Ухвала

від 21.08.2024 по справі 520/31077/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 серпня 2024 року

Київ

справа №520/31077/23

адміністративне провадження №К/990/29186/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі № 520/31077/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МВВ-ГРУП» до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29.07.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена через підсистему «Електронний суд» 26.07.2024.

Верховний Суд ухвалою від 07.08.2024 касаційну скаргу залишив без руху. Надав скаржникові десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: надати платіжний документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому законом; надати уточнену касаційну скаргу, у якій навести обґрунтування наявності у цій справі винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

На виконання вимог цієї ухвали суду від ГУ ДПС через підсистему «Електронний суд» 16.08.2024 надійшло клопотання про продовження строку для усунення виявленого недоліку в частині сплати судового збору, до якого додано уточнену касаційну скаргу.

Клопотання ГУ ДПС вмотивоване тим, що необхідним є додатковий час для надання платіжного доручення, оскільки відсутні кошти по рахунку 2800, а Верховний Суд у справі №816/1536/16 двічі продовжував строк для усунення виявлених недоліків.

Проаналізувавши зміст заявленого клопотання і наданих доказів, колегія суддів вважає, що такі не підтверджують фактичної неможливості сплати судового збору. Надані скаржником виписки підтверджують наявність бюджетних асигнувань на інших субрахунках. До клопотання скаржник не надає жодних доказів, які б підтверджували вчинення всіх залежних від ГУ ДПС заходів задля сплати судового збору (зокрема, вжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень). ГУ ДПС не наводить доводів про фактичну можливість сплати ним судового збору протягом додатково наданого часу, що свідчить про формальне подання такого клопотання.

Та обставина, що в інших справах Верховний Суд, оцінивши доводи ГУ ДПС, викладені у клопотанні про продовження строку на усунення недоліків, і надані на їх підтвердження докази неможливості сплати судового збору, дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку, сама собою не доводить наявність таких підстав у справі, у якій подано касаційну скаргу.

Крім того, проаналізувавши зміст уточненої касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не усуває виявлених недоліків, а її зміст є майже ідентичним її попередній редакції. Так, скаржник лише додав на початку касаційної скарги цитування частини четвертої статті 328 КАС України з окремим виділенням пункту 3. Натомість, в подальшому, зміст касаційної скарги змін не зазнав і аналогічно її попередній редакції містить обґрунтування пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України із посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2023 у справі № 160/19575/22, від 05.11.2018 у справі № 820/2294/16, від 18.09.2019 у справі № 200/13263/18-а. Також наприкінці уточненої касаційної скарги ГУ ДПС додало обґрунтування наявності подібності правовідносин, але в кінці зазначає, що у цих постановах не досліджувалося питання обчислення 12 послідовних податкових періодів під час дії воєнного стану.

Також в уточненій касаційній скарзі міститься посилання на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України і пункт 2 частини другої статті 353 КАС України (суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження), однак, посилання на конкретну норму права, яка б забороняла розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження касаційна скарга не містить. Також скаржник не наводить доводів щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, як і не зазначає, які саме докази залишилися у справі не дослідженими, і які саме обставини залишилися у справі не встановленими. За змістом частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обставиною ж в розумінні КАС України є фактичні дані (певний матеріально-правовий факт), а не правова оцінка суду встановленому факту.

Зазначене свідчить про невизначеність скаржника із дійсною підставою касаційного оскарження судових рішень і формальний підхід скаржника до усунення виявлених недоліків.

Крім того, ГУ ДПС на виконання вимог ухвали суду від 07.08.2024 зазначило про наявність у цій справі винятків, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Результати ж розгляду цієї справи мають важливе значення для ГУ ДПС.

Колегія суддів критично сприймає такі доводи ГУ ДПС, адже вони не містять обґрунтування із посиланням на конкретну норму права, яка б забороняла розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження. Формальне ж зазначення, що результат розгляду цієї справи має важливе значення для ГУ ДПС не може сприйматись як виключний випадок.

Таким чином, є підстави вважати, що у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги заявник не усунув, вимоги ухвали про залишення скарги без руху не виконав.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України До касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на наведене, подана у цій справі касаційна скарга підлягає поверненню її заявникові.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню ДПС у Полтавській області у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі № 520/31077/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МВВ-ГРУП» до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко