2/286
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
27.11.07 Справа№ 2/286
За позовом Приватного підприємства "Земсервіс", м.Новояворівськ Яворівського району Львівської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-Авто-Захід", м.Львів
про розірвання договору та стягнення заборгованості на суму 166560 грн.
Суддя Зварич О.В.
при секретарі Палюх Г.
Представники:
від позивача Писаренко К.Ю., Бобров О.С.
від відповідача не з'явився
Зміст ст.ст.20,22 ГПК України судом роз'яснено.
Суть спору:
Позов заявлено приватним підприємством "Земсервіс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-Авто-Захід" про розірвання договору та стягнення заборгованості на суму 166560 грн.
Провадження у справі порушено 04.10.2007 року. Ухвалою суду від 24.10.2007 року розгляд справи відкладено у зв'язку із неявкою відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду. Рішення прийнято 27.11.2007 року.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просять розірвати укладений з товариством з обмеженою відповідальністю "Омега-Авто-Захід" договір комісії на купівлю легкового автомобіля марки Міtsubіshі L200_2.5D від 09 лютого 2007 року, покликаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором у визначений ним строк. Позивач також просить стягнути з відповідача 166560 грн., що складає розмір перерахованих відповідачу коштів на придбання автомобіля та комісійної винагороди за спірним договором.
В судове засідання відповідач не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, що підтверджується повідомленнями про вручення ухвал суду, а тому суд розцінює його неявку як без поважних причин і вважає за можливе розгляд справи провести без його участі відповідно до ст.75 ГПК України, за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд
встановив:
між приватним підприємством "Земсервіс" (комітент) та товариством з обмеженою відповідальністю "Омега-Авто-Захід" (комісіонер) укладено договір комісії на купівлю легкового автомобіля марки Міtsubіshі L200_2.5D_ від 09 лютого 2007 року, згідно п.1.1 якого комісіонер зобов'язувався за дорученням комітента за винагороду здійснити за рахунок комітента від свого імені правочини з придбання легкового автомобіля марки Міtsubіshі L200_2.5D_ за цінами, не вище погодженої сторонами в додатку №1 до цього договору, у строки та в обсягах, передбачених вказаним додатком, що є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.2 додатку №1 до договору від 09 лютого 2007 року (протокол погодження ціни на придбання товару та строку виконання договору) комітент зобов'язувався надати кошти в сумі 163560 грн. на пошук обумовленого товару, а згідно п.3 вказаного додатку комісіонер зобов'язувався здійснити пошук визначеного товару при поступленні всієї суми коштів на його придбання та сплати комісійної винагороди.
Відповідно до п.1.3. договору від 09 лютого 2007 року за виконання послуг комітент зобов'язується оплатити комісіонеру винагороду в розмірі 3000 грн.
Факт виконання комітентом зобов'язань за договором від 09 лютого 2007 року підтверджується платіжними дорученнями №91 від 14.02.2007 року на суму 5000 грн., №129 від 22.03.2007 року на суму 45000 грн., №172 від 26.04.2007 року на усму 50250 грн. та №186 від 15.05.2007 року на суму 66310 грн., додатком №2 до договору від 15 травня 2007 року (протокол підтвердження поступлення коштів згідно договору комісії), частково звітом комісіонера від 15.02.2007 року про поступлення коштів на суму 5000 грн., а також карткою рахунку 631 станом на 30.06.2007 року.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав.
При винесенні рішення суд виходить із наступного:
Відповідно до ст.1011-1022 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов"язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну. Комісіонер зобов"язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі таких вказівок немає, комісіонер зобов"язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться. Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.
У відповідності з ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 610 ЦК України та п.4.1 договору комісії на купівлю №11 від 09 лютого 2007р. передбачають, що порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У даній справі має місце невиконання зобов"язання, за що згідно ст.611 ЦК України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припиненння зобов"язання внаслідок односторонньої відмови від зобов"язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов"язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Враховуючи те, що відповідачем не виконано своїх зобов'язань за договором комісії від 09 лютого 2007 року, не знайдено та не здійснено правочинів з придбання легкового автомобіля марки Міtsubіshі L200_2.5D в строк, обумовлений в договорі і до закінчення його дії, суд приходить до висновку про підставність заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми сплачених коштів на придбання вказаного автомобіля та комісійної винагороди в розмірі 166560 грн., які грунтуються на вищенаведених нормах Цивільного кодексу України, а також на ст. 631 ЦК України, якою передбачено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Що стосується позовних вимог про розірвання договору комісії на купівлю легкового автомобіля марки Міtsubіshі L200_2.5D №11 від 09 лютого 2007 року, то в цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки згідно п.5.1 даного договору строк його дії встановлено до 30.06.2007 року і умов пролонгації ні договором, ні діючим законодавством України, яке регулює вказані правовідносини, не передбачено. Таким чином, на момент звернення позивача до суду з даним позовом, строк договору комісії на купівлю легкового автомобіля марки Міtsubіshі L200_2.5D від 09 лютого 2007 року закінчився, а тому відсутні підстави для його розірвання.
Відповідно до ст.49 ГПК України розподіл судових витрат проводиться пропорційно задоволеним позовним вимогам, а тому державне мито в розмірі 1665,6 грн. та 118 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить стягнути на користь позивача з відповідача.
Керуючись ст.ст.526,610-612,631,1011-1022 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.43, 49, ст. 82-84 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-Авто-Захід" (м.Львів, вул.Любінська,97/47, р/р №260020033858 у ПЛФ ВАТ "Кредобанк", МФО 325365, код ЄДРПОУ 32328216) на користь приватного підприємства "Земсервіс" (Львівська область, Яворівський район, м.Новояворівськ, вул.Шевченка,1, поточний рахунок №260023093801 в ЛФ АБ "Банк регіонального розвитку", МФО 325224, код ЄДРПОУ 32409169) 166560 грн. основного боргу, 1665,60 грн. державного мита та 118 грн. вартості витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
3. В частині позовних вимог про розірвання договору комісії від 09 лютого 2007 року в позові відмовити.
4. Наказ видати після вступу рішення в законну силу відповідно до ст.116 ГПК України.
Рішення вступає в законну силу відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2007 |
Оприлюднено | 12.12.2007 |
Номер документу | 1189309 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Боділовська Марина Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні