Вирок

від 17.06.2024 по справі 156/712/23

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 156/712/23

Провадження № 1-кп/156/10/24

ВИРОК

Іменем України

17 червня 2024 року сел.Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з секретарями судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі:

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7 ,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_8 ,

представників цивільного

позивача - КНП «Іваничівська

багатопрофільна лікарня» ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

обвинуваченого ОСОБА_12 ,

захисника адвоката ОСОБА_13 ,

розглянувши в режимі відкритих судових засідань у залі суду № 1 у сел. Іваничі кримінальне провадження (№ за ЄРДР 12022030520000464 від 29.09.2022) за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України:

ОСОБА_12 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у сел. Іваничі Волинської області, є громадянином України, українцем за національністю, здобув повну загальну середню освіту, не є працевлаштованим, є одруженим, не має на утриманні неповнолітніх дітей або інших близьких осіб, котрі за віком чи станом здоров`я потребують постійного догляду, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, судимості не має, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

1.1. ОСОБА_12 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин

1.2. Обвинувачений 28.09.2022 близько 17 год 03 хв керував технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, здійснював рух по проїзній частині АДРЕСА_2 з певною швидкістю.

1.3. При цьому водій був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не відреагував на її зміну, створив своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на зустрічну смугу руху, перетнувши розмітку 1.1 (вузьку суцільну лінію), яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, не надав перевагу в русі автомобілю марки «ЗАЗ 110307-42», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , котра здійснювала рух по своїй смузі руху проїзної частини АДРЕСА_2 , не передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, почав виїзд на зустрічну смугу руху, чим створив небезпеку для руху транспорту. Внаслідок таких дій обвинуваченого ОСОБА_7 , помітивши небезпеку для руху, зупинила керований нею автомобіль, однак ОСОБА_12 продовжив рух по зустрічній смузі руху та допустив зіткнення з автомобілем марки «ЗАЗ 110307-42», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 ІО.

1.4. Такими своїми діями водій ОСОБА_12 порушив вимоги Правил дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), згідно з якими:

- для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі, не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху (п. 2.3. б), п.2.3. д) Правил);

- водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.9. а) Правил);

- перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напряму руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху (п.10.1. Правил);

- на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу (п.11.3 Правил).

1.5. З причини порушень Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_12 та зіткнення вказаних транспортних засобів, які зазнали механічних пошкоджень, водій ОСОБА_7 отримала травми голови, грудної клітини, живота, ноги, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 160 від 15.11.2022 належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (травми голови, живота), та до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров`я (травми шийного відділу хребта, грудної клітки та правої ноги).

1.6. Таким чином, ОСОБА_12 обвинувачується в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані сп`яніння, що спричинило потерпілій особі середньої тяжкості тілесні ушкодження. Діяння обвинуваченого кваліфіковане за ч. 1 ст. 286-1 КК України.

2.Позиція обвинуваченого та його захисника

2.1. Під час судового розгляду справи ОСОБА_12 визнав себе винним у скоєнні інкримінованого йому протиправного діяння, щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, попросив пробачення за спричинену шкоду у потерпілої.

2.2. Додатково обвинувачений пояснив, що 28.09.2022 зранку випив близько 1 л пива, від того не почував себе нетверезим, напередодні взагалі не вживав алкоголю, впродовж дня на автомобілі не їздив, лише на велосипеді по господарських справах, у межах району «цукрового заводу», де він мешкає. Ввечері того дня обвинувачений згадав, що треба купити підшипники, сів за кермо власного автомобіля марки «Volkswagen Golf» та поїхав до центру АДРЕСА_2 , якою була швидкість керованого ним автомобіля, точно не пам`ятає, по дорозі сталось ДТП за участю його автомобіля та автомобіля червоного кольору марки «ЗАЗ Славута», за кермом котрого була потерпіла ОСОБА_7 ..

2.3. Самої події зіткнення транспортних засобів ОСОБА_12 не пам`ятає, бо на теперішній час частково втратив пам`ять з причини отриманої в ДТП травми голови. Якою була причина ДТП, чому сталось зіткнення транспортних засобів, як керований ним автомобіль опинився на смузі зустрічного руху, обвинувачений не пам`ятає. ОСОБА_12 почав приходити до тями лише в лікарні, де йому надавали медичну допомогу, згадав, як продував там алкотестер, як до нього підходили поліцейські, давали прочитати та підписати якість документи. Хто винен у скоєнні ДТП, обвинувачений достеменно сказати не може. Також ОСОБА_12 пояснив, що автомобіль марки «Volkswagen Golf» був придбаний ним на власні кошти, зареєстрований на його ім`я, хоча він і перебуває в шлюбі з ОСОБА_14 , цивільно-правова відповідальність обвинуваченого як власника транспортного засобу на час скоєння ДТП (28.09.2022) була застрахована в АТ «Страхова група «ТАС». ОСОБА_12 висловив жаль з приводу того, що завдав тілесні ушкодження ОСОБА_7 та її «цивільному чоловікові», повідомив, що він відвідував потерпілу та її чоловіка в лікарні, давав чоловікові кошти в розмірі 12000,00 грн. для лікування його та ОСОБА_15 .

2.4. Захисник - адвокат ОСОБА_13 під час судового розгляду справи звернув увагу суду на те, що обвинувачений щиро розкаявся та частково відшкодував потерпілій заподіяні збитки, щодо ОСОБА_12 існують кілька обставин, котрі пом`якшують покарання, на думку адвоката, це може бути підставою для застосування судом положень ст. 69 КК України щодо призначення особі більш м`якого покарання, ніж передбачено законом. Захисник додатково вказав, що окремі докази, здобуті на стадії досудового розслідування, є недопустимими з причини допущених порушень процесуального закону, факт перебування ОСОБА_12 на момент ДТП у стані алкогольного сп`яніння не доведений даними аналізів біологічних матеріалів обвинуваченого, котрі мати би бути здійсненими в медичному закладі, висновком експертизи, перевищення водієм ОСОБА_12 допустимої швидкості у межах населеного пункту є лише припущенням сторони обвинувачення, слідчим не здобуто висновків експертиз, які б могли підтвердити таку обставину.

3. Позиція потерпілої та її представника

3.1. Потерпіла ОСОБА_7 під час судового розгляду справи заявила, що не приймає вибачень обвинуваченого, вважає їх нещирими, здійсненими лише під тиском доказів як намагання пом`якшити належне йому покарання, потерпіла зазначила, що, на її думку, ОСОБА_12 заслуговує реального покарання у виді позбавлення волі на строк, установлений законом.

3.2. Під час допиту з приводу обставин кримінального правопорушення ОСОБА_7 повідомила, що 28.09.2022 вона разом з ОСОБА_16 на автомобілі марки «ЗАЗ Славута» їхала до своїх батьків з сел. Іваничі до с. Менчичі, вона була за кермом автомобіля, хоча тоді ще не мала посвідчення водія, лише навчалась в автошколі, але бажала «отримати трохи більше практики», ОСОБА_17 перебував на передньому пасажирському сидінні. Перед переїздом до району «цукрового заводу» потерпіла зменшила швидкість керованого нею автомобіля, їхала на 2-й передачі, раптово помітила, як з мосту на великій швидкості з`їхав легковий автомобіль синього кольору, його занесло на повороті, потерпіла спитала у ОСОБА_17 , що їй робити, той порадив їй «гальмувати й триматись міцніше», ОСОБА_7 загальмувала, її автомобіль був «притиснутий» до правого боку дороги, відбувся удар внаслідок зіткнення з зустрічним транспортним засобом. Чи робив спробу загальмувати свій автомобіль інший водій-учасник ДТП, потерпіла не знає, принаймні звуків гальмування вона не чула. ОСОБА_7 внаслідок ДТП не була непритомною, але подальші події пам`ятає не чітко, її ударило кермом в грудну клітину, а у ОСОБА_17 була в крові голова, до неї підбігли люди, якась жінка намагалась відстебнути її пасок безпеки, допомогти вийти з автомобіля, ОСОБА_12 до неї в той час не підходив. Після ДТП обвинувачений приходив до потерпілої в лікарню, вони намагались домовитись, щоб ОСОБА_12 сплатив витрати на лікування та моральну шкоду, але обвинувачений домовленостей не дотримується, він дав потерпілій лише 5000,00 грн., коли ОСОБА_7 треба було пройти комп`ютерну томографію, загалом обвинувачений відшкодував потерпілій лише 12000,00 грн., цю суму ОСОБА_7 не вважає достатньою для відшкодування шкоди з огляду на її тривале лікування від отриманих травм і порушення звичного способу її життя.

3.3. У судовому засіданні 14.07.2023 (до початку розгляду справи по суті) потерпіла ОСОБА_7 надала до суду позовну заяву, потерпіла просила стягнути з ОСОБА_12 на її користь матеріальні збитки, завдані пошкодженням належного їй транспортного засобу під час ДТП, в розмірі 1500 доларів США (еквівалент за курсом НБУ 55500,00 грн.), витрати, пов`язані з лікуванням потерпілої, в розмірі 29027,81 грн., та моральну шкоду, завдану протиправними діями обвинуваченого, на суму 130000,00 грн.. У подальшому ОСОБА_7 подала до суду заяви про залишення без розгляду частини заявлених нею позовних вимог, зокрема, щодо стягнення з ОСОБА_12 матеріальних збитків, завданих пошкодженням належного їй транспортного засобу під час ДТП, витрат, пов`язаних з лікуванням потерпілої, водночас ОСОБА_7 наполягала на стягненні з обвинуваченого на її користь 130000,00 грн. моральної шкоди.

3.4. Представник потерпілої адвокат ОСОБА_8 вважав, що стороною обвинувачення «поза розумним сумнівом» доведена винуватість ОСОБА_12 у скоєнні кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч.1 ст. 286-1 КК України, порушення обвинуваченим Правил дорожнього руху, що призвели до ДТП, перебування ОСОБА_12 за кермом автомобіля у стані алкогольного сп`яніння, наявність причинного зв`язку між діями водія ОСОБА_12 та отриманням тілесних ушкоджень певного ступеню тяжкості ОСОБА_7 .. Представник потерпілої просив стягнути з обвинуваченого на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 130000,00 грн., вказав, що така сума цілком відповідатиме глибині страждань, котрі потерпіла відчувала внаслідок отриманих у ДТП травм, тривалого лікування, вимушеної зміни звичного способу життя.

4. Позиція цивільного позивача КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня»

4.1. У судовому засіданні 14.09.2023 (до початку розгляду справи по суті) прокурор ОСОБА_6 надав до суду позовну заяву (в інтересах держави, КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня»), прокурором заявлені вимоги до ОСОБА_12 про стягнення на користь держави коштів, витрачених на лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_7 , в сумі 37457,25 грн..

4.2. Судом було залучено КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня» як цивільного позивача в кримінальному провадженні. Представники медичного закладу ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , котрі брали участь у судових засіданнях, підтримали позов, заявлений прокурором, вважали, що стороною обвинувачення доведені обставини порушення обвинуваченим Правил дорожнього руху, що призвели до ДТП, перебування ОСОБА_12 за кермом автомобіля у стані алкогольного сп`яніння, наявність причинного зв`язку між діями водія ОСОБА_12 та отриманням тілесних ушкоджень певного ступеню тяжкості ОСОБА_7 .. Потерпіла безпосередньо після ДТП перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня», лікування здійснювалось за кошти бюджету, виділені згаданому медичному закладу, тому ОСОБА_12 повинен відшкодувати державі витрачені кошти.

5.Досліджені під час судового розгляду справи докази на підтвердження встановлених судом обставин

5.1.Згідно зі ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання, подання до суду доказів, які відповідно до приписів ст. 23 КПК, суд досліджує безпосередньо.

5.2.За загальним правилом (ч.1 ст. 92 КПК України) обов`язок доказування в кримінальному провадженні покладається на слідчого, прокурора. Суд допитав свідків, заявлених стороною обвинувачення та стороною захисту, дослідив письмові докази, запропоновані прокурором, котрі (поряд з власними показаннями обвинуваченого та потерпілої) підтверджують винуватість ОСОБА_12 у скоєнні інкримінованого йому протиправного діяння.

5.3. Зокрема, свідок ОСОБА_18 під час допиту в судовому засіданні 19.10.2023 пояснила, що вона мешкає у сел. Іваничі, в один із днів у кінці вересня 2022 року близько 17-ї год вона відвозила дитину з дитячого дошкільного закладу додому, їхала від «центру» сел. Іваничі до району «цукрового заводу», дізналась, що за мостом (як їхати з сел. Іваничі до с. Мишів) сталась аварія, самої події свідок не бачила, бачила лише наслідки зіткнулись автомобілі марки «Volkswagen» та «ЗАЗ Славута», біля останньої машини була ОСОБА_19 людей, вони намагались допомогти потерпілим, хтось викликав на місце події «швидку медичну допомогу» та поліцейських, після приїзду поліції свідок поїхала далі у власних справах. ОСОБА_18 на місці події бачила, що водій автомобіля марки «Volkswagen» був живий, притомний, він сидів у салоні авто один, там не було жодних інших осіб, водій спочатку був зляканий, намагався пересунутись в салоні автомобіля на пасажирське місце, від водія було чути сильний запах алкоголю.

5.4. Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні 19.10.2023 повідомив, що він мешкає у сел. Іваничі, 28.09.2022 близько 17-ї год їхав додому на велосипеді, не доїжджаючи до мосту, біля повороту з району «цукрового заводу», почув, як попереду на великій швидкості рухається автомобіль, машина їхала прямо на свідка, ОСОБА_20 вже думав з`їхати з дороги в кущі, коли водій вивернув кермо і дивом об`їхав велосипедиста, свідок поїхав далі, через хвилину почув тупий звук удару, повернувся назад, побачив, що сталось ДТП з участю «Volkswagen» та «червоної машини», свідок телефоном викликав «швидку медичну допомогу». За кермом «Volkswagen» був ОСОБА_21 , а в «червоному автомобілі» була ОСОБА_22 , обох цих осіб свідок давно знає як мешканців сел. Іваничі. В салоні «Volkswagen» спрацювали подушки безпеки, ОСОБА_23 після ДТП переліз на сусіднє пасажирське сидіння, а потім сидів на задньому сидінні, від нього було чути різкий запах алкоголю, на думку свідка, водій був нетверезим. Потерпіла в «червоній машині» сиділа на місці водія, вона була бліда, пристебнута паском безпеки, поруч із нею сидів чоловік на ім`я ОСОБА_17 , у нього голова була в крові. ОСОБА_20 зауважив, що швидкість автомобіля «Volkswagen» була чималою, двигун працював на великих оборотах, машина «ревла».

5.5. Свідок ОСОБА_24 під час допиту 19.10.2023 вказав, що він мешкає у сел. Іваничі, перебуває у фактичних шлюбних відносинах з потерпілою ОСОБА_25 ; 28.09.2022 він з ОСОБА_15 на автомобілі «ЗАЗ Славута» їхав з сел. Іваничі до с. Менчичі, за кермом автомобіля сиділа потерпіла, перед переїздом до району «цукрового заводу» свідок помітив легковий автомобіль темного кольору, котрий їхав на великій швидкості, «вихляв по дорозі», свідок крикнув ОСОБА_15 , щоб вона гальмувала, але уникнути зіткнення не вдалось, за кермом того автомобіля був ОСОБА_26 . На місце ДТП очевидці викликали «швидку медичну допомогу», медики надавали допомогу постраждалим, перев`язали ОСОБА_24 голову, а ОСОБА_15 забрали до реанімації. Свідок підходив до іншого автомобіля, близько бачив ОСОБА_27 , останній був нетверезий, на це вказувала погана координація рухів та різкий запах алкоголю, сам ОСОБА_23 казав, що «випив літр пива», шкодував, що так сталось, казав, що «все буде добре, машину відремонтуємо, головне - люди живі». Свідок пізніше з ОСОБА_23 були разом в лікарні, обидва продували алкотестер, тест показав у ОСОБА_24 0,00 проміле алкоголю в організмі, у ОСОБА_12 1,74 проміле. ОСОБА_23 того дня ставав перед свідком на коліна, каявся, просив написати «заяву про відмову від претензій», пропонував гроші для відшкодування збитків, але в подальшому домовленості не дотримався, дав лише приблизно 10000,00 грн. на лікування ОСОБА_15 .

5.6. Викликана за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_28 у судовому засіданні 24.01.2024 повідомила, що в один із днів восени 2022 року вона їхала на велосипеді до району «цукрового заводу» по АДРЕСА_2 , самої події аварії транспортних засобів не бачила, бо через власну необережність неподалік від місця ДТП впала з велосипеда. Свідок бачила лише наслідки зіткнулись два автомобілі (темний та червоного кольору), в червоному автомобілі була ОСОБА_22 , за кермом темного автомобіля ОСОБА_26 . ДТП сталась по напрямку руху велосипедистки, перед нею, чи обганяли її велосипед незадовго до того якісь автомобілі, свідок достеменно сказати не може. Свідок не підходила до ОСОБА_23 , бачила, які він ходив біля свого транспортного засобу, в якому стані тоді був водій, свідок не знає. Поліцейські не допитували ОСОБА_28 як свідка на стадії досудового розслідування, ні обвинувачений, ні потерпіла не обговорювали зі свідком обставин ДТП, не спілкувались з нею на тему цієї події.

5.7. Також обставини інкримінованого ОСОБА_12 діяння додатково підтверджують досліджені в судовому засіданні письмові докази, а саме:

1) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12022030520000464 від 29.09.2022 про реєстрацію повідомлення щодо правопорушення в органі Національної поліції, де відображені загальні обставини дорожньо-транспортної події, котра сталась приблизно о 17 год 00 хв 28.09.2022 по вул. Заводській у сел. Іваничі за участі автомобіля марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_4 , та автомобіля марки «ЗАЗ 110307-42», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок зіткнення транспортних засобів водій ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження й була госпіталізована до КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня» (т. 1, а. с. 184);

2) складений слідчим в присутності двох понятих протокол огляду місця події від 28.09.2022 (відкрита ділянка місцевості на вул. Заводській у сел. Іваничі), під час огляду виявлено автомобіль марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_4 , та автомобіль марки «ЗАЗ 110307-42», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з механічними пошкодженнями, осип від деталей та фар автомобілів, сліди юзу, сліди заносу, сліди рідини на поверхні покриття автодороги (т.1, а. с. 185- 189);

3) складений лікарем КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня» ОСОБА_29 висновок від 28.09.2022 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; згідно з цим висновком водій ОСОБА_12 перебував у стані алкогольного сп`яніння, виявляв ознаки гострої алкогольної інтоксикації (т.1, а. с. 190);

4) складений лікарем КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня» ОСОБА_29 висновок від 28.09.2022 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; згідно з цим висновком водій ОСОБА_7 була тверезою, ознак алкогольного сп`яніння не виявлено (т.1, а. с. 191);

5) складений слідчим 29.09.2022 протокол огляду автомобіля марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_4 (виявлені механічні пошкодження: розбиті передній бампер, декоративна решітка радіатора, передні фари, деформовані капот, ліве переднє крило, тріщини на передньому вітровому склі, відсутність скла на передніх лівих дверцятах) та автомобіля марки «ЗАЗ 110307-42», реєстраційний номер НОМЕР_2 (виявлені механічні пошкодження: розбиті передній бампер, декоративна решітка радіатора, скло передніх фар, деформовані капот, ліве переднє крило, переднє вітрове скло, відсутнє скло у передніх правих дверцятах, деформовані передні ліві дверцята) (т.1, а. с. 205-209);

6) висновок судово - медичної експертизи № 160, складений в період з 27.10.2022 по 15.11.2022, згідно з яким у ОСОБА_7 виявлені травми голови, травми грудної клітини, травма живота, травма ноги, віднесені до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (травми голови, живота), та до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров`я (травми шийного відділу хребта, грудної клітки та правої ноги), вказані травми могли утворитись від травмувальної дії тупих предметів, одночасно, в швидкій послідовності через травмування потерпілої в салоні автомобіля (т.1, а. с. 212-213);

7) висновок судово - медичної експертизи № 161, складений в період з 27.10.2022 по 31.10.2022, згідно з яким у ОСОБА_24 (пасажира, котрий перебував в автомобілі марки «ЗАЗ», керованому водієм ОСОБА_7 ) виявлена забита рана лобної області голови, вказане тілесне ушкодження віднесене до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, утворилось від травмувальної дії тупого предмета (т.1, а. с. 216-217);

8) додатковий висновок судово-медичної експертизи від 15.11.2022 № 75, згідно з яким тілесні ушкодження, виявлені у потерпілої ОСОБА_7 , утворились внаслідок ДТП (т.1, а. с. 214-215);

9) висновок від 19.12.2022 № СЕ-19/103-22/9356-ІТ судової інженерно - транспортної експертизи, згідно з яким зіткнення автомобіля марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_4 , та автомобіля марки «ЗАЗ 110307-42», реєстраційний номер НОМЕР_2 , відбулось на лівій смузі руху автодороги в напрямку від району «цукрового заводу» по вул. Заводській (в сел. Іваничі Володимирського району Волинської області) до центру сел. Іваничі (т.1, а. с. 234-236);

10) висновок від 20.12.2022 № СЕ-19/103-22/8684-ІТ судової інженерно - транспортної експертизи, згідно з яким на момент експертного огляду робоча гальмівна система та система рульового керування автомобіля марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_4 , перебували в робочому стані (т.1, а. с. 222-226);

11) висновок від 22.12.2022 № СЕ-19/103-22/8685-ІТ судової інженерно - транспортної експертизи, згідно з яким на момент експертного огляду робоча гальмівна система та система рульового керування автомобіля марки «ЗАЗ 110307-42», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебували в робочому стані (т.1, а. с. 228-231);

12) висновок від 26.12.2022 № СЕ-19/103-22/9357-ІТ судової інженерно - транспортної експертизи, згідно з яким в момент первинного контакту повздовжня вісь автомобіля марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_4 , розміщувалась під кутом 145+/-5 градусів (за рухом годинникової стрілки) відносно повздовжньої вісі автомобіля марки «ЗАЗ 110307-42», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в момент первинного контакту взаємодіяли передній лівий кут автомобіля марки «Volkswagen» і передня частина автомобіля марки «ЗАЗ» (т.1, а. с. 238-246);

13) висновок від 19.04.2023 № СЕ-19/103-22/601-ІТ судової інженерно - транспортної експертизи, згідно з яким у заданій дорожній ситуації з технічної точки зору водій автомобіля марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_12 повинен був діяти відповідно до Правил дорожнього руху, керувати автомобілем зі швидкістю не більше 50 км/год, перед виїздом на зустрічну смугу руху переконатись, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, йому заборонялось перевищувати швидкість та перетинати лінію дорожньої розмітки 1.1. (т. 2, а. с. 1-5);

14) складений слідчим протокол від 22.05.2023 слідчого експерименту, здійсненого за участі потерпілої ОСОБА_7 , в присутності її представника адвоката ОСОБА_8 , під час якого потерпіла на відкритій ділянці місцевості по АДРЕСА_2 докладно вказала механізм ДТП, що сталась, місце розташування автомобілів на дорозі, обставини зіткнення транспортних засобів (т.1, а. с. 201-203).

6. Оцінка судом досліджених доказів

6.1.Суд дійшов переконання, що винуватість ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення доведена в повному обсязі, його діяння містить ознаки складу правопорушення, кваліфікованого за ч. 1 ст. 286-1 КК України.

6.2. Зокрема, із показань обвинуваченого, потерпілої ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_24 , наданих в судових засіданнях, убачається, що за кермом автомобіля марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , на момент ДТП (28.09.2022 близько 17-ї год) перебував саме ОСОБА_12 ..

6.3. У водія автомобіля «Volkswagen Golf» свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_18 , ОСОБА_24 помітили ознаки алкогольного сп`яніння (погана координація рухів обвинуваченого, різкий запах алкоголю від нього). Факт перебування обвинуваченого на момент скоєння ДТП у стані алкогольного сп`яніння також підтверджує складений лікарем КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня» ОСОБА_29 висновок від 28.09.2022 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; згідно з цим висновком водій ОСОБА_12 перебував у стані алкогольного сп`яніння, виявляв ознаки гострої алкогольної інтоксикації. Зрештою, сам обвинувачений, надаючи в суді показання щодо обставин кримінального правопорушення, визнав, що «28.09.2022 зранку випив близько 1 л пива, від того не почував себе нетверезим».

6.4. Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 400/1498/18 (провадження № 51-2993 км 22), «…суд, обґрунтовуючи свою позицію щодо перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, вправі досліджувати та посилатись не лише на висновок експертизи, а й на інші докази, зокрема, і медичні документи, які підтверджують такий факт (акти судово-медичних досліджень, довідки, видані медичними установами тощо)…».

6.5. Отже, суд відхиляє заперечення сторони захисту щодо відсутності належних доказів перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп`яніння (аналізів біологічних матеріалів обвинуваченого, котрі мати би бути здійсненими в медичному закладі, висновку експертизи) і вважає доведеною обставину скоєння ДТП водієм ОСОБА_12 у стані алкогольного сп`яніння.

6.6. Технічно справний стан автомобіля марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , котрим керував обвинувачений, підтверджено висновком від 20.12.2022 № СЕ-19/103-22/8684-ІТ судової інженерно - транспортної експертизи.

6.7.Зі змістуданих,відображених ускладеному слідчим вприсутності двохпонятих протоколіогляду місцяподії від28.09.2022(відкритаділянка місцевостіна вул.Заводській усел.Іваничі), висновку від 19.12.2022 № СЕ-19/103-22/9356-ІТ судової інженерно - транспортної експертизи, висновку від 26.12.2022 № СЕ-19/103-22/9357-ІТ судової інженерно - транспортної експертизи, встановлено місце зіткнення автомобілів «Volkswagen Golf» та «ЗАЗ НОМЕР_5 » під час ДТП. Вбачається, що зіткнення транспортних засобів відбулось на лівій смузі руху автодороги в напрямку від району «цукрового заводу» по вул. Заводській (в сел. Іваничі Володимирського району Волинської області) до центру сел. Іваничі. Тим самим підтверджена версія сторони обвинувачення про те, що водій ОСОБА_12 за кермом був неуважним, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на зустрічну смугу руху, перетнувши розмітку 1.1 (вузьку суцільну лінію), яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, не надав перевагу в русі автомобілю марки «ЗАЗ 110307-42» під керуванням ОСОБА_7 , котра здійснювала рух по своїй смузі руху проїзної частини АДРЕСА_2 .

6.8.Сторона захиступід чассудового розглядусправи зверталаувагу судуна невідповідністьвимогам процесуальногозакону додатківдо протоколуогляду місцяподії від28.09.2022(схемиДТП,фотографічних зображеньмісця ДТПта пошкодженихтранспортних засобів).Зокрема,захисник ОСОБА_13 зауважував,що схемаДТП післяїї складанняпідписана лишеслідчим іодним здвох понятих,залучених допроведення процесуальноїдії (підписдругого понятоговідсутній),фотографічні матеріалинадані досуду велектронному виді,на нихвідсутні підписислідчого наобох понятих. Також сторона захисту вважала недопустимими доказами висновок від 19.12.2022 № СЕ-19/103-22/9356-ІТ судової інженерно - транспортної експертизи, висновок від 19.04.2023 № СЕ-19/103-22/601-ІТ судової інженерно - транспортної експертизи, оскільки при здійсненні експертних досліджень використані схема ДТП та фотографічні зображення, котрі теж не відповідають вимогам належності й допустимості доказів, висновки експертиз містять у собі неточності з приводу географічного розташування місця ДТП та прив`язки місця зіткнення транспортних засобів до певних координатних точок на місцевості.

6.9. З приводу наведених заперечень сторони захисту суд зазначає про таке.

6.10. Згідно зі ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

6.11. Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Згідно зі ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

6.12. Згідно зі ст. 103 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися: 1) у протоколі; 2) на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії; 3) у журналі судового засідання.

6.13. Відповідно до ст. 105 КПК України особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки. Додатками до протоколу можуть бути: спеціально виготовлені копії, зразки об`єктів, речей і документів; письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії; стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії; фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп`ютерних даних та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу. Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.

6.14. У розглядуваному випадку до протоколу огляду місця події, складеного 28.09.2022 слідчим ОСОБА_30 за участі двох понятих ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , додані схема ДТП (документ містить підпис слідчого ОСОБА_30 та понятої ОСОБА_32 , підпис понятої ОСОБА_31 відсутній), фотографічні матеріали (подані в електронному виді, на носієві інформації оптичному диску типу «Videx CD-R», диск упакований в конверт, конверт закріплений клейовим способом на аркуші паперу формату А4, аркуш паперу містить підпис слідчого ОСОБА_33 , котрий включений до складу групи слідчих у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12022030520000464 від 29.09.2022.

6.15. Суд убачає, що таке виготовлення додатків до протоколу дійсно становить порушення норм процесуального права, викладених у ч. 3 ст. 105 КПК України.

6.16.Водночас вартозауважити,що згідноз ч.1ст.87КПК Українинедопустимими єдокази,отримані внаслідокістотного порушенняправ тасвобод людини,гарантованих Конституцієюта законамиУкраїни,міжнародними договорами,згода наобов`язковість якихнадана ВерховноюРадою України,а такожбудь-якіінші докази,здобуті завдякиінформації,отриманій внаслідокістотного порушенняправ тасвобод людини.

6.17. Згідно з правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 756/10060/17 (провадження № 13-3кс22), невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність; адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.

6.18. Убачається, що виготовлення схеми ДТП та фотографічних матеріалів, доданих до протоколу огляду місця події від 28.09.2022, не призвело до порушення прав учасників кримінального провадження та їхніх основоположних свобод. Інформація, відображена в додатках до протоколу, не суперечить показанням самого обвинуваченого, потерпілої, свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_18 , ОСОБА_24 , узгоджується з фактичними даними, отриманими слідчим внаслідок здійснення 22.05.2023 слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_25 ..

6.19. Крім того, у судовому засіданні 15.03.2024 було здійснено допит експертів ОСОБА_34 та ОСОБА_35 щодо роз`яснення змісту висновків, наданих ними на досудовому розслідуванні.

6.20. Зокрема, експерт ОСОБА_36 пояснив, що він готував висновок інженерно-транспортної експертизи від 19.12.2022 № СЕ-19/103-22/9356-ІТ, у тексті цього висновку він допустив описку (зазначив помилково як місце події «смт. Маневичі» замість правильного «смт. Іваничі»). Експерт досліджував механізм ДТП, котрі сталась саме у смт. Іваничі, у постанові про призначення експертизи слідчий не зазначав «вихідних даних», але надав експертові матеріали справи (протокол огляду місця події та схему ДТП), цих матеріалів експертові було цілком достатньо для висновку. На схемі ДТП слідчим не було зазначено, в якому напрямку «рухався огляд», тому експерт брав до уваги «напрямок руху» в протоколі огляду. Експерт цілковито впевнений, що зіткнення автомобілів Volkswagen Golf з реєстраційним номером НОМЕР_1 та ЗАЗ 110307-42 з реєстраційним номером НОМЕР_2 сталось на лівій смузі руху в напрямку від «району цукрового заводу» в сел. Іваничі до «центру» сел. Іваничі, пошкодження автомобілів були описані в протоколі огляду місця події, «вихідних даних» зі змісту протоколу було достатньо для встановлення місця зіткнення транспортних засобів. Формулювання «назв слідів», застосовані слідчим («слід юзу», «слід заносу», «слід рідини», «слід») не вплинуло на висновок експерта, для нього мало значення розташування слідів, а не їхня «класифікація», розташування слідів, встановленого слідчим, було достатньо для з`ясування обставин ДТП.

6.21.Експерт ОСОБА_37 пояснив, що саме він готував висновок інженерно-транспортної експертизи від 19.04.2023 № СЕ-19/103-23/601-ІТ, в цьому висновку експерт оцінював дії водія ОСОБА_12 на предмет їхньої відповідності Правилам дорожнього руху. Під час дослідження експерт спирався на висновки попередніх експертиз, де було зазначено, що зіткнення автомобілів Volkswagen Golf з реєстраційним номером НОМЕР_1 та ЗАЗ 110307-42 сталось у сел. Іваничі на лівому узбіччі дороги в напрямку від «району цукрового заводу» в сел. Іваничі до «центру» сел. Іваничі. Щоб оцінити дії іншого водія ОСОБА_7 , експертові треба знати, як рухався інший автомобіль, ці відомості можуть бути встановлені з показань інших осіб (свідків, потерпілої); експерт у своєму дослідженні спирався на «вихідні дані», котрі були в матеріалах досудового розслідування, ці матеріали були надані йому слідчим на 102 арк.. «Прив`язка» до конкретного місця розташування слідів не вплинула на висновки експерта, експерт виходив з даних, зазначених у постанові слідчого про призначення експертизи. У експерта не виникало обґрунтованих сумнівів щодо того, що керований ОСОБА_7 автомобіль ЗАЗ 110307-42 під час зіткнення перебував у нерухомому стані, так було вказано у «вихідних даних» слідчого, так було встановлено слідчим з показань свідків та потерпілої, експерт не вправі давати оцінку показанням на предмет їхньої достовірності чи імовірності. Внаслідок дослідження матеріалів кримінального провадження експерт дійшов висновку про невідповідність дій водія ОСОБА_12 вимогам Правил дорожнього руху, оскільки цей водій перетнув суцільну лінію розмітки, котра розділяла транспортні потоки протилежних напрямків, опинився внаслідок маневру на зустрічній смузі руху, де був автомобіль ЗАЗ 110307-42, це призвело до зіткнення транспортних засобів.

6.22. Такі роз`яснення експертами змісту висновків, наданих на досудовому розслідуванні, не дають підстав для виникнення у суду обґрунтованого сумніву у винуватості ОСОБА_12 у скоєнні кримінального правопорушення. З огляду на відсутність у суду підстав для визнання недопустимими доказами протоколу огляду місця події від 28.09.2022, додатків до цього протоколу, суд не вбачає також підстав для визнання недопустимими доказами висновку від 19.12.2022 № СЕ-19/103-22/9356-ІТ судової інженерно - транспортної експертизи та висновку від 26.12.2022 № СЕ-19/103-22/9357-ІТ судової інженерно - транспортної експертизи. Отже, клопотання сторони захисту з приводу недопустимості окремих доказів, зібраних стороною обвинувачення у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12022030520000464 від 29.09.2022, задоволенню не підлягає.

6.23. Поряд з цим заслуговують на увагу твердження сторони захисту з приводу відсутності доказів порушення водієм ОСОБА_38 вимог п.12.4, п. 12.9. б) Правил дорожнього руху (щодо максимальної дозволеної швидкості руху транспортних засобів у населених пунктах, заборони водієві перевищувати максимальну швидкість).

6.24.Свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_24 у наданихсуду показанняхповідомили,що автомобіль«VolkswagenGolf»,за кермомякого перебував ОСОБА_12 ,безпосередньо передДТП рухавсяпроїзною частиною«на великійшвидкості»,при цьомужоден зісвідків неперебував усалоні автомобіля«VolkswagenGolf»,не мігбезпосередньо спостерігатиза показаннямиприладу вимірюванняшвидкості транспортногозасобу,сам обвинуваченийу наданихв судовомузасіданні показанняхзаперечував перевищенняним максимальноїдопустимої швидкостіруху автомобіляв населеномупункті,показання спідометра автомобіля «Volkswagen Golf» не зафіксовані слідчим під час первинного огляду в процесуальних документах, швидкість керованого обвинуваченим автомобіля не була визначена у висновках експертиз, здобутих стороною обвинувачення.

6.25.Згідно зіст.62Конституції Україниніхто незобов`язанийдоводити своюневинуватість увчиненні злочину;усі сумнівищодо доведеностівини особитлумачаться наїї користь.

6.26. Загалом, за змістом ст. 337 КПК України щодо меж судового розгляду судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

6.27. Отже, суд не вбачає підстав для констатації в діянні ОСОБА_12 наявних порушень вимог п.12.4, п. 12.9. б) Правил дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), виключає посилання на порушення цих пунктів Правил з обвинувачення, пред`явленого особі, оскільки це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. Водночас на кваліфікацію діяння, котре ставиться в вину ОСОБА_12 , за ч.1 ст. 286-1 КК України це не впливає.

6.28. Зіткнення автомобілів «Volkswagen Golf» та «ЗАЗ НОМЕР_5 » сталось внаслідок порушення водієм ОСОБА_12 вимог п. 2.3. б), п.2.3. д), п. 2.9. а), п.10.1., п.11.3 Правил дорожнього руху, такі порушення Правил перебували в прямому причинному зв`язку з ДТП (що підтверджено висновком інженерно-транспортної експертизи від 19.04.2023 № СЕ-19/103-23/601-ІТ), саме внаслідок ДТП потерпіла ОСОБА_7 отримала певного ступеню тілесні ушкодження (це підтверджує зміст висновку судово - медичної експертизи № 160, складеного в період з 27.10.2022 по 15.11.2022, додатковий висновок судово-медичної експертизи від 15.11.2022 № 75).

6.29. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (п. 161 рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom); п.65 рішення від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

6.30. Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

6.31.Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

6.32. У розглядуваній справі суд дійшов висновку про те, що винуватість ОСОБА_12 у скоєнні протиправного діяння доведена повністю «поза розумним сумнівом». Діяння, що ставиться в вину ОСОБА_12 судом кваліфіковане саме за ч. 1 ст. 286-1 КК України.

7. Призначення покарання

7.1.При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії нетяжких злочинів, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, та обставини, котрі обтяжують покарання.

7.2.Обвинувачений раніше не притягався до кримінальної відповідальності, судимості не має (т.2, а. с. 16-17), є громадянином України (т.2, а. с. 15), не є працевлаштованим, займається волонтерською діяльністю у БО «Благодійний Фонд «Воля Безцінна», має зареєстроване місце проживання, є одруженим (т.2, а. с. 20, 22), виконує обов`язок щодо утримання двох повнолітніх дітей, котрі продовжують навчання (т.2, а. с. 21, 23,24-25,27-29). ОСОБА_12 з його слів у судовому засіданні має певні хронічні захворювання ендокринної системи, є психічно здоровою особою, не перебуває на диспансерному чи профілактичному обліку у лікарів - психіатра та нарколога за місцем проживання, що підтверджено довідкою КНП "Іваничівська багатопрофільна лікарня" від 04.10.2022 № 1437/09.09-2.22 (т. 2, а. с. 19).

7.3.Згідно з досудовою доповіддю, складеною 21.07.2023 за дорученням суду уповноваженим органом з питань пробації, щодо ОСОБА_12 констатовано наявність середнього ризику вчинення повторного правопорушення, середній рівень небезпеки для суспільства (в т. ч. для окремих осіб); виправлення обвинуваченого є можливим без ізоляції від суспільства (т. 1, а. с. 86-89).

7.4.Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд в розглядуваному випадку вважає щире каяття обвинуваченого, добровільне часткове відшкодування потерпілій заподіяних збитків, що підтверджено розписками ОСОБА_24 та ОСОБА_7 від 30.09.2022, від 04.10.2022, від 08.10.2022 (т. 2, а.с.32).

7.5.Обставин, які б обтяжували покарання згідно зі ст. 67 КК України, прокурором в обвинувальному акті не наведено. У постанові Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 679/783/17 (провадження № 51-8609км18) висловлена правова позиція, згідно з якою: «Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім як у випадках зміни судом правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме. За п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Обов`язок доказування перелічених обставин згідно зі ст. 92 КПК України покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого…». Визнання судом обставини, яка не була зазначена прокурором в обвинувальному акті, такою, що обтяжує покарання, не узгоджується з положеннями ст. 337 КПК України.

7.6.Згідно із ч.2 ст.65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень.

7.7.Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Покарання повинно бути призначено необхідне та достатнє для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

7.8.З урахуваннямособи обвинуваченогота тяжкостіінкримінованого йомудіяння,суд приходитьдо висновку,що ОСОБА_12 за скоєннянетяжкого необережногозлочину,кваліфікованого зач.1ст.286-1КК України,необхідно призначитипокарання увиді 2(двох)років позбавленняволі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

7.9. Суд не бере до уваги висновку уповноваженого органу з питань пробації щодо можливості виправлення ОСОБА_12 без ізоляції від суспільства, оскільки санкція ч. 1 ст. 286 -1 КК України не передбачає можливості застосування до винної особи іншого основного покарання, ніж позбавлення волі на певний строк.

7.10. Суд також не погоджується з твердженнями сторони захисту щодо можливості на підставі ст. 69 КК України призначити ОСОБА_12 більш м`яке покарання, ніж передбачено законом, з огляду на той ступінь суспільної небезпеки, котрий становлять порушення правил безпеки дорожнього руху особами, які керують транспортними засобами в стані сп`яніння. За змістом ч.1 ст. 69 КК України призначення винній особі більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, є правом, а не обов`язком суду і застосовується у виняткових випадках. У розглядуваному випадку обрання у межах відносно визначеної санкції ч.1 ст. 286-1 КК України (з максимумом покарання) для ОСОБА_12 основного покарання у виді позбавлення волі цілком здатне забезпечити індивідуалізацію покарання для цієї особи.

8.Інші рішення щодо питань, які підлягають розв`язанню судом при ухваленні вироку

Щодо застосування до обвинуваченого запобіжного заходу

8.1. Відносно обвинуваченого ОСОБА_12 під час досудового розслідування кримінального правопорушення запобіжний захід не обирався.

8.2. Згідно зі ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Відповідні клопотання від прокурора щодо обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_12 на час завершення судового розгляду кримінальної справи № 156/712/23 до суду не надходили, ОСОБА_12 впродовж судового розгляду справи сумлінно виконував покладені на нього процесуальні обов`язки у кримінальному провадженні, підстав для застосування такого заходу суд не вбачає.

Щодо вирішення цивільних позовів у кримінальному провадженні

8.3. Потерпіла ОСОБА_7 у судовому засіданні 14.07.2023 (до початку розгляду справи по суті) надала до суду позовну заяву, потерпіла просила стягнути з ОСОБА_12 на її користь матеріальні збитки, завдані пошкодженням належного їй транспортного засобу під час ДТП, в розмірі 1500 доларів США (еквівалент за курсом НБУ 55500,00 грн.), витрати, пов`язані з лікуванням потерпілої, в розмірі 29027,81 грн., та моральну шкоду, завдану протиправними діями обвинуваченого, на суму 130000,00 грн..

8.4. У судовомузасіданні 13.10.2023потерпіла ОСОБА_7 подала заявупро залишеннябез розглядучастини заявленихнею позовнихвимог,зокрема,щодо стягненняз ОСОБА_12 матеріальних збитків,завданих пошкодженнямналежного їйтранспортного засобупід часДТП,в розмірі1500доларів США;решту заявленихнею позовнихвимог ОСОБА_7 залишила беззмін.

8.5. Ухвалою суду від 13.10.2023 у справі № 156/712/23 залишені без розгляду заявлені потерпілою (цивільною позивачкою) ОСОБА_7 до обвинуваченого (цивільного відповідача) ОСОБА_12 вимоги щодо стягнення матеріальних збитків, завданих пошкодженням належного їй транспортного засобу під час ДТП, в розмірі 1500 доларів США. Також судом ухвалено рішення продовжити розгляд цивільного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_12 в частині стягнення на її користь витрат, пов`язаних з лікуванням потерпілої, в розмірі 29027,81 грн., та моральної шкоди, завданої протиправними діями обвинуваченого, на суму 130000,00 грн..

8.6. У судовому засіданні 24.01.2024 потерпіла ОСОБА_7 подала заяву про залишення без розгляду частини заявлених нею позовних вимог, зокрема, щодо стягнення з ОСОБА_12 на її користь витрат, пов`язаних з лікуванням, в розмірі 29027,81 грн.; решту заявлених нею позовних вимог ОСОБА_7 залишила без змін.

8.7. Ухвалою суду від 24.01.2024 у справі № 156/712/23 залишені без розгляду заявлені потерпілою (цивільною позивачкою) ОСОБА_7 до обвинуваченого (цивільного відповідача) ОСОБА_12 вимоги щодо стягнення на її користь витрат, пов`язаних з лікуванням, в розмірі 29027,81 грн.. Також судом ухвалено рішення продовжити розгляд цивільного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_12 в частині стягнення на її користь моральної шкоди, завданої протиправними діями обвинуваченого, на суму 130000,00 грн..

8.8. Відповідач ОСОБА_12 визнав цивільний позов потерпілої частково, оскільки саме його дії призвели до травмування ОСОБА_7 , але вважав надмірною суму моральної шкоди, про відшкодування якої просила потерпіла.

8.9. З приводу заявленого потерпілою цивільного позову суд зазначає про таке.

8.10. Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

8.11. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства (ч.4 ст. 128 КПК України).

8.12. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

8.13. Відповідно до ч.1 ст. 1167 Цивільного кодексу (ЦК) України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті..

8.14. Зокрема, згідно з ч.2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала,якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

8.15. Згідно зі ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

8.16. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

8.17. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

8.18. Як було роз`яснено у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об`єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості.

8.19. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

8.20. Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

8.21. Під час розгляду кримінальної справи № 156/712/23 встановлено, що автомобіль марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_12 , відносно вказаного транспортного засобу станом на 28.09.2022 (дата події кримінального правопорушення) діяв страховий поліс АТ № 1849347, страховик АТ «Страхова група «ТАС». Згідно з укладеним договором страхування страхова сума на одного потерпілого за шкоду,заподіяну життю і здоров`ю, становить 260000,00 грн., за шкоду, заподіяну майну 130000,00 грн..

8.22. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV (зі змінами) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

8.23. Згідно зі ст.6 цього Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

8.24. Відповідно до ст. 1 згаданого Закону забезпеченим транспортним засобом визнається транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована. Особи, відповідальність яких застрахована - це страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

8.25. Цивільний позов ОСОБА_7 , заявлений до ОСОБА_12 , стосується стягнення з обвинуваченого на користь потерпілої моральної шкоди, заподіяної внаслідок значних душевних хвилювань, болю від отриманих травм, вимушеної зміни звичного способу життя. При цьому ОСОБА_7 не заявляла вимог до страховика АТ «Страхова група «ТАС».

8.26. Згідно зі ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

8.27. Відтак, АТ «Страхова група «ТАС» у разі пред`явлення до страховика відповідної вимоги ОСОБА_7 має обов`язок виплатити відшкодування потерпілій моральної шкоди в розмірі 13000,00 грн. (з розрахунку 260000 х 5:100= 13000).

8.28. Заявлені потерпілою до ОСОБА_12 позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 130000,00 грн., підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

8.29. Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає, зокрема,у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв`язку з каліцтвом або іншим пошкодженням здоров`я.

8.30. Згідно з правовими позиціями, висловленими у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд має з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань, за яких обставин і якими діями вони завдані, ступінь вини заподіювача, яких моральних чи фізичних страждань зазнав потерпілий, в якій грошовій сумі він оцінює пов`язані з ними втрати, та з чого при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного спору (п.5 постанови); розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та тривалість страждань, тяжкість завданої травми (п.9 постанови).

8.31. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості й справедливості, глибини моральних страждань.

8.32. Ураховуючи глибину моральних страждань ОСОБА_7 , перенесених нею в результаті отриманих тілесних ушкоджень, у скоєнні яких встановлена вина ОСОБА_12 , беручи до уваги, що внаслідок події потерпіла пережила сильний стрес, під час лікування була змушена терпіти біль та страждання, вимушену суттєву зміну її звичного способу життя у зв`язку з цим, вимушений неестетичний зовнішній вигляд впродовж певного часу внаслідок отриманих травм зовнішньої поверхні тіла (т.1, а. с. 41-67), суд убачає наявність правових підстав для стягнення моральної шкоди.

8.33. Водночас суд ураховує, що потерпіла і сама у день ДТП певною мірою знехтувала вимогами Правил дорожнього руху, зокрема, керувала автомобілем марки «ЗАЗ 110307-42», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії, на той час будучи лише особою, котра проходить навчання водінню автомобіля. Цю обставину підтвердили у своїх показаннях сама ОСОБА_7 , а також свідок ОСОБА_24 ..

8.34. З урахуванням принципів розумності та справедливості, певною мірою віктимної поведінки потерпілої як учасника дорожнього руху, суд встановлює розмір моральної шкоди,обґрунтований і достатній для відшкодування позивачці 100 000,00 грн..

8.35. У судовому засіданні 14.09.2023 (до початку розгляду справи по суті) прокурор ОСОБА_6 надав до суду позовну заяву (в інтересах держави, КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня»), прокурором заявлені вимоги до ОСОБА_12 про стягнення на користь держави коштів, витрачених на лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_7 , в сумі 37457,25 грн..

8.36. Обвинувачений ОСОБА_12 в судовому засіданні визнав повністю вимоги за позовом прокурора.

8.37. Згідно з ч.1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст. 206 ЦПК України).

8.38. Згідно з документами, наданими до суду КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня», потерпіла від ДТП ОСОБА_7 перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології з палатами інтенсивної терапії вказаного медичного закладу - 4 дні, у хірургічному відділенні 8 днів; загальна сума витрат на лікування потерпілої становить 37457,25 грн.(т.1, а. с. 50,51).

8.39.За загальнимправилом (ч.1ст.1206ЦК України),особа,яка вчинилакримінальне правопорушення,зобов`язанавідшкодувати витратизакладові охорониздоров`яна лікуванняпотерпілого відцього кримінальногоправопорушення. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України (ч.3 ст. 1206 ЦК України).

8.40. Відповідно до ч.2 ст. 1191 ЦК України, держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.

8.41. Згідно зі ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

8.42. Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (зі змінами) право подання цивільного позову у кримінальному провадженні надається прокурору, який бере в ньому участь.

8.43. Згідно з ч.3 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

8.44. Оскільки судом встановлена винуватість водія ОСОБА_12 у настанні ДТП, внаслідок якої потерпіла ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження певного ступеню тяжкості, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора є підставними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу процесуальних витрат

8.45. Під час досудового розслідування на проведення судових експертиз (Волинський НДЕКЦ МВС України) були здійснені процесуальні витрати на загальну суму 14018,12 грн. (т.1, а. с. 227, 232, 237, 247; т.2, а. с. 6).

8.46.Відповідно до ст. 118 КПК України витрати, пов`язані із залученням експертів, віднесені до складу процесуальних витрат. Згідно зі ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (експертів). Відтак, саме таку суму процесуальних витрат у кримінальному провадженні суд стягує з ОСОБА_12 в дохід держави.

Щодо визначення подальшої долі речових доказів у кримінальному провадженні

8.47. У кримінальному провадженні № за ЄРДР 12022030520000464 від 29.09.2022 постановою слідчого від 29.09.2022 визнано речовими доказами: автомобіль марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , автомобіль марки «ЗАЗ 110307-42», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , транспортні засоби перебувають на території Відділення поліції № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області (т.2, а. с. 210).

8.48. Вирішуючи подальшу долю речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України, суд вважає за необхідне після набрання цим вироком законної сили: автомобіль марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 повернути власнику майна ОСОБА_12 ; автомобіль марки «ЗАЗ 110307-42», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 повернути володільцю майна ОСОБА_24 .

8.49. Також суд вважає за необхідне до набрання цим вироком законної сили зберегти чинність арешту, накладеного на вказані речові докази на підставі ухвали слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 05.10.2022 у справі № 165/2575/22 (т.1, а. с. 211).

Керуючись ч. 1 ст. 286-1 КК України, ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_12 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

До набрання цим вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_12 не застосовувати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні, заявлений потерпілою ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_12 , задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду, заподіяну внаслідок кримінального правопорушення, в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок.

Цивільний позов у кримінальному провадженні, заявлений прокурором ОСОБА_6 до ОСОБА_12 , задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_12 на користь КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня» (рахунок № НОМЕР_6 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, отримувач КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня», ідентифікаційний код суб`єкта господарювання 01982904) для подальшого перерахування до державного бюджету України кошти, витрачені на лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_7 , в сумі 37457 (тридцять сім тисяч чотириста п`ятдесят сім) гривень 25 копійок.

Стягнути з ОСОБА_12 на користь держави документально підтверджені витрати, пов`язані із залученням експертів під час досудового розслідування, в розмірі 14018 (чотирнадцять тисяч вісімнадцять) гривень 12 копійок.

Після набрання цим вироком законної сили подальшу долю речових доказів вирішити таким чином: автомобіль марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 повернути власнику майна ОСОБА_12 ; автомобіль марки «ЗАЗ 110307-42», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 повернути володільцю майна ОСОБА_24 .

До набрання цим вироком законної сили зберегти чинність арешту, накладеного на вказані речові докази на підставі ухвали слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 05.10.2022 у справі № 165/2575/22.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після спливу встановленого законом строку для подання апеляційних скарг учасниками кримінального провадження, якщо такі скарги не було подано. У разі подання апеляційних скарг учасниками кримінального провадження, вирок, якщо його не було скасовано за наслідками апеляційного провадження, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий у справі суддя ОСОБА_1