Постанова

від 16.04.2024 по справі 369/1843/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 369/1843/18

провадження № 22-ц/824/1139/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.

при секретарі Усковій А. Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою стягувача ОСОБА_1 про заміну сторони боржника у виконавчому провадженні, за участю боржника ОСОБА_2 , зацікавленої особи ОСОБА_3 , державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тертичної Віти Володимирівни, в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном,

за апеляційними скаргами: ОСОБА_3 , представника ОСОБА_3 - адвоката Санамян Ольги Олегівни, ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 листопада 2023 року в складі судді Дубас Т. В.,

встановив:

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.

Позовну заяву мотивувала тим, що вона є власником та користувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 є власником суміжної земельної ділянки, на якій розташований будинок №40-Н . Відповідач грубо порушує норми земельного законодавства, використовує вказану земельну ділянку не за цільовим призначенням, а саме не для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а у підприємницьких цілях промислово-виробничого характеру, що призводить до підвищеної екологічної та пожежної небезпеки, загазованості та забрудненості повітря і землі тощо. На земельній ділянці відповідача постійно працює важка та інша техніка, обладнання, постійно підвозяться та вивозяться будівельні матеріали багатотонними вантажівками, відбувається пересування автомобільної техніки по дорозі поруч із належною їй земельною ділянкою та по сусідній ділянці. Постійно відчувається їдкий та шкідливий сморід фарби та різноманітних хімічних розчинів. Такі дії відповідача є грубим порушенням її цивільних прав, оскільки перешкоджають у здійсненні права розпорядження та користування власним майном.

Справа переглядалась судами неодноразово.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову.

Зазначена постанова апеляційного суду оскаржена ОСОБА_1 в частині відмови у задоволенні заявлених нею позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 15 червня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року скасовано в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання привести об`єкти забудови у відповідність до будівельного паспорта та схеми забудови земельної ділянки, приведення до норм мінімально допустимої відстані від господарської будівлі до меж земельної ділянки, а також знесення розміщених ним на земельній ділянці промислових споруд з полегшених конструкцій. Справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

За результатами нового апеляційного розгляду, постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання привести об`єкт забудови у відповідність до будівельного паспорта та схеми забудови земельної ділянки, приведення до норм мінімально допустимої відстані від господарської будівлі до меж земельної ділянки, а також знесення розміщених ОСОБА_2 на земельній ділянці промислових споруд з полегшених конструкцій скасовано і в цій частині ухвалено нове рішення.

Усунуто перешкоди у користуванні та розпорядженні майном ОСОБА_5 (земельною ділянкою та будинком за адресою: АДРЕСА_1 ), створених діями ОСОБА_2 , власником суміжної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_2 привести об`єкти забудови у відповідність до будівельного паспорта № 80 , виданого 20 лютого 2015 року відділом містобудування і архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації, з переліком вимог до забудови земельної ділянки та схеми забудови земельної ділянки, з урахуванням державного акта на землю № 322240001002502 (власник - ОСОБА_2 ), з висновком експертного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 14783/17-42 від 30 серпня 2017 року, а саме: знесенням господарської будівлі, як об`єкта рухомого майна - самочинної забудови, знесенням огорожі висотою 4,35 м з непрозорою частиною 2,7 м, що є грубим порушенням режиму інсоляції суміжної земельної ділянки, та улаштуванням огорожі висотою 1,6 м, не менше 30 % площі якої повинно бути прозорою (пункт 5 вимог до забудови, будівельний паспорт № 80 від 20 лютого 2015 року), приведенням до норм мінімально допустимої відстані від об`єкта - господарської будівлі - до меж земельної ділянки - 4 м, бо існуюча на сьогоднішній день відстань - 1,27 м недопустима в зв`язку з високою пожежонебезпекою цієї споруди (фарби, кисень та газ у балонах та інші горючі матеріали), знесенням промислових споруд з полегшених конструкцій в кількості 10 штук - вагони-битовки та навіси, як незареєстрованих та відсутніх в схемі забудови земельної ділянки відповідно до будівельного паспорта від 20 лютого 2015 року № 80, виданого відділом містобудування і архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації.

Постановою Верховного Суду від 08 лютого 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року залишено без змін.

У жовтні 2023 року представник стягувача ОСОБА_1 - адвокат Корнієнко В. І. звернувся до суду з заявою про заміну сторони боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_1 від 25.10.2022 його правонаступником.

Посилався на ті підстави, що ОСОБА_2 вже не є власником будівель та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки на підставі договору купівлі-продажу №1661 від 08.10.2022 відчужив вказане майно ОСОБА_3 .

За таких підстав просив суд замінити сторону боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 листопада 2023 року заяву представника стягувача ОСОБА_1 - адвоката Корнієнка В. І. про заміну сторони боржника у виконавчому провадженні задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження у ВП НОМЕР_1 від 25.10.2022 року з боржника ОСОБА_2 на належного боржника ОСОБА_3 .

30.11.2023 ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 листопада 2023 року та постановити нову, якою у задоволенні заяви про заміну сторони боржника у виконавчому провадженні відмовити.

Свої доводи обґрунтовує тим, що відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки з розташованою на ній надвірною будівлею від 08 жовтня 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Кондрою Л. В. (зареєстровано в реєстрі за №1661), він є власником земельної ділянки, кадастровий номер 3222480804:02:001:0244) за адресою: АДРЕСА_1 , та розташованої на ній господарської будівлі.

В розумінні ст. 181 ЦК України вказана будівля є нерухомим майном, переміщення якого є неможливим без його знецінення та зміни його призначення, оскільки воно придбано ним як цілісний об`єкт капітального будівництва, що має фундамент та загальний дах, який повністю перекриває стіни П-образної будівлі.

На підставі вказаного договору ним, в порядку, передбаченому чинним законодавством України, отримано всю необхідну для подальшої реалізації свого законного права власності супровідну технічну документацію на вказаний об`єкт та новий будівельний паспорт, виданий архітектурним бюро у вигляді Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про схеми намірів забудови земельної ділянки №NВ01:9730-3200-7807-9073 від 30.03.2023.

За таких умов будівельний паспорт № 80 від 20.02.2015, оформлений на попереднього власника земельної ділянки ОСОБА_2 втратив свою чинність, тому вимога про виконання ним рішення суду в частині приведення ним об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 у відповідність до старого будівельного паспорту та виданого на його підставі висновку експертного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 14783/17-42 від 30.08.2017 є незаконною та такою, що грубо порушує його права, як законного власника вказаного вище нерухомого майна.

Відповідно до схеми забудови земельної ділянки, яка є невід`ємною частиною нового Будівельного паспорту, на належній йому земельній ділянці розташоване нерухоме майно - капітальна господарська будівля загальною площею 88, 7 кв.м. Будь-які інші будівлі на вказаній земельній ділянці відсутні. Відстань господарської будівлі до межі сусідньої земельної ділянки складає 2,4 метри. Висота паркану, який відділяє його земельну ділянку від сусідньої, складає 1,3 метри. Земельна ділянка використовується за її цільовим призначенням, визначений на підставі документації із землеустрою ( арк. 2 Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про схеми намірів забудови земельної ділянки).

Таким чином, відсутність будь-яких порушень норм чинного законодавства України щодо забудови належної йому земельної ділянки стало законною передумовою оформлення та видачі йому, як новому власнику нерухомого майна, відповідними компетентними установами вказаної вище документації. Будь-які відомості про порушення Державних нормативних документів, які регламентують санітарні й протипожежні норми будівництва , планувальні та екологічні вимоги, тощо відсутні.

Зазначав, що він є добросовісним набувачем нерухомого майна, належна йому господарська будівля розташована на межі сусідньої земельної ділянки, власницею якої є ОСОБА_1 , на відстані 2,4 м, що повністю відповідає вимогам ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій" щодо мінімально допустимої відстані розташування господарської будівлі до межі сусідньої земельної ділянки, та наявним у його будівельному паспорті роз`ясненням архітектурного бюро з цього питання, відповідно о яких вказана відстань не повинна бути менше ніж 1 метр.

Зобов`язання його усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном стягувача шляхом знесення неіснуючих самочинних будівель, знесення огорожі, яку попереднім власником вже давно приведено у відповідність до вимог законодавства, перенесення на 4 метри належної йому господарської будівлі, яка розташована без будь-яких порушень норм чинного законодавства, та знесення неіснуючих промислових споруд є втручанням у право мирного володіння належним йому майном.

Попереднім власником ОСОБА_2 виконано рішення суду в частині приведення огорожі, розташованої на межі земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 у відповідність до п. 5 вимог до забудови будівельного паспорту № 80 від 20.02.2015, з облаштуванням огорожі висотою 1,6 м, не менше 30% площі якої повинно бути прозорою. Державним виконавцем Вишневого відділу ДВС прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 67667956.

Також вважає, що він не може бути стороною у виконавчому провадженні НОМЕР_1, а договір купівлі-продажу земельної ділянки не є доказом процесуального правонаступництва поданій цивільній справі.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2021 року, на підставі якого було видано виконавчий лист №369/1843/18 від 21.10.2022 та відкрито виконавче провадження НОМЕР_1, є актом індивідуальної дії, який породжує права та обов`язки лише для попереднього боржника ОСОБА_2 , якого це рішення стосується.

05.12.2023 представник ОСОБА_3 - адвокат Санамян О. О. подала апеляційну скаргуна ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 листопада 2023 року, в якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про заміну сторони боржника залишити без задоволення.

Вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення допустився низки порушень, не звернув уваги на факти та обставини, що мають істотне значення у справі, не дав оцінки долученим до матеріалів справи документам, які підтверджують законність побудування та розташування споруд, які розміщені на належній йому земельній ділянці.

Свої доводи обґрунтовує тим, що новим власником ОСОБА_3 після придбання права власності на земельну ділянку та споруди, було отримано дозвільні документи, які принципово відрізняються від тих, які отримував у свій час попередній власник ОСОБА_2 .

Все, що розташовано на вказаній земельній ділянці, отримало новий статус, нові розміри, нові дані. Зазначена в будівельному паспорті № 80 від 20.02.2015 споруда на сьогоднішній день є іншою спорудою, яка відповідає нормам ДБН, правилам забудови, а тому є законною та не має статусу самочинного будівництва.

Будівельний паспорт №80 від 20.02.2015, виданий на ім`я ОСОБА_2 , новому власнику ОСОБА_3 не передавався, останній не має обов`язку виконувати рішення суду, яке само по собі є актом індивідуальної дії.

Рішення суду про приведення паркану до норм і правил будівельного паспорту було виконано. ОСОБА_3 отримав новий будівельний паспорт на придбане ним нерухоме майно, а тому старий будівельний паспорт втратив чинність, виконання рішення суду в цій частині є неможливим. ОСОБА_3 отримав всі необхідні дозвільні документи на нерухоме майно та подальшу забудову. Після придбання земельної ділянки ОСОБА_3 на ній не працює ніяка техніка, будівництво не здійснюється.

ОСОБА_3 є добросовісним набувачем нерухомого майна, яке було придбано на законних підставах, як цілісний об`єкт капітального будівництва, переміщення якого є неможливим без його знецінення та зміни його призначення. Земельна ділянка використовується виключно за її цільовим призначенням, доказів протилежного надано не було.

25.12.2023 ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 листопада 2023 року, в якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про заміну сторони боржника залишити без задоволення.

Свої доводи обґрунтовує тим, суд першої інстанції не звернув уваги, що новим власником ОСОБА_3 після придбання права власності на земельну ділянку та споруди було отримано дозвільні документи, які принципово відрізняються від тих, які отримував у свій час він. Всі документи, які існували та були отримані ним, втратили свою дію і ОСОБА_3 не має жодного відношення до таких документів. Рішення суду в частині приведення паркану до норм і правил будівельного паспорту виконано ще до відкриття виконавчого провадження. ОСОБА_3 отримав новий будівельний паспорт на придбане ним нерухоме майно, а тому виконання рішення суду в цій частині є неможливим. Жодний документ, що був отриманий ОСОБА_3 , не порушує права та інтереси пані ОСОБА_1 .

16.02.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Корнієнко В. І. подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в якому просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою, без змін.

В судовому засіданні представники ОСОБА_3 - адвокати Санамян О. О., Коваль М. В. апеляційні скарги підтримали та просили їх задовольнити.

Стягувач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Корнієнко В. І. просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином (а.с. 140-142 т.11).

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання привести об`єкт забудови у відповідність до будівельного паспорта та схеми забудови земельної ділянки, приведення до норм мінімально допустимої відстані від господарської будівлі до меж земельної ділянки, а також знесення розміщених ОСОБА_2 на земельній ділянці промислових споруд з полегшених конструкцій скасовано і в цій частині ухвалено нове рішення.

Усунуто перешкоди у користуванні та розпорядженні майном ОСОБА_5 (земельною ділянкою та будинком за адресою: АДРЕСА_1 ), створених діями ОСОБА_2 , власником суміжної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_2 привести об`єкти забудови у відповідність до будівельного паспорта № 80 , виданого 20 лютого 2015 року відділом містобудування і архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації, з переліком вимог до забудови земельної ділянки та схеми забудови земельної ділянки, з урахуванням державного акта на землю № 322240001002502 (власник - ОСОБА_2 ), з висновком експертного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 14783/17-42 від 30 серпня 2017 року, а саме: знесенням господарської будівлі, як об`єкта рухомого майна - самочинної забудови, знесенням огорожі висотою 4,35 м з непрозорою частиною 2,7 м, що є грубим порушенням режиму інсоляції суміжної земельної ділянки, та улаштуванням огорожі висотою 1,6 м, не менше 30 % площі якої повинно бути прозорою (пункт 5 вимог до забудови, будівельний паспорт № 80 від 20 лютого 2015 року), приведенням до норм мінімально допустимої відстані від об`єкта - господарської будівлі - до меж земельної ділянки - 4 м, бо існуюча на сьогоднішній день відстань - 1,27 м недопустима в зв`язку з високою пожежонебезпекою цієї споруди (фарби, кисень та газ у балонах та інші горючі матеріали), знесенням промислових споруд з полегшених конструкцій в кількості 10 штук - вагони-битовки та навіси, як незареєстрованих та відсутніх в схемі забудови земельної ділянки відповідно до будівельного паспорта від 20 лютого 2015 року № 80, виданого відділом містобудування і архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації.

Постановою Верховного Суду від 08 лютого 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року залишено без змін.

21 жовтня 2022 року на виконання вказаного судового рішення видано виконавчий лист №369/1843/18.

25 жовтня 2022 року державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тертичною В. В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 369/1843/18, виданого 21.10.2022, боржником в якому є ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що 08 жовтня 2022 року між ОСОБА_2 ( продавець) та ОСОБА_3 ( покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з розташованою на ній надвірною будівлею, посвідчений приватним нотаріусом Кондрою Л. В. (зареєстровано в реєстрі за №1661) (а.с. 30 -32 т.10).

Предметом вказаного договору є земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 3222480804:02:001:0244), місце розташування: АДРЕСА_3, та надвірна будівля, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Господарська будівля - літера "А", що в цілому складається з: навіс Б, колодязь питний, І, огорожа №1, №2, загальною площею 85,2 кв.м. Надалі надвірна будівля та земельна ділянка разом іменуються також як нерухоме майно. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна інформація про державну реєстрацію права власності на надвірну будівлю за продавцем, номер запису про право власності :24977082, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 1492957432224.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 08.10.2022, право власності на надвірну будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , господарська будівля - літера "А", складовими частинами якої є: навіс Б, колодязь питний, І, огорожа №1, №2, загальною площею 85,2 кв.м, зареєстровано за ОСОБА_3 (а.с. 33 т.10).

20.03.2023 представник боржника ОСОБА_2 - адвокат Санамян О. О. повідомила державного виконавця Тертичну В. В. про те, що на момент відкриття виконавчого провадження ОСОБА_2 вже не був власником зазначеного у виконавчому листі нерухомого майна, а отже був позбавлений права виконати рішення суду (а.с.35 т.10).

Обґрунтовуючи заяву про зміну сторони виконавчого провадження, стягувач ОСОБА_1 посилалась на те, що відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки з розташованою на ній надвірною будівлею від 08 жовтня 2022 року, новим власником земельної ділянки з розташованими на ній надвірними будівлями є ОСОБА_3 , який повинен бути замінений як належний боржник у виконавчому провадженні.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні НОМЕР_1 від 25.10.2022 з боржника ОСОБА_2 на належного боржника ОСОБА_3 , виходив з того, що ОСОБА_2 вже не є боржником, оскільки земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 3222480804:02:001:0244, місце розташування: АДРЕСА_3, та надвірна будівля, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме господарська будівля - літера "А", що в цілому складається з: навіс Б, колодязь питний, І, огорожа №1, №2, загальною площею 85,2 кв.м., вже йому не належать. Новим власником цього майна є ОСОБА_3 , який відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України повинен бути замінений як належний боржник у виконавчому провадженні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Судові рішення відповідно до статті 124 Конституції України є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник (частина перша статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником (частина п`ята статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до статті 512 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи зі змісту наведених норм права, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи універсального правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття первісного кредитора з одночасною заміною його новим кредитором.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах

При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні потрібно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.

Тож процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям у матеріально-правових відносинах. Підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, що мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє існування правонаступництва у цивільних відносинах.

Спір у даній справі, який був вирішений судом, стосувався усунення перешкод у користуванні власністю та не був нерозривно пов`язаний з особою відповідача, а тому правовідносини, що виникли між сторонами, допускають правонаступництво.

У ситуації, коли відбувається порушення абсолютного права (яким є право власності позивача) і порушником є певний визначений судом у рішенні суб`єкт виконання цивільного обов`язку, тоді може відбуватися правонаступництво щодо виконання цього обов`язку. Саме прикладом такого правонаступництва щодо переходу обов`язку, який виник внаслідок порушення абсолютного права є перехід обов`язку повернути майно або усунути перешкоди у користуванні ним (відповідно, обов`язок за віндикаційним або негаторним позовом власника) у разі передачі володіння певним майном.

У такому випадку зміст існуючого правовідношення залишається попереднім, відбувається виключно зміна у ньому особи зобов`язаної сторони. Обов`язок з виконання відповідного судового рішення покладається не на певну особу як таку, а саме на певну особу як власника речі, за рахунок збільшення якої (покращення якостей якої) відбулося порушення прав позивача у спірних правовідносинах.

Вказаний правовий висновок наведено в постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі №367/3748/15-ц (провадження № 61-10386св21).

За таких підстав суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист №369/1843/18 від 21.10.2022, є обов`язковим для чітко визначеного суб`єкта - ОСОБА_2 .

Відчуження боржником ОСОБА_2 власного майна породжує права та обов`язки для нового власника цього майна та не може призвести до нівелювання постановленого судом рішення, що набрало законної сили до моменту такого відчуження, та усунути (анулювати) його правовий та фактичний ефект. Інакше, будь-яке судове рішення та його законну дію можна б було скасувати таким чином, який обраний боржником ОСОБА_2 у цій справі.

Водночас станом на момент постановлення рішення по суті спору та набрання ним законної сили ОСОБА_2 у справі був належною стороною.

У зв`язку з недоліками проданого покупцю ОСОБА_3 надвірної будівлі, останній, як новий боржник, який підлягає залученню до відкритого виконавчого провадження, зберігає за собою право на звернення з відповідним позовом до продавця, що не впливає на існування та збереження для нього обов`язку з виконання судового рішення, що набрало законної сили.

Доводи апеляційних скарг про відсутність доказів того, що новий власник чинить стягувачу перешкоди у користуванні та розпорядженні своїм майном, не є обставиною, що підлягає встановленню під час вирішення питання заміни сторони у виконавчому провадженні.

З огляду на те, що ухвалене по справі рішення містить посилання на обов`язок власника нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 вчинити дії : знести господарську будівлю, як об`єкт нерухомого майна самочинної забудови, знести огорожу, висотою 4, 35 м з непрозорою частиною 2,7 м та улаштування огорожі висотою 1, 6 м, не менше 30% площі якої повинно бути прозорою, привести до норм мінімально допустимої відстані від об`єкта - господарської будівлі - до меж земельної ділянки -4 м та знести промислові споруди з полегшених конструкцій в кількості 10 штук - вагони-битовки та навіси, як незареєстрованих та відсутніх в схемі забудови земельної ділянки відповідно до будівельного паспорта від 20 лютого 2015 року № 80, виданого відділом містобудування і архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації, відсутність у нового власника майна ОСОБА_3 вказаного будівельного паспорту не є перешкодою для виконання ним судового рішення в правовідносинах, що допускають правонаступництво.

Доказів повного виконання попереднім боржником ухваленого по справі судового рішення на час вирішення питання заміни сторони боржника у виконавчому провадженні матеріали справи не містять.

У рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Brumarescu v. Romania» (Брумареску проти Румунії) констатовано існування усталеної практики щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової визначеності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому провадженні є правильним.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали не впливають, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу, а тому колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційні скарги без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України суд

постановив:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 , представника ОСОБА_3 - адвоката Санамян Ольги Олегівни, ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.04.2024.

Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук