контракту)».

Згідно листа№3 від 24.03.2023 року, позивачку ОСОБА_1 інформовано про те, що подана нею заява від 24.03.2023 року про звільненняз роботиза власнимбажанням неможе бутиреалізована,оскільки згіднонаказу (розпорядження)ТОВ «КБКРУБІКОН» №КБ/К-00013від 25.02.2022року «Проприпинення трудовогодоговору (контракту)» вона звільнена з роботи.

Окрім того,судом встановленощо 25.02.2022року ОСОБА_1 була поданазаява наім`ядиректораТОВ «КБК РУБІКОН» про надання відпустки тривалістю 6 (шість) місяців без збереження заробітної плати, у зв`язку із сімейними обставинами, внаслідок введення воєнного стану в Україні, яка була погоджена роботодавцем, на заяві міститься резолюція: «Інспектору з кадрів в наказ - 29.02.2022 року».

На підставі вказаної заяви роботодавцем видано наказ №25/02 від 25.02.2022 року «Про надання відпустки», в якому наявний особистий підпис ОСОБА_1 про ознайомлення 25.02.2022 року із вказаним наказом.

При цьому, наказ про надання відпустки ОСОБА_1 не внесений до журналу реєстрації наказів про надання відпусток по ТОВ «КБК РУБІКОН», відповідний запис в журналі відсутній.

Згідно ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Пунктом 1 ст.36 КЗпП України передбачено підставу припинення трудового договору - за згодою сторін

В постанові Верховного Суду від 16.02.2022 року у справі № 591/4938/18 (провадження № 61-5894св20) зазначено, що розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України (за згодою сторін), суди повинні з`ясувати: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін до припинення договору за згодою сторін; і була згода власника або уповноваженого ним органу на анулювання угоди сторін про припинення трудового договору.

Якщо роботодавець і працівник домовились про певну дату припинення трудового договору, працівник не має права відкликати свою заяву про звільнення. Анулювати таку домовленість можна лише за взаємною згодою на це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

При цьому, у трудових правовідносинах як працівник, так і роботодавець мають діяти добросовісно, не допускаючи дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Принцип добросовісності у трудовому праві характеризується прагненням суб`єктів належним чином, сумлінно здійснювати трудові права й виконувати обов`язки, передбачені трудовим законодавством та трудовим договором.

Реалізуючи права і виконуючи обов`язки, суб`єкти трудових правовідносин зобов`язані утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди працівнику, роботодавцю, довкіллю або державі.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 категорично заперечила факт написання нею 25.02.2022 року заяви про звільнення за угодою сторін.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який начас звільнення ОСОБА_1 -25.02.2022року перебувавна посадідиректора ТОВ«КБК РУБІКОН», ствердив, що ОСОБА_1 не подавалася заява про звільнення за згодою сторін.

За наведених вище обставин, суд вважає, що відповідачем не доведений факт домовленості сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог КЗпП України при звільненні ОСОБА_1 за згодою сторін, оскільки суду не надано доказів про те, що між позивачкою ОСОБА_1 та роботодавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «КБК РУБІКОН»дійсноіснувала домовленістьсторін проприпинення трудовогодоговору завзаємною згодою,на підставіпункту 1 статті 36 КЗпП України, а саме: не надано заяву ОСОБА_1 від 25.02.2022 року про звільнення, яка зазначена, як підстава звільнення, в наказі ТОВ «КБК РУБІКОН» №КБ/К-00013 від 25.02.2022 року «Про припинення трудового договору (контракту)».

Статтею 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимогЗакону України«Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За таких підстав, суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «КБК РУБІКОН»на користь позивачки ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Вирішуючи питання про розмір коштів, що підлягають стягненню на користь позивачки, суд керувався наступним.

Згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «КБК РУБІКОН»№10 від 04.12.2023 року, заробітна плата ОСОБА_1 , яку беруть до уваги при розрахунку середнього заробітку за два місяці роботи відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року №100, за грудень 2021 - січень 2022 року становить 1690,18 грн. (847,13 грн. - за грудень 2021 року, 843,05 грн. - за січень 2022 року), при цьому, кількість робочих днів, які беруть участь у розрахунку середнього заробітку становить 40 днів (21 робочий день - за грудень 2021 року, 19 робочих днів - за січень 2022 року).

Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (з наступними змінами) передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Виходячи з наданої відповідачем довідки, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 1690,18 грн./(21 днів +19 днів)=42,25 грн.

На момент винесення рішення, робочий час вимушеного прогулу ОСОБА_1 склав: 1 день за лютий 2022 року + 22 дні за березень 2022 року + 21 день за квітень 2022 року + 22 дні за травень 2022 року + 22 дні за червень 2022 року + 21 день за липень 2022 року + 23 дні за серпень 2022 року + 22 дні за вересень 2022 року + 21 день за жовтень 2022 року + 22 дні за листопад 2022 року + 22 дні за грудень 2022 року + 22 дні за січень 2023 року + 20 днів за лютий 2023 року + 23 дні за березень 2023 року + 20 днів за квітень 2023 року + 23 дні за травень 2023 року + 22 дні за червень 2023 року + 21 день за липень 2023 року + 23 дні за серпень 2023 + 21 день за вересень 2023 року + 22 дні за жовтень 2023 року + 22 дні за листопад 2023 року + 21 день за грудень 2023 року + 23 дні за січень 2024 року + 21 день за лютий 2024 року + 14 днів за березень 2024 року = 537 (п`ятсот тридцять сім) робочих днів.

Отже, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «КБК РУБІКОН»на користь ОСОБА_1 , складає: 42,25 грн. х 537 днів = 22688 (двадцять дві тисячі шістсот вісімдесят вісім) грн. 25 коп.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, судові витрати підлягають стягненню з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «КБК РУБІКОН»на користь держави в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп., оскільки позивачка ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, на підставі п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 4,12,13,81,141,259,264, 265, 351, 352, 354, 430ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КБК РУБІКОН»(юридична адреса: 34403, Рівненська область, м.Вараш, мкрн Перемоги, буд.№42, кв.№40; фактична адреса: 34403, Рівненська область, Вараський район, с.Стара Рафалівка, вул.Садова, буд.№8, код ЄДРПОУ: 38710018) про визнаннянезаконним таскасування наказупро звільнення,поновлення нароботі,стягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу,задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ (розпорядження) Товариства з обмеженою відповідальністю «КБК РУБІКОН» №КБ/К-00013 від 25.02.2022 року «Про припинення трудового договору (контракту)».

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного інженерав Товаристві з обмеженою відповідальністю «КБК РУБІКОН».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КБК РУБІКОН» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 22688 (двадцять дві тисячі шістсот вісімдесят вісім) грн. 25 коп.

Рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КБК РУБІКОН» в дохід держави судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги,якщо апеляційну скаргу не було подано.Уразі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складений 27 березня 2024 року.

Головуючий суддя І.М.Незнамова