Ухвала

від 03.09.2024 по справі 21/36-09-1695

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

03 вересня 2024 рокум. ОдесаСправа № 21/36-09-1695Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Колоколова С.І.,

Принцевської Н.М.,

перевіривши матеріали апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на її подання Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації

на рішення Господарського суду Одеської області

від 01 липня 2009 року (повний текст складено 03.07.2009)

та

на додаткове рішення Господарського суду Одеської області

від 29 грудня 2009 року (повний текст складено 29.12.2009)

у справі № 21/36-09-1695

за позовом: Приватної фірми „Артек

до відповідачів:

1.БілгородДністровської районної державної адміністрації Одеської області;

2.БілгородДністровського районного відділу земельних ресурсів

про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.07.2009 у справі №21/36-09-1695 (суддя Зеленов Г.М.) задоволено позов Приватної фірми „Артек до БілгородДністровської районної державної адміністрації Одеської області та БілгородДністровського районного відділу земельних ресурсів, а саме: зобов`язано Відділ земельних ресурсів у БілгородДністровському районі Одеської області (67700, Одеська область, м. Білгород Дністровський, вул. Л. Попова, 24) погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3131 га прибережної захисної смуги за рахунок земель запасу водного фонду БілгородДністровської райдержадміністрації Приватній фірми „Артек (65005, м. Одеса, вул. Прохорівська,15. Ідентифікаційний код 30587179) для будівництва та експлуатації човнової станції на березі річки Дністер на території БілгородДністровського району Одеської області. Зобов`язано Білгород-Дністровську району державну адміністрацію Одеської області (67700, Одеська область, м. БілгородДністровський, вул. Л. Попова, 24) затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,3131 га прибережної захисної смуги за рахунок земель запасу водного фонду Білгород Дністровської райдержадміністрації Приватної фірмі „Артек (65005, м. Одеса, вул. Прохорівська,15. Ідентифікаційний код 30587179) для будівництва та експлуатації човнової станції на березі річки Дністер на території БілгородДністровського району Одеської області та укласти з Приватною фірмою „Артек 65005, м. Одеса, вул. Прохорівська,15. Ідентифікаційний код 30587179) договір оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 0, 3131 га, в тому числі прибережної захисної смуги 0, 3131 га, яка розташована на березі річки Дністер БілгородДністровського району для організації човнової станції строком на 25 років.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 29.12.2009 у справі №21/36-09-1695 (суддя Зеленов Г.М.) задоволено заяву Приватної фірми „Артек про прийняття додаткового рішення у справі №21/36-09-1695. Зобов`язано Державне підприємство „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах в особі Одеської регіональної філії внести відомості про земельну ділянку до АС ДЗК та зареєструвати договір оренди земельної ділянки площею 0,3131 га прибережної захисної смуги за рахунок земель запасу водного фонду БілгородДністровської райдержадміністрації за Приватною фірмою „Артек для будівництва та експлуатації човнової станції на березі річки Дністер на території БілгородДністровського району Одеської області.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями та зазначаючи, що наведені рішення від 01.07.2009 та від 29.12.2009 порушують права та інтереси Одеської обласної державної адміністрації як особи, яка не була залучена до участі у справі, 15.04.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду звернувся Заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації з апеляційною скаргою (вх. №1425/24, №1426/24 від 18.04.2024), в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2009 та додаткове рішення вказаного суду від 29.12.2009 у справі №21/36-09-1695 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Приватної фірми Артек відмовити у повному обсязі.

Разом з апеляційною скаргою прокурором заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення від 01.07.2009 та додаткового рішення 29.12.2009, яке обумовлено тим, що належним відповідачем у справі №21/36-09-1695 мала би бути Одеська обласна державна адміністрація як розпорядник спірної земельної ділянки, проте, яка не була учасником справи, що позбавило останню можливості оскаржити відповідні судові рішення у визначений законом строк. Водночас, апелянт зазначає, що про існування оскаржуваного рішення у даній справі він дізнався в межах справи №916/491/24, яка наразі перебуває на розгляді Господарського суду Одеської області (за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації до Білгород-Дністровської районної державної (військової) адміністрації, приватної фірми Артек, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: державного спеціалізованого підприємства „Ліси України, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, площею 0,3131 га з кадастровим номером 5120887400:01:001:0362, яка була предметом розгляду у даній справі - №21/36-09-1695).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації (вх. №1425 та №1426 від 18.04.2024) на рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2009 та додаткове рішення від 29.12.2009 у справі №21/36-09-1695 було відмовлено на підставі ст. 261 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.07.2024 у справі №21/36-09-1695 ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 у справі №21/36-09-1695 скасовано; справу направлено до суду апеляційної інстанції для надання належної оцінки наведеному заявником апеляційної скарги обґрунтуванню поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження або відмови у відкритті апеляційного провадження у даній справі за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації на рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2009 у справі №21/36-09-1695 залишено без руху, оскільки проаналізувавши доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказаного рішення, судова колегія дійшла висновку про те, що прокурором не наведено доводів щодо належного обґрунтування поважності причин, які стали підставою пропуску відповідного строку. Зокрема, судом було встановлено, що прокурору, з урахуванням положень ч. 5 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, про існування рішення від 01.07.2009 у справі №21/36-09-1695 було відомо з 12.03.2024, а тому останнім днем для подання апеляційної скарги у даному випадку мало б бути 01.04.2024. Ознайомлення прокурора з матеріалами цієї справи лише 02.04.2024 свідчить про власне волевиявлення останнього.

Вказаною ухвалою встановлено апелянту строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, шляхом надання до суду вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2009 у справі №21/36-09-1695 із зазначенням інших підстав для поновлення строку та наданням відповідних доказів пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Крім того, апелянту роз`яснено про те, що якщо заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк або якщо вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд має відмовити у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу суду апеляційної інстанції від 23.07.2024 апелянт отримав 24.07.2024, про що свідчить наявна у матеріалах даної справи довідка про доставку електронного листа, а саме: вищевказаної ухвали в електронному вигляді, яка була надіслана одержувачу-Заступнику керівника Одеської обласної прокуратури в його електронний кабінет.

02.08.2024 прокурором надіслано до Південно-західного апеляційного господарського суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2009 та додаткове рішення від 29.12.2009 у справі №21/36-09-1695.

У даному клопотанні прокурор знов наполягає на тому, що встановлення підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації шляхом апеляційного оскарження рішень у справі №21/36-09-1695 відбулось лише після ознайомлення прокурора з матеріалами зазначеної справи 02.04.2024, а також після отримання на запит прокуратури листа Одеської обласної державної адміністрації від 05.04.2024 за №4038/4/01-46/4390/2-24, з якого вбачається, що остання не була обізнана про розгляд судової справи №21/36-09-1695, а тому заходи щодо оскарження рішення у цієї справі не вживала, а про наявність судового рішення від 01.07.2009 у справі №21/36-09-1695 дізналась 12.03.2024.

При цьому, прокурор звертає увагу на те, що з 12.03.2024, тобто з часу, коли йому стало відомо про існування рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2009 у справі №21/36-09-1695, він сумлінно намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження, а саме: 27.03.2024 звернувся до Одеської обласної державної (військової) адміністрації для з`ясування, чи був уповноважений орган обізнаний про таке рішення та чи вживав заходи на оскарження; 26.03.2024 подав до Господарського суду Одеської області заяву про ознайомлення з матеріалами справи №21/36-09-1695; 02.04.2024 ознайомився з останніми; 05.04.2024 отримав вищевказаний лист Одеської обласної державної адміністрації за №4038/4/01-46/4390/2-24, що, на переконання прокурора, свідчить про те, що наведені заходи, які вчинялись прокуратурою, є обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Разом з цим, 31.07.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Приватної фірми „Артек надійшло заперечення проти клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення від 01.07.2009 та додаткового рішення від 29.12.2009 у даній справі, посилаючись на те, що всупереч тверджень прокурора про те, що він ознайомився з оскаржуваними рішеннями лише 02.04.2024, заявник переконаний у тому, що прокурор дізнався про оскаржуване рішення значно раніше квітня 2024.

Так, позивач наголошує, що предметом спору у справі №916/491/24 (за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської ОДА до Білгород-Дністровської РДА та ПФ «Артек») є правомірність передання в користування Приватній фірмі «Артек» земельної ділянки, загальною площею 0,3131 га з кадастровим номером: 5120887400:01:001:0362.

Однією з позовних вимог прокурора у зазначеній вище справі є вимога про визнання незаконним та скасування Розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 23.11.2009 №1481/А-2009 «Про затвердження Приватній фірмі «Артек» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована на березі річки Дністер Білгород-Дністровського району для будівництва та експлуатації човнової станції». При цьому, оскаржуване прокурором рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2009 у справі №21/36-09-1695 безпосередньо вказано в тексті Розпорядження №1481/А-2009 від 23.11.2009 як одна з підстав його прийняття.

Заявник зауважує, що копія вказаного вище Розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області була надана прокурором в якості додатку до позовної заяви вих. №15/1/1-212ВИХ-24 від 08.02.2024 у справі №916/491/24.

Також, на переконання, позивача, володіння прокурором інформації щодо обставин та підстав формування земельної ділянки, загальною площею 0,3131 га з кадастровим номером: 5120887400:01:001:0362 триває ще з 2022, про що, зокрема, свідчить запит прокурора від 28.10.2022 за №15/1/1-1624ВИХ-22, адресований Білгород-Дністровській районній військовій адміністрації, про надання прокуратурі, зокрема, договору оренди земельної ділянки, загальною площею 0,3131; містобудівних умов та обмежень, паспорту прив`язки відносно цієї земельної ділянки.

Крім того, Приватна фірма „Артек зазначає, що у матеріалах справи №916/491/24 міститься запит Одеської обласної прокуратури на адресу Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 08.09.2023 №15/1/1-1519ВИХ-23, предметом якого було отримання, зокрема:

- Розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської

області від 23.11.2009 №1481/А-2009 «Про затвердження Приватній фірмі «Артек» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована на березі річки Дністер Білгород-Дністровського району для будівництва та експлуатації човнової станції»;

та

- проекту відведення земельної ділянки, загальною площею 0,3131 га з кадастровим

номером: 5120887400:01:001:0362.

Таким чином, заявник наполягає на тому, що оскільки Одеська обласна прокуратура виявляла процесуальний інтерес до обставин передання земельної ділянки з кадастровим номером 5120887400:01:001:0362 в користування Приватної фірми «Артек» ще 2 роки тому, а рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2009 у справі №21/36-09-1695 безпосередньо вказано в тексті Розпорядження №1481/А-2009 від 23.11.2009 як одна з підстав його прийняття, то відповідно, перевіряючи обставини прийняття вказаного Розпорядження, прокурор не міг не звернути увагу на оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області 01.07.2009 у даній справі при подачі до суду позовної заяви від 08.02.2024, за якою відкрито провадження у справі №916/491/24.

У даному контексті заявник вказує, що повідомлення про звернення до суду (в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру») було складено прокурором та направлено на адресу Одеської обласної державної (військової) адміністрації ще 31.01.2024, що свідчить про те, що як мінімум, в січні 2024 прокурор володів достатньою інформацією та матеріалами для того щоб стверджувати про порушення (на його думку) прав Одеської обласної державної (військової) адміністрації та ініціювати в інтересах останньої судовий спір у справі №916/491/24.

Отже, Приватна фірма „Артек наголошує на тому, що ознайомлення з матеріалами справи №21/36-09-1695, яке, як стверджує прокурор, мало місце 02.04.2024 в даному випадку було лише формальністю, яку прокуратура розраховує використати як підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Судова колегія зазначає, що до заперечення проти клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення від 01.07.2009 та додаткового рішення від 29.12.2009 Приватною фірмою „Артек долучено усі вищезазначені документи, на які посилається заявник та які містяться у справі №916/491/24.

05.08.2024 від БілгородДністровської районної державної адміністрації Одеської області до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло заперечення проти відкриття апеляційного провадження у справі №21/36-09-1695, в якому відповідач-1 також зазначає про те, що заступником керівника Одеської обласної прокуратури не аргументовано поважність причин пропуску строку.

БілгородДністровська районна державна адміністрація Одеської області зауважує, що копія Розпорядження останньої від 23.11.2009 №1481/А-2009 про укладення з ПФ «Артек» договору оренди земельної ділянки була направлена до прокуратури ще 19.09.2023 листом Білгород-Дністровської районної адміністрації №38/8/01-33/23/6400, який разом з додатками до нього, в тому числі і копія зазначеного Розпорядження були долучені прокуратурою до позовної заяви, яка розглядається у справі №916/491/24.

Як вбачається з даного розпорядження, згідно ст.ст.17, 61, 93, 122, 124, 125, 126, пункту 12 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, на підставі ст. ст. 6,21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 21 закону України «Про оренду землі», згідно рішення господарського суду Одеської області від 01.07.2009 по справі №21/36-09-1695 та розпорядження голови районної державної адміністрації від 10.10.2002 №92/2002, вирішено укласти договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,3131 га терміном на 25 років, яка розташована на березі річки Дністер Білгород-Дністровського району Одеської області, за межами населених пунктів для організації та експлуатації човнової станції.

Отже, відповідач-1 вказує, що прокуратура, готуючи до господарського суду позов про усунення перешкод власнику в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у користуванні земельною ділянкою лісогосподарського призначення та визнання незаконним і скасування розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 23.11.2009 №1481/А-2009 (справа №916/491/24) була ознайомлена з його текстом, а значить, знала про існування рішення господарського суду Одеської області від 01.07.2009 у справі №21/36-09-1695 ще у вересні 2023.

Відтак, на переконання відповідача-1, клопотання Одеської обласної прокуратури про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2009 та додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 29.12.2009 по справі №21/36-09-1695 задоволенню не підлягає.

Колегія суддів звертає увагу на долучені БілгородДністровською районною державною адміністрацією Одеської області до заперечення проти відкриття апеляційного провадження у справі №21/36-09-1695 документи, як докази відповідних заперечень відповідача-1, а саме: копію позовної зави у справі №916/491/24 з описом додатків, серед яких наявні, зокрема, лист від 19.09.2023 Білгород-Дністровської районної адміністрації №38/8/01-33/23/6400; Розпорядження БілгородДністровська районна державна адміністрація Одеської області від 23.11.2009 №1481/А-2009; запит прокурора від 28.10.2022 за №15/1/1-1624ВИХ-22; запит Одеської обласної прокуратури на адресу Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 08.09.2023 №15/1/1-1519ВИХ-23; відповіді на вказані запити тощо.

29.08.2024 від Приватної фірми "Артек" до суду апеляційної інстанції надійшли доповнення до заперечень проти клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в яких позивач зазначає, що відведення земельної ділянки, площею 0,3131 га, за рахунок земель запасу водного фонду Білгород-Дністровської райдержадміністрації Приватній фірмі «Артек» для будівництва та експлуатації човнової станції на березі річки Дністер на території Білгород-Дністровського району Одеської області, не могло відбуватись за межами поінформованості Одеської обласної державної адміністрації і останньою не доведено наявності обставин, які об`єктивно унеможливили вчасне звернення з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2009 та додаткове рішення вказаного суду від 29.12.2009 у справі №21/36-09-1695, оскільки можливість такого звернення залежала виключно від волевиявлення самого скаржника та належного використання ним своїх прав, визначених нормами Господарського процесуального кодексу України.

Ознайомившись з доводами наданого прокурором повторного клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження стосовно рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2009 та додаткового рішення від 29.12.2009, дослідивши заперечення позивача та відповідача-1 проти поновлення строку на апеляційне оскарження у даній справі та заперечення проти відкриття апеляційного провадження у справі №21/36-09-1695, колегія суддів зазначає наступне.

Як було встановлено апеляційною колегією при розгляді первісного клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження та зазначено вище, апелянт послався на необізнаність існування судових рішень, ухвалених у 2009 у справі №21/36-09-1695, про які прокурору та Одеській обласній державній (військовій) адміністрації стало відомо лише 12.03.2024 при розгляді справи №916/491/24.

У цьому разі апелянт жодним чином не наводить інших аргументів щодо наявності поважних та виключних причин пропуску відповідного строку, а лише конкретизує свої дії після 12.03.2024 щодо встановлення свого права на апеляційне оскарження у даній справі та вважає, що відповідні заходи є обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, яке було подано до суду апеляційної інстанції 15.04.2024 після ознайомлення з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції 02.04.2024.

У даному контексті апеляційна колегія звертає увагу на те, що Приватною фірмою „Артек та БілгородДністровською районною державною адміністрацією Одеської області належними доказами доведено про обізнаність прокуратури та Одеської обласної державної (військової) адміністрації про існування рішень, ухвалених у 2009 у справі №21/36-09-1695, оскільки подаючи позов до господарського суду у справі №916/491/24 у лютому 2024, прокурор спирався на документи, в яких чітко визначалось, що земельна ділянка загальною площею 0,3131 га з кадастровим номером: 5120887400:01:001:0362 (предмет позову у справі №21/36-09-1695), правомірність передання якої в користування Приватній фірмі «Артек» також є предметом позовних вимог заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської ОДА у справі №916/491/24, була передана Приватній фірмі «Артек» на підставі Розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 23.11.2009 №1481/А-2009, яке прокурор просить визнати незаконним та скасувати (у справі №916/491/24) і саме дане Розпорядження винесено з урахуванням, у тому числі, оскаржуваного прокурором рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2009 у справі №21/36-09-1695, про що безпосередньо вказано в тексті Розпорядження №1481/А-2009 від 23.11.2009.

Варто зазначити, що виходячи зі змісту частин 2 та 3 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 912/2325/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі № 926/1037-б/15, від 16.04.2021 у справі № 904/3258/14).

Отже, для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Обставинами непереборної сили для пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи і лише сам факт звернення з відповідним клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк.

Враховуючи вищевказане, судова колегія критично ставиться до тверджень апелянта, що подання ним апеляційної скарги 15.04.2024 було спричинено необізнаністю прокурора та Одеської обласної державної (військової) адміністрації про існування судового провадження у справі №916/491/24, оскільки звертаючись до суду з позовними вимогами у справі №916/491/24 у лютому 2024, прокурор обґрунтовував останні документами (доказами), які були складені та прийняти уповноваженими органами, ураховуючи винесене 01.07.2009 Господарським судом Одеської області рішення у справі №21/36-09-1695 і заявляючи наразі про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження даної справи, прокурор, разом з тим, не розкриває змісту та характеру об`єктивних перешкод, які заважали йому раніше, ніж 15.04.2024, ознайомитись з текстом оскаржуваного судового рішення та реалізувати право на його апеляційне оскарження.

Апеляційна колегія зазначае, що зважаючи на приписи статті 74 Господарського процесуального кодексу України, поважність обставин, які стали причиною пропуску встановленого законом процесуального строку повинна доводити та сторона, яка на такі обставини посилається.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, колегія суддів зазначає, що наведені апелянтом обставини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення не є поважними та об`єктивно непереборними, а залежали виключно від суб`єктивної поведінки та волевиявлення скаржника.

Також колегія суддів зауважує, що сукупність обставин у цій справі вказує на те, що прокурором у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене, враховуючи неповажність підстав пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також те, що апелянтом не наведено інших об`єктивних обставин щодо поважності причин пропуску строку на оскарження, судова колегія приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2009 та додаткового рішення від 29.12.2009 у справі №21/36-09-1695.

Таким чином, наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду від 01.07.2009 та додаткового рішення від 29.12.2009, які ухвалені майже 14 років тому, не підпадають під винятки, визначені у пунктах 1, 2 ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

З гідно з ч. 4 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 256, 258, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2009 та додаткового рішення від 29.12.2009 у справі №21/36-09-1695 відмовити.

2. Апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури та додані до неї документи повернути апелянту без розгляду.

3. Матеріали справи №21/36-09-1695 повернути Господарському суду Одеської області.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга з додатками на 70 аркушах.

Дана ухвала складена та підписана 03.09.2024 у зв`язку із перебуванням з 29.07.2024 по 30.08.2024 у відпусках головуючого судді Савицького Я.Ф., судді-члена колегії Колоколова С.І.

Головуючий суддя Я.Ф. Савицький

Суддя С.І. Колоколов

Суддя Н.М. Принцевська