Рішення

від 10.11.2022 по справі 757/25976/16-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25976/16-ц

Пр. № 2-515/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року Печерський районний суд м. Києва в складі

головуючий суддя Новак Р.В.

секретар Бурячок А.І.

справа № 757/25976/16-ц

сторони:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

предмет та підстави позову - витребування майна з чужого незаконного володіння та повернення у власність позивача, скасування запису про право власності №14730626 від 30.05.2016 та визнання права власності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння та повернення у власність позивача, об`єднаним з позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Левінець Валентини Юріївни про скасування запису про право власності №14730626 від 30.05.2016 та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

до суду звернувся ОСОБА_3 із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він є єдиним законним власником квартири, з приводу якої виник спір у даній справі. Стверджує, що державна реєстрація права власності на квартиру на ім`я ОСОБА_3 була здійснена ще 16.02.2015, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №33933137 від 20.02.2015. Вказує, що у березні 2016 він, позивач, дізнався про ланцюг незаконного переоформлення квартири на інших осіб внаслідок шахрайських дій та на підставі підроблених документів. У зв`язку з цим 15.03.2016 ним до Печерського управління поліції ГУ НП в м Києві було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення за ч.4 ст.190 КК України, яке спричинило незаконне оформлення на сторонніх осіб права власності на квартиру АДРЕСА_1 , законним власником якої є ОСОБА_3 . Згодом, йому стало відомо, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником спірної квартири є ТОВ «Фенікс-2016» на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна. Внаслідок цього змінені позовні вимоги, а прохання ОСОБА_3 сформульовані наступним чином: витребувати від ТОВ «Фенікс-2016» на користь ОСОБА_3 об`єкт нерухомого майна - квартиру; витребувати від ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 об`єкт нерухомого майна - квартиру; повернути у власність ОСОБА_3 об`єкт нерухомого майна - квартиру; встановити порядок виконання рішення суду, вказавши, що це рішення суду є правовстановлюючим документом на нерухоме майно та є підставою для здійснення державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна - квартиру.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_4 зазначила, що позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами факт підробки паспортного документа, а також підписів від його імені на документах, долучених до нотаріальної справи, отже такі доводи позивача не можуть бути прийняті судом до уваги.

21.05.2018 представником ОСОБА_4 було подане клопотання у справі №757/25976/16-ц, де ОСОБА_4 була відповідачем, про об`єднання вказаних вище позовних заяв у зв`язку з тим, що предмет спору по вказаних позовних вимогах стосується одного і того ж об`єкту нерухомого майна - квартири.

Ухвалою від 21.05.2018 судді Печерського районного суду м. Києва Новака Р.В. справу з №757/27338/16-ц за позовною заявою ОСОБА_4 до ТОВ «Фенікс-2016» і приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Левінець В.Ю. було об`єднано в одне провадження зі справою №757/25976/16-ц за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 Об`єднаній справі був присвоєний єдиний номер 757/25976/16-ц.

Позовні вимоги ОСОБА_4 (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог) обґрунтовані тим, що її право власності було порушено шахрайськими діями ТОВ «Фенікс-2016» та приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левінець В.Ю. шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно незаконного запису про право власності на спірну квартиру. Просила суд: скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 29820989 від 30.05.2016, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Левінець Валентини Юріївни; зобов`язати державного реєстратора за місцем знаходження нерухомого майна внести запис до Державного реєстру прав про: скасування державної реєстрації права власності №14730626; зобов`язати державного реєстратора за місцем знаходження нерухомого майна внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності на об`єкт нерухомого майна за № 579682780000 за ОСОБА_4 ( ІПН: НОМЕР_1 ); стягнути судовий збір та витрати на правничу допомогу з відповідачів.

У відзиві на позовну заяву адвокат Юзфович А.О. в інтересах ОСОБА_3 проти позовних вимог заперечував, просив звернути увагу суду на те, що нова редакція позову ОСОБА_4 не містить позовної вимоги про визнання права власності, що не може мати місце в разі зменшення позовних вимог, так як вимога про визнання права власності не зменшилась, а фактично взагалі зникла. Окрім того, зазначив, що позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та зобов?язаннявнести записи до Державного реєстру речових прав без оспорювання правомірності припинення права власності, витребування майна з незаконного володіння тощо, не є ефективними, оскільки не призведуть і не можуть призвести до захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

23.07.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Ерде Банк» Караченцева А.Ю., відповідно до якого, зазначила, що 29.10.2012 прийнято постанову правління НБУ №451 «Про віднесення ПАТ «Ерде Банк» до категорії неплатоспроможних, 09.01.2014 прийнято постанову Правління НБУ № 4 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Ерде Банк» та 11.11.2014 рішенням виконавчої дирекції Фонду № 117 призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Ерде Банк» Караченцева А.Ю. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Фенікс-2016» зареєстровано 21.04.2016, а засновником значиться ПАТ «Ерде Банк», тобто після введення процедури ліквідації. Разом з тим, уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Ерде Банк» жодних документів, пов`язаних зі створенням ТОВ «Фенікс-2016», а також передачею нерухомого майна, а саме спірної квартири не підписувалось, печатка банку нікому не передавалась. З цього приводу ПАТ «Ерде Банк» звернувся до Подільського УП ГУ НП у м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Ухвалою суду від 06.03.2019 витребувано: у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татаринцевої Євгенії Анатоліївни ( АДРЕСА_2 ): копії матеріалів нотаріальної справи щодо посвідчення 23.11.2015 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ; у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колич Тетяни Василівни (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 24/2): копії матеріалів нотаріальної справи щодо посвідчення 07.12.2015 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; з ГУ ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19): документи, на підставі яких було здійснено реєстрацію фізичної особи-платника податків - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та надати засвідчені копії таких документів, витяг з облікової картки ОСОБА_5 , витяг з Журналу видачі карток фізичної особи - платника податків щодо інформації про видачу ОСОБА_5 дублікату картки фізичної особи - платника податків; з Олевського районного сектора Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (11002, Житомирська обл., м. Олевськ, вул. Зої Космодем`янської, 2) відомості про те, чи видавався Олевським РС УДМС України в Житомирській області 17.10.2013 паспорт серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_5 та копія заяви на видачу паспорту із вклеєною в неї фотокарткою ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 16.12.2019 у справі закрито підготовче провадження призначено до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 02.12.2020 витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колич Тетяни Василівни (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 24/2) копії матеріалів нотаріальної справи щодо посвідчення 07.12.2015 договору іпотеки квартири АДРЕСА_3 , укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зокрема, але не обмежуючись цим: копію вказаного договору іпотеки, копії паспортів сторін договору іпотеки, копії документів, у яких зазначені ідентифікаційні номери сторін правочину (довідок про присвоєння ідентифікаційних номерів або реєстраційних номерів облікової картки платника податків за даними ДРФО), інших наявних у справі документів.

Ухвалою суду від 06.05.2021 прийнято рішення про повернення в підготовче засідання по справі. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету ОСОБА_5 . Закрито підготовче провадження у справі, призначено до розгляду по суті.

В ході судового розгляду, в судовому засіданні був допитаний в якості свідка ОСОБА_7 , який розповів щодо обставин у справі, які йому були відомі.

В судове засідання ОСОБА_8 не з`явився, від адвоката Юзефовича А.О. надійшла заява про розгляд справи без його участі.

В судове засідання ОСОБА_4 не з`явилась, від її захисника Шимка А.П. надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Від товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс» на адресу суду неодноразово повертався конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Левінець В.Ю. про дату та час судового розгляду повідомлена належним чином, причини неявки суду невідомі.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі не надання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд розглянув справу у відсутність відповідачів та третьої особи за правилами позовного провадження та в порядку заочного провадження відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, про часткове задоволення первісних позовних вимог та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог, виходячи з наступного.

Так, ОСОБА_3 вказує, що 23.11.2015 між невідомою йому особою, яка іменувала себе « ОСОБА_3 » та невідомою особою на ім`я ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Татаринцевою Євгенією Анатоліївною 23.11.2015 за реєстровим номером №545. При цьому вказаний договір ОСОБА_3 не укладав і не підписував, з ОСОБА_5 будь-яких переговорів щодо його укладення не вів, а 23.11.2015 не був присутнім в офісі приватного нотаріуса Татаринцевої Є.А.

З листа приватного нотаріуса Татаринцевої Є.А. від 13.04.2016 №55/01-16 вбачається, що невідомими особами, які представились представниками правоохоронних органів, на підставі ухвал Солом`янського районного суду м. Києва від 02.12.2015 та від 07.12.2015 у справі №763/16221/15-к в межах кримінального провадження №12015100900006678 проведено виїмку всіх оригіналів документів, які складали нотаріальну справу з посвідчення договору купівлі-продажу квартири, зокрема, заяви « ОСОБА_3 » про те, що квартира є його приватною власністю; примірника договору купівлі-продажу квартири від 23.11.2015, оригіналів всіх правовстановлюючих документів на квартиру, які були надані «продавцем» для вчинення правочину та залишені нотаріусом в матеріалах нотаріальної справи.

На вимогу слідчого Печерського УП ГУ НП в м. Києві Солом`янський районний суд міста Києва повідомив, що жодних ухвал за №763/162221/15-к, зокрема в рамках кримінального провадження №12015100900006678, Солом`янським районним судом міста Києва не постановлено не було, такі ухвали відсутні і в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Вказане підтверджується тим, що так звана «виїмка» документів нотаріальної справи була здійснена невстановленими особами на підставі підроблених судових ухвал з метою приховати фіктивність договору, в тому числі унеможливити в подальшому проведення експертизи за оригіналами документів.

13.04.2016 на вимогу Київської місцевої прокуратури №6 м. Києва під час досудового розслідування нотаріусом Татаринцевою Є.А. були надані копії матеріалів нотаріальної справи з посвідчення договору, які, зі слів нотаріуса, залишились в неї після проведення так званої «виїмки» за підробленими ухвалами суду.

В наданих копіях цих документів була, зокрема, «копія паспорта та ідентифікаційного коду продавця, ОСОБА_3 », яка містить зображення невідомої ОСОБА_3 особи.

З копій паспорту та картки платника податків на ім`я ОСОБА_5 вбачається неспівпадіння місяця і дати народження ОСОБА_5 , якими відповідно до паспорту є « ІНФОРМАЦІЯ_2 », тоді як згідно картки платника податків: «ІНФОРМАЦІЯ_1».

У відповідь на адвокатський запит представника ОСОБА_3 адвоката Багрія К.В. до Олевського РС УДМС України в Житомирській області, яким нібито видавався паспорт на ім`я ОСОБА_5 , була отримана відповідь, що паспорт серії НОМЕР_2 був виданий Олевським РС УДМС 17.10.2013 іншій особі, а не ОСОБА_5 .

На виконання ухвали суду Олевський РСУ ДМС України повідомив, що згідно книги обліку надходження і постачання бланків паспортів громадянина України (форма 2) ОСОБА_5 паспортом НОМЕР_2 не документувалась.

Вказані обставини свідчать про підробку документів щодо особи ОСОБА_3 та особи покупця квартири - ОСОБА_5 , які надавались нотаріусу Татаринцевій Є.А. невстановленими особами під час посвідчення договору купівлі-продажу квартири, а також доводять факт відсутності продавця під час укладення вказаного правочину, внаслідок чого, в силу приписів ст. 228 ЦК України такий договір є нікчемним, оскільки спрямований на незаконне заволодіння майном ОСОБА_3 .

Надалі між громадянкою ОСОБА_5 та невідомим ОСОБА_3 громадянином ОСОБА_6 був укладений договір іпотеки, посвідчений 07.12.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колич Т.В. за реєстровим номером №818.

14.03.2016 на підставі вказаного договору іпотеки право власності на квартиру зареєстроване приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. на ім`я ОСОБА_6 (номер запису про право власності 13675261).

16.03.2016, тобто через два дні після набуття права власності на квартиру за ОСОБА_6 , останній продав її ОСОБА_4 , на підставі відповідного договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко М.О. 16.03.2016 за реєстровим номером №576.

Так, після набуття ОСОБА_4 права власності, 30.05.2016 на підставі рішення від 06.06.2014 Господарського суду м. Києва у справі№910/17222/13 приватним нотаріусом Левінець В.Ю. було зареєстровано право власності на квартиру за ПАТ «Ерде Банк», яке на даний час припинене.

Того ж дня, 30.05.2016, нотаріусом ОСОБА_11 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна №1 від 27.05.2016, укладеного між ПАТ «Ерде Банк» та ТОВ «Фенікс-2016», який визнаний недійсним рішенням по справі, в межах якої подається ця апеляційна скарга, право власності на квартиру було перереєстровано на ТОВ «Фенікс-2016».

У відповідь на адвокатський запит представника ОСОБА_3 - адвоката Багрія К.В. листом від 08.06.2016 за №190 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Ерде Банк» повідомила, що жодних дій АТ «Ерде Банк» щодо реєстрації за банком права власності на квартиру, створення чи придбання банком ТОВ «Фенікс-2016» та передачі квартири у власність ТОВ «Фенікс-2016» за актом приймання-передачі не вчинялось.

З огляду на зміст положень ч.2 ст.46, ст.51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації запроваджуються законодавчо встановлені обмеження, які за будь-яких обставин унеможливлюють здійснення відчуження нерухомого майна без відкритих торгів (аукціону), а відтак набуття ТОВ «Фенікс-2016» права власності на квартиру у такий спосіб не могло відбутись, а сама передача свідчить про її незаконність.

Зазначене доводить, що переоформлення на ТОВ «Фенікс-2016» є черговим незаконним переоформленням квартири, здійсненим з метою протиправного позбавлення права власності, але не ОСОБА_4 , а ОСОБА_3 .

Позивач звернувся до суду у зв?язку з тим, що належна йому на праві власності квартира, вибула з його власності поза його волею, незаконним шляхом, на підставі нікчемного правочину. Укладення подальших правочинів перебуває в причинно-наслідковому зв`язку з першим незаконним відчуженням квартири, а відтак, весь ланцюг правочинів є незаконним.

Відповідно до статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 не здійснював жодних дій, спрямованих на оплатне чи безоплатне відчуження квартири іншим особам, що виключало б можливість її витребування, а дізнавшись про відчуження його квартири невідомими особами, одразу звернувся із заявою про кримінальне правопорушення до поліції, а також до суду з позовом по даній справі.

Наявні у справі докази переконливо свідчать, що перша угода, як і остання, укладались на підставі підроблених документів, у яких немає жодного підпису позивача по справі ОСОБА_3 .

Отже, квартира вибула із законного володіння позивача проти його волі шляхом невстановленими особами нікчемного договору купівлі-продажу за допомогою підроблених документів та за його відсутності, тому подальші її відчуження є незаконними.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 року у справі №6-140цс14, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 по справі №910/1809/18 зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна. У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, в яких на підставі цих рішень виникли права та були надалі відчужені».

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.06.2016 власником спірної квартири є ТОВ «Фенікс-2016» на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна. Вказаний реєстраційний запис вчинено приватним нотаріусом Київського МНО Левінець В. Ю. від 30.05.2016.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_8 до ТОВ «Фенікс-2016» підтверджені належними та обґрунтованими доказами, відповідно підлягають до задоволення.

Щодо вимоги ОСОБА_8 про витребування від ОСОБА_4 спірної квартири, суд вважає, що така вимога не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Разом з тим, негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду.

Цивільне законодавство розрізняє право володіння як складову повноважень власника (частина перша статті 317 ЦК України), як різновид речових прав на чуже майно (пункт 1 частини першої статті 395 ЦК України) та як право, що виникає на договірних засадах, тобто договірне володіння.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 ЦК України).

Враховуючи специфіку речей в обороті, володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Тобто, особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього повноваження власника, зокрема набуває і право володіння. Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181 цс 18).

Як зазначено вище,на час розгляду даної справи власником спірної квартири є ТОВ «Фенікс-2016».

Тобто, спірна квартира не перебуває у фактичному володінні ОСОБА_4 , а тому відсутні підстави для витребування її з чужого користування. Таким чином, позивачем обрано невірний спосіб захисту його прав, який не відповідає правовій природі цивільних відносин, що існують між сторонами.

Належним способом захисту є пред`явлення негаторного позову про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку, як того передбачають положення ст. 391 ЦК України.

Отже, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту в частині вимог до ОСОБА_4 не передбачений законом або договором, а тому є неефективним для захисту порушеного права позивача, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Крім того, в позовній заяві ОСОБА_12 була заявлена вимога про встановлення порядку виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст. 16 ЦК України.

Разом з тим, суд приходить висновку про те, що позивачем не наведено та не було надано суду доказів існування обставин, що наразі істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тобто, така вимога є передчасною, оскільки у суду відсутні відомості щодо неналежного його виконання відповідачем.

Щодо позовних вимог ОСОБА_4 , необхідно зазначити, що відповідно до правового висновку, викладеного у постанові ОП КГС ВС від 24.01.2020 в справі № 910/10987/18 державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. До такого висновку суд дійшов, аналізуючи положення ч. 1 ст. 328 ЦК України та ст. 2 і п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_4 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та зобов`язання внести записи до Державного реєстру речових прав без оспорювання правомірності припинення права власності, витребування майна з незаконного володіння тощо, не є ефективними, оскільки не призведуть і не можуть призвести до захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

На підставі викладеного, у зв`язку з обранням ОСОБА_4 неефективного способу захисту порушених прав, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 203, 215, 317, 319, 328, 391, 392 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 206, 263-265, 267, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння та повернення у власність позивача - задовольнити частково.

Витребувати від товариства з обмеженою відповідальністю «Фе/нікс-2016» (код ЄДРПОУ: 40440067) на користь ОСОБА_3 об?єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_4 (чотирнадцять), реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 579682780000.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Левінець Валентини Юріївни про скасування запису про право власності №14730626 від 30.05.2016 та визнання права власності - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15.12.2017.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_3 : АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 .

відповідач: ОСОБА_4 : АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

відповідач: ТОВ «Фенікс-2016»: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Паркова, 18, код ЄДРПОУ 40440067.

третя особа: приватний нотаріус КМНО Левінець Валентина Юріївна: 01220, м. Київ, вул. Банкова, 12/21, оф. 26.

третя особа: Прімак ОП, Житомирська обл., Олевський р-н, с. Зубковичі, 79.

Суддя Р. В. Новак