Ухвала

від 08.04.2024 по справі 755/6045/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/6045/24

1-кс/755/1315/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшо го слідчого-криміналіста 2 відділу слідчого управління Головного управління СБ України в АР Крим ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024010000000010 від 11.01.2024 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий-криміналіст 2 відділу слідчого управління Головного управління СБ України в АР Крим ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024010000000010 від 11.01.2024 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Клопотання погоджено з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Автономну Республіку Крим та місто Севастополь прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 .

Клопотання мотивовано тим, що слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024010000000010 від 11.01.2024 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України.

Досудовим розслідуваннямвстановлено,що уперіод 19-22лютого 2014року,Російська Федерація,використовуючи загостренняполітико-соціальноїнапруженості вУкраїні якпривід длявторгнення наїї сувереннутериторію,у порушенняміжнародно-правовихнорм,у томучислі Договорупро дружбу,співпрацю тапартнерство міжУкраїною таРосійською Федерацією (ратифікований Законом України № 13/98-ВР від 14.01.1998 року та Федеральним Законом РФ №42-ФЗ від 02.03.1999 року), Конституції України, із застосуванням кадрових військових підрозділів своїх збройних сил, а також підконтрольних уряду РФ проросійських політичних та інших організацій та об`єднань, вчинила захоплення адміністративних будівель органів державної влади України в Автономній Республіці Крим, блокування українських військових частин, а також організацію і проведення незаконного «референдуму щодо самовизначення Криму» на території АРКрим, із заздалегідь відомим та підконтрольним РФ результатом, який у подальшому, став формальною підставою для прийняття незаконного рішення про включення до складу РФ території АР Крим і міста Севастополя на правах суб`єктів федерації.

Таким чином, з 20.02.2014 року РФ, як держава-агресор, здійснила окупацію території України півострова Крим, із застосуванням збройних сил, військових підрозділів та парамілітарних утворень.

З метою реалізації політики окупації та остаточного приєднання тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополь до складу РФ, а також, придушення спротиву проукраїнського населення Криму, вищим керівництвом РФ було прийнято низку «законів та підзаконних нормативних актів», якими незаконно створено, так звані судові, правоохоронні органи та органи місцевого самоврядування Республіки Крим.

Так, 24.02.2022 року, у зв`язку з відкритим військовим вторгненням РФ в Україну, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про введення військового стану в Україні» № 2002-ІХ від 24.02.2022 року та строк дії якого продовжувався відповідними Указами Президента до теперішнього часу.

Досудовим розслідуваннямвстановлені фактичнідані проте,що громадянинУкраїни ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи факт окупації Автономної Республіки Крим з боку РФ, з метою завдання шкоди Україні, зокрема обороноздатності,державній таекономічній безпеціУкраїни, з власної ініціативи, добровільно, перебуваючи на тимчасово окупованій території України - півострові Крим, поблизу села ОСОБА_6 , здійснив передачу у користування матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, а саме земельні ділянки для встановлення пересувних радіолокаційних станцій, зенітно-ракетних комплексів, які працювали на шкоду України та готельного комплексу для розміщення та забезпечення військовослужбовців РФ.

Встановлено, що 20.04.2012 року в ОСОБА_4 виникло право власності на нерухомість в Автономній Республіці Крим (далі - АРК), зокрема, у АДРЕСА_1 (найзахідніший населений пункт не лише мису/півострову Тарханкут, а й усього Криму з населенням близько 1500 осіб), у вигляді житлового будинку, готелю на 100-150 ліжко-місць, що знаходиться за адресами: АДРЕСА_2 , 12, 18 в АДРЕСА_1 .

У подальшому, вищевказане майно, 29.07.2013 року, на підставі договору купівлі-продажу № 2645, перейшло формально у власність дружини ОСОБА_4 ОСОБА_7 та дочки ОСОБА_8 . Однак, дохід від здійснення підприємницької діяльності та управління комплексом здійснювалось виключно ОСОБА_4 .

Упродовж березня-квітня 2014 року ОСОБА_4 брав активну і безпосередню участь у, так званому референдумі, агітуючи жителів Криму йти на референдум та голосувати за приєднання півострову до росії. Так, під проводом ОСОБА_4 , який був одним із керівників секти «Анастасійці», всі члени вказаної общини, «дружно» ходили на мітинг у підтримку держави-окупанта, а в подальшому, і на референдум.

Як наслідок, після лютого 2014 року вся діяльність ОСОБА_4 була спрямована на підтримку політики Російської Федерації у Криму та її укорінення серед місцевого населення шляхом відкритого пропагування ідеології, економічної підтримки держави-окупанта (шляхом сплати податків до бюджету республіки Крим як суб`єкта РФ) та її правлячої партії, у тому числі, незаконно призначеного керівництва на місцевому рівні.

Так, ОСОБА_4 , 08.07.2019 року отримав право на користування (оформлено право власності, відповідно до законодавства РФ) земельною ділянкою, кадастровий номер 0125687800:06:001:0317, площею приблизно 80 га, що знаходиться поблизу села Оленівка, Чорноморського району, АР Крим та розташована між мисом Тарханкут та мисом Джангуль, з метою розвитку сільськогосподарського бізнесу.

Приблизно в серпні-листопаді 2022 року (точну дату не встановлено), ОСОБА_4 , активно підтримуючи рішення та дії держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні, безкоштовно передав вказану земельну ділянку для військових потреб військовим підрозділам РФ.

У вказаний період часу, військовослужбовцями армії РФ, на земельній ділянці були встановлені пересувні радіолокаційні станції, зенітно-ракетні комплекси, засоби радіолектронної боротьби (РЕБ) та радіоелектронної розвідки (РЕР), які працювали на шкоду державі Україна.

Крім того, ОСОБА_4 , упродовж 2022 року (точну дату не встановлено), продовжуючи злочинні дії, направлені на завдання шкоди Україні, з метою облаштування та належного функціонування військової техніки та безперебійного електроживлення, за власні кошти завіз на земельну ділянку (кадастровий номер 0125687800:06:001:0317) щебінь для потреб військових, а також, допоміг провести електроенергію.

Також, у серпні-вересні 2022 року (точну дату не встановлено), ОСОБА_4 , з метою сприяння, надання матеріальної допомоги, вираження солідарності з діями та рішеннями держави-агресора, збройних формувань держави-агресора, висловлення симпатії їм, розмістив особовий склад військовослужбовців РФ, у кількості близько 10-15 чоловік, у власному готелі ( АДРЕСА_1 , де забезпечував їх харчуванням також за власні кошти.

Метою діяльності ОСОБА_4 є заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

При цьому, вся господарська діяльність, здійснювана ОСОБА_4 в умовах окупації, проводилася у тісній взаємодії з незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі, окупаційною адміністрацією держави-агресора, а виручені грошові кошти, у своїй основній частині, йшли на фінансування окупаційної влади та її війська.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, пособництві державі-агресору, умисних діях, спрямованих на допомогу державі-агресору, збройним формуванням, вчинені громадянином України з метою завдання шкоди Україні шляхом: добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора та її збройним формуванням.

25 березня 2024 року складено повідомлення про підозру громадянину України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 ККУкраїни.

У зв`язку з перебуванням ОСОБА_4 на тимчасово окупованій території України, повідомлення про підозру йому вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме, шляхом опублікування повідомлення про підозру в газеті «Урядовий кур`єр», яка являється друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (№ НОМЕР_1 (7723) від 27 березня 2024 року) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 26 березня 2024 року.

27 березня 2024 року ОСОБА_4 оголошено в розшук. Здійснення розшукових заходів доручено співробітникам ГУ СБУ в АР Крим.

Санкція ч. 1 ст. 111-2 КК України передбачає конфіскацію майна, як вид додаткового покарання.

Документами, які підтверджують право власності на майно, що арештовується, є відомості із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Згідно даних реєстрів, громадянину України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , належить:земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0.0548 га, кадастровий номер: 8000000000:66:567:0043, вид використання та цільове призначення: для індивідуального садівництва, форма власності: приватна власність, дата державної реєстрації земельної ділянки: 01.12.2014 року;земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0.1593 га, кадастровий номер: 0125687800:01:001:0547, вид використання та цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), форма власності: приватна власність, дата державної реєстрації земельної ділянки: 29.04.2013 року.

Застосування зазначених обмежень надасть змогу зберегти майно, унеможливить його подальше приховання, відчуження, та забезпечити конфіскацію майна як виду додаткового покарання.

Крім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збережені цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочинів.

Таким чином, з метою запобігання можливості приховування та відчуження цього майна, необхідно накласти арешт із забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Крім того, з метою забезпечення арешту майна, запобігання зникненню, втрати або пошкодження арештованого майна та забезпечення його схоронності, слідчий просить розглядати дане клопотання без повідомлення власника даного майна.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, слідче управління Головного управління СБ України в АР Крим розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , у зв`язку з чим, дане клопотання подається за місцем знаходження органу досудового розслідування.

У судове засідання слідчий не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.

Розгляд клопотання відбувався за відсутності власника майна, відповідно до вимог ч. 2 ст. 172 КПК України.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що 11.01.2024 року за № 42024010000000010 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Клопотання подано старшим слідчим-криміналістом 2 відділу слідчого управління Головного управління СБ України в АР Крим ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Автономну Республіку Крим та місто Севастополь прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 . У клопотанні зазначено підстави, у зв`язку з якими необхідно накласти арешт на майно та конкретизовано майно, що належить арештувати, тобто, клопотання оформлене відповідно до вимог ст. 171 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучені документи, що підтверджують обставини, викладені у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно зч.2ст.170КПК України,арешт майнадопускається зметою забезпечення: збереженняречових доказів; спеціальноїконфіскації; конфіскаціїмайна яквиду покаранняабо заходукримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 2статті 173КПК Українипередбачено,щопривирішенніпитанняпро арештмайна слідчийсуддяповиненвраховувати:правовупідставудляарештумайна;можливість використаннямайнаякдоказуукримінальномупровадженні (якщоарештмайнанакладаєтьсяувипадку,передбаченомупунктом1частинидругоїстатті170цьогоКодексу); наявністьобґрунтованоїпідозриу вчиненніособоюкримінальногоправопорушенняабо суспільнонебезпечногодіяння,щопідпадаєпідознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальнувідповідальність (якщоарешт майнанакладаєтьсяувипадках,передбаченихпунктами3,4частинидругої статті170цьогоКодексу); можливістьспеціальноїконфіскації майна(якщоарештмайнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частинидругоїстатті170цьогоКодексу); розміршкоди,завданоїкримінальним правопорушенням,неправомірноївигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); розумністьта співрозмірністьобмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з положеннями ч. 5ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Так, 25.03.2024 року складено повідомлення про підозру громадянину України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

У зв`язку з перебуванням ОСОБА_4 на тимчасово окупованій території України, повідомлення про підозру йому вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме шляхом опублікування повідомлення про підозру в газеті «Урядовий кур`єр», яка являється друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (випуск № НОМЕР_1 (7723) від 27.03.2024 року) та 26.03.2024 року - на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Санкцією ч. 1ст.111-2КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта: земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0.0548 га, кадастровий номер: 8000000000:66:567:0043, вид використання та цільове призначення: для індивідуального садівництва, форма власності: приватна власність, дата державної реєстрації земельної ділянки: 01.12.2014 року;земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0.1593 га, кадастровий номер: 0125687800:01:001:0547, вид використання та цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), форма власності: приватна власність, дата державної реєстрації земельної ділянки: 29.04.2013 року, на праві власності належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Згідно з ч. 10ст. 170 КПК України,арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 11ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Враховуючи вище викладені обставини, а також виправдані інтереси держави, пов`язані з порушенням загальносуспільнихінтересів,з урахуванням принципу розумності та співрозмірності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, є співрозмірним завданням кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170-175, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого-криміналіста 2 відділу слідчого управління Головного управління СБ України в АР Крим ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024010000000010 від 11.01.2024 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, задовольнити.

Накласти арештна майно,а самена: земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0.0548 га, кадастровий номер: 8000000000:66:567:0043, вид використання та цільове призначення: для індивідуального садівництва, форма власності: приватна власність, дата державної реєстрації земельної ділянки: 01.12.2014 року;земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0.1593 га, кадастровий номер: 0125687800:01:001:0547, вид використання та цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), форма власності: приватна власність, дата державної реєстрації земельної ділянки: 29.04.2013 року, які на праві власності належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), шляхом заборони державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, вчиняти реєстраційні дії.

Копію ухвали направити слідчому для виконання та опублікувати на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора для відома власнику майна.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: