Рішення

від 17.07.2024 по справі 914/866/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2024 Справа № 914/866/24

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Ігоря Стадника, розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Приватного підприємства «Вітафарма», м. Запоріжжя,

до відповідача: Приватного підприємства «Львівська фармацевтична компанія», м. Львів,

про: стягнення 137 600, 00 грн заборгованості, розірвання договору оренди,

підстава позову: порушення зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

відповідача: не з`явився.

1. ПРОЦЕС

1.1.На розгляд Господарського суду Львівської області 02.04.2024 надійшла позовна заява Приватного підприємства «Вітафарма» до Приватного підприємства «Львівська фармацевтична компанія» про стягнення 113 500, 00 грн заборгованості, з яких 65 600, 00 грн сума основного боргу, 48 000, 00 грн сума неустойки та розірвання договору оренди.

1.2.Ухвалою суду від 08.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі доставлено у електронні кабінети учасників справи в підсистемі «Електронний суд» 10.04.2024.

1.3.Хід судових засідань відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема 26.06.2024 позивач звернувся до суду із уточненою позовною заявою та відповідно до уточнених позовних вимог просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди № ЛФК-0083/2022 від 09.09.2022 в сумі 137 600,00 грн, з яких 65 600,00 грн сума основного боргу, 72 000,00 грн сума неустойки, виселити Приватне підприємство «Львівська Фармацевтична Компанія» з нежитлових приміщень 12-1, 12-2, 12-3, 12-4 загальною площею 54,2 кв. м за адресом АДРЕСА_1 , що були передані Приватному підприємству «Львівська Фармацевтична Компанія» на підставі договору оренди нежитлового приміщення № ЛФК-0083/2022 від 09.09.2022. Суд оцінив заяву позивача як зміну предмета позову у розумінні ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України та прийняв до провадження подану до суду заяву.

1.4.У судовому засіданні 26.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті.

1.5.Відводів суду сторонами не заявлено.

1.6.У судовому засіданні з розгляду справи по суті 17.07.2024 в режимі відеоконференції взяв участь представник позивача. Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у спосіб доставки ухвал суду до електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд». Крім того, представнику відповідача ОСОБА_2 23.04.2024 на підставі його заяви було надано доступ до матеріалів електронної справи.

1.7.Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

1.8.Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.9.Одним із принципів господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

1.10.Зважаючи на вищевикладене, повторна та систематична неявка відповідача у судові засідання за умови належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи судом, не перешкоджає розгляду справи по суті.

1.11.У судовому засіданні 17.07.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

2.1.Позивач стверджує, що відповідач порушив договірні зобов`язання по сплаті орендної плати, у зв`язку з чим станом на 26.03.2024 заборгованість відповідача становить 65 600,00 грн і є сумою більше, ніж 3 місячних орендних платежів, що стало підставою для відмови орендодавця від договору. Оскільки відповідач на претензію про сплату заборгованості та повідомлення про відмову та розірвання договору оренди не відреагував, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав з вимогою (з урахуванням зміни предмету позову) стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди № ЛФК-0083/2022 від 09.09.2022 в сумі 113 500,00 грн, з яких 65 600,00 грн сума основного боргу, 72 000,00 грн сума неустойки, а також виселити відповідача з приміщень, що були передані позивачем в оренду.

2.2.Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, підстав позову не спростував, доказів сплати боргу не представив.

3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

3.1.Між Приватним підприємством «Вітафарма» (орендодавець згідно з договором) та Приватним підприємством «Львівська Фармацевтична Компанія» (орендар згідно з договором) 09.09.2022 укладено договір оренди нежитлового приміщення № ЛФК-0083/2022 (надалі договір оренди), предметом якого є передача орендарю у тимчасове платне користування нежитлового приміщення 12-1, 12-2, 12-3, 12-4 загальною площею 54, 2 кв.м за адресом: АДРЕСА_1 , для розміщення аптечного закладу та ведення іншої господарської діяльності орендаря (п.1.1).

3.2.Згідно з пунктами 5.1, 5.2, 5.4 договору орендна плата за приміщення починає нараховуватись з дня підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення та складає за один календарний місяць з врахуванням комунальних послуг 12 000, 00 грн, з урахування ПДВ. Орендна плата сплачується щомісячно до 25 числа поточного місяця за наступний місяць. До складу орендної плати входять витрати за комунальні, експлуатаційні витрати та будь-які інші витрати пов`язані з експлуатацією приміщення.

3.3.Відповідно до пункту 4.2 договору цей договір укладено строком з 09 вересня 2022 року по 31 серпня 2025 року включно.

3.4.Після закінчення строку дії цього договору або у випадку його дострокового розірвання, приміщення повертається орендодавцю протягом 5 робочих днів за відповідним актом прийому передачі (повернення) у стані не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального (природного) зносу та погоджених змін (п. 7.1 договору).

3.5.Відповідно до акту прийому передачі приміщення від 09.09.2022 до договору оренди, підписаного та скріпленого печатками сторін, орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування на строк та на умовах договору нежитлове приміщення 12-1, 12-2, 12-3, 12-4 загальною площею 54, 2 кв. м за адресом АДРЕСА_1 . Приміщення знаходиться у стані, що потребує проведення ремонтних робіт до законодавчих норм, які потрібні для господарської діяльності орендаря, а саме для розміщення аптечного закладу. Сторони претензій одна до іншої не мають.

3.6.Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків по стану за період січень 2021 січень 2024 за договором № ЛФК-0083/2022 від 09.09.2022, з нарахованих 200 800 грн орендної плати за період оренди вересень 2022 січень 2024 року, сплачено 127 200, 00 грн орендної плати, несплаченими станом на 31.01.2024 є 73 600, 00 грн. Акт підписаний і скріплений печаткою орендодавця.

3.7.Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків по стану за період січень 2021 26 березня 2024 за договором № ЛФК-0083/2022 від 09.09.2022, з нарахованих 212 800 грн орендної плати за період оренди вересень 2022 лютий 2024 року, сплачено 147 200, 00 грн орендної плати, несплаченими станом на 26.03.2024 є 65 600, 00 грн. Акт підписаний і скріплений печаткою орендодавця.

3.8.Позивач 23.05.2024 долучив платіжні інструкції (№4346 від 15.11.2022, №4585 від 28.12.2022, №4683 від 25.01.2023, №4733 від 24.02.2023, №4899 від 03.05.2023, №5055 від 15.06.2023, №5451 від 12.09.2023, №5645 від 10.10.2023, №5943 від 01.12.2023, №305 від 12.02.2024) як докази здійснених відповідачем часткових оплат за оренду у загальному розмірі 147 200, 00 грн.

3.9.При цьому, відповідно до призначень платежів у платіжних інструкціях № 4683 від 25.01.2023, № 4773 від 24.02.2023, № 4346 від 25.11.2022, № 4585 від 28.12.2022 відповідач здійснював оплату по трьох договорах, а позивач здійснював зарахування орендної плати відповідно до довідки про розподіл коштів, отриманих від відповідача, долученої до позовної заяви.

3.10.Позивач звертався до відповідача із претензією від 14.04.2024, у якій повідомляв орендаря, що станом на 31.01.2024 сума заборгованості за договором становить 73 600, 00 грн, що орендарем допущено істотне порушення умов договору, що є підставою для розірвання договору оренди на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України. Орендодавець у претензії просив орендаря здійснити перерахунок суми заборгованості з орендної плати.

3.11.Крім того, орендарю 14.02.2024 було надіслано повідомлення про відмову та розірвання договору оренди нежитлового приміщення з моменту отримання цього повідомлення відповідно до приписів ч. 2 ст. 782 та ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України. До повідомлення долучалась додаткова угода № 1 від 14.02.2024 до договору оренди нежитлового приміщення № ЛФК-0083/2022 від 09.09.2022 щодо розірвання договору оренди на підставі ч. 2 ст. 651 та ч.2 ст. 782 Цивільного кодексу України, а також акт приймання передачі нерухомого майна.

3.12.Позивач долучив до матеріалів позовної заяви докази надсилання відповідачу повідомлення від 14.02.2024 про відмову та розірвання договору оренди, претензії від 14.02.2024, додаткової угоди № 1 від 14.02.2024 до договору оренди, акту приймання передачі нерухомого майна: опис вкладення у цінний лист, поштову накладну № 6900121316970.

3.13.Відповідно до долученого трекінгу поштових відправлень (роздруківка з вебсайту Укрпошта щодо поштового відправлення з штрих кодовим ідентифікатором 6900121316970) відправлення вручено 22.02.2024.

4. ВИСНОВКИ СУДУ

4.1.Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.

4.2.Як вбачається із описаних обставин справи, між сторонами виникли правовідносини з оренди майна на підставі договору від 09.09.2022.

4.3.Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

4.4.Пунктом 6.2 договору оренди передбачено обов`язок орендаря своєчасно сплачувати орендну плату та інші витрати відповідно до цього договору. А відповідно до п. 5.2 договору орендну плату орендар сплачує щомісячно до 25 числа поточного місяця за наступний місяць.

4.5.Обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору, оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

4.6.Як встановлено судом, за період оренди відповідачем упродовж вересня 2022 лютого 2024 року (18 місяців оренди) об`єкта нерухомості, власником якого є позивач, відповідач сплатив орендну плату у загальному розмірі 147 200, 00 грн. Оскільки відповідач не заперечив проти порядку зарахувань орендних платежів позивачем, не сплаченою є орендна плата у сумі 65 600, 00 грн (тобто у загальному більше, ніж за 5 місяців оренди). Доказів сплати заборгованості, що є предметом спору у матеріалах справи немає, відповідач протилежного не довів.

4.7.Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

4.8.Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

4.9.Враховуючи зазначене, заявлена до стягнення сума 65 600, 00 грн заборгованості з орендної плати є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

4.10.Щодо реалізації позивачем права на відмову від договору найму (оренди) у випадку несплати орендної плати більше, ніж за 3 місяці на підставі ч. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України, суд зазначає таке.

4.11.У цивільному законодавстві закріплено конструкцію «розірвання договору» (статті 651 - 654 ЦК). Вона охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору. У спеціальних нормах ЦК досить часто використовується формулювання «відмова від договору» (наприклад, у статтях 665, 739, 766, 782 ЦК). Тобто законодавцем виокремлено три самостійні підстави для розірвання договору. У випадку застосування одного із правових засобів розірвання правочину, очевидним є відсутність необхідності додаткового застосовування ще одного зі способів (постанова від 11.01.2023 № 559/2850/20 Верховний Суд. Касаційний цивільний суд).

4.12.Відповідно до положень ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

4.13.Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

4.14.Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1)в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

4.15.У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

4.16.Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом. Аналіз норм статті 652 Цивільного кодексу України вказує на те, що закон пов`язує можливість внесення змін до договору та/або розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин (постанова КГС ВС від 17.05.2023 у справі № 914/865/22).

4.17.Разом з тим, згідно з положеннями ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

4.18.Односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, необхідно кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов`язків (такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 727/898/19, від 24.05.2023 у справі № 756/420/17).

4.19.Одностороння відмова від договору є юридичним фактом, який зумовлює його розірвання, отже є правочином, який має юридичні наслідки у вигляді припинення господарських правовідносин, а тому не вимагає згоди другої сторони. Розірвання господарського договору може здійснюватися за згодою сторін і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі види договорів допускають можливість одностороннього розірвання договору. Крім того, право сторони на одностороннє розірвання договору може бути встановлене законом або безпосередньо у договорі.

4.20.Зазначена правова позиція щодо правової природи односторонньої відмови від договору неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 916/1684/18, а також постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 910/11397/18, від 26.02.2020 у справі № 910/4391/19, від 08.09.2021 у справі № 727/898/19, від 24.05.2023 № 756/420/17.

4.21.Суд вважає доведеними підстави для односторонньої відмови від договору найму у зв`язку з порушенням відповідачем умов оплати орендної плати, і обґрунтованими твердження позивача про припинення існування договірних відносин у момент одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору (22.02.2024).

4.22.Згідно з положеннями статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

4.23.У п 7.1 договору визначено, що після закінчення строку дії цього договору або у випадку його дострокового розірвання, приміщення повертається орендодавцю протягом 5 (п`яти) робочих днів за відповідним актом прийому-передачі (повернення) у стані не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального (природного) зносу та погоджених змін.

4.24.Акт приймання передачі нерухомого майна було долучено позивачем до повідомлення про відмову та розірвання договору, надісланого відповідачу, однак відповідач акту не підписав. Інших доказів на підтвердження наміру відповідача повернути орендоване нерухоме майно в матеріалах справи немає. Тому з моменту припинення договору оренди (22.02.2024) відповідач безпідставно користується майном та не виконує обов`язку з його повернення.

4.25.Зважаючи на вищевикладене, суд доходить до висновку, що вимога позивача про виселення Приватного підприємства «Львівська Фармацевтична Компанія» з орендованих нежитлових приміщень, що були передані Приватному підприємству «Львівська Фармацевтична Компанія» на підставі договору оренди нежитлового приміщення № ЛФК-0083/2022 від 09.09.2022, підлягає задоволенню.

4.26.Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

4.27.Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/8531/20 наголосив, що користування майном після припинення договору оренди є таким, що здійснюється не відповідно до його умов неправомірне користування майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) і регулятивним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

4.28.Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

4.29.Водночас Верховний Суд наголосив, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору оренди - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення вказаного договору, коли користування майном стає неправомірним.

4.30.Відповідно до позовної заяви (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) за період березня травня 2024 року позивач здійснює нарахування 72 000, 00 грн неустойки.

4.31.З огляду на встановлену судом обставину неповернення відповідачем орендованого майна позивачу після припинення договірних відносин, вимога позивача про стягнення на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за 3 місяці прострочення у сумі є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у заявленому розмірі.

4.32.Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає, що з урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню відповідачем.

4.33.Щодо витрат на позивача професійну правничу допомогу, суд зазначає, що позивач у позовній заяві вказав попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн та зазначив, що документи на підтвердження судових витрат будуть надані суду в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

4.34.Представництво інтересів позивача у справі здійснював адвокат Гришко Іван Іванович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 001324) на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1170206, виданого на підставі договору про надання правової допомоги № 01/04-24 від 01.04.2024.

4.35.Відповідно до договору № 01/04-24 про надання правової допомоги від 01.04.2024, укладеного між адвокатським об`єднанням «Аксіома» та приватним підприємством «Вітафарма» (клієнт згідно з договором) клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1).

4.36.Правову допомогу, що надається адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує із розрахунку 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати за одну годину роботи адвоката (п. 4.1 договору).

4.37.Правову допомогу, що надається адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривнях, на підставі рахунків, наданих адвокатським об`єднанням (п. 4.2 договору).

4.38.Пунктом 4.4 договору про надання правової допомоги сторони визначили, що за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням правової допомоги і її вартість.

4.39.На момент прийняття господарським судом рішення позивач не долучив до матеріалів справи доказів на підтвердження заявленого у попередньому розрахунку розміру витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи, тому вказане питання суд не вирішує.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Львівська фармацевтична компанія» (ідентифікаційний код юридичної особи 40353823, 79017, Львівська обл., місто Львів, вулиця Зелена, будинок 54, приміщення 2) на користь Приватного підприємства «Вітафарма» (ідентифікаційний код юридичної особи 37526877, 69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Сталеварів, будинок 30, приміщення 3) 65 600, 00 грн заборгованості з орендної плати, 72 000, 00 грн неустойки та 4 844, 80 грн в рахунок відшкодування судового збору.

3.Виселити Приватне підприємство «Львівська фармацевтична компанія» (ідентифікаційний код юридичної особи 40353823, 79017, Львівська область, місто Львів, вулиця Зелена, будинок 54, приміщення 2) з нежитлових приміщень 12-1, 12-2, 12-3, 12-4 загальною площею 54,2 кв. м за адресою м. Львів, вул. Дорошенка П., буд. 28, що були передані Приватному підприємству «Львівська фармацевтична компанія» на підставі договору оренди нежитлового приміщення № ЛФК-0083/2022 від 09.09.2022.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 22.07.2024.

СуддяМатвіїв Р.І.