Ухвала

від 26.06.2024 по справі 915/1701/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

ДОДАТКОВА УХВАЛА

26 червня 2024 року Справа № 915/1701/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Суаре» (54001, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 62)

про: стягнення частки в статутному капіталі,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області (суддя Ткаченко О.В.) перебувала справа № 915/1701/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Суаре» про стягнення частки в статутному капіталі.

Так, 22.11.2021 гр. ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 19.11.2021р. до ТОВ фірми «Суаре» про стягнення частки в статутному капіталі в сумі 52430 грн.

Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що 18.09.2020 громадянка Ситникова вийшла зі складу учасників ТОВ фірми «Суаре», подавши відповідну заяву до державного реєстратора; того ж дня відповідні зміни були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У подальшому 21.09.2020 громадянка Ситникова звернулась до директора ТОВ фірми «Суаре» з письмовою заявою, в якій повідомляла про свій вихід з товариства та просила повідомити про вартість її частки (10%), надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку; цю заяву відповідач отримав 12.10.2020, але відповіді не надав. При цьому 14.09.2021 року на картковий рахунок позивачки було здійснено перерахування 77420 грн. з позначкою: «повернення внеску до статутного капіталу у зв`язку з виходом зі складу засновників товариства». Разом із тим, на думку позивачки, зазначена вище сума не відповідає вартості її внеску до статутного капіталу ТОВ фірми «Суаре» і є значно меншою, ніж дійсна вартість відповідної частки у статутному капіталі відповідача, зокрема, менше такої частки у вартості приміщення за адресою АДРЕСА_2 (приміщення перукарні), належного відповідачу.

Викладені обставини позивачка вважала такими, що свідчать про порушення відповідачем положень п.п. 3.17-3.18 статуту товариства, а також вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», та дають підстави для стягнення з ТОВ фірми «Суаре» на користь громадянки Ситникової несплаченого залишку частки у статутному капіталі указаного товариства в спірній сумі.

За такими вимогами ухвалою від 06.12.2021 (суддя Ткаченко О.В.) було відкрито провадження в даній справі та призначено в ній підготовче засідання.

Ухвалою суду від 22.02.2022 (суддя Ткаченко О.В.) було задоволено клопотання позивача та призначено у даній справі судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; витрати на проведення експертизи покладено на позивача; цією ж ухвалою, серед іншого, зобов`язано сторін надати експерту документи, необхідні для вирішення поставлених на експертизу питань; надати доступ до об`єкту дослідження; оплату проведення вказаної експертизи покладено на позивачку; провадження у справі зупинено.

17.11.2023 до суду надійшов висновок експерта Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Яновської С. від 30.10.2023 № 22-1116, за результатами якого ймовірна ринкова вартість об`єкту оцінки - нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_2 розрахована порівняльним підходом, станом на 16.09.2020 склала 848 407,00 грн.

Ухвалою суду від 01.12.2023 (суддя Ткаченко О.В.) провадження у справі було поновлено у зв`язку з надходженням до суду висновку судової оціночно-будівельної експертизи №22-1116 від 30.10.2023.

11.01.2024 від позивачки надійшла заява про зменшення позовних вимог, за змістом якої, з урахуванням результатів експертизи та попередньої часткової сплати відповідачем частки боргу, позивачка вважає що залишок несплаченої заборгованості за позовом складає 7 420,70грн.

29.01.2024 від відповідача надійшла заява, в якій останній повідомив, що 25.01.2024 ним було сплачено на рахунок позивачки 7420,70 грн, як виплату частини частки у статутному капіталі ТОВ «Суаре».

08.04.2024 від позивачки надійшла заява (вх. № 4117/24) про залишення позову без розгляду, в якій заявниця підтверджує отримання коштів в сумі 7 420,70 грн та повідомляє про відсутність заборгованості, заявленої до стягнення з відповідача за вимогами позовної заяви.

Ухвалою від 08.04.2024 (суддя Ткаченко О.В.) суд закрив провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України. Так, копію ухвали було надіслано представникам позивача та відповідача в їх електронні кабінети. Документ доставлено до електронних кабінетів 05.06.2024 о 16:10, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними довідками. За змістом ч. 6-7 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. Враховуючи наведене, слід вважати, що копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 08.04.2024 у справі № 915/198/24 позивач та відповідач отримали 05.06.2024.

17.06.2024 до суду від представника позивача адвоката Труби Клавдії Борисівни надійшла заява б/н від 15.06.2024 (вх. № 7121/24), в якій заявник просить суд ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат і задовольнити вимоги позивачки ОСОБА_2 в повному обсязі. Цю заяву представник просить розглянути без присутності сторони позивача.

У зв`язку з відставкою судді ОСОБА_3 , відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2024, за результатами повторного автоматизованого розподілу справи № 915/1701/21, головуючим у справі визначено суддю Смородінову О.Г.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.06.2024 заяву про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд судді Смородіновій О.Г.

Враховуючи вищевикладене, ухвалою суду від 19.06.2024 справу № 915/1701/21 було прийнято до провадження судді Смородінової О.Г; розгляд заяви представника позивача заява б/н від 15.06.2024 (вх. № 7121/24) про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 915/1701/21 призначено на 26 червня 2024 о 12:40.

Станом на момент проведення засідання від учасників справи жодних заяв чи клопотань до суду не надходило.

При цьому, суд зауважує, що матеріали справи містять таку кореспонденцію сторін, в якій порушувалося питання щодо розподілу судових витрат:

- позовна заява б/н від 19.11.2021 (вх. № 17498/21), в якій заявником зазначалося про понесення позивачем судових витрат у вигляді судового збору в сумі 2270 гривень, оплата послуг адвоката в сумі 10000 гривень, вартість проведення експертизи 10000 гривень;

- відзив б/н від 25.12.2021 (вх. № 19514/21), за змістом якого відповідач зазначав про необґрунтовану завищеність судових витрат;

- відповідь на відзив б/н від 13.01.2022 (вх. № 533/22), в якій представник позивача заперечувала проти викладених у відзиві аргументів відповідача щодо завищеного розміру судових витрат;

- заява представника позивача б/н від 10.01.2024 (вх. № 326/24) про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, судові витрати, що складаються з витрат на сплату судового збору в сумі 2270 гривень, оплату послуг адвоката в сумі 10 000 гривень, оплату проведення експертизи в сумі 12 232,30 гривень;

- заява представника позивача б/н від 29.01.2024 (вх. № 1105/24), в якій наведено детальний опис робіт, виконаних адвокатом Труба Клавдія Борисівна у справі № 915/1701/21за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Суаре» про стягнення частки у статутному капіталі;

- пояснення представника відповідача б/н від 28.01.2024 (вх. № 1109/24) та б/н від 28.01.2024 (вх. № 1111/24) на заяву про зменшення позовних вимог, за змістом яких заявником викладено заперечення проти заявлених позивачем до стягнення з відповідача судових витрат, зокрема, з підстав їх не співмірності, непропорційності, недоведеності та необґрунтованості;

- заява представника позивача б/н від 08.04.2024 (вх. № 4177/24) про залишення позову без розгляду, в якій заявник заперечує проти викладених у поясненнях аргументів відповідача щодо судових витрат, та просить суд вирішити питання розподілу судових витрат, стягнути з відповідача витрати на сплату судового збору в сумі 1 135 гривень, оплату послуг адвоката в сумі 10 000 гривень, оплату проведення експертизи в сумі 12 232,30 гривень і повернути позивачці з державного бюджету 1 135 грн сплаченого судового збору.

26.06.2024 в засідання з`явився лише представник відповідача, який підтвердив актуальність правової позиції товариства, викладеної в поясненнях б/н від 28.01.2024 (вх. № 1109/24) та б/н від 28.01.2024 (вх. № 1111/24).

Відповідно до змісту статей 233, 244 ГПК України, 26.06.2024 за результатами проведеного засідання, суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали.

Ознайомившись з матеріалами справи, проаналізувавши відповідні обставини в сукупності з нормами чинного процесуального законодавства, суд дійшов таких висновків.

За приписами частин 1-4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Зі змісту ухвали від 08.04.2024 вбачається, що закриваючи провадження у справі за відсутності предмету спору, суд дійсно не вирішив питання про судові витрати. При цьому, позивач просила вирішити питання розподілу судових витрат, а саме: судового збору, витрат на правову допомогу та витрат на проведення експертизи.

З урахуванням наведеного суд зазначає таке:

По-перше, щодо розподілу судових витрат у вигляді судового збору.

При зверненні до суду з позовом у даній справі позивачем було заявлено 1 позовну вимогу майнового характеру щодо стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 52430 грн.

За подання позову позивачем було сплачено до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2270,00 грн, на підтвердження чого суду надано квитанцію про сплату № 64448 від 19.11.2021 на суму 2270,00 грн.

У подальшому, під час розгляду справу позивачем було зменшено позовні вимоги до 7 420,70 грн.

Відповідачем вказані зменшені позовні вимоги було погашено, у зв`язку із чим ухвалою від 08.04.2024 суд закрив провадження у справі за відсутності предмета спору.

Вирішуючи питання про розподіл судового збору за результатами вирішення справи судом враховано наявність в матеріалах справи клопотання представника позивача про повернення судового збору.

Так, приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду.

Згідно п. 1, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Виходячи із системного аналізу норм Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір» питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору.

Законом не передбачено граничного строку повернення сплаченої суми судового збору.

Таким чином, враховуючи наведені норми та обставини, беручи до уваги зменшення позивачем позовних вимог та подальше закриття судом провадження у справі, суд вважає за можливе повернути позивачу з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

По-друге, щодо розподілу судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За приписами статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до положень ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

На підтвердження понесених витрат позивачкою на правову допомогу, представником позивача до матеріалів справи надано копію ордеру на надання правничої допомоги, копію свідоцтва адвоката про право на зайняття адвокатською діяльністю, платіжну інструкцію № Р24А1787288663С8669 від 09.12.2021 на суму 10 000,00 грн (платник Ситнікова І.М., отримувач ОСОБА_4 ), а також детальний опис робіт, виконаних адвокатом Труба К.Б. у справі № 915/1701/23 за позовом ОСОБА_5 до ТОВ «Суаре» про стягнення частки у статутному капіталі (за змістом детального розрахунку зазначено, що розмір гонорару згідно договору про надання правничої допомоги становить 10 000,00 грн, який сплачений адвокату 09.12.2021).

Водночас, хоча наданий представником позивача ордер ВЕ № 1053914 від 19.11.2021 містить посилання на те, що правова допомога надається позивачу на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 15.04.2020, однак, як вбачається з матеріалів справи, представником позивача адвокатом Трубою К. Б. на підтвердження понесених позивачкою витрат на правову допомогу не було надано суду копію договору про надання правової допомоги.

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20 відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, враховуючи те, що представником позивача не надано суду договору про надання правової допомоги (його копії), та враховуючи заперечення представника відповідача щодо розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення витрат на оплату послуг адвоката в сумі 10 000,00 грн.

По-третє, щодо розподілу судових витрат у вигляді витрат на оплату експертизи.

З положень статті 123 ГПК України вбачається, що до складу судових витрат, крім судового збору, входять також витрати, пов`язані з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребування доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її до розгляду.

Як уже було наведено вище, ухвалою суду від 22.02.2022 (суддя Ткаченко О.В.) було задоволено клопотання позивача та призначено у даній справі судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; витрати на проведення експертизи покладено на позивача.

З матеріалів справи вбачається, що 24.11.2022 до Господарського суду Миколаївської області надійшов лист Миколаївського відділення ОНДІСЕ від 17.11.2022 № 22-1116 про погодження строків проведення експертизи, направлення рахунку та клопотання, до якого додано рахунок для сплати вартості проведення експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2022 у справі № 915/1701/21 (рахунок № 22-1116(07) від 17.11.2022 на суму 12232,30 грн).

Позивачем було здійснено оплату вартості експертизи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено платіжну інструкцію № 0.0.2760033668.1 від 30.11.2022 на суму 12232,30 грн.

Суд також зауважує, що згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням зменшення позивачем позовних вимог та подальшого закриття провадження у справі, у зв`язку з погашенням претензійних вимог відповідачем, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати на оплату експертизи пропорційно до розміру остаточно заявлених та фактично задоволених відповідачем вимог ((7 420,70 грн / 52 430,00 грн) * 12 232,30 грн = 1 731,30 грн).

Керуючись ст.ст. 126, 129, 130, 238-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 б/н від 15.06.2024 (вх. № 7121/24) щодо ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 915/1701/21 задовольнити.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2270,00 грн, перерахований відповідно до квитанції про сплату № 64448 від 19.11.2021 на суму 2270,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Суаре» (54001, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 62) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) 1 731,30 грн витрат на оплату проведення експертизи.

У стягненні з відповідача грошових коштів на оплату послуг адвоката в сумі 10 000,00 грн, а також витрат на оплату проведення експертизи в сумі 10 501,00 грн відмовити позивачу.

На виконання додаткової ухвали видати наказ після набрання додатковою ухвалою законної сили.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано судом 01.07.2024.

Суддя О.Г. Смородінова