Постанова

від 14.01.2025 по справі 915/1701/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 рокум. ОдесаСправа № 915/1701/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюк І.Г.

суддів: Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

Представники сторін в судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на додаткову ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 26.06.2024

по справі №915/1701/21

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Суаре»

про стягнення частки в статутному капіталі.

суддя суду першої інстанції Смородінова О.Г.

місце винесення ухвали: м. Миколаїв, м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 14.

Повний текст ухвали складено та підписано: 01 липня 2024.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Суаре» про стягнення частки в статутному капіталі в сумі 52430 грн.

Ухвалою суду від 22.02.2022 було задоволено клопотання позивача та призначено у даній справі судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; витрати на проведення експертизи покладено на позивача; цією ж ухвалою, серед іншого, зобов`язано сторін надати експерту документи, необхідні для вирішення поставлених на експертизу питань; надати доступ до об`єкту дослідження; оплату проведення вказаної експертизи покладено на позивачку; провадження у справі зупинено.

17.11.2023 до суду надійшов висновок експерта Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Яновської С. від 30.10.2023 № 22-1116, за результатами якого ймовірна ринкова вартість об`єкту оцінки - нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_1 розрахована порівняльним підходом, станом на 16.09.2020 склала 848 407,00 грн.

11.01.2024 від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про зменшення позовних вимог, за змістом якої, з урахуванням результатів експертизи та попередньої часткової сплати відповідачем частки боргу, позивачка вважає що залишок несплаченої заборгованості за позовом складає 7 420,70грн.

29.01.2024 від відповідача надійшла заява, в якій останній повідомив, що 25.01.2024 ним було сплачено на рахунок позивачки 7420,70 грн., як виплату частини частки у статутному капіталі ТОВ «Суаре».

08.04.2024 від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про залишення позову без розгляду, в якій заявниця підтверджує отримання коштів в сумі 7 420,70 грн та повідомляє про відсутність заборгованості, заявленої до стягнення з відповідача за вимогами позовної заяви.

Ухвалою від 08.04.2024 суд закрив провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

17.06.2024 до суду від представника позивача адвоката Труби Клавдії Борисівни надійшла заява б/н від 15.06.2024 (вх. № 7121/24), в якій заявник просить суд ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат і задовольнити вимоги позивачки ОСОБА_1 в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.06.2024 заяву представника ОСОБА_1 б/н від 15.06.2024 (вх. № 7121/24) щодо ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 915/1701/21 задоволено.

Повернуто ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2270,00 грн, перерахований відповідно до квитанції про сплату № 64448 від 19.11.2021 на суму 2270,00 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Суаре» (54001, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 62) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) 1 731,30 грн. витрат на оплату проведення експертизи.

У стягненні з відповідача грошових коштів на оплату послуг адвоката в сумі 10 000,00 грн., а також витрат на оплату проведення експертизи в сумі 10 501,00 грн. відмовлено позивачу.

Обґрунтування судового рішення.

В мотивах прийнятого судового рішення, суд першої інстанції вказав, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, та враховуючи те, що представником позивача не надано суду договору про надання правової допомоги (його копії), та враховуючи заперечення представника відповідача щодо розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення витрат на оплату послуг адвоката в сумі 10 000,00 грн.

Також, суд першої інстанції в оскаржуваному судовому рішення зазначає, що з урахуванням зменшення позивачем позовних вимог та подальшого закриття провадження у справі, у зв`язку з погашенням претензійних вимог відповідачем, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати на оплату експертизи пропорційно до розміру остаточно заявлених та фактично задоволених відповідачем вимог ((7 420,70 грн / 52 430,00 грн) * 12 232,30 грн = 1 731,30 грн).

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить змінити додаткову ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 26.06.2024 в частині стягнення судових витрат на проведення судової експертизи і витрат на правничу допомогу адвоката і задовольнити заяву про стягнення судових витрат повністю.

Обгрунтування апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що відмовляючи позивачу у стягненні судових витрат-витрат на професійну допомогу адвоката, суд вказав, що не надано договору про надання правової допомоги та при цьому послався на висновки Верховного Суду у постанові від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийома-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Однак, на думку скаржника вказані висновки є необгрунтованними та безпідставними, оскільки заявником були надані докази понесених позивачкою витрат на правничу допомогу, а саме: ордер, який підтверджує наявність договору і містить посилання на нього; детальний опис виконаних робіт; банківська квитанція про перерахування гонорару (оплата послуг адвоката).

Отже, на думку скаржника, перелічені у вказаній постанові Верховного Суду від 20.07.2021 документи є переліком (до речі не вичерпним) і не обов`язково всі ці документи в сукупності мають бути надані.

Зокрема, скаржник звертає увагу на тому, що договір про надання правової допомоги є документом, який містить адвокатську таємницю і може не надаватися сторонами, саме для цих цілей були запроваджені ордери адвокатів, які засвідчують договірні відносини клієнта та адвоката.

А отже, на думку скаржника цих доказів, які були надані для розгляду заяви про стягнення судових витрат є достатньо, а отже заява підлягає задоволенню.

Скаржник також вважає, що ухвала суду також не відповідає вимогам закону щодо часткового стягнення витрат за оплату експертизи, а повинна бути задоволена у повному обсязі.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

11.07.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 26.06.2024 по справі №915/1701/21.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2024.

Скаржник просить змінити додаткову ухвалу Господарського суду Миколаївської області в частині стягнення судових витрат на проведення судової експертизи і витрат на правничу допомогу адвоката і задовольнити заяву.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 26.06.2024 по справі №915/1701/21 - залишено без руху.

Встановлено ОСОБА_1 строк для надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2422, 40 грн. та доказів направлення апеляційної скарги учасникам провадження у справі, а саме: відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю Суаре і доданих до неї документів разом з листом опису вкладення про направлення апеляційної скарги, з зазначенням номеру поштового відправлення протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Попереджено скаржника ОСОБА_1 , що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Однак, у встановлений строк скаржником не надано доказів сплати судового збору, натомість, 07.08.2024 від представника ОСОБА_1 - адвоката Труба К.В. надійшла заява про відкриття апеляційного провадження, у якій він вказує, що судовий збір не слід сплачувати при оскарженні додаткового судового рішення, тому просить відкрити апеляційне провадження та надає лише докази направлення апеляційної скарги відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю Суаре.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 26.06.2024 по справі №915/1701/21 разом з додатками повернуто скаржнику.

Вищезазначена ухвала була оскаржена в апеляційному порядку та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.11.2024 касаційна скарга ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 у справі №915/1701/21 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

В мотивах прийнятої постанови, суд касаційної інстанції зазначив, що повертаючи апеляційну скаргу позивача у зв`язку з несплатою судового збору, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.11.2024.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 26.06.2024 по справі №915/1701/21.

Призначено справу №915/1701/21 до розгляду на 14.01.2025 о 14:30 год.

Представники сторін в судове засідання 14.01.2025 не з`явились. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, матеріали справи містять наступну кореспонденцію сторін, в якій порушувалося питання щодо розподілу судових витрат:

- позовна заява б/н від 19.11.2021 (вх. № 17498/21), в якій заявником зазначалося про понесення позивачем судових витрат у вигляді судового збору в сумі 2270 гривень, оплата послуг адвоката в сумі 10000 гривень, вартість проведення експертизи 10000 гривень;

- відзив б/н від 25.12.2021 (вх. № 19514/21), за змістом якого відповідач зазначав про необґрунтовану завищеність судових витрат;

- відповідь на відзив б/н від 13.01.2022 (вх. № 533/22), в якій представник позивача заперечувала проти викладених у відзиві аргументів відповідача щодо завищеного розміру судових витрат;

- заява представника позивача б/н від 10.01.2024 (вх. № 326/24) про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, судові витрати, що складаються з витрат на сплату судового збору в сумі 2270 гривень, оплату послуг адвоката в сумі 10 000 гривень, оплату проведення експертизи в сумі 12 232,30 гривень;

- заява представника позивача б/н від 29.01.2024 (вх. № 1105/24), в якій наведено детальний опис робіт, виконаних адвокатом Труба Клавдія Борисівна у справі № 915/1701/21за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Суаре» про стягнення частки у статутному капіталі;

- пояснення представника відповідача б/н від 28.01.2024 (вх. № 1109/24) та б/н від 28.01.2024 (вх. № 1111/24) на заяву про зменшення позовних вимог, за змістом яких заявником викладено заперечення проти заявлених позивачем до стягнення з відповідача судових витрат, зокрема, з підстав їх не співмірності, непропорційності, недоведеності та необґрунтованості;

- заява представника позивача б/н від 08.04.2024 (вх. № 4177/24) про залишення позову без розгляду, в якій заявник заперечує проти викладених у поясненнях аргументів відповідача щодо судових витрат, та просить суд вирішити питання розподілу судових витрат, стягнути з відповідача витрати на сплату судового збору в сумі 1 135 гривень, оплату послуг адвоката в сумі 10 000 гривень, оплату проведення експертизи в сумі 12 232,30 гривень і повернути позивачці з державного бюджету 1 135 грн сплаченого судового збору.

Щодо розподілу судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про їх недоведеність, відповідно до наступного.

Одним з принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За приписами статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до положень ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, на підтвердження понесених витрат позивачкою на правову допомогу, представником позивача до матеріалів справи надано:

- копію ордеру на надання правничої допомоги, копію свідоцтва адвоката про право на зайняття адвокатською діяльністю;

- платіжну інструкцію № Р24А1787288663С8669 від 09.12.2021 на суму 10 000,00 грн (платник Ситнікова І.М., отримувач ОСОБА_2 );

- також детальний опис робіт, виконаних адвокатом Труба К.Б. у справі № 915/1701/23 за позовом Митникової І.М. до ТОВ «Суаре» про стягнення частки у статутному капіталі (за змістом детального розрахунку зазначено, що розмір гонорару згідно договору про надання правничої допомоги становить 10 000,00 грн, який сплачений адвокату 09.12.2021).

Наданий представником позивача ордер ВЕ № 1053914 від 19.11.2021 містить посилання на те, що правова допомога надається позивачу на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 15.04.2020, однак, як вбачається з матеріалів справи, представником позивача адвокатом Трубою К. Б. на підтвердження понесених позивачкою витрат на правову допомогу не було надано суду копію договору про надання правової допомоги.

Колегія суддів також зауважує, що представником позивача до матеріалів справи також не надано акт приймання-передачі, складеного за результатом виконання виконавцем робіт (надання послуг) при розгляді судом справи №915/1701/23, підписаний сторонами.

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду.

Так, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також роз-рахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Разом з тим, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Також в питанні надання доказів варта уваги позиція Верховного Суду викладена у постанові від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами понесення витрат на правову допомогу адвоката під час розглядом судом справи № 915/1701/23.

Щодо розподілу судових витрат у вигляді витрат на оплату експертизи.

З положень статті 123 ГПК України вбачається, що до складу судових витрат, крім судового збору, входять також витрати, пов`язані з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребування доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2022 було задоволено клопотання позивача та призначено у даній справі судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; витрати на проведення експертизи покладено на позивача.

З матеріалів справи вбачається, що 24.11.2022 до Господарського суду Миколаївської області надійшов лист Миколаївського відділення ОНДІСЕ від 17.11.2022 № 22-1116 про погодження строків проведення експертизи, направлення рахунку та клопотання, до якого додано рахунок для сплати вартості проведення експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2022 у справі № 915/1701/21 (рахунок № 22-1116(07) від 17.11.2022 на суму 12232,30 грн).

Позивачем було здійснено оплату вартості експертизи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено платіжну інструкцію № 0.0.2760033668.1 від 30.11.2022 на суму 12232,30 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням зменшення позивачем позовних вимог та подальшого закриття провадження у справі, у зв`язку з погашенням претензійних вимог відповідачем, місцевий господарський суд обґрунтовано поклав на відповідача витрати на оплату експертизи пропорційно до розміру остаточно заявлених та фактично задоволених відповідачем вимог ((7 420,70 грн / 52 430,00 грн) * 12 232,30 грн = 1 731,30 грн).

Висновки суду апеляційної інстанції.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, абзац 4 ухвали Господарського суду Миколаївської області від 26.06.2024 у справі № 915/1701/21 є законним та обґрунтованим, оскільки її винесено в результаті повного з`ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Абзац 4 додаткової ухвали Господарського суду Миколаївської області від 26.06.2024 у справі № 915/1701/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.01.2025.

Головуючий суддяІ.Г. Філінюк

СуддяО.Ю. Аленін

СуддяН.М. Принцевська