Ухвала

від 07.08.2024 по справі 520/31077/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 серпня 2024 року

Київ

справа №520/31077/23

адміністративне провадження №К/990/29186/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі № 520/31077/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МВВ-ГРУП» до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29.07.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена через підсистему «Електронний суд» 26.07.2024.

Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. У порушення вимог частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2023 - не більше 53680 грн).

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн).

Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2023 році, який містить одну вимогу немайнового характеру. Отже, за подання позову у цій справі підлягав сплаті судовий збір в сумі 2684 грн.

Відповідно, за подання касаційної скарги у цій справі сплаті підлягає судовий збір в сумі 5368 грн (2684 грн х 200%).

Водночас згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки касаційна скарга подана через підсистему «Електронний суд», ГУ ДПС має надати докази сплати судового збору в сумі 4294,40 грн (5368 грн х 0,8).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

2. Зі змісту судових рішень та доводів касаційної скарги вбачається, що касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, однак, доводів з належним їх обґрунтуванням про наявність винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі не наведено.

3. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 - 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України)

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.

У касаційній скарзі із посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України ГУ ДПС зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.10.2023 у справі № 160/19575/22, від 05.11.2018 у справі № 820/2294/16, від 18.09.2019 у справі № 200/13263/18-а.

У чому скаржник вбачає подібність правовідносин у справі № 520/31077/23 із правовідносинами у справах № 160/19575/22, № 820/2294/16, № 200/13263/18-а скаржник не наводить.

З огляду на зміст спірних правовідносин у справі № 520/31077/23, вони полягають в тому, що позивачеві рішенням від 09.03.2023 анульовано реєстрацію платника ПДВ за неподання протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій з ПДВ.

Задовольняючи позовні вимоги, суди із посиланням на підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в редакції Закону від 12.05.2022 №2260-IX, який набрав чинності з 27.05.2022, дійшли висновку про безпідставне включення періоду з 03.03.2022 по 27.05.2022 під час обрахунку 12 послідовних податкових періодів. Крім того, як зазначали суди, долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що підприємство декларувало відповідні податкові зобов`язання, про що свідчать зареєстровані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, у справах № 160/19575/22, № 820/2294/16, № 200/13263/18-а предметом дослідження були інші правовідносини, предмет доказування у яких не був пов`язаний ані з питанням обчислення 12 послідовних податкових періодів під час дії воєнного стану, ані з питанням впливу фактичного провадження господарської діяльності на оцінку виникнення підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ.

Зазначене у сукупності свідчить про те, що ГУ ДПС наводить підстави для касаційного оскарження судових рішень безвідносно як до фактичних обставин, які мають місце у цій справі, так і до висновків судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що у пункті 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставою для касаційного оскарження судових рішень визначено не врахування висновку з питання застосування норм права, викладеного Верховним Судом, саме у подібних правовідносинах. Відсутність такої подібності зумовлює в подальшому закриття касаційного провадження, відкритого на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України (пункт 5 частини першої статті 339 КАС України).

Посилаючись у касаційній скарзі на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не наводить доводів щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, як і не зазначає, які саме докази залишилися у справі не дослідженими, і які саме обставини залишилися у справі не встановленими. За змістом частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обставиною ж в розумінні КАС України є фактичні дані (певний матеріально-правовий факт), а не правова оцінка суду встановленому факту.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі № 520/31077/23 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- надати платіжний документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI;

- надати уточнену касаційну скаргу, у якій навести обґрунтування наявності у цій справі винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Роз`яснити, що у випадку відсутності у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) винятків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 333 КАС України.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в іншій частині у встановлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Також роз`яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко