Рішення

від 06.06.2024 по справі 912/209/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 24 46 63/32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 рокуСправа № 912/209/21(912/787/24)

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства "Вісмут" в особі ліквідатора Христенка В.В. про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №912/209/21(912/787/24)

за позовом: Приватного підприємства "Вісмут" в особі ліквідатора Христенка В.В., вул. Юрія Липи, 4, м. Кропивницький, 25005

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юникавто", провул. Садовий, 1, с. Соколівське, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27641

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення 791 719,29 грн

Представники сторін в засідання суду не з`явились.

Ухвалою господарського суду від 05.02.2021 відкрито провадження у справі №912/209/21 про банкрутство Приватного підприємства "Вісмут" (далі - ПП "Вісмут", боржник).

Постановою суду від 07.06.2022 ПП "Вісмут" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою від 31.01.2023 призначено ліквідатором ПП "Вісмут" арбітражного керуючого Христенко Вадима Васильовича (свідоцтво № 1538 від 17.07.2013).

22.02.2024 до господарського суду надійшла позовна заява ПП "Вісмут" в особі ліквідатора Христенка В.В. (позивач) з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юникавто" (далі - ТОВ "Юникавто", відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 791 719,29 грн.

Рішенням господарського суду від 16.05.2024 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юникавто" на користь Приватного підприємства "Вісмут" 791 719,29 грн заборгованості та 9 500,63 грн судового збору.

В резолютивній частині рішення суду від 16.05.2024 призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати позивача на 06.06.2024 та встановлено строк для подання доказів не пізніше 5 календарних днів після ухвалення рішення суду.

21.05.2024 до суду надійшла заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, до якої додано докази їх понесення.

Згідно поданої заяви позивач просить стягнути з відповідача 99 585,96 грн, з яких: 60 000,00 грн фіксована сума правничої допомоги та 39 585,96 грн гонорару успіху.

Позивач в засіданні суду участі не брав та згідно заяви від 20.05.2024 просить розглянути заяву за відсутності представника позивача.

Відповідач і третя особа в засідання суду 06.06.2024 не заявились, про причини відсутності не зазначено, хоча належним чином повідомлені про дату засідання суду.

З підстав викладеного, суд проводить судове засідання з вирішення питання про судові витрати 06.06.2024 за відсутності представників сторін.

Розглянувши у судовому засіданні заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення суд повідомляє, коли буде складено повне рішення.

В даному випадку датою ухвалення рішення суду є 16.05.2024, тоді як докази понесених витрат подано до органу поштового зв`язку для надсилання до суду - 21.05.2024.

Отже, позивач дотримався строку подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням порядку обчислення процесуальних строків, визначеного ч.ч. 1, 7 ст. 116 ГПК України.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI ), яка зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Частинами 2 - 4 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Згідно наданих позивачем документів, підтверджено, що між ПП "Вісмут" (Клієнт) та адвокатом Бірюковим А.О. (Виконавець) укладено угоду про захист (представництво) та надання правничої допомоги від 16.02.2024 (далі -Угода).

Згідно пункту 1 даної Угоди в порядку та на умовах визначених цією Угодою, Клієнт доручає, а Виконавець зобов`язується здійснювати захист (представництво) прав та інтересів ПП "Вісмут". Вид, обсяг, інші умови правничої допомоги визначаються сторонами в додаткових угодах.

19.03.2024 між Виконавцем та Клієнтом укладено Додаткову угоду до Угоди від 16.02.2024, відповідно до п. 1 якої в порядку та на умовах визначених цією Додатковою угодою, Клієнт доручає, а Виконавець зобов`язується надати правничу допомогу та здійснювати захист (представництво) прав та інтересів ПП "Вісмут" в господарському суді Кіровоградської області по справі за позовом ПП "Вісмут" про стягнення заборгованості з ТОВ "Юникавто" за договором комісії від 15.12.2018.

Пунктом 2 Додаткової угоди визначено, що надання правничої допомоги включає в себе здійснення Виконавцем всіх дій, необхідних для надання правничої допомоги та здійснення захисту (представництва) прав та інтересів ПП "Вісмут" в господарському суді Кіровоградської області по справі за позовом ПП "Вісмут" про стягнення заборгованості з ТОВ "Юникавто" за договором комісії транспортного засобу в тому числі, але не виключно: підготовка заяв по суті, заяв, клопотань, участь в судових засіданнях, реалізація всіх необхідних прав, наданих стороні по справі.

Пунктом 5 Додаткової угоди визначено, що вартість правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції складається з фіксованої суми в розмірі 60 000,00 грн та «гонорару успіху», який до розміру фіксованої суми не включається. Сплата вказаної фіксованої суми правничої допомоги здійснюється в наступному порядку:

20 000,00 грн сплачується Клієнтом Виконавцю протягом 3 днів з дня підписання даного договору;

20 000,00 грн сплачується на протязі 3 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі;

20 000,00 грн сплачується Клієнтом Виконавцю не пізніше 10 днів з дня отримання рішення суду першої інстанції по суті спору.

22.03.2024 Виконавцем виставлено Клієнтові рахунок № 2 від 22.03.2024 на суму 20 000,00 грн.

На даний час позивачем сплачено Виконавцю 20 000,00 грн, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією № 2 від 22.03.2024.

Окрім того, п. 6 Додаткової угоди сторони погодили сплату Клієнтом Виконавцю «гонорару успіху». «Гонорар успіху» сплачується додатково та окремо від визначеної сторонами фіксованої вартості правничої допомоги в вищевказаному розмірі, і до її суми не включається. Сторони погодили розмір «гонорару успіху», який складає 5 % від суми задоволених позовних вимог. «Гонорар успіху» сплачується в разі задоволення позову (часткового задоволення позову) не пізніше 10 днів з дня отримання рішення суду першої інстанції.

Угоду та Додаткову угоду підписано представниками сторін та скріплено печатками.

До справи подано копію ордера на ім`я адвоката Бірюкова А.О. серії ВА №1079670 від 30.04.2024 (а.с. 63).

Суд зазначає, що з аналізу положень ст. 30 Закону № 5076-VI слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру та погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Разом з цим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Наведені вище принципи застосовуються і у випадку наявності угод, які передбачають "гонорар успіху".

Так, у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 року в справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

Як встановлено матеріалами справи, є підтвердженим фактичне отримання позивачем послуг адвоката, а саме: адвокат Бірюков А.О. брав участь у засіданні суду.

Наведене свідчить про реальність надання адвокатом правової допомоги позивачеві у справі №912/209/21(912/787/24) та понесення витрат на таку допомогу.

Разом з цим, суд враховує, що позовна заява у даній справі за своїм предметом та підставами позову є не складною, матеріали справи не об`ємні. Предметом спору є лише сума основного боргу без додаткових нарахувань штрафних санкцій.

Дана категорія спору в даному конкретному випадку обмежується аналізом незначної кількості доказів та чітко врегульована нормами права і не містить певної особливості, яка потребує застосування висновків Верховного Суду.

Суд зазначає, що відповідач відзиву на позов не подавав, будь-які нові докази не збирались і не подавались.

У даній справі було лише одне судове засідання у даній справі, в якому взяв участь представник позивача та у зв`язку з тим, що відповідачем не було подано відзиву на позов не потребувало від позивача наведення будь-яких додаткових пояснень.

Клопотання відповідача в порядку частини 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України щодо зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката не надходило.

Водночас, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Позивач визначив розмір гонорару в сумі 60 000,00 грн та 39 585,96 грн "гонорару успіху".

Втім, суд, з урахуванням викладеного, не вбачає підстав для покладення витрат позивача у зазначеному розмірі на відповідача.

Суд зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

З підстав викладеного та враховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України, беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи та витраченим Адвокатом часом і обсягом фактично наданих ним послуг, суд дійшов висновку, що обґрунтованим та розумним розміром компенсації за вказані послуги буде 20 000,00 грн.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 20 000,00 грн. Решта витрат на професійну правничу допомогу позивача покладаються на останнього.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 221, 233, 236-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юникавто" (провул. Садовий, 1, с. Соколівське, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27641, ідентифікаційний код 41605121) на користь Приватного підприємства "Вісмут" (вул. Юрія Липи, 4, м. Кропивницький, 25005, ідентифікаційний код 31276115) 20 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії додаткового рішення направити ПП "Вісмут" до електронного кабінету з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та Товариству з обмеженою відповідальністю "Юникавто" за адресою: провул. Садовий, 1, с. Соколівське, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27641 і ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне додаткове рішення складено 06.06.2024.

Суддя В.В.Тимошевська