Ухвала

від 24.12.2024 по справі 369/1843/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 грудня 2024 року

м. Київ

провадження №22-з/824/1409/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Желепи О. В., Немировської О. В.,

розглянув заяву ОСОБА_1

про виправлення описки в постанові Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року

у цивільній справі №369/1843/18 Києво-Святошинського районного суду Київської області

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майно

У С Т А Н О В И В:

Постановою Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2021 року та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову.

10 вересня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про виправлення описки в постанові Київського апеляційного суду від 12.10.2021.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2024 року матеріали справи витребувано із Києво-Святошинського районного суду Київської області.

19 вересня 2024 року Києво-Святошинський районний суд Київської області листом Вх. №116132 повідомив, що 10 вересня 2024 року матеріали даної справи направлені до Київського апеляційного суду на запит судді Олійника В. І. для розгляду заяви про роз`яснення судового рішення.

Згідно відомостей автоматизованої системи документообігу суду, у картці справи, у відомостях про рух документа вбачається, що матеріали справи від судді Олійника В. І. передано для розгляду заяви про виправлення описки 19 грудня 2024 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України, питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів дослідила матеріали справи та приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви.

Як вже вказувалося вище, постановоюКиївського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2021 року та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову. Усунуто перешкоди у користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , створені ОСОБА_2 , як власником суміжної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_2 привести огорожу, розташовану на межі земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 у відповідність до п. 5 вимог до забудови будівельного паспорту №80 від 20.02.2015, з облаштуванням огорожі висотою 1,6 м, 30% площі якої повинно бути прозорою.

10 вересня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про виправлення описки в постанові Київського апеляційного суду від 12.10.2021, у якій остання просила викласти четвертий абзац резолютивної частини в наступній редакції: «Зобов`язати ОСОБА_2 привести огорожу, розташовану на межі земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_3 у відповідність до п. 5 вимог до забудови будівельного паспорту №80 від 20.02.2015, з облаштуванням огорожі висотою 1,6 м, НЕ МЕНШЕ 30% площі якої повинно бути прозорою».

ОСОБА_1 мотивувала свою заяву про виправлення описки тим, що колегія суддів дійшла висновку про задоволення позову саме в такій редакції вимог, про що вказано у мотивувальній частині судового рішення. Однак, остання зазначала, що у абзаці четвертому резолютивної частини постанови від 12.10.2021 не зазначено словосполучення «не менше», що на її думку є опискою. Також зазначала, що вказані обставини впливають на виконання рішення суду, адже у іншому виконавчому листі у даній справі, міститься словосполучення «не менше», що створює невідповідність у виконавчих документах та заважає виконанню судового рішення.

Колегія суддів вважає безпідставними такі доводи заявника, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд може за заявою учасників справи та з власної ініціативи, виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен (найменувань), адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (постанові або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом 20.05.2022 у справі №520/15285/17.

Як вбачається з мотивувальної частини постанови від 12.10.2021, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_2 привести огорожу, розташовану на межі земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 у відповідність до п. 5 вимог до забудови будівельного паспорту №80 від 20.02.2015, з облаштуванням огорожі висотою 1,6 м, 30% площі якої повинно бути прозорою, підлягають задоволенню (том 5, а. с. 34 на звороті).

В резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 12.10.2021 абзац четвертий викладений наступним чином: «Зобов`язати ОСОБА_2 привести огорожу, розташовану на межі земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 у відповідність до п. 5 вимог до забудови будівельного паспорту №80 від 20.02.2015, з облаштуванням огорожі висотою 1,6 м, 30% площі якої повинно бути прозорою».

Дійсно, з позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 зазначала про площу огорожі, яка має бути прозорою не менше 30%.

Разом з тим, розглядаючи спір, колегія суддів виходила з того, що рішення, яке підлягає виконанню, повинно бути чітким та зрозумілим, тому в постанові колегії суддів і вирішено питання та зазначено конкретний розмір площі, що унеможливлює його будь-яке інше трактування. А зазначення у позовній заяві не менше не є чітким.

Посилання ОСОБА_1 , що в мотивувальній частині рішення суду від 12.10.2021 колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позову у редакції, що відрізняється від викладеної у резолютивній частині судового рішення, спростовується самим судовим рішенням, з якого вбачається ідентичність тексту висновку у мотивувальній частині та резолютивній частинах постанови від 12.10.2021 (том 5, а. с. 34 на звороті та а. с. 37 на звороті).

З наведеного слідує, що в постанові Київського апеляційного суду від 12.10.2021 відсутня описка, на яку вказує ОСОБА_1 .

Крім того, фактично вимоги ОСОБА_3 про виправлення описки зводиться до не згоди з судовим рішенням, а саме змістом судового рішення, що не може вважатися опискою чи арифметичною помилкою у розумінні статті 269 ЦПК України.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що у разі незгоди із постановою суду від 12.10.2021 в цій частині, ОСОБА_3 мала право викласти свої заперечення в касаційній скарзі щодо висновків суду про розмір площі огорожі, який повинен бути прозорим.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 про існування двох виконавчих листів у цьому провадженні різних за змістом, оскільки у колегії суддів відсутні правові підстави надавати аналіз постанові Київського апеляційного суду від 28.09.2022, яку ухвалено за наслідками перегляду Верховним Судом 15.06.2022 постанови Київського апеляційного суду від 12.10.2021 в частині відмовлених позовних вимог.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для виправлення описки в постанові Київського апеляційного суду від 12.10.2021, а відтак і відсутність підстав для задоволення заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст. 269 ЦПК України

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий О. Ф. Мазурик

Судді О. В. Желепа

О. В. Немировська