ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у відкритті апеляційного провадження
29 квітня 2024 рокум. ОдесаСправа № 21/36-09-1695
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Колоколова С.І.,
Принцевської Н.М.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на її подання Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації
на рішення Господарського суду Одеської області
від 01 липня 2009 року (повний текст складено 03.07.2009)
та
на додаткове рішення Господарського суду Одеської області
від 29 грудня 2009 року (повний текст складено 29.12.2009)
у справі № 21/36-09-1695
за позовом: Приватної фірми „Артек
до відповідачів:
1.БілгородДністровської районної державної адміністрації Одеської області;
2.БілгородДністровського районного відділу земельних ресурсів
про зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2009 року Приватна фірма «Артек» звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до БілгородДністровської районної державної адміністрації Одеської області та БілгородДністровського районного відділу земельних ресурсів, в якому просило:
- зобов`язати БілгородДністровську районну державну адміністрацію Одеської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Приватній фірмі «Артек» для будівництва та експлуатації човнової станції на березі річки Дністер на території Білгород-Дністровського району Одеської області та укласти з Приватною фірмою «Артек» довгостроковий договір оренди;
- зобов`язати Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах в особі Одеської регіональної філії внести відомості про земельну ділянку до АС ДЗК та зареєструвати договір оренди земельної ділянки площею 0,3131 га прибережної захисної смуги за рахунок земель запасу водного фонду БілгородДністровської районної державної адміністрації з Приватною фірмою «Артек» (код 30587179) для будівництва та експлуатації човнової станції на березі річки Дністер на території Білгород-Дністровського району Одеської області.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 06.04.2009 порушено провадження у справі №21/36-09-1695.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.07.2009 у справі №21/36-09-1695 (суддя Зеленов Г.М.) позов Приватної фірми „Артек задоволено. Зобов`язано Відділ земельних ресурсів у БілгородДністровському районі Одеської області (67700, Одеська область, м. Білгород Дністровський, вул. Л. Попова, 24) погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3131 га прибережної захисної смуги за рахунок земель запасу водного фонду БілгородДністровської райдержадміністрації Приватній фірми „Артек (65005, м. Одеса, вул. Прохорівська,15. Ідентифікаційний код 30587179) для будівництва та експлуатації човнової станції на березі річки Дністер на території БілгородДністровського району Одеської області. Зобов`язано Білгород-Дністровську району державну адміністрацію Одеської області (67700, Одеська область, м. БілгородДністровський, вул. Л. Попова, 24) затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,3131 га прибережної захисної смуги за рахунок земель запасу водного фонду Білгород Дністровської райдержадміністрації Приватної фірмі „Артек (65005, м. Одеса, вул. Прохорівська,15. Ідентифікаційний код 30587179) для будівництва та експлуатації човнової станції на березі річки Дністер на території БілгородДністровського району Одеської області та укласти з Приватною фірмою „Артек 65005, м. Одеса, вул. Прохорівська,15. Ідентифікаційний код 30587179) договір оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 0, 3131 га, в тому числі прибережної захисної смуги 0, 3131 га, яка розташована на березі річки Дністер БілгородДністровського району для організації човнової станції строком на 25 років.
Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 29.12.2009 у справі №21/36-09-1695 (суддя Зеленов Г.М.) задоволено заяву Приватної фірми „Артек про прийняття додаткового рішення у справі №21/36-09-1695. Зобов`язано Державне підприємство „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах в особі Одеської регіональної філії внести відомості про земельну ділянку до АС ДЗК та зареєструвати договір оренди земельної ділянки площею 0,3131 га прибережної захисної смуги за рахунок земель запасу водного фонду БілгородДністровської райдержадміністрації за Приватною фірмою „Артек для будівництва та експлуатації човнової станції на березі річки Дністер на території БілгородДністровського району Одеської області.
Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями та зазначаючи, що наведені рішення від 01.07.2009 та від 29.12.2009 порушують права та інтереси Одеської обласної державної адміністрації як особи, яка не була залучена до участі у справі, до Південно-західного апеляційного господарського суду звернувся заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації з апеляційною скаргою (вх. №1425/24, №1426/24 від 18.04.2024), в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2009 та додаткове рішення вказаного суду від 29.12.2009 у справі №21/36-09-1695 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Приватної фірми «Артек» відмовити у повному обсязі.
Разом з апеляційною скаргою апелянтом заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення від 01.07.2009 та 29.12.2009, яке обумовлено тим, що належним відповідачем у справі №21/36-09-1695 мала би бути Одеська обласна державна адміністрація як розпорядник спірної земельної ділянки, проте, яка не була учасником справи, що позбавило останню можливості оскаржити відповідні судові рішення у визначений законом строк.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 18.04.2024, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Колоколова С.І., Принцевської Н.М.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації було подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції, що зумовило неотримання апеляційним господарським судом матеріалів даної справи, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи №21/36-09-1695 з суду першої інстанції, а також зобов`язано Господарський суд Одеської області направити на адресу Південно-західного апеляційного господарського матеріали зазначеної справи.
23.04.2024 матеріали справи №21/36-09-1695 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ознайомившись з отриманими матеріалами справи та поданими матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті апеляційного провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою необхідно відмовити з огляду на наступне.
Апеляційним судом встановлено, що апеляційна скарга на рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2009 та від 29.12.2009 у справі №21/36-09-1695 подана до Південно-західного апеляційного господарського суду прокурором в особі місцевого органу державної виконавчої влади, який не брав участі у справі, через більше, ніж 14 років після набрання законної сили зазначеними судовими рішеннями.
Колегія суддів зазначає, що 15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Крім того, 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Згідно з підпунктом 13 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цієї редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Отже, судові рішення, що ухвалені до набрання чинності цією редакцією Господарського процесуального кодексу України, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, однак, до розгляду таких скарг застосовуються правила, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Наведена правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2018 у справі №54/239, а також у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №916/1240/17, від 21.02.2019 у справі №908/1141/15-г, від 18.04.2019 у справі №921/555/17-г/14, від 21.06.2019 у справі №904/4330/15, від 19.08.2019 у справі № 922/3016/17, від 11.09.2019 у справі №910/15481/17, від 19.09.2019 у справі №922/1775/16), від 01.11.2021 у справі №10/5026/290/2011.
Статтею 93 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017) передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.
Таким чином, згідно зі статтею 93 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017) норми щодо річного присічного строку для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції розповсюджувались на апеляційні скарги, подані прокурором, органом державної влади або органом місцевого самоврядування.
За результатами системного аналізу вказаних норм процесуального права суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що у даному випадку передумовою вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора, поданою після 15.12.2017, на судові рішення, прийняті до набрання чинності редакцією Господарського процесуального кодексу України з 15.12.2017, є розгляд та вирішення питання розповсюдження присічного річного строку для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, визначеного статтею 93 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017).
Отже, у даному випадку на апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури поширюється присічний річний строк для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, визначеного статтею 93 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017), що, у свою чергу, має наслідком відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі статті 261 Господарського процесуального кодексу України.
Саме таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2019 у справі №908/1141/15-г, ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.05.2022 у справі №26/349-07-7740.
Окремо апеляційна колегія враховує те, що положеннями ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Водночас Верховний Суд неодноразово наголошував, що рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між особою і сторонами спору не може братися до уваги.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.09.2018 у справі №909/68/18, від 04.10.2018 у справі №5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі № 918/115/16, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15, від 11.12.2018 у справі №916/2878/14, від 18.12.2018 у справі №911/1316/17, від 15.01.2019 у справі №7/74, від 27.02.2019 у справі №903/825/18, від 11.04.2019 у справі №8/71-НМ, від 03.06.2019 у справі №910/6767/17, від 09.07.2019 у справі №905/257/18, від 22.07.2019 у справі №911/2635/17, від 12.09.2019 у справі №905/946/18, від 12.09.2019 у справі №905/947/18, від 25.10.2019 у справі №910/16430/14, від 05.05.2020 у справі №910/9254/18.
У даному випадку судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуваними рішеннями Господарського суду Одеської області не вирішувались питання про права та інтереси Одеської обласної державної адміністрації, господарський суд першої інстанції не зобов`язував останню вчиняти будь - які юридично значимі дії стосовно предмету спору у даній справі. Відсутня згадка про Одеську обласну державну адміністрацію як в описовій та мотивувальній, так і в резолютивній частинах оскаржуваного рішення.
Посилання прокурора (в якості обґрунтування апеляційного звернення) на те, що саме Одеська обласна державна адміністрація мала бути належним відповідачем у справі №21/36-09-1695, судова колегія відхиляє з огляду на те, що визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача і, відповідно до ч. 4 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України, відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
Разом з цим, установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №910/7122/17).
Тобто, віднесення апелянтом учасника справи до належного/неналежного не є обґрунтуванням для апеляційного перегляду судової справи, оскільки вказане встановлюється судом першої інстанції під час розгляду позовних вимог і пред`явлення позову до неналежного складу учасників процесу не перешкоджає можливості звернення особи до суду першої інстанції із відповідними вимогами щодо визначення належного відповідача.
У даному випадку, враховуючи те, що оскаржувані рішення набрали законної сили майже 15 років тому, судова колегія зазначає, що за практикою Європейського суду з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, який є одним з основних елементів верховенства права. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справах "Мельник проти України", "Мушта проти України").
В основі принципу юридичної визначеності як одного із істотних елементів принципу верховенства права лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.
Принцип правової визначеності серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (п. 61 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], No. 28342/95, ECHR 1999-VII).
З огляду на викладене, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційної скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури.
Згідно з ч. 4 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 234, 256, 258, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
У Х В А Л И В:
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації (вх. №1425 та №1426 від 18.04.2024) на рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2009 та додаткове рішення від 29.12.2009 у справі №21/36-09-1695.
2. Апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури та додані до неї документи повернути апелянту без розгляду.
3. Матеріали справи №21/36-09-1695 повернути Господарському суду Одеської області
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.
Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга з додатками на 70 аркушах.
Головуючий суддя Я.Ф. Савицький
Суддя С.І. Колоколов
Суддя Н.М. Принцевська
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.04.2024 |
Оприлюднено | 01.05.2024 |
Номер документу | 118699848 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань спонукання виконати або припинити певні дії |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Савицький Я.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні