Ухвала

від 22.05.2024 по справі 902/1068/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" травня 2024 р. Cправа № 902/1068/20

Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" (код ЄДРПОУ 38948033)

до: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

до: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 )

до: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 )

до: Фермерського господарства "Агроголд" (код ЄДРПОУ 43160981)

про покладення субсидіарної відповідальності та солідарне стягнення 5 365 654,60 грн в якості субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства

у справі № 902/1068/20

за заявою: ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростар центр" (код ЄДРПОУ 42803946)

про визнання банкрутом

за участю :

кредитор - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференцзв`язку)

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває справа № 902/1068/20 за заявою ТОВ "Агріі Україна" до ТОВ "Агростар центр" про банкрутство.

Провадження у цій справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника.

Так, постановою суду від 30.06.2021 року ТОВ "Агростар центр" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бурцеву І.Ю..

Разом з тим, ухвалою суду від 13.11.2023 року, окрім іншого, було призначено ліквідатором ТОВ "Агростар центр" у справі № 902/1068/20 - арбітражного керуючого Оберемка Р.А..

Також, ухвалою суду від 22.04.2024 року продовжено строк ліквідаційної процедури банкрута - ТОВ "Агростар центр" та повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора) Оберемка Р.А. у справі № 902/1068/20 - до 19.06.2024 року. Призначено справу №902/1068/20 до розгляду в судовому засіданні на 19.06.2024 року.

23.06.2023 року до суду від ТОВ "Агріі Україна" надійшла заява б/н від 23.06.2023 року (вх. № 01-36/642/23; заява сформована в системі "Електронний суд" 23.06.2023 року) до керівника та засновника боржника ОСОБА_1 , брата керівника та засновника боржника ОСОБА_2 , жінки брата керівника та засновника боржника ОСОБА_3 , ФГ "Агроголд" про покладення субсидіарної відповідальності та солідарне стягнення 5 365 654,60 грн. в якості субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства ТОВ "Агростар центр".

Ухвалою суду від 26.06.2023 року призначено вказану вище заяву до розгляду в судовому засіданні на 28.08.2023 року

При цьому, ухвалою суду від 26.06.2023 року було відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Агріі Україна" № б/н від 23.06.2023 року про забезпечення заяви про покладення субсидіарної відповідальності у справі № 902/1068/20.

Крім цього, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26 червня 2023 року у справі № 902/1068/20 залишено без змін.

Також, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.09.2023 року постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.06.2023 у справі № 902/1068/20 залишено без змін.

Ухвалою суду від 30.06.2023 року ухвалено забезпечити участь представника ТОВ "Агріі Україна" - адвоката Заматова Р.В. у судовому засіданні 28.08.2023 року о 10:30 год. та подальших судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/1068/20, в приміщенні Господарського суду Вінницької області за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

03.07.2023 року до суду від представника ТОВ "Агріі Україна" надійшла заява б/н від 28.06.2023 року про направлення на виконання ухвали суду від 26.06.2023 року додатків у паперовій формі, перелік яких наведено у заяві про покладення субсидіарної відповідальності.

Ухвалою суду від 28.08.2023 року призначено заяву ТОВ "Агріі Україна" б/н від 23.06.2023 про покладення субсидіарної відповідальності та солідарне стягнення 5365654,60 грн в якості субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства ТОВ "Агростар центр" у справі № 902/1068/20 до розгляду в судовому засіданні на 09.10.2023 року.

Водночас, призначене судове засідання 09.10.2023 року у цій справі не відбулося, у зв`язку із направленням матеріалів справи № 902/1068/20 супровідним листом від 01.09.2023 року № 902/1068/20/1215/23 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

25.10.2023 року до Господарського суду Вінницької області надійшли матеріали справи № 902/1068/20.

Ухвалою суду від 02.11.2023 року призначено заяву ТОВ "Агріі Україна" б/н від 23.06.2023 року про покладення субсидіарної відповідальності та солідарне стягнення 5365654,60 грн в якості субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства ТОВ "Агростар центр" у справі № 902/1068/20 до розгляду в судовому засіданні на 14.12.2023 року.

Ухвалою суду від 14.12.2023 року призначено заяву ТОВ "Агріі Україна" б/н від 23.06.2023 року про покладення субсидіарної відповідальності та солідарне стягнення 5365654,60 грн в якості субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства ТОВ "Агростар центр" у справі № 902/1068/20 до розгляду в судовому засіданні на 14.02.2024 року. Зобов?язано арбітражного керуючого Оберемка Р.А. у строк до 12.02.2024 року надати до суду: письмове пояснення з висвітленням своєї процесуальної позиції щодо заяви ТОВ "Агріі Україна" б/н від 23.06.2023 року про покладення субсидіарної відповідальності у справі № 902/1068/20.

03.01.2024 року до суду від арбітражного керуючого Оберемка Р.А. надійшло пояснення № 02/01 від 02.01.2024 року по справі № 902/1068/20.

Ухвалою суду від 14.02.2024 року призначено заяву ТОВ "Агріі Україна" б/н від 23.06.2023 року про покладення субсидіарної відповідальності та солідарне стягнення 5 365 654,60 грн в якості субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства ТОВ "Агростар центр" у справі № 902/1068/20 до розгляду в судовому засіданні на 21.03.2024 року.

Ухвалою суду від 26.02.2024 року ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого Оберемка Р.А. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке призначено на 21.03.2024 року о 10:30 год. та в усіх наступних судових засіданнях у справі № 902/1068/20, в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою суду від 21.03.2024 року було призначено заяву ТОВ "Агріі Україна" б/н від 23.06.2023 року до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ФГ "Агроголд" про покладення субсидіарної відповідальності та солідарне стягнення 5 365 654,60 грн в якості субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства ТОВ "Агростар центр" у справі № 902/1068/20 до розгляду в судовому засіданні на 22.05.2024 року.

Водночас, ухвалою суду від 25.04.2024 року було замінено кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" (код ЄДРПОУ 38948033) на його правонаступника - ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) у справі №902/1068/20 про банкрутство ТОВ "Агростар центр".

На визначену дату - 22.05.2024 року в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з`явився ОСОБА_4 ..

В судовому засіданні, ОСОБА_4 вказав про можливість проведення судового засідання за наявної явки учасників справи.

Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Так, згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Також, суд звертає увагу на те, що заява ТОВ "Агріі Україна" б/н від 23.06.2023 року про покладення субсидіарної відповідальності та солідарне стягнення в якості субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства, надійшла до суду 23.06.2023 року, а тому у сторін було достатньо часу для надання усіх наявних доказів на підтвердження своїх доводів або заперечень з моменту першого призначення відповідної заяви до розгляду (ухвала суду від 26.06.2023 року по справі № 902/1068/20).

Отже, враховуючи викладне та беручи до уваги положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати заяву ТОВ "Агріі Україна" б/н від 23.06.2023 року про покладення субсидіарної відповідальності та солідарне стягнення в якості субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства, за наявними матеріалами справи.

В ході розгляду справи, ОСОБА_4 просив суд задоволити подану заяву.

Суд, розглянувши подану заяву про покладення субсидіарної відповідальності та солідарне стягнення в якості субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства, заслухавши кредитора та дослідивши наявні матеріали справи і надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, встановив наступне.

За змістом заяви б/н від 23.06.2023 року, ОСОБА_2 у лютому 2019 року залучив свою сестру ОСОБА_1 до свого бізнесу, шляхом створення ОСОБА_1 ТОВ "Агростар Центр", для вирощування зернових культур.

При цьому, на переконання Заявника, саме ОСОБА_2 надавав вказівки ОСОБА_1 , що їй необхідно робити, фінансував створення ТОВ "Агростар Центр", проводив переговори з покупцями і постачальниками, приймав рішення відносно продажу вирощуваного врожаю і руху коштів отриманих від їх продажу, при наступних обставинах.

ОСОБА_2 прийшов до ОСОБА_5 , який працював у ТОВ "Агріі Україна" на посаді керівника дивізіону, тому що був знайомий з ним. Приблизно на початку 2019 року до ОСОБА_5 приїхав ОСОБА_2 і попросив йому допомогти швидко купити зерно соняшника для посіву і добрива, оскільки, він взяв в оренду поля і хоче посіяти соняшник. В забезпечення прибраного товару ОСОБА_2 обіцяв підписати фінансову аграрну розписку (ФАР), надав майбутній врожай в заставу. В цій розмові він також попередив, що компанія з якою необхідно укласти договори і яка надасть ФАР буде ТОВ "Агростар Центр" засновником і директором якої є його сестра ОСОБА_1 , але всі рішення по придбанню і розрахункам буде приймати ОСОБА_2 і всі перемовини і вирішення питань необхідно обговорювати з ним.

В подальшому між ТОВ "Агроскоп Інтернешнл" і ТОВ "Агростар Центр" було укладено договір купівлі-продажу № 19 НХ 11 ВІВО від 12.04.2019 року.

При цьому, компанія змінила свою назву з ТОВ "Агроскоп Інтернешнл" на ТОВ "Агріі Україна" (без реорганізації).

ТОВ "Агріі Україна" на виконання умов договору і Додатків, було поставлено ТОВ "Агростар Центр товар, на загальну суму 4 114 003,45 грн.

ТОВ "Агростар Центр" за товар по Договору розрахувалось часткового, лише в сумі 570078,18 грн, в зв`язку з чим, згідно акту звірки, утворилась заборгованість у розмірі 3543925,27 грн.

В цілях виконання умов договору, директор ТОВ "Агростар Центр" ОСОБА_1 , на підставі попередньої домовленості між ОСОБА_2 і ОСОБА_5 , видала ТОВ "Агріі Україна" 2 фінансові аграрні розписки (ФАР), якими майбутній врожай соняшника і кукурудзи, який буде вирощений на земельних ділянках вказаних в ФАР, було передано в заставу.

05.06.2019 року першою ФАР було надано у заставу 328,76 тон соняшника, на загальну суму 3 287 260 грн.

07.09.2019 року другою ФАР було надано у заставу 170,481 тон, на загальну суму 1704810 грн.

Згідно ФАР № 1 та № 2 ТОВ "Агростар Центр" зобов`язується в строк до 31 жовтня 2019 включно виконати безумовне зобов`язання сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" 2 500 000 грн і 1 300 000 грн відповідно. Згідно ФАР, зібрана продукція (врожай) доставляється та зберігається на складі Боржника за адресою : елеватор ПрАТ "Рівне-Борошно", м. Рівне, 35, 33009.

На початку листопада 2019 року, ОСОБА_2 почав збирати врожай соняшника і кукурудзи, та ОСОБА_5 став йому дзвонити дізнатися, коли ОСОБА_2 почне розраховуватися. ОСОБА_2 підтвердив про збір врожаю і зберігання його на елеваторі, який вказаний в ФАР. Трохи пізніше ОСОБА_5 дізнався, що ОСОБА_2 соняшник і кукурудзу на зберігання не завозив. Коли ОСОБА_5 зрозумів, що Приленський намагається приховати врожай, який знаходиться в заставі ТОВ "Агріі Україна" звернулися до нотаріуса для отримання виконавчого напису на ФАР, а потім до приватного виконавця, який відкрив виконавче провадження № 60744131 і № 60742956 і наклав арешт на все заставне майно по ФАР.

Потім, ОСОБА_5 передзвонив, щоби дізнатися, де ОСОБА_2 все ж таки зберігає врожай. ОСОБА_2 признався, що зберігає його на елеваторі ТОВ "Захід Агропром" (Милинськ) і продавати його поки що не збирається. Але вже на наступний день ОСОБА_5 дізнався, що ОСОБА_2 продає заставний соняшник без згоди ТОВ "Агріі Україна" і частину вже продав ТОВ "Соя-Біотек".

Про ці факти було повідомлено приватному виконавцю, який наклав арешт на соняшник, розміром 113 593 кг, який знаходився на елеваторі ТОВ "Захід Агропром", який було продано ТОВ "Агростар Центр" ТОВ "Соя-Біотек", який знаходився у заставі ТОВ "Агріі Україна". В подальшому приватний виконавець реалізував соняшник на торгах і отримані кошти були зараховані на рахунок ТОВ "Агріі Україна".

Інший врожай ОСОБА_2 вдалося приховати, продати і кошти використати не для погашення заборгованості по договору купівлі-продажу і ФАР, а для своїх особистих цілей.

По факту приховання заставного майна, за заявою кредитора порушена кримінальна справа за ст. 388 ККУ, відомості про яку внесене до реєстру за № 42020020110000103.

У заяві про внесення відомостей, про скоєний злочин, до реєстру вказано: група осіб, будучи співучасниками злочину (виконавцем, організатором, підбурювачем, пособником), а саме:

- Директор і засновник ТОВ "Агростар Центр" ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ;

- Бухгалтер ТОВ "Агростар Центр" та організатор ОСОБА_2 , та інші особи, які на даний час не встановлені, діючи за попереднім зговором, здійснили умисні дії направленні на відчуження заставного майна, місце знаходження якого на даний час невідоме, при наступних обставинах.

В рамках кримінальної справи були допитані в якості свідків ОСОБА_5 (менеджер кредитора) і ОСОБА_2 .. Потім між ними було проведено одночасний допит.

ОСОБА_5 на допиті підтвердив обставини надані вище. З показів ОСОБА_2 можливо побачити, що він дуже добре знає обставини, що підтверджує показання ОСОБА_5 про його безпосереднє управління підприємством боржника.

Окрім цього, підставою для визнання боржника банкрутом стали висновки арбітражного керуючого та комітету кредиторів, з якими погодився господарський суд, про відсутність обставин, які дають достатні підстави вважати, що платоспроможність боржника не може бути відновлена.

Також, було затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 5 365 654,6 грн до якого увійшли лише вимоги ініціюючого кредитора.

Під час розгляду справи встановлено відсутність фінансово-бухгалтерської документації підприємства, на вимогу суду, ані керівником боржника, ані його представником така документація не надана.

У ході процедури банкрутства виявлено відсутність коштів на рахунках боржника та відсутність активів банкрута, у зв`язку з чим, господарська діяльність боржника була припинена, не зважаючи, що воно вело господарську діяльність протягом 10 місяців.

За результатами виїзду за юридичною адресою банкрута ліквідатором встановлено відсутність органів управління (посадових осіб), а також бухгалтерської та іншої документації

За таких обставин, ліквідатором було здійснено аналіз фінансово-господарської діяльності банкрута за наявними матеріалами, отриманими від відповідних державних установ України.

При аналізі встановлено, що показники фінансової звітності ( актив та пасив балансу) як за 2019 рік, так і за 2020 рік є повністю ідентичні, що може свідчити про порушення встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, тому аналіз додаткового здійснювався на підставі податкових накладних і руху коштів на банківських рахунках боржника.

ТОВ "Агростар центр" була створена 06.02.2019 року. Основний вид діяльності "Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур". А вже 12.04.2019, на початку посівної 2019 року, боржник уклав з кредитором договір 19 НХ 11 ВІВО по якому отримав товар на загальну суму 4 114 003,45 грн. На дату виникнення зобов`язання було сплачено лише 570 078,18 грн, в зв`язку з чим, утворилася заборгованість на суму 3 543 925, 27 грн. Ця сума договору є найбільшою серед інших витрат, які були зроблені боржником.

Так, для початку посівної 2019 року боржник закупив: добрива у ТОВ "Земля поділля" на суму 340 000 грн; паливо на загальну суму 434 371, 18 грн; у ТОВ "Брітіш Петроліум" на суму 382 500 грн; у ТОВ "Назарет Транс" на суму 51 871,18 грн.

Фінансування початку посівної 2019 року ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 здійснювали шляхом внесення в касу банку кошти, як фінансова допомога. Також вони 27.05.2019 продали пшениці 3 класу ТОВ "Амбар +" на загальну суму 300 000 грн, якої у них не було. Тобто, кошти потрапили на рахунок боржника по безтоварній угоді. Це підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної № 1 від 12.06.2019, згідно якого реєстрація ПН на 300 000 зупинено, на підставі того факту, що обсяг постачання товару перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.п. 2.1., 2 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій". Податкова пропонувала надати документи на підтвердження поставки товару, але на даний момент таких документів не було надано.

На підставі аналізу рахунків і податкового електронного кабінету було встановлено, що в кінці сезону за проданий соняшник боржник отримав 3 860 893,2 грн.

Окрім соняшника, кредитор на підставі договору поставив 63 мішка насіння кукурудзи, на суму 63 000 грн. Його вирощування, збір і продаж відбулося за межами бухгалтерського обліку. На рахунки боржника кошти за насіння кукурудзи не надходили, що вказує використання його боржникам для своїх особистих цілях.

Кошти отриманні від соняшнику були боржником витрачені протягом періоду вересень-грудень 2019 року : розмірі 151 088,70 на придбання запчастин для трактору та іншої техніки; у розмірі 629 500 грн були виведені через касу банку у вигляді повернення фінансової допомоги від ОСОБА_1 ; у розмірі 49 000 за проведення агротехнічних робіт; у розмірі 404 800,15 грн за карбамід; у розмірі 51 676, 32 грн за паливо.

Разом з цим, у боржника відсутня техніка у власності або в оренді, а тому кошти у розмірі 151 088, 70 витрачені на запчастини, вказує на те, що ремонтувалася техніка іншого підприємства, за кошти, які боржник повинен був віддати кредитору. Техніка відремонтована за кошти кредитора використовувалася для заробляння коштів боржника, а тому інвестувалося в процеси, які не були задіяні у виробничо-господарської діяльності, тим самим, погіршуючи фінансово-господарський стан підприємства.

Наведений висновок підтверджується тим фактом, що згідно аналізу документів боржник у 2020 році не вів ніякої діяльності.

Характер робіт і товарів, які закуповував боржник, за кошти які повинні бути сплачені кредитору, в кінці посівного сезону 2019 року вказує на те, що кошти отриманні за врожай 2019 року витрачалися поза межами господарської діяльності боржника на користь третіх осіб, тим самим погіршуючи фінансово-господарський стан підприємства, довівши його до банкрутства.

З врахуванням наведеного, кошти у загальному розмірі 505 476,50 (49 000 + 404800,15 + 51676,32) були виведені на підставі завідомо невигідних для підприємства договорів.

Окрім поставки на підставі договору, кредитор поставив, на підставі узгоджених специфікацій товар, а саме: на підставі специфікації № 1, Етана насіння пшениці репр. не протруєно, на суму, зі знижкою 303 112, 26 грн; на підставі специфікації № 2, Ранкона мікс 7% і мідер про 60 % на суму, зі знижкою, 48 964, 28 грн; на підставі специфікації № 3, добрива Leanum, на суму, зі знижкою, 20 311 грн.

Згідно аналізу електронного податкового кабінету боржника було встановлено, що частину вказаного товару боржник продав ФГ "Агроголд" на загальну суму 413 280 грн, але в меншому розмірі ніж купував.

Інформація, яким чином було використано частину товару отриманого по специфікаціям 1, 2, 3, відсутня, що на переконання Заявника, дає можливість стверджувати про його використання в особистих цілях, що привело підприємство до банкрутства.

Крім того, ФГ "Агроголд" створено 08.08.2019 року. Саме в той час, коли, ОСОБА_2 організовував збір врожаю, який був у заставі, намагаючись його приховати від кредитора. Засновник і керівник ФГ "Агроголд", жінка ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Місце проживання ОСОБА_3 є місцем реєстрації боржника ( АДРЕСА_2 ). Кошти від продажу товару на рахунки боржника не поступили, що вказує на фіктивність угоди і необгрунтоване передачу майна третім особам, які є заінтересованими особами в отриманні такого майна і які отримують від цього вигоду.

З наявних документів, зокрема, з відомостей з ЄДРЮОФОП, не вбачається, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 приймалися будь-які рішення, що стосуються перегляду розміру статутного капіталу, його збільшення або зменшення, додаткових внесків учасником товариства не вносилося, процедура санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство не вводилася, рішення про припинення товариства як юридичної особи (ліквідацію) не приймалося, тобто через відсутність будь-яких управлінських, раціоналізаторських та розумних рішень були створені умови стійкої неплатоспроможності (банкрутства) ТОВ "Агростар Центр".

Навіть, навпаки дії керівника боржника і інших осіб були направленні на доведення боржника до банкрутства, а також, стан неплатоспроможності боржника, як наслідок припинення господарської діяльності, необґрунтованої виплати грошових коштів, приховування документів боржника та його активів, підписання завідомо невигідних для підприємства (у тому числі фіктивних) договорів, заплутування звітності, знищення документів або інформації, унаслідок чого неможлива ефективна робота підприємства тощо.

На підставі наведеного вбачається причинно-наслідковий зв`язок між умисними діями ОСОБА_2 ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ТОВ "Агроголд", допущеними ними порушеннями діючого законодавства та негативними наслідками як для боржника у вигляді втрати платоспроможності, так і для його кредиторів у вигляді неотримання погашення грошових вимог заявлених до боржника.

Водночас, на переконання Заявника, з наведених обставин можливо зробити висновок, що ОСОБА_2 здійснював фактичне керівництво компанією, не перебуваючи з компанією у формальному адміністративному зв`язку.

ОСОБА_2 поставив свою сестру ОСОБА_1 номінальним директором і зберігаючи формальні адміністративно-розпорядчі функції від її імені здійснював керівництво ТОВ "Агростар Центр" та здійснював суттєвий вплив на господарську діяльність боржника. Це підтверджується протоколом допиту працівників кредитора, в яких вони пояснили, що всі переговори велися виключно з ОСОБА_2 і всі рішення по товару і коштам вирішував він особисто.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 мав суттєвий і вирішальний вплив на господарську діяльність боржника, через свою сестру, приймаючи нераціональні управлінські рішення, які негативно впливали на статутну діяльність підприємства, призвело до фінансових збитків, втрат і, як наслідок неможливість розрахуватись з кредиторами. Усі перелічені вище дії, що призвели до погіршення фінансового стану та фактичного банкрутства ТОВ "Агростар Центр", відбулися з вини ОСОБА_2 , який не вжив заходів для запобігання банкрутству боржника та його керівника ОСОБА_1 , яка згідно Статуту мала право визначати напрямки та впливати на господарську діяльність боржника.

Також, на підставі вже вказаних обставин і доказів, які їх підтверджують було встановлено, що жінка ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 08.08.2019 року створила ТОВ "Агроголд" та призначила себе керівником.

При цьому, з аналізу фінансової діяльності боржника було встановлено, що він не здійснював господарську діяльність в 2020 році, але протягом періоду листопад-грудень 2019 року закуповував запчастини для тракторів, паливо, добрива та замовляв послуги по обробці землі, за кошти які отримав від продажу врожаю, вирощеного з товару кредитора.

Згідно аналізу реєстру власності було встановлено, що станом на 01.11.2019 року ТОВ "Агроголд" вже уклав договори оренди землі. Так, наприклад, на ділянки з кадастровими номерами 0524885600:05:003:0455, 0524885600:05:003:0453, 0524885600:05:003:0456. Згідно реєстру, на даний час ТОВ "Агроголд" орендує 84 земельні ділянки.

В подальшому, ОСОБА_1 , на підставі розпорядження ОСОБА_2 , на безоплатній основі, по фіктивному договору продала ОСОБА_3 товар, який кредитор поставив боржнику і який боржником сплачене не було, тим самим зменшивши активи боржника, що привело до банкрутства ТОВ "Агростар центр".

Приймаючи до уваги, що активи боржника зменшились, з умисних незаконних дій суб`єктів субсидіарної відповідальності, то активи ТОВ "Агроголд" збільшились і в подальшому за рахунок боржника здійснювалася господарська діяльність, дохід від якої отримувався ТОВ "Агроголд" та її керівником. Тобто, ТОВ "Агроголд" отримало приріст активів за рахунок боржника в результаті недобросовісних дій як керівника боржника так і керівника ТОВ "Агроголд", на підставі спільного недобросовісного господарського інтересу, який був організований ОСОБА_2 ..

З врахуванням наведених обставин, на думку Заявника, можливо зробити висновок, що ОСОБА_2 для виведення активів з ТОВ "Агростар центр", долучив свою жінку, оформивши на неї ТОВ "Агроголд", тим самим створив і підтримував таку системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам.

Своїми діями ОСОБА_2 отримав істотні переваги з такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу), сукупного доходу, отримуваного від здійснення даної діяльності особами, об`єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь ряду цих осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження.

З огляду на викладене, Заявник просить суд : покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ "Агростар Центр" в зв`язку з доведенням його до банкрутства на : керівника та засновника ТОВ "Агростар Центр" ОСОБА_1 ; брата керівника та засновника ТОВ "Агростар Центр" ОСОБА_2 ; жінку брата керівника та засновника ТОВ "Агростар Центр" ОСОБА_3 ; Фермерське господарство "Агроголд"; стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Фермерського господарства "Агроголд" на користь ліквідаційної маси ТОВ "Агростар Центр", в якості субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства в сумі 5 356 654,60 грн.

Згідно письмових пояснень арбітражного керуючого Оберемка Р.А. № 02/01 від 02.01.2024 року у справі № 902/1068/20, викладені тотожні обставини, які наведені у зазначеній вище заяві про покладення субсидіарної відповідальності та ліквідатор боржника просить покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ "Агростар Центр" в зв`язку з доведенням його до банкрутства на вказаних вище осіб.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Як встановлено судом, заява ТОВ "Агріі Україна" б/н від 23.06.2023 року про покладення субсидіарної відповідальності та солідарне стягнення 5 365 654,60 грн в якості субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства ТОВ "Агростар центр", мотивована, зокрема, тим, що згідно наведених у заяві обставин вбачається причинно-наслідковий зв`язок між умисними діями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ТОВ "Агроголд", допущеними ними порушеннями діючого законодавства та негативними наслідками як для боржника у вигляді втрати платоспроможності, так і для його кредиторів у вигляді неотримання погашення грошових вимог заявлених до боржника. Також, ОСОБА_2 , для виведення активів з ТОВ "Агростар центр", долучив свою жінку, оформивши на неї ТОВ "Агроголд", тим самим створив і підтримував таку системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам.

За цих обставин, Заявник просить суд покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ "Агростар Центр" в зв`язку з доведенням його до банкрутства на вказаних у заяві осіб та стягнути солідарно з відповідних осіб на користь ліквідаційної маси ТОВ "Агростар Центр", в якості субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства в сумі 5 356 654,60 грн.

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 КУзПБ, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.08.2023 року у справі № 911/2581/14 (911/1311/22), метою субсидіарної відповідальності як інституту є створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав і законних інтересів та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок, відтак забезпечення стабільності функціонування ринку та фінансової дисципліни.

Юридичним механізмом досягнення такої мети та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок є притягнення винних осіб у доведенні боржника до банкрутства, які використовували таку особу як прикриття ("вуаль") для досягнення своїх цілей (отримання доходів, матеріальної вигоди, зокрема через зловживання правом тощо), до додаткової (субсидіарної) відповідальності і стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог.

Визначене частиною другою статті 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника; об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів; суб`єктами правопорушення є особи визначені частиною другою статті 61 КУзПБ; суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

Законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону такого правопорушення. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають братися до уваги також положення частини першої статті 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема:

1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях;

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо.

Аналогічні за змістом висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство сформовано у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 01.10.2020 у справі №914/3120/15, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, від 10.12.2020 у справі 922/1067/17.

Для визначення статусу особи як відповідача по субсидіарній відповідальності за зобов`язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.

Визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до частини п`ятої статті 41 Закону про банкрутство (до 21.10.2019), частини другої статті 61 КУзПБ (від 21.10.2019) та з урахуванням положень статті 74, 76, 77 ГПК України причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів) обов`язок чого покладається на ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв`язку також належить до об`єктивної сторони цього правопорушення (див. висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020 у справі № 904/6379/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17).

Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

Отже, навіть за наявності цієї презумпції, саме на ліквідатора покладено обов`язок довести обставини за яких вона застосовна у конкретній справі, в першу чергу недостатність ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів і вже за встановлення таких обставин - наявність ознак доведення до банкрутства боржника, склад такого правопорушення.

Дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності), яка має причинно-наслідковий зв`язок із відповідальністю, передбаченою ч. 2 другою ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, а також встановлення вини суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство. Водночас при вирішенні питання щодо вини (виду вини) суб`єкта субсидіарної відповідальності, слід виходити з обов`язків та повноважень суб`єктів відповідальності щодо боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення ч. 1-3 ст. 4 Кодексу України з процедур банкрутства (у цих висновках Суд звертається до правової позиції, що сформульованої Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16.06.2020 у справі N 910/21232/16, від 14.07.2020 у справі N904/6379/16, від 10.12.2020 у справі N 922/1067/17, від 01.06.2021 у справі N 904/4855/17, від 15.02.2022 у справі N 927/219/20).

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, які підтверджують обставини доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує наявність підстав для притягнення такої особи до відповідальності за доведення до банкрутства (банкрутства), а відтак - не надає можливості визначити суб`єкт відповідальності, встановити його вину у діях/бездіяльності та покласти субсидіарну відповідальність на такого суб`єкта (такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі N 910/21323/16, від 15.02.2022 у справі N 927/219/20.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2024 року у справі № 28/29-б-43/212-2012, спеціальними умовами для субсидіарної відповідальності за дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності, окрім вини, є наслідки у вигляді недостатності виявленого у процедурі банкрутства майна боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, для задоволення вимог кредиторів, різниця між вартісними показниками яких і є мірою субсидіарної відповідальності.

Верховний Суд звернув увагу, що особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно й розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв`язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

Недодержання принципу добросовісності перетворюється на винну поведінку, так як протиправне порушення суб`єктивних цивільних прав особи є прямим наслідком дій зобов`язаної особи, яка, виходячи з конкретних обставин, могла усвідомлювати характер своїх дій як таких, що можуть завдати шкоди.

Такі висновки викладені у зазначеній скаржником постанові Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 916/1272/18 та узгоджуються з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 922/2187/16, від 02.03.2021 у справі № 922/1742/20.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.02.2024 року у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012, колегія суддів звернула увагу на те, що державою встановлено режим відповідальності за до доведення до банкрутства у формі кримінальної відповідальності за статтею 219 КК України, а також у формі спеціальної відповідальності за статтею 61 КУзПБ. Водночас, якщо стаття 219 КК України передбачає у якості суб`єктивної сторони умисел та корисливий мотив, то для кваліфікації дій за статтею 61 КУзПБ форма вини та мотив мають факультативне значення. Про зазначене свідчить усвідомлений вступ на посаду керівника підприємства-боржника і обов`язок усвідомлення керівником та учасниками юридичної особи відповідальності за свої дії чи бездіяльність (такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 29.06.2023 у справі № 923/1054/15).

Судом встановлено, що на підтвердження обставин, викладених у заяві про покладення субсидіарної відповідальності та солідарне стягнення в якості субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства, додані копії таких документів : протокол допиту свідка від 26.03.2021 року; протокол допиту свідка від 04.08.2021 року; протокол одночасного допиту вже допитаних осіб від 08.12.2021 року; фінансові аграрні розписки від 05.06.2019 року та від 07.08.2019 року; платіжні доручення від 21.02.2020 року; Заключна виписка за період з 01.01.2018 по 11.11.2021 щодо клієнта - ТОВ "Агростар центр"; довідка щодо ФГ "Агроголд" станом на 31.07.2022; податкові накладні № 1 від 10.09.2020, № 2 від 10.09.2020, № 3 від 10.09.2020, № 4 від від 10.09.2020; Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.08.2022 року.

Як вбачається із змісту протоколу допиту свідка від 26.03.2021 року складеного слідчим Відділу поліції № 2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ст. лейтенантом поліції Юнак С.В. за результатами допиту свідка - ОСОБА_5 в ході розгляду кримінального провадження № 42020020110000103 від 19.11.2020 року за ч. 1 ст.388 КК України, свідком, зокрема, повідомлено наступне.

У розмові між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , останній попередив, що компанія з якою необхідно укласти договори і яка надасть фінансову аграрну розписку (ФАР) буде ТОВ "Агростар Центр" засновником і директором якої є його сестра ОСОБА_1 , але всі рішення по придбанню і розрахункам буде приймати ОСОБА_2 і всі перемовини і вирішення питань необхідно обговорювати з ним.

В подальшому між ТОВ "Агроскоп Інтернешнл" і ТОВ "Агростар Центр" було укладено договір купівлі-продажу № 19 НХ 11 ВІВО від 12.04.2019 року.

Разом з цим, компанія змінила свою назву з ТОВ "Агроскоп Інтернешнл" на ТОВ "Агріі Україна" (без реорганізації).

ТОВ "Агріі Україна" на виконання умов Договору і Додатків, було поставлено ТОВ "Агростар Центр" Товар на загальну суму 4 114 003,45 грн.

ТОВ "Агростар Центр" за товар по договору розрахувалось часткового, лише в сумі 570 078,18 грн, в зв`язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 3 543 925,27 грн.

Як ОСОБА_7 і обіцяв його сестра приїжджала до нотаріуса для підписання і надання ФАР, якими майбутній врожай соняшника, який буде вирощений на земельних ділянках вказаних в ФАР, було передано в заставу.

Згідно ФАР, Приленський повинен зберігати соняшник на елеваторі ПрАТ "Рівне- Борошно", м. Рівне, 35, 33009.

Потім, коли Ігорю передзвонили, щоби дізнатися, де він все ж таки зберігає врожай, той признався, що зберігає його на елеваторі ТОВ "Захід Агропром" (Милинськ) і продавати його не збирається поки.

Однак, ТОВ "Агріі Україна" дізналося про те, що Приленський продає заставний соняшник без згоди ТОВ "Агріі Україна" і частину вже продав ТОВ "Соя-Біотек".

Про ці факти було повідомлено приватному виконавцю, який наклав арешт на соняшник, розміром 113 593 кг, який знаходився на елеваторі ТОВ "Захід Агропром", який було продано ТОВ "Агростар Центр" ТОВ "Соя-Біотек", який знаходився у заставі ТОВ "Агріі Україна". В подальшому приватний виконавець реалізував соняшник на торгах і отримані кошти були зараховані на рахунок ТОВ "Агріі Україна".

На даний час де знаходиться інший врожай приватному виконавцю встановити не вдалося і ОСОБА_5 теж не має про це інформації.

Відповідно до протоколу допиту свідка від 04.08.2021 року оформленого слідчим СВ Відділу поліції № 2 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ст. лейтенантом поліції Юнак С.В. за результатами допиту свідка - ОСОБА_2 в ході розгляду кримінального провадження №42020020110000103 від 19.11.2020 року за ч. 1 ст. 388 КК України, свідком надані, зокрема, такі показання.

Між ОСОБА_1 05.06.2019 року в м. Київ була складена фінансова аграрна розписка з представником ТОВ "Агроскоп Інтернешнл" з приводу забезпечення виконання зобов`язання за договором поставки засобів захисту рослин та насіння. Предметом аграрної розписки було визначено конкретні земельні ділянки з кадастровими номерами, які знаходились в суборенді ТОВ "Агростар Центр". При цьому, посівна площа соняшнику складала орієнтовно 500 га, із них лише на 245 га було обтяження вищевказаною аграрною розпискою. Тобто, урожай з площі орієнтовно 255 га не був обтяжений правами ТОВ "Агроскоп Інтернешнл".

У зв`язку з погодними умовами ТОВ "Агростар Центр" понесло збитків більше 5,5 млн. грн власних коштів. Оскільки, урожайність на земельних ділянках, які знаходились в суборенді та зокрема, були предметом аграрних розписок, була такою низькою, що його було економічно необґрунтовано збирати (менше 200 кг/га) так як необхідно було залучити додаткові витрати пов`язані із залученням зернозбиральної техніки та автомобілів для перевезення. Лише на одному полі, земельні ділянки з якого не входили до аграрної розписки, урожайність була нище середньої, що дозволило зібрати урожай соняшника при волозі 15-17%, в той час як норма складає 7%.

З метою підтримання ділових стосунків з ТОВ "Агроскоп Інтернешнл" соняшник, який зібраний із земельних ділянок не обтяжених аграрною розпискою, був проданий, але потім не вживалося протидії щодо його реалізації ТОВ "Агроскоп Інтернешнл" за заниженою ціною.

Факт недоцільності збирання соняшнику був підтверджений шляхом складання акту працівниками ТОВ "Агроскоп Інтернешнл".

Соняшник, який вирощений на земельних ділянках, які є предметом аграрної розписки, не збирався і відповідно не міг реалізовуватись. Будь-який факт відчуження заставного майна ОСОБА_2 заперечив.

Також, свідок вказав, що у зв`язку з вилученням соняшника на елеваторі ТОВ "Захід агро пром" господарська діяльність ТОВ Агростар центр" в подальшому не представлялась можливою у зв`язку з дефіцитом грошевих коштів. У 2020 році будь-яка господарська діяльність ТОВ "Агростар центр" не здійснювалась. Та відповідно до рішення Господарського суду від 30.06.2021 року у справі № 902/1068/20 визнано боржника - ТОВ "Агростар центр" банкрутом.

Відповідно до протоколу одночасного допиту вже допитаних осіб від 08.12.2021 року, складеного слідчим СВ Відділу поліції № 2 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ст. лейтенантом поліції Юнаком С.В. за результатами одночасного допиту між раніше допитаними свідками : ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в ході розгляду кримінального провадження № 42020020110000103, зокрема, надані такі відповіді на поставленні питання.

ОСОБА_5 , серед іншого повідомлено, що під керуванням саме ОСОБА_2 за його вказівками були прийняті рішення про приховання і відчуження врожаю, яке знаходилось у заставі ТОВ "Агріі Україна". Всі питання по договору і ФАР вирішував саме ОСОБА_7 . Його сестру свідок бачив і спілкувався лише раз, коли вона приїжджала до нотаріуса для підписання ФАР.

Із показами ОСОБА_5 ОСОБА_2 не погодився частково та відповів, що урожай знаходився на полі, що було зафіксовано актом представників ТОВ "Агроскоп Україна", а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , про те що соняшник збирати недоцільно так як самої шапки соняшника не було, тому що вона випала на землю. В результаті дії десиканта та туманної погоди. Всього було 450 га соняшника, із них 190 га було предметом ФАР, тобто під заставою. Решта не був обтяжений правами ТОВ "Агроскоп Україна". Те, що ОСОБА_2 встиг зібрати, він вивіз на елеватор, який знаходиться у м. Малинськ, що у Рівненській області за попередньою домовленістю із ТОВ "Агроскоп Інтернешнл".

На запитання до ОСОБА_5 чи складався вказаний акт, останній відповів, що виїзд працівників на поля був, однак чи був акт йому невідомо.

На запитання до ОСОБА_2 чи були продані 113 тон соняшника, він відповів, що не було, оскільки, останній не має таких повноважень, купівля-продаж передбачає передачу товару та сплату коштів. З огляду на те, що товар не був переданий у власність покупця, а грошові кошти були повернуті, тому відчуження соняшника не відбулося. Крім того, вказаний соняшник був зібраний із ділянок, які не обтяжені ФАР. Але з метою продовження господарської діяльності ТОВ "Агростар центр" та часткового погашення заборгованості ТОВ "Агроскоп Інтернешнл".

На запитання до ОСОБА_2 чи вів він переговори з ТОВ "Агріі Україна" від імені ТОВ "Агростар центр" для отримання товару і повернення коштів, свідок відповів, що так вів, але без організаційно-розпорядчих документів. Ці перемовини не мали зобов`язального характеру, бо ні ОСОБА_2 та ОСОБА_5 нічого не вирішували.

На запитання до ОСОБА_2 , чи пропонував він використати ТОВ "Агростар центр", де директором є його сестра Приленська Галина, виконуючи доручення для придбання товару у ТОВ "Агріі Україна", свідок відповів, що товар брався в кредит в червні місяці 2019 року, а договір в березні 2019 року укладений. Тобто, укладення договору було задовго до підписання аграрних розписок.

На запитання до ОСОБА_2 чи вів він перемовини з ТОВ "Агріі Україна" про погашення заборгованості ТОВ "Агростар центр", свідок відповів, що перемовини велися усно із використанням електронної пошти, в якій пропонувався варіант про реструктуризацію заборгованості, у зв`язку із неврожаєм соняшнику, яка була відхилена ОСОБА_5 ..

На запитання ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , що саме він вкрав, відчужив, приховав або розтратив відповідно до ст. 388 КК України, в результаті чого компанія ТОВ "Агроскоп інтернешнл" не отримала в результаті неправомірних дій ОСОБА_2 , свідок відповів, що ОСОБА_10 вів переговори зі сторони ТОВ "Агростар центр" про підписання договору його сестрою між ТОВ "Агростар центр" та ТОВ "Агроскоп інтернешнл".

На запитання ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , чи вкрала, відчужила, приховала або розтратила заставне майно сестра ОСОБА_1 , свідок відповів, що ОСОБА_1 лише підписувала договір між ТОВ "Агроскоп Інтернешнл" та ТОВ "Агростар центр".

На запитання ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , що саме вкрав ТОВ "Агростар центр" в ТОВ "Агроскоп Інтернешнл", свідок відповів, що між цими Товариствами було укладено договір, а чи була крадіжка нехай вирішує суд.

Судом встановлено, що згідно підстав поданої заяви, Заявником стверджується, що протоколом допиту працівників кредитора підтверджується те, що ОСОБА_2 поставив свою сестру ОСОБА_1 номінальним директором і зберігаючи формальні адміністративно-розпорядчі функції від її імені здійснював керівництвом ТОВ "Агростар Центр" та здійснював суттєвий вплив на господарську діяльність боржника, а також всі переговори велися виключно з ОСОБА_2 і всі рішення по товару і коштам вирішував він особисто.

Разом з цим, суд, надаючи оцінку вказаним вище протоколам допиту свідка, зважає на те, що ОСОБА_2 у відповідних протоколах заперечив щодо відчуження ним заставного майна, а також вказав, що він не мав повноважень на продаж соняшника, та він вів переговори від імені ТОВ "Агростар Центр" для отримання товару і повернення коштів, але без організаційно-розпорядчих документів і такі перемовини не мали зобов`язального характеру.

Принагідно, суд також звертає увагу на те, що згідно ч. 1, ч. 2 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 283 КПК України, особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

Прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Разом з тим, Заявником не надано суду доказів, які б підтверджували результати закінчення досудового розслідування в ході кримінального провадження №42020020110000103 від 19.11.2020 року за ч. 1 ст. 388 КК України, зокрема, обвинувального акту стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ..

При цьому, згідно постанови Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 28.11.2023 року у справі № 747/612/17, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ст. 17 ч. 1 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводи свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.

Водночас, суд звертає увагу на те, що Заявником не надано доказів (судових рішень, вироків) на підтвердження того, що ОСОБА_2 вчинено злочин, передбачений ч. 1 ст.388 КК України по факту приховання та продажу заставного майна належного ТОВ "Агріі Україна".

Відтак, показання ОСОБА_5 , викладені у протоколі допиту свідка від 26.03.2021 року не є достатнім доказом для підтвердження того, що саме керуванням ОСОБА_2 і за вказівками останнього були прийняті рішення про приховання і відчуження врожаю, яке знаходилось у заставі ТОВ "Агріі Україна".

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що твердження Заявника стосовно прийняття ОСОБА_2 нераціональних управлінських рішень, які негативно впливали на статутну діяльність ТОВ "Агростар центр", що призвело до фінансових збитків, втрат і, як наслідок неможливість розрахуватись з кредиторами, є припущеннями та не підтверджені належними письмовими доказами.

Крім цього, доказів на підтвердження щодо здійснення ОСОБА_2 керівництва ТОВ "Агростар Центр" та здійснення ним суттєвого впливу на господарську діяльність боржника, Заявником суду не надано.

Поряд з цим, доказів які б підтверджували надання ОСОБА_2 обов`язкових вказівок для боржника - ТОВ "Агростар центр" і його керівника - ОСОБА_1 , які призвели до неправомірного виведення активів боржника на користь інших юридичних осіб, що стало наслідком настання неплатоспроможності боржника, матеріали справи не містять.

Слід зазначити, що як вказувалося вище постановою суду від 30.06.2021 року ТОВ "Агростар центр" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бурцеву І.Ю..

Водночас, цією постановою були встановлені, серед іншого, такі обставини.

16.04.2021 року від ПП "Центр антикризових технологій" отримано Аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності, становища на ринках з метою виявлення наявності або відсутності однак неплатоспроможності, фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування неплатоспроможності та варіанти шляхів виходу з кризового стану ТОВ "Агростар центр".

В результаті проведеного аналізу, серед іншого, встановлено :

Починаючи з 31.12.2019 року не відбулось різкого зменшення розміру показника чистих активів ТОВ "Агростар центр" на фоні стійкої критичної неплатоспроможності. В результаті проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності боржника - ТОВ "Агростар центр" за період з 31.12.2019 року до 31.12.2020 року не встановлено наявність ознак дій щодо доведення Підприємства до банкрутства.

В діяльності ТОВ "Агростар центр" не вбачаються ознаки фіктивного банкрутства. В результаті проведеного аналізу встановлено, що на початок останнього звітного періоду, який передував прийняттю кредитором рішення про звернення до Господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, у боржника були присутні всі ознаки його критичної неплатоспроможності.

Центр не має яких - небудь підтверджуючих даних відносно надання боржником контрагентам недостовірних відомостей про своє майно в бухгалтерському балансі або в інших документах, які свідчать про його фінансовий або майновий стан, який фактично характеризується ознаками понадкритичної неплатоспроможності.

Прогнозні показники щодо імовірності банкрутства ТОВ "Агростар центр" свідчать про такий стан підприємства, коли розрахунки з кредиторами можливі тільки при застосуванні до боржника ліквідаційної процедури.

Виходячи з вищевикладеного, поточна, критична та понадкритична неплатоспроможність ТОВ "Агростар центр" зумовлена в значній мірі об`єктивними (екзогенними), а не суб`єктивними факторами, такими, зокрема, як спад кон`юнктури в економіці в цілому, зменшення купівельної здатності населення та суб`єктів господарювання внаслідок знецінення обігових коштів, а також їх дефіциту, відмови контрагентів від пролонгації договорів про співпрацю, нестабільності фінансового і валютного ринків і т.п..

Отже, із викладеного вбачається, що за результатами відповідного Аналізу фінансово-господарського стану ТОВ "Агростар центр" не було встановлено наявність ознак доведення до банкрутства боржника, що є, зокрема, підставою для покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності в розумінні наведених вище правових висновків Верховного Суду.

Також, суд звертає увагу на викладені у заяві Заявником наступні твердження.

Зокрема, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 27.05.2019 продано пшениці 3 класу ТОВ "Амбар +" на загальну суму 300 000 грн, якої у них не було, а тому кошти потрапили на рахунок боржника по безтоварній угоді.

Характер робіт і товарів, які закопував боржник, за кошти які повинні бути сплачені кредитору, в кінці посівного сезону 2019 року вказує на те, що кошти отриманні за врожай 2019 року витрачалися поза межами господарської діяльності боржника на користь третіх осіб, тим самим погіршуючи фінансово-господарський стан підприємства, довівши його до банкрутства.

Кошти у загальному розмірі 505 476,50 грн були виведені на підставі завідомо невигідних для підприємства договорів.

Згідно аналізу електронного податкового кабінету боржника було встановлено, що частину вказаного товару боржник продав ФГ "Агроголд" на загальну суму 413 280 грн, але в меншому розмірі ніж купував.

Кошти від продажу товару на рахунки боржника не поступили, що на переконання Заявника вказує на фіктивність угоди і необґрунтовану передачу майна третім особам, які є заінтересованими особами в отриманні такого майна і які отримують від цього вигоду.

Також, ОСОБА_1 , на підставі розпорядження ОСОБА_2 , на безоплатній основі, по фіктивному договору продала ОСОБА_3 товар, який кредитор поставив боржнику і який боржником сплачене не було, тим самим зменшивши активи боржника, що привело до банкрутства ТОВ "Агростар центр".

За цих обставин, Заявником стверджується, що ОСОБА_2 для виведення активів з ТОВ "Агростар центр", долучив свою жінку, оформивши на неї ТОВ "Агроголд", тим самим створив і підтримував таку системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам.

Суд звертає увагу на те, що згідно ч. 1 ст. 61 КУзПБ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Водночас, судом встановлено, що матеріали справи № 902/1068/20 не містять доказів щодо подання ліквідатором боржника до суду заяв про визнання недійсними правочинів (договорів), укладених між ТОВ "Агростар центр" та ФГ "Агроголд", про які стверджує Заявник у заяві.

Принагідно, суд зважає на те, що у межах справи № 902/1068/20 розглядалася справа № 902/1068/20(902/798/23) за позовом ТОВ "Агростар центр" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Бурцевої І.Ю. до Фермерського господарства "Агроголд" про стягнення 344 400,00 грн.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 16.10.2023 р. відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Агростар центр" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Бурцевої І.Ю. до ФГ "Агроголд" про стягнення 344 400,00 грн заборгованості у справі №902/1068/20(902/798/23), в межах справи № 902/1068/20 про банкрутство ТОВ "Агростар центр".

Відповідне рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили - 09.11.2023 року.

Разом з тим, Заявником не надано суду доказів на підтвердження незанності дій ТОВ "Агростар центр" щодо продажу активів боржника на користь ФГ "Агроголд", відтак твердження Заявника щодо фіктивності угод між вказаними юридичними особами є припущеннями останнього.

Крім того, згідно доданої до заяви довідки щодо ФГ "Агроголд" станом на 31.07.2022 року, керівником, підписантом, засновником та кінцевим беніфіціарним власником (контролером) юридичної особи є ОСОБА_3 .

Водночас, Заявником не надано суду доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_2 з метою виведення активів з ТОВ "Агростар центр", було долучено його жінку, оформивши на неї ФГ "Агроголд", а також стосовоно того, що на підставі розпорядження ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на безоплатній основі, по фіктивному договору продала товар ОСОБА_3 , який кредитор поставив боржнику і який боржником сплачено не було.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що викладені у заяві твердження щодо наявності причино-наслідкового зв`язку між умисними діями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ФГ "Агроголд", допущеними ними порушеннями діючого законодавства та негативними наслідками як для боржника у вигляді втрати платоспроможності, так і для його кредиторів у вигляді неотримання погашення грошових вимог заявлених до боржника, не доведені Заявником відповідними письмовими доказами.

Також, судом встановлено, що Заявник просить суд стягнути солідарно із вказаних у заяві осіб на користь ліквідаційної маси ТОВ "Агростар Центр", в якості субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства в сумі 5 356 654,60 грн.

У заяві Заявником повідомлено, що було затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 5 365 654,6 грн до якого увійшли лише вимоги ініціюючого кредитора.

Так, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 24.05.2021 року встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (розпорядником майна) Бурцевою І.Ю. до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростар центр" : Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" : 5 339 144,60 грн четверта черга задоволення вимог кредиторів; 21970,00 грн. судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство - перша черга задоволення вимог кредиторів; 4 540,00 грн витрат на сплату судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів.

Водночас, за змістом ч. 2 ст. 61 КУзПБ, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Отже, заявлення Заявником вимог до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ФГ "Агроголд" в якості субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства в розмірі 5 356 654,60 грн, тобто у сумі затвердженого реєстру вимог кредиторів по справі № 902/1068/20, не відповідає наведеній вище нормі КУзПБ.

Слід зазначити, що за змістом ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання : чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Разом з цим, всупереч наведеним приписам ГПК України, Заявником не надано суду належних доказів на підтвердження обставин, на які Заявник посилається у заяві як на підставу своїх вимог, а тому суд дійшов висновку, що Заявником не доведено відповідними доказами викладених в заяві обставин.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського від 01.07.2021 року у справі № 917/549/20, змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

17 жовтня 2019 року набув чинності Закон України від 20 вересня 2019 року № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким були внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України, зокрема змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів", викладено її у новій редакції, та фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у пункті 7.44. постанови від 16 лютого 2021 року у справі № 927/645/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Виходячи з наведеного Верховний Суд зазначив про те, що суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

Зважаючи на наведені приписи законодавства та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Агріі Україна" б/н від 23.06.2023 року (вх. № 01-36/642/23) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ФГ "Агроголд" про покладення субсидіарної відповідальності та солідарне стягнення 5 365 654,60 грн в якості субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства ТОВ "Агростар центр" у справі № 902/1068/20, в повному обсязі, з мотивів наведених вище.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 61, 62 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 12, 18, 42, 73-79, 86, 232-236, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Агріі Україна" б/н від 23.06.2023 року (вх. № 01-36/642/23) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ФГ "Агроголд" про покладення субсидіарної відповідальності та солідарне стягнення 5365654,60 грн в якості субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства ТОВ "Агростар центр" у справі № 902/1068/20, повністю.

2. Копію ухвали надіслати рекомендованим листом згідно переліку, до електронних кабінетів ЄСІТС учасників справи та на електронні адреси : ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; представнику ОСОБА_1 - адвокату Грабік О.А. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; представнику ОСОБА_1 - адвокату Приленському І.Г. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; Приленського І.Г. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; арбітражному керуючому Оберемку Р.А. - ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5

Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 );

3 - ФГ "Агроголд" ( АДРЕСА_4 ).