ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2024 р.Справа № 520/31077/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2024, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 22.02.24 по справі № 520/31077/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МВВ-ГРУП»
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МВВ-ГРУП", звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській облас, в якій просило:
- скасувати рішення ГУ ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України від 22.03.2023 №3318 про анулювання ТОВ "МВВ-ГРУП" реєстрації платником податку на додану вартість;
- поновити реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "МВВ-ГРУП" з моменту її анулювання зі збереженням податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України від 22.03.2023 №3318 про анулювання ТОВ «МВВ-ГРУП» реєстрації платником податку на додану вартість.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з ГУ ДПС у Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МВВ-ГРУП» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).
Відповідач, Головне управління ДПС у Полтавській області, не погодившись з даним рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законодавством порядку та перебуває на податковому обліку у ГУ ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України.
Відповідачем прийнято рішення від 22.03.2023 №3318, яким позивачу анульовано реєстрацію платника ПДВ.
Не погодившись із вказаним рішенням позивач подав скаргу від 16.05.2023 до Державної податкової служби України.
Рішенням про результатами розгляду скарги від 21.09.2023 №28018/6/99-00-06-02-01-06 скарга позивача залишена без задоволення.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України від 22.03.2023 №3318 про анулювання ТОВ «МВВ-ГРУП» реєстрації платником податку на додану вартість прийнято податковим органом не лише з порушенням процедури прийняття такого рішення, а й безпідставно.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволених позовних вимог, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в оскаржуваній відповідачем частині.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту180.1 статті 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку є, зокрема, будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.
Процедура анулювання реєстрації платника податку на додану вартість регулюється розділом V Податкового кодексу України та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року №1130.
Згідно із пунктом 184.1 статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:
а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов`язань у випадках, визначених цим розділом;
б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов`язань із податку у випадках, визначених цим розділом;
в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;
г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту;
ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;
д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;
е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб`єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.
Пунктом 184.2 статті 184 ПК Українивизначено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б»-«з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Постановою КМУ №1130 від 14.11.2014 року затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі - Положення №1130), яким визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.
Підпунктом «г» п. 5.1. Положення №1130 встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо: особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.
Відповідно до пункту 5.2 Положення №1130 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт «г» пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця;включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.
Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.
Пунктом 5.5 Положення №1130 визначено, що анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти «б» - «з» пункту 5.1 цього розділу).
Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.
Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).
Відповідно до пункту 5.6 Положення №1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.
Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.
Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою №6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.
Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ вважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою № 6-РЖ (додаток 6). Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі. Один примірник рішення зберігається в контролюючому органі, який прийняв рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Документи чи копії документів, на підставі яких контролюючий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника рішення.
Аналіз наведених норм права у їх сукупності дає можливість дійти висновку, що обов`язковою умовою для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є не здійснення платником податків господарської діяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ, що тягне за собою не подання відповідних декларацій або їх подання з нульовими відомостями.
У той же час, слід врахувати, що конструкція підпункту «г» пункту184.1 статті 184 Податкового кодексу Українипередбачає наявність пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 30.11.2022 року по справі №380/8687/20.
Тобто анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі п.п. «г» п.184.1 ст.184 ПК Україниможливе за таких умов: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.
Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права висловлений Верховним Судом у постановах від 05.11.2018 року у справі №820/2294/16, від 16.04.2020 року у справі №826/876/17.
Відповідно до п. 5.2 Положення №1130 встановлено, що при розгляді питання анулювання реєстрації згідно із підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт «г» пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.
Отже, для анулювання реєстрації платником ПДВ визначальним є факт подання декларацій за останні 12 послідовних податкових місяців, які свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, до складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що склад наведеного правопорушення передбачає встановлення факту відсутності здійснення позивачем як суб`єктом господарювання господарської діяльності, а саме постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.
Судовим розглядом встановлено, що позивачем було додано до матеріалів справи податкові накладні від 20.05.2022 №430651, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 16.06.2022 №9085210242, складена ТОВ «ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР» (код 37693620) на суму 10 000,0 грн (у т.ч. ПДВ 654,21 грн), від 22.06.2022 №653639, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.07.2022 №9123362282, складена ТОВ «ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР» (код 37693620) на суму 4 000,0 грн (у т.ч. ПДВ 261,68 грн), від 01.07.2022 №784947, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 27.07.2022 №9085210242, складена ТОВ «ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР» (код 37693620) на суму 9 000,0 грн (у т.ч. ПДВ 588,78 грн), від 30.11.2022 №10589, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 12.12.2022 №9266215912, складена Управлінням поліції охорони в Харківській області (код 40108955) на суму 725,0 грн (у т.ч. ПДВ 120,83 грн), від 31.12.2022 №9586, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.01.2023 №9297541341, складена Управлінням поліції охорони в Харківській області (код 40108955) на суму 744,50 грн (у т.ч. ПДВ 124,08 грн).
Крім того, позивачем складена податкова накладна від 29.12.2022 №1 на операцію поставки на адресу ТОВ «ГРАНІНВЕСТ-КОМПАНІ» (код 44336052) комбікорму на суму 4 800,0 грн (у т.ч. ПДВ 800,0 грн). Проте реєстрація цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних 29.12.2022 була зупинена з посиланням на те, що платник податку, який відповідає пункту8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Тобто, відповідачу було відомо, оскільки саме останній здійснює моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, що позивач протягом періоду з 01.02.2022 по 31.01.2023 здійснювались операції з як придбання послуг та товарів, так і з реалізації товарів, тобто платником податків здійснювалась господарська діяльність у період у якому податковим органом встановлено відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту. Вказані обставини відповідачем не спростовані.
Поряд з цим, суд при вирішенні спору зважає на введення в Україні воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 дібуказом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», продовження воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 року строком на 30 дібуказом Президента України від 14.03.2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовження воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 року строком на 30 дібуказом Президента України від 18.04.2022 року №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовження воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 року строком на 90 дібуказом Президента України від 17.05.2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовження воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 року строком на 90 діб указом Президента України від 23.08.2022 року №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовження воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 року строком на 90 дібуказом Президента України від 07.11.2022 року №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовження воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 року строком на 90 дібуказом Президента України від 06.02.2023 року №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовження воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 року строком на 90 дібуказом Президента України від 01.05.2023 року №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовження воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 року строком на 90 дібуказом Президента України від 26.07.2023 року №451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовження воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16.11.2023 року строком на 90 дібуказом Президента України від 06.11.2023 року №734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Станом на дату вирішення спору воєнний стан в Україні не скасовано.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 року, який набрав чинності 07.03.2022 року, Підрозділ 10розділу XX «Перехідні положення» ПК Українидоповнено пунктом 69.9. Відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10Перехідних положень ПК Українидля платників податків зупиняється перебіг відповідних податкових строків за деяким винятком, до яких не віднесено саме подання платником податків податкової звітності.
Зміни до вищезгаданої норми було внесеноЗаконом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 року, який набрав чинності 27.05.2022 року.
Пунктом 69.1 визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (в редакції чинній на 22.03.2022).
Згідно Закону від 24.03.2022 №2142-IX, який набув чинності з 05.04.2022, у вказаному пунктв 69.1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
Також, суд зазначає, що до 27.05.2022 підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України діяв в редакції, відповідно до якої, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ в редакції Закону від 12.05.2022 №2260-IX, який набрав чинності з 27.05.2022, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.
Відповідно, для контролюючого органу припинено зупинення перебігу строків щодо перевірки дотримання платниками податків строків реєстрації податкових накладних, подання звітності тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків та в свою чергу, мають враховуватись положення пунктом 69.1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України згідно якого платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, з обов`язковим виконанням таких обов`язків на визначених законом період (протягом трьох місяців до 05.04.2022, протягом шести місяців з 05.04.2022) після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Тобто податковим органом до періоду, з яким законодавець пов`язує настання наслідків у вигляді анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, а саме «протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту» включено період з 03.03.2022 по 27.05.2022, тобто період у якому для платників податків та контролюючих органів був зупинений перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Суд також зазначає, що долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що підприємство декларувало відповідні податкові зобов`язання, про що свідчать зареєстровані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до частини другоїстатті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
З урахуванням наведеного, зважаючи, що протягом спірного періоду підприємство, провадило господарську діяльність та формувало відповідні податкові зобов`язання, а також беручи до уваги приписи 69.9 пункту 69 підрозділу 10Перехідних положень ПК України, суд робить висновок, що оскаржене рішення прийнято відповідачем без врахуванням всіх обставин, та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, яке відповідно є протиправним та підлягає скасуванню.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 по справі № 520/31077/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. СпаскінСудді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 02.07.2024 року
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2024 |
Оприлюднено | 04.07.2024 |
Номер документу | 120129012 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Спаскін О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні