Постанова

від 05.05.2009 по справі 5020-3/193

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АП ЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

06 травня 2009 року Справа № 5020-3/193

Севастопольсь кий апеляційний господарськ ий суд у складі колегії судді в:

головуючого судді Плута В.М.,

суддів Борис ової Ю.В.,

Го нтаря В.І.,

за участю представників ст орін:

позивача: не з'явив ся;

відповідача: не з'явився ;

третьої особи: не з'явивс я, комунальне підприємство "Б юро технічної інвентаризаці ї і державної реєстрації об'є ктів нерухомого майна" Севас топольської міської Ради;

третьої особи: Високопо яс Максима Анатолійовича, д овіреність № б/н від 11.06.08, товар иство з обмеженою відповідал ьністю "Оптімум-К";

розглянувши апеляційну ск аргу товариства з обмежен ою відповідальністю "мале пі дприємство "Оптімум-К" на ріше ння господарського суду міст а Севастополя (суддя Головко В.О.) від 17.11.2008 у справі № 5020-3/193

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський Автомобільний Ді м" (вул. Ген. Васильєва, 27-а, м. Сім ферополь, 95000)

до фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

3-тя особа: комунальне пі дприємство "Бюро технічної і нвентаризації і державної ре єстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міс ької Ради (вул. Папаніна, 1а, м. С евастополь, 99000)

заявник апеляційної скарг и

третя особа:

товариство з обмеженою ві дповідальністю "мале підприє мство "Оптімум-К" (95011, м. Сімфероп оль, вул. Луначарського, 3, оф. 1)

про визнання права власнос ті та спонукання до виконанн я певних дій

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 17. 11.2008 у справі № 5020-3/193 позов задовол ено.

Визнано за товариством з об меженою відповідальністю "Кр имський автомобільний Дім" п раво власності на автоцентр (автостоянка з автосервісом, магазином, баром, офісом, ма йстернями), що розташований за адресою: м. Севастополь, ву л. Фіолентовське шосе, 7-В.

Зобов'язано комунальне під приємство "Бюро технічної ін вентаризації та державної р еєстрації об'єктів нерухомог о майна" Севастопольської мі ської Ради здійснити відпові дну реєстрацію права власнос ті за Товариством з обмежено ю відповідальністю "Кримськ ий автомобільний Дім" в ц ілому на авто центр (автосто янка з автосервісом, мага зином, баром, офісом, майст ернями), що розташований за ад ресою: м. Севастополь, вул. Фіо лентовське шосе, 7-В.

Суд першої інстанції встан овив, що будівництво спірног о об' єкту здійснювалось поз ивачем за рахунок власних ко штів, у зв' язку з чим застосу вав положення статті 331 Цивіль ного кодексу України. Оскіль ки відповідно до статті 182 цьо го кодексу право власності н а нерухомі речі підлягає дер жавній реєстрації, місцевий суд зобов' язав орган реєстр ації виконати певні дії.

Не погодившись з цим судови м актом, товариство з обмежен ою відповідальністю "мале пі дприємство "Оптімум-К" зверну лось до Севастопольського ап еляційного господарського с уду з апеляційною скаргою, в я кій просить рішення суду ска сувати, прийняти нове рішенн я, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивов ана тим, що рішення суду прийн ято при неповному з' ясуванн і обставин справи, які мають з начення для правомірного вир ішення спору по суті.

Так, товариство з обмеженою відповідальністю "мале підп риємство "Оптімум-К" зазначає , що відповідач не є законним к ористувачем земельною ділян кою, на якій знаходиться спір ний об' єкт, тому що рішення С евастопольської міської рад и, а також договір оренди земе льної ділянки у судовому пор ядку скасоване та визнано не дійсним. На підтвердження ць ого факту третя особа додає к опії судових рішень.

Таким чином, заявник апеляц ійної скарги вважає спірний об' єкт нерухомості є самочи нним будівництвом, у зв' язк у з чим позивач не може набути на нього право власності. При цьому, третя особа зазначає, щ о цей об' єкт розташований н а земельній ділянці, яка пере буває у нього в користуванні . Знаходження самочинного бу дівництва, на думку товарист ва з обмеженою відповідальні стю "мале підприємство "Оптім ум-К", безумовно порушує його п рава.

Сторони та третя особа - ком унальне підприємство "Бюро т ехнічної інвентаризації і де ржавної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопол ьської міської Ради у судове засідання не з' явились, до п очатку розгляду справи від п озивача та відповідача надій шло клопотання про відкладен ня слухання справи у зв' язк у з хворобою, неможливістю за безпечити явку уповноважено го представника у судове зас ідання, необхідністю підгото вки відзиву на апеляційну ск аргу та бажанням особисто бу ти присутніми у судовому зас іданні. Однак, будь-яких доказ ів в обґрунтування заявлених клопотань сторони суду не пр едставили.

Судова колегія зазначає, що ухвалою про призначення спр ави до розгляду від 27.04.2009 суд не визнавав явку сторін або тре тіх осіб обов'язковою. Не визн ачена явка сторін обов'язков ою на стадії апеляційного пр овадження також і нормами чи нного процесуального законо давства. Крім того, учасники с удового процесу не були позб авлені можливості надіслати необхідні на їхню думку дода ткові докази шляхом поштової кореспонденції, або забезпе чити явку будь-якої особи з на лежним дорученням, для предс тавлення інтересів юридично ї особи. Однак, сторонами не бу ло надано суду додаткових ма теріалів в обґрунтування поз овних вимог, а також не наведе но, що таки додаткові докази в загалі мають місце.

Відповідно до статті 98 Госп одарського процесуального к одексу України учасники судо вого процесу були належним ч ином повідомлені про час і мі сце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського про цесуального кодексу України зобов' язує сторони добросо вісно користуватись належни ми їм процесуальними правами . Оскільки явка в судове засід ання представників сторін - це право, а не обов' язок, спра ва може розглядатись без їх у часті, якщо нез' явлення цих представників не перешкоджа є вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачено, що господарсь кий суд відкладає в межах стр оків, встановлених статтею 69 ц ього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спі р не може бути вирішено в дано му засіданні.

Судова колегія вважає можл ивим розглянути справу за ві дсутності нез' явившихся пр едставників сторін за наявни ми документами в матеріалах справи.

Розпорядженням першого за ступника голови Севастополь ського апеляційного господа рського суду від 06.05.2009 суддю Сот ула В. В. замінено на суддю Бор исову Ю. В.

Повторно розглянувши спра ву у порядку статті 101 Господа рського процесуального коде ксу України, перевіривш и матеріали справи на предме т правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуаль ного права, судова колегія вв ажає, що апеляційна скарга то вариства з обмеженою відпові дальністю "мале підприємство "Оптімум-К" підлягає задоволе нню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачає ться, що з метою здійснення п ідприємницької діяльності 23 .11.2007 між товариством з обмежен ою відповідальністю "Кримськ ий Автомобільний Дім" та фізи чною особою - підприємцем О СОБА_3 укладений договір пр о пайову участь в будівництв і автоцентру (том 1, а. с. 9-12).

Відповідно до пункту 2.2 дого вору частка фінансових та ін ших внесків в об'єкт будівниц тва кожною зі сторін на момен т початку будівництва встано влюється у відповідних частк ах від проектно-кошторисної вартості об'єкта будівництва : сторона 1 (відповідач) - один пр оцент, сторона 2 (позивач) - дев'я носто дев'ять процентів. Стор они погодились, що обсяг фіна нсових та інших внесків з бок у сторони 1 (відповідача) може бути зменшений, що враховуєт ься під час реєстрації права власності на об'єкт будівниц тва.

Згідно з пунктом 3.1.6 Договору сторона 1 (відповідач) зобов'я зана здійснювати своєчасне п ланомірне та цільове вкладен ня коштів, матеріальних та ін ших ресурсів в об'єкт будівни цтва, провести його фінансув ання у наступному порядку - в р озмірі 1% проектно-кошторисно ї вартості об'єкта будівницт ва протягом трьох календарни х днів з моменту підписання ц ього договору, на розрахунко вий рахунок сторони 2 (позивач а).

Відповідно до пункту 3.3 Дого вору в разі невиконання стор оною 1 (відповідачем) пункту 3.1.6 цього Договору реєстрація п рава власності завершеного б удівництвом об'єкта здійснює ться за стороною 2 (позивачем).

Разом з тим, згідно з пункто м 3.1.3 Договору сторона 1 (відпов ідач) зобов'язується не чинит и стороні 2 (позивачу) перешкод и в будівельних роботах щодо введення в експлуатацію об'є кта будівництва, реєстрації права власності на цей об'єкт та його подальшої експлуата ції. При цьому відповідно до п ункту 3.1.5 Договору сторона 1 (ві дповідач) зобов'язана надати стороні 2 (позивачу) необхідні документи для здачі об'єкта в експлуатацію та реєстрації права власності.

В порушення зазначених умо в Договору Відповідач не над ав позивачеві оригінали доку ментів, необхідних для вводу нового будівництва в експлу атацію, що стало причиною для звернення позивача до суду з даним позовом.

Проте, суд апеляційної інст анції не знаходить законних підстав для задоволення позо ву з огляду на наступне.

Так, рішенням виконавчого к омітету Севастопольської мі ської ради народних депутаті в № 13/1191 від 18.06.1991 малому багатопро фільному підприємству “Опті мум-К” надана в постійне кори стування земельна ділянка пл ощею 5,52 га по Фіолентовському шосе в м. Севастополі.

Судом встановлено, що товар иство з обмеженою відповідал ьністю "мале підприємство "Оп тімум-К" створене шляхом пере творення малого багатопрофі льного науково-виробничого п ідприємства “Політологічни й центр “Оптімум-К” і є правон аступником останнього.

Судом першої інстанції вищ енаведені обставини з' ясов ані не були.

Крім того, господарським су дом міста Севастополя неправ омірно були покладені в осно ву рішення договір оренди зе мельної ділянки площею 0,28 га, щ о розташована за адресою: м. Се вастополь, вул. Фіолентовськ е шосе, 7, а також рішення Севас топольської міської Ради від 22.10.2003 № 1442, на підставі якого був у кладений цей договір (том 1, а. с . 108 - 117).

Так, рішення господарськог о суду міста Севастополя у да ній справі було прийнято 17.11.2008, тоді як рішенням господарськ ого суду міста Києва від 03.06.2008 у справі № 2/137, яке було залишено без змін постановою Київськ ого апеляційного господарсь кого суду від 29.07.2008, визнано нез аконним і скасоване рішення Севастопольської міської Ра ди від 22.10.2003 № 1442 та договір оренд и від 15.03.2004.

Отже, посилання суду першої інстанції на вищенаведені д оговір оренди та рішення орг ану місцевого самоврядуванн я є незаконними.

Таким чином, відповідач втр атив право користування земе льною ділянкою, на якій здійс нювалося будівництво спірно го об' єкту, після того як наб рало чинності рішення господ арського суду міста Києва ві д 03.06.2008 у справі № 2/137. З цього прив оду, ненадання позивачу ориг іналів документів, необхідни х для вводу нового будівницт ва в експлуатацію, що було обо в' язком відповідача за дого вором про пайову участь, не мо же свідчити про автоматичне виникнення права у позивача на реєстрацію власності без таких документів.

Згідно з частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України ж итловий будинок, будівля, спо руда, інше нерухоме майно вва жаються самочинним будівни цтвом, якщо вони збудовані а бо будуються на земельній д ілянці, що не була відведена для цієї мети, або без належно го дозволу чи належно затвер дженого проекту, або з істотн ими порушеннями будівельних норм і правил.

Приймаючі до уваги те, що до кумент, який посвідчує право користування земельною діля нкою, був визнаний недійсним , за правилами вищенаведеної статті спірний об' єкт неру хомості є самочинним будівни цтвом.

Відповідно до частини 2 стат ті 376 Цивільного кодексу Украї ни особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівниц тво нерухомого майна, не набу ває права власності на нього .

Рішення суду першої інстан ції прийнято без дотримання вказаних норм чинного законо давства.

При цьому, встановлення роз міру внеску сторін у будівни цтво автоцентру не має значе ння для правомірного вирішен ня спору по суті, оскільки пер еважним є факт відсутності п рав сторін на користування з емельною ділянкою, а не викон ання сторонами умов договору про пайову участь.

Визнання права власності н а об' єкт нерухомості за поз ивачем безумовно стосується прав товариства з обмеженою відповідальністю "мале підп риємство "Оптімум-К", оскільки спірний об' єкт знаходиться на земельній ділянці, що нада на останньому у користування . При цьому, як зазначено в ріш енні Київського апеляційног о господарського суду від 29.07.20 08 у справі № 2/137, - не зважаючи на т е, що документ, який посвідчує право користування земельно ю ділянкою, отриманий товари ством з обмеженою відповідал ьністю "мале підприємство "Оп тімум-К" не був, ця особа має бе зстрокове право на отримання такого документу. Це право ви никло відповідно до закону і ніколи не припинялося.

Статтею 95 Земельного кодекс у України передбачені права землекористувачів, а також з азначено, що порушені права з емлекористувачів підлягают ь відновленню в порядку, вста новленому законом.

У статті 125 Земельного кодек су України наведений перелік способів захисту прав на зем ельні ділянки. Згідно пункту б) частини 3 цієї статті захис т прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки зді йснюється шляхом відновленн я стану земельної ділянки, який існував до порушення п рав, і запобігання вчиненн ю дій, що порушують права або с творюють небезпеку порушенн я прав.

Визнання права власності на самочинно збудований об'є кт нерухомості за позивачем безумовно створює небезпеку порушення прав товариства з обмеженою відповідальністю "мале підприємство "Оптімум-К " у майбутньому на отримання д окументу, що посвідчує право користування земельною діля нкою.

Таким чином, вимоги про визн ання права власності на само вільно збудований об' єкт не рухомості задоволенню не під лягають.

Також, судова колегія зверт ає увагу на те, що роботи позив ачем по будуванню спірного о б'єкту виконувались після ви несення господарським судом Автономної Республіки Крим ухвали від 25.06.2008 у справі № 2-13/7446-2008 в порядку статей 66, 67 Господарсь кого процесуального кодексу України. Цим судовим актом бу ло заборонено товариству з о бмеженою відповідальністю "К римський Автомобільний Дім", підприємству "Полілюкс", СПД ОСОБА_4 здійснювати будів ельні роботи на земельній ді лянці площею 0,2800 га, розташован ої у м. Севастополі вул. Фіолен товське шосе. Отже, будування спірного об'єкту нерухомост і є незаконним, так як здійсню валось в період дії заборони , що підтверджується актами п рийому виконаних підрядних р обіт за вересень-жовтень 2008 ро ку форми № КБ-2в (том 1, а. с. 35-40). Таки обставини додатково свідчат ь про те, що вимоги позивача є неправомірними.

Посилання заявника апеляц ійної скарги на те, що у даній справі відсутній предмет спо ру, тому що відповідач визнав ав позовні вимоги, колегією с уддів вважаються неспроможн ими. Так, відповідно до статті 43 Господарського процесуаль ного кодексу України визнанн я однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша с торона обґрунтовує свої вимо ги або заперечення, для госпо дарського суду не є обов'язко вим. В цій частині доводи тре тьої особи відхиляються.

Окрім того, розглядаючи дан ий спір та приймаючи рішення у справі, господарський суд н е звернув уваги та не дав нале жної правової оцінки тій обс тавині, що позивачем заявлен о позов до фізичної особи - під приємця ОСОБА_3, тоді як Сі мферопольське міжміське бюр о реєстрації і технічної інв ентаризації визначено позив ачем як третя особа. Однак, вим оги позову стосуються також і третьої особи. Місцевий суд , фактично, задовольнив позов та зобов'язав третю особу вик онати певні дії. Статтею 84 Гос подарського процесуального кодексу України передбачено , що при задоволенні позову в р езолютивній частині рішення вказуються, зокрема, наймену вання сторони з якої здійсне но стягнення грошових сум аб о яка зобов'язана виконати ві дповідні дії.

Третя особа - Сімферопольсь ке міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації не є стороною у справі.

Таким чином, процесуальним законодавством не передбаче на можливість примусового зо бов'язання особи, яка не є стор оною у справі.

Більш того, у справі з предм етом позову про визнання пра ва власності на об'єкт нерухо мого майна, необхідно зверта ти увагу на п. 1.3 Тимчасового по ложення про порядок реєстрац ії прав власності на нерухом е майно, згідно з яким бюро тех нічної інвентаризації лише п роводить державну реєстраці ю об'єктів нерухомого майна і не може бути відповідачем за позовами про визнання права власності на об'єкти нерухом ого майна.

Господарський суд міста Се вастополя на вищенаведені но рми матеріального та процесу ального права увагу не зверн ув, що призвело до їх порушенн я.

Крім того, колегія суддів вв ажає необхідним зазначити на ступне.

Товариство з обмеженою від повідальністю "Кримський Авт омобільний Дім" при подачі по зовної заяви у даній справі н евірно визначило суму держав ного мита, що підлягає сплаті при вирішенні спору про визн ання права власності. Так, мат еріали справи свідчать про т е, що позивач сплатив державн е мито за подачу позову в сумі 170,00 грн.

Проте, апеляційна інстанці я звертає увагу на Інформаці йний лист Вищого господарськ ого суду України від 21.04.2008 № 01-8/241, я ким внесені зміни до Інформа ційного листа Вищого господ арського суду України від 14.08.20 07 № 01-8/675 "Про деякі питання практ ики застосування норм Господ арського процесуального ко дексу України порушені у доп овідних записках про роботу господарських судів у першо му півріччі 2007 року".

У пункті 14 названого листа з азначено наступне.

"У постанові Верховного Суд у України від 25.12.2007 № 8/219-07 викладе но правову позицію, за якою де ржавне мито з позовної заяви про визнання права власност і визначається з урахуван ням вартості спірного майна та з огляду на приписи пунк тів 29 і 30 Інструкції про порядо к обчислення та справляння д ержавного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції Укра їни від 22.04.1993 № 15.".

З матеріалів справи, зокрем а із загальної вартості вико наних будівельних робіт, що п ідтверджується двосторонні ми актами прийому виконаних підрядних робіт за листопад- грудень 2007 року, січень, травен ь-червень, вересень-жовтень 200 8 року форми № КБ-2в (том 1, а. с. 13-50), в бачається, що вартість об' є кту нерухомості складає 1628234,25 г рн.

Таким чином, позивач при под ачі позову про визнання прав а власності повинен був спла тити до Державного бюджету У країни 16112,34 грн. (16282,34 грн. - 170,00 грн. ) державного мита.

Крім того, апеляційна інста нція зазначає, що позивачем у даній справі фактично були з аявлені дві похідні вимоги: в изнання права власності, що д орівнюється до позову майнов ого характеру, та спонукання до виконання певних дій, що ві дноситься до немайнового спо ру.

З цього приводу, з позивача також підлягає стягненню в д охід Державного бюджету Укра їни сума за подачу позову нем айнового характеру у розмірі 85,00 грн.

Господарський суд міста Се вастополя вказані обставини помилково залишив поза уваг ою.

За таких обставин за наслід ками апеляційного розгляду с прави з позивача підлягають достягненню вказані суми в д охід Державного бюджету Укра їни.

Необхідно зазначити, що інш і документи, які надані до спр ави позивачем в якості доказ ів підтвердження здійснених ним витрат на побудову автоц ентру, зокрема акти здачі-при ймання робіт (том 1, а. с. 51, 54 - 60), вид атковими накладними, чеками, банківськими виписками тощо (а.с.52-53, 61-98), судовою колегією не в раховуються, оскільки відсут ні докази того, що вказані мат еріали та виконані роботи бу ли придбані та зроблені саме для будування спірного авто центру.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що товари ство з обмеженою відповідаль ністю "мале підприємство "Опт імум-К" при подачі апеляційно ї скарги також сплатило держ авне мито у неналежному розм ірі, а саме 51,00 грн., тоді як при ф актичному оскарженні рішенн я у повному обсязі повинно бу ло сплатити 8183,67 грн. (8141,17 грн. + 42,50 гр н.).

Враховуючі, що Севастополь ський апеляційний господарс ький суд задовольняє апеляці йну скаргу у повному обсязі т а відмовляє у позові, витрати пов' язані з її поданням під лягають відшкодуванню із тов ариства з обмеженою відповід альністю "Кримський Автомобі льний Дім" згідно статті 49 Гос подарського процесуального кодексу України на користь з аявника апеляційної скарги. Ті витрати, які повинна була с платити третя особа при пода чі апеляційної скарги підляг ають стягненню з позивача в д охід Державного бюджету Укра їни.

Виходячи з вищенаведено го, судова колегія вважає, щ о рішення господарського су ду міста Севастополя прийнят о з порушенням норм матеріал ьного та процесуального прав а, у зв'язку з чим підлягає ска суванню.

Керуючись статтями 49, 101, пунк том 2 статті 103, пунктом 4 статті 104, статтею 105 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товар иства з обмеженою відповідал ьністю "мале підприємство "Оп тімум-К" задовольнити.

2. Рішення господарського су ду міста Севастополя від 17.11.2008 у справі № 5020-3/193 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. У позові відмовити.

5. Стягнути з товариства з об меженою відповідальністю "Кр имський Автомобільний Дім" (в ул. Ген. Васильєва, 27-а, м. Сімфер ополь, 95000, р/р 2600901015732 в КРФ ВАТ «КРЕ ДОБАНК», м. Сімферополь, МФО 32491 3, ОКПО 34636673, ІНН. 346366701278, св-во 00794569) в дох ід Державного бюджету Україн и 16197,34 грн. державного мита за по дачу позовної заяви та 8135,67 грн . державного мита за подачу ап еляційної скарги.

6. Стягнути з товариства з об меженою відповідальністю "Кр имський Автомобільний Дім" (в ул. Ген. Васильєва, 27-а, м. Сімфер ополь, 95000, р/р 2600901015732 в КРФ ВАТ «КРЕ ДОБАНК», м. Сімферополь, МФО 32491 3, ОКПО 34636673, ІНН. 346366701278, св-во 00794569) на ко ристь товариства з обмеженою відповідальністю "мале підп риємство "Оптімум-К" (95011, м. Сімфе рополь, вул. Луначарського, 3, о ф. 1, рахунки не відомі) 51,00 грн. ви трат пов'язаних із поданням а пеляційної скарги.

7. Господарському суду міста Севастополя видати наказ.

Головуючий суддя В.М. Плут

Судді Ю.В. Б орисова

В.І. Гонт ар