Ухвала

від 21.10.2024 по справі 520/31077/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 жовтня 2024 року

Київ

справа № 520/31077/23

адміністративне провадження № К/990/38924/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі № 520/31077/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МВВ-ГРУП» до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14.10.2024 до суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду через підсистему «Електронний суд».

Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 01.07.2024, повний її текст складено 02.07.2024, відповідно, останнім днем для оскарження цього судового рішення є 01.08.2024. Однак, касаційну скаргу у цій справі подано 14.10.2024, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

ГУ ДПС у касаційній скарзі заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу подано в межах строку на касаційне оскарження, однак, Верховний Суд її повернув. Разом з тим, судом роз`яснено, що повернення не позбавляє права на повторне звернення. Повторно подану касаційну скаргу також було повернуто. Звертає увагу на приписи частини п`ятої статті 333 КАС України та зауважує, що касаційна скарга подана до спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення. Також скаржник посилається на витяги з рішень Європейського суду з прав людини та наводить практику Верховного Суду, відповідно до яких податковому органу було поновлено строк на касаційне оскарження під час реалізації права на повторне звернення до суду після повернення попередньої касаційної скарги.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Суд встановив, що вперше касаційна скарга подано до суду 29.07.2024. Верховий Суд ухвалою від 07.08.2024 касаційну скаргу залишив без руху, надав десятиденний строк для усунення виявлених недоліків, а саме: надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги; надати уточнену касаційну скаргу з наведенням обґрунтування наявності у цій справі винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Підставою для залишення касаційної скарги без руху стало зокрема те, що наведене скаржником обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень було недостатнім для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Суд визнав, що ГУ ДПС наводить підстави для касаційного оскарження судових рішень безвідносно як до фактичних обставин, які мають місце у цій справі, так і до висновків судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позовних вимог. Ухвалою від 21.08.2024 Верховний Суд касаційну скаргу повернув, визнавши, що уточнена касаційна скарга так і не усуває виявленого недоліку. Суд звернув увагу, що зміст уточненої касаційної скарги свідчив про невизначеність скаржника із дійсною підставою для касаційного оскарження судових рішень, адже на початку було виокремлено із процитованого змісту частини четвертої статті 328 КАС України пункти 3 і 4, а в подальшому приведено обґрунтування пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України і не врахування судами висновків Верховного Суду. Крім того, суд визнав формальним посилання скаржника на підпункт "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, адже ГУ ДПС не зазначило конкретної норми права, яка б забороняла розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження. Формальне ж зазначення, що результат розгляду цієї справи має важливе значення для ГУ ДПС не може сприйматись як виключний випадок. Крім того, скаржником не виконано вимоги ухвали без руху в частині надання платіжного документа про оплату судового збору за подання касаційної скарги. Верховний Суд ухвалою від 21.08.2024 її повернув, відмовивши у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Електронний примірник цієї ухвали ГУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 21.08.2024 о 23:26.

Вдруге касаційну скаргу ГУ ДПС направило до суду через підсистему «Електронний суд» 04.09.2024, проте, Верховний Суд ухвалою від 12.09.2024 її знову повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд зазначив, що повторно подана касаційна скарга так і не усуває недоліків, на які було вказано Верховним Судом. Суд акцентував увагу податкового органу на невиконанні приписів процесуального закону та вимог Суду, що, однак не мало дієвих наслідків. Зазначене суд визнав таким, що свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які надавалися йому Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині визначення підстав касаційного оскарження судових рішень. Електронний примірник цієї ухвали ГУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 12.09.2024 о 23:17.

14.10.2024 ГУ ДПС направило касаційну скаргу втретє, тобто через місяць з дня отримання ухвали про повернення вдруге поданої касаційної скарги. Зміст втретє поданої касаційної скарги є ідентичним її попередній редакції.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження ГУ ДПС не обґрунтовує необхідність такого проміжку часу для приведення касаційної скарги відповідно до вимог КАС України.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України як в частині сплати судового збору, так і в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України, проте, звертаючись до суду з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не усунув недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг. Тобто, внаслідок недотримання саме скаржником вимог процесуального закону, касаційна скарга була повернута, відповідно, негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Щодо інших доводів скаржника про те, що КАС України передбачає право звернутися зі скаргою протягом одного року, то такі є безпідставними та свідчать про самостійне (довільне) тлумачення скаржником норм процесуального права, якими визначено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктам владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку.

Сукупність наявних у цій справі обставин свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте скаржник документа про сплату судового збору не додав.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2023 - не більше 53680 грн).

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн).

Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2023 році, який містить одну вимогу немайнового характеру. Отже, за подання позову у цій справі підлягав сплаті судовий збір в сумі 2684 грн.

Відповідно, за подання касаційної скарги у цій справі сплаті підлягає судовий збір в сумі 5368 грн (2684 грн х 200%).

Водночас згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки касаційна скарга подана через підсистему «Електронний суд», ГУ ДПС має надати докази сплати судового збору в сумі 4294,40 грн (5368 грн х 0,8).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

3. Зі змісту судових рішень та доводів касаційної скарги вбачається, що касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, однак, обґрунтування наведеного скаржником винятку (підпункту "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України) має загальний характер та притаманний кожній аналогічній справі, що не може сприйматись як виключний випадок.

4. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Як вже зазначалося, втретє подана касаційна скарга за своїм змістом в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень є ідентичною до її попередніх редакцій.

Враховуючи, що Верховний Суд надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, колегія суддів вважає недоцільним чергове роз`яснення скаржникові, чому його доводи є недостатніми для відкриття касаційного провадження.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі № 520/31077/23 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- вказати інші (поважні) причин пропуску строку на касаційне оскарження;

- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом № 3674-VI;

- надати уточнену касаційну скаргу, у якій навести обґрунтування наявності у цій справі винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Також роз`яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко