Рішення

від 27.09.2010 по справі 22/283

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/283

27.09.10

За позовом            Комунального підприємства «Школяр»Солом’янського району міста Києва

до                    фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

третя особа     Управління освіти Солом’янської районної у місті Києві державної адміністрації.

про                  стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя   Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:                   Гаркавка Т.І. - директор;

від відповідача:               не з’явились;

від третьої особи:      Кулінська Т.В. (довіреність № 1389/31 від 27.09.2010р.);

27.09.2010р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Школяр»Солом’янського району міста Києва (надалі КП «Школяр», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1, відповідач) 255 927, 96 грн. заборгованості, 4 606,70 грн. збитків від інфляції, 5 679,50 грн. –10% річних, 24 989,79 грн. пені.

В ході розгляду справи, здійснивши розрахунок пені із врахування встановленої у відповідному періоді облікової ставки НБУ, позивачем подані уточнення заявлених до стягнення сум за поданим позовом, згідно з якими при наданих розрахунках, позивач просив стягнути з відповідача 255 927, 96 грн. основного боргу, 11 642, 03 грн. пені, 5 679, 50 грн. –10% річних, 6 247, 94 грн. збитків від інфляції.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором постачання товару № 9 від 11.01.2010р. не виконані зобов’язання щодо оплати поставленої продукції на суму 255 927, 96 грн., у зв’язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку.  Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, інфляційних збитків та процентів річних у розмірі 10% з посиланням на положення договору.  

Відповідач відзив на позов не надав, в судові засідання не з’являвся, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Клопотання щодо відкладення розгляду справи призначеного на 27.09.2010р. судом відхилено, ГПК України передбачено ведення справи через представника, що дозволяє направити в судове засідання іншу уповноважену особу.

Провадження у справі порушено ухвалою від 07.07.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідач попереджався ухвалою від 10.09.2010р..

Ухвалою суду від 10.09.2010р. до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Управління освіти Солом’янської районної у місті Києві державної адміністрації.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2010р. між КП «Школяр»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір постачання товару № 9 за яким постачальник (позивач у справі) зобов’язувався постачати і передавати у власність (повне господарське відання) покупцю продукцію, вказану у накладних, а покупець (відповідач у справі) зобов’язувався приймати цю продукцію та своєчасно здійснювати його оплату в порядку та на умовах, визначених договором.

За умовами договору (розділ 2) ціни, асортимент, кількість продукції визначається у накладних; накладна може містити і інші положення, які визначаються за взаємною згодою сторін.

Виконання позивачем договору в частині поставки товару підтверджується наданими до справи видатковими накладними № 1 від 19.01.2010р. на суму 87 129, 61 грн., № 2 від 20.01.2010р. на суму 67 852, 60 грн., № 3 від 20.01.2010р. на суму 140 945, 75 грн., які у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи.

Відповідно до положень розділу 11 договору сторони погодились, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010р.. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період здійсненої поставки згідно накладних від 19.01.2010р., від 20.01.2010р. за вказаним договором суду не представлено, у зв’язку з чим такі підтверджують виконання позивачем договірних зобов’язань та поставку продукції в межах укладеного договору.

Оплату продукції згідно вказаних накладних відповідачем здійснено е у повному обсязі (довідка з банку про отримані оплати залучена до справи), заборгованість перед позивачем станом на час звернення до суду з позовною заявою складала 255 927, 96 грн. та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму боргу  відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порядок розрахунків по договору сторони погодили у розділі 6 договору, згідно з п. 6.1 покупець зобов’язується сплатити вартість поставленого товару впродовж 1 банківського дня з моменту одержання бюджетних коштів.

Довідкою управління освіти Солом’янської районної у місті Києві державної адміністрації № 1105 від 08.09.2010р. підтверджено здійснення повного розрахунку з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за отримані продукти харчування станом на 01.03.2010р..

З урахуванням наведеного, положень договору, строк виконання зобов’язань щодо оплати продукції отриманої згідно видаткових накладних від 19.01.2010р. № 1, від 20.01.2010р. № 2, № 3 станом на час вирішення спору є таким, що настав.

У зв’язку з неотриманням у повному обсязі коштів поставлений товар, позивач звертався до відповідача з претензією про сплату боргу (вих. № 24 від 13.04.2010р.) у якій вимагав сплатити заборгованість. Доказом направлення претензії на адресу відповідача є поштовий чек № 2356 від 13.04.2010р. залучений до справи у належним чином засвідченій копії.

Про невиконання зобов’язань по сплаті боргу а також визнання відповідачем заборгованості в розмірі 255 927, 96 грн. свідчить, зокрема акт звірки складений станом на 12.05.2010р. підписаний обома сторонами, скріплений їх печатками та залучений до матеріалів справи у належним чином засвідченій копії. Доказів здійснення розрахунків за товар після підписання вказаного акту звірки відповідачем суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено.

Згідно  з п. 6.2 договору, форма розрахунків: безготівкова –у національній валюті України, шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника.

Довідкою з банку за вих. № 65-01/1051 від 14.07.2010р. (Залізничне відділення ПАТ КБ «Хрещатик») підтверджені отримані оплати за період з 11.01.2010р. по 12.07.2010р., які враховані позивачем при розрахунку суми боргу, оскільки здійснювались до підписання сторонами акту звірки, у зв’язку з чим сума заборгованості відповідача за поставлені товари складає 255 927, 96 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 9.3 договору № 9 від 11.01.2010р. покупець за даним договором несе наступну відповідальність:

- за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов’язань протягом дії договору сплачується штраф у розмірі 10% від заборгованої суми;

- за здійснення несвоєчасної оплати штрафна неустойка в розмірі двох облікових ставок НБУ, що діяла на момент прострочення за кожний календарний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем за період з 01.03.2010р. по 20.05.2010р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за обліковою ставкою 10, 25% встановленою Постановою НБУ від 10.08.2009р. № 468 і складає 11 642, 03 грн. (розрахунок є додатком до заяви про уточнення вимог).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на умови договору, зокрема на п. 9.3 договору, позивачем здійснено нарахування 10% річних від суми прострочення, однак в даному випадку, положення договору, зокрема п. 9.3 не доводять факту погодження сторонами обов’язку сплати саме 10% річних від суми, термін оплати по якій було порушено, а передбачають обрахування штрафу, що є іншим видом відповідальності, обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 ЦК України) і не може бути обчислений за кожен день прострочення в оплаті.

Вимоги позивача щодо сплати інфляційних збитків в розмірі 6 247, 94 грн. підлягають задоволенню в частині стягнення 2 303, 35 грн., оскільки обрахування інфляційних збитків у періоді з 01.04.2010р. по 20.05.2010р. є неможливим, у вказаних періодах (квітень, травень 2010р.) інфляційні збитки відсутні (індекс інфляції менше 100 і обраховується зі знаком -):

255 927, 96 грн. (сума боргу) х 100,9% (індекс інфляції у березні 2010р.) -  255 927, 96 грн. = 2 303, 35 грн. (інфляційні збитки позивача за березень 2010р. внаслідок неотримання коштів в сумі 255 927, 96 грн.).

Індекс інфляції визначений у квітні 2010р. на рівні 99,7%, а не як те зазначає позивач 100, 9%; у травні 2010р. - 99, 4%, що відповідно свідчить про відсутність інфляційних процесів у вказаному періоді та безпідставність здійсненого позивачем обрахування інфляційних збитків.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № 9 від 11.01.2010р. відповідачем не спростовано, відзиву на позов та контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 2 912, 04 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог в сумі 2 896, 19 грн..  

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (03151, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в Києво-Святошинській філії КБ «Хрещатик»МФО 330830; р/р НОМЕР_2 ВАТ ТФБ «Контракт», МФО 322465, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. номер НОМЕР_3) на користь Комунального підприємства «Школяр»Солом’янського району міста Києва (03056, м. Київ, вул. Дашавська 22, р/р 26004001024836 ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670, ідент. код 16483242) 255 927, 96 грн. (двісті п’ятдесят п’ять тисяч дев’ятсот двадцять сім гривень 96 копійок) основного боргу, 11 642, 03 грн. (одинадцять тисяч шістсот сорок дві гривні 03 копійки) пені, 2 303, 35 грн. (дві тисячі триста три гривні 35 копійок) інфляційних збитків, 2 896, 19 грн. (дві тисячі вісімсот дев’яносто шість гривень 19 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 04.10.2010