Ухвала

від 03.12.2024 по справі 369/1843/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 369/1843/18 Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук Л.М.

провадження № 22-з/824/1683/2024 Головуючий суддя: Олійник В.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Олійника В.І.,

суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,

при секретарі: Качалабі О.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила:

усунути їй перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою і будинком, завданих відповідачем, як власником суміжної земельної ділянки шляхом прийняття рішення про визнання так званої «надвірної будівлі», що складається з трьох морських контейнерів у вигляді літери П, та розташованих за вказаною адресою, власник ОСОБА_2 - об`єктом «рухомого майна» та таким, що відповідає визначенню «рухоме майно» та не може бути внесеним до декларації та реєстру речових прав на нерухоме майно, бо таким не є; зобов`язати ОСОБА_2 привести об`єкти забудови у відповідність до Будівельного паспорту та схеми забудови земельної ділянки; знести «господарської будівлі», як об`єкту рухомого майна - самочинної забудови; знести огорожі, висотою 4,35 м з непрозорою частиною 2,7 м, що є грубим порушенням режиму інсоляції суміжної земельної ділянки, та влаштувати огорожу висотою 1,6 м, не менше 30% площі якої повинно бути прозорою; привести до норм мінімально допустимої відстані від об`єкту - «господарської будівлі» - до меж земельної ділянки - 4 м; знести промислові споруди з полегшених конструкцій в кількості 10 штук - вагони-битовки та навіси, як незареєстровані та відсутні в схемі забудови земельної ділянки Будівельного паспорта;

провести судове дослідження декларації №КС 142161820102 від 30.06.2016 року, видану на ім`я ОСОБА_2 , видавник ДАБІ в Київській області з метою виявлення недостовірності даних, внесених останнім в декларацію та запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1492957432224, номер запису про право власності 24977082 від 20.02.2018 року.

Також просила винести окрему ухвалу, направивши її до Національної Поліції в Київській області щодо порушення кримінальної справи про вчинення кримінального правопорушення та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно ОСОБА_2 на підставі ст.ст.356, 358, 194 КК України у зв`язку з подачею останнім до державного реєстратора свідомо фальсифікованих документів, що несуть недостовірні дані для реєстрації права власності на надвірну будівлю, а саме, декларації про готовність об`єкту до експлуатації.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставилося питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким позов вимоги задовольнити.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2021 року в частині позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язаня привести об`єкт забудови у відповідність до будівельного паспорту та схеми забудови земельної ділянки, приведення до норм мінімально допустимої відстані від господарської будівлі до меж земельної ділянки, а також знесення розміщених ОСОБА_2 на земельній ділянці промислових споруд з полегшених конструкцій скасовано і в цій частині ухвалено нове рішення.

Усунуто перешкоди у користуванні та розпорядженні майном ОСОБА_1 (земельною ділянкою та будинком за адресою: АДРЕСА_1 ), створених діями ОСОБА_2 , власником суміжної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_2 привести об`єкти забудови у відповідність до Будівельного паспорту №80, виданого 20.02.2015 року відділом містобудування і архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації з переліком вимог до забудови земельної ділянки та схеми забудови земельної ділянки, з урахуванням державного акту на землю №322240001002502-власник ОСОБА_2 , з висновком експертного дослідження Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз №14783/17-42 від 30.08.2017 року, а саме: знесенням господарської будівлі, як об`єкта рухомого майна - самочинної забудови, знесенням огорожі, висотою 4,35 м з непрозорою частиною 2,7 м, що є грубим порушенням режиму інсоляції суміжної земельної ділянки та улаштуванням огорожі висотою 1,6 м, не менше 30% площі якої повинно бути прозорою (п.5 вимог до забудови, Будпаспорт №80 від 20.02.2015 року), приведенням до норм мінімально допустимої відстані від об`єкта-господарської будівлі - до меж земельної ділянки - 4м, бо існуюча на сьогоднішній день відстань-1,27 м недопустима в зв`язку з високою пожежонебезпекою даної споруди (фарби, кисень та газ у балонах та інші горючі матеріали), знесенням промислових споруд з полегшених конструкцій в кількості 10 штук - вагони-битовки та навіси, як незареєстрованих та відсутніх в схемі забудови земельної ділянки Будівельного паспорта №80 від 20.02.2015 року, виданого відділом містобудування і архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації.

06 листопада 2024 року ОСОБА_1 подала до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі щодо вимог, які не були розглянуті судом, а саме:

- провести судове дослідження декларації №КС 142161820102 від 30.06.2016 року, видану на ім`я ОСОБА_2 , видавник ДАБІ в Київській області, з метою виявлення недостовірності даних, внесених останнім в декларацію та запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1492957432224, номер запису про право власності 24977082 від 20.02.2018 року.

- винести окрему ухвалу, направивши її до Національної Поліції в Київській області щодо порушення кримінальної справи про вчинення кримінального правопорушення та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно ОСОБА_2 на підставі ст.ст.356, 358, 194 КК України у зв`язку з подачею останнім до державного реєстратора свідомо фальсифікованих документів, що несуть недостовірні дані для реєстрації права власності на надвірну будівлю, а саме, декларації про готовність об`єкту до експлуатації.

Позивачка вказує, що відсутність судового рішення по вказаних позовних вимогах надає порушнику ОСОБА_2 можливість не виконувати судове рішення та тримати в страху та постійному стресі всю її сім'ю.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вказана заява не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Згідно зі ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;

3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;

4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;

7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.

Виходячи з наведеного, оскільки при ухваленні судового рішення, Київським апеляційним судом було досліджено всі матеріали справи, враховано всі докази, надані позивачкою, та те, що вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення не відносяться до повноважень апеляційного суду, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід відмовити в прийнятті додаткового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.270, 367, 368, 374, 381-384 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Відмовити ОСОБА_1 в прийнятті додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст ухвали складено 04 грудня 2024 року.

Головуючий:

Судді: