Рішення

від 01.10.2010 по справі 22/287

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/287

01.10.10

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до                 Закритого акціонерного товариства «Європейська страхова компанія»

про              стягнення заборгованості та штрафних санкцій

                                                                                                                                       суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:          Іванченко Я.М. (довіреність № 1 від 10.08.2010р.);

від відповідача:      не з’явились;

01.10.2010р. в судовому засіданні, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1  (надалі ОСОБА_1 позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Європейська страхова компанія»(надалі ЗАТ «Європейська страхова компанія», відповідач) заборгованості за агентським договором № АГ 04/09 від 03.03.2009р. в розмірі 11 313, 17 грн., з яких 10 577, 86 грн. комісійна винагорода агента, 603, 07 грн. пеня, 89, 07 грн. 3% річних від простроченої суми, 43, 17 грн. інфляційні втрати.

В ході розгляду справи позовні вимоги уточнені, згідно з поданою заявою про збільшення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача 11 826, 75 грн., з яких: 10 577, 86 грн. сума комісійної винагороди агента, 966, 18 грн. пеня, 176, 06 грн. 3% річних від простроченої суми, 106, 65 грн. сума інфляційних втрат.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті комісійної винагороди за надані страхові агентські послуги згідно договору № АГ 04/09 від 03.03.2009р., у зв’язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку. Також з посиланням на умови договору та положення Цивільного кодексу до стягнення з відповідача заявлено також суму пені, інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду направлялись на юридичну адресу ЗАТ «Європейська страхова компанія»(довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.09.2010р. наявна в матеріалах справи). Ухвалою суду від 23.07.2010р. за клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено, що відповідно підтверджує проінформованість відповідача про розгляд справи судом; а ухвалу, якою розгляд справи призначений на 01.10.2010р. відповідачем отримано 13.09.2010р. (поштове повідомлення про вручення залучене до справи).  

Провадження у справі порушено ухвалою від 08.07.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалам, про що відповідач попереджався, зокрема ухвалою від 23.07.2010р..

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2009р. між ЗАТ «Європейська страхова компанія»та ОСОБА_1 було укладено Агентський договір № АГ 04/09 згідно з яким агент (позивач у справі) зобов'язувався від імені та за дорученням страховика особисто вчиняти в порядку та на умовах, визначених договором, на території України дії, спрямовані на укладення договорів страхування, а страховик (відповідач у справі) зобов'язувався сплачувати агенту агентську винагороду за вчинення ним посередницьких дій у межах даного договору.

Згідно з положеннями п. 10.2 агент, яким є позивач у справі, гарантує, що він є платником єдиного податку на прибуток, визначений законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Натомість суд враховує, що сплата єдиного податку не регулюються зазначеним законом, однак вказане, а також укладення вказаного договору з метою здійснення підприємницької діяльності свідчить що у договорі позивач виступає суб’єктом підприємництва, тобто є фізичною особою-підприємцем.

Пунктом 3.1.1. Агентського договору встановлено обов'язок страховика виплачувати агенту винагороду за виконану роботу на підставі звітів про надані послуги та акту виконаних робіт (наданих послуг), на умовах та в порядку, що визначені договором.

У додатку № 1 до договору сторони визначили розмір комісійної винагороди згідно страхових продуктів, за яким (в редакції додаткової угоди від 01.12.2009р.) щомісяця агент отримує комісійну винагороду на підставі звітів про надані послуги та акту виконаних робіт в розмірі не більше 28% від обсягу виконаних робіт.

За додатком, в редакції додаткової угоди № 2 від 22.03.2010р. сторони погодили отримання агентом комісійної винагороди на підставі звітів про надані послуги та акту виконаних робіт в розмірі певного відсотка від обсягу виконаних робіт; розмір комісійної винагороди встановлюється по кожному виду страхування та по кожному договору окремо до 28%.

Порядок розрахунків по договору сторонами визначено у розділі 5, та згідно з п.5.1, 5.3, 5.4 виплата винагороди здійснюється страховиком за фактично надані агентом послуги за договором, на підставі звітів про укладені договори страхування та розмір отриманих страхових платежів та акту виконаних робіт (наданих послуг); розмір комісійної винагороди визначений сторонами та зазначений у додатку № 1; страховик здійснює виплату винагороди агенту протягом п’яти днів після закінчення поточного місяця шляхом перерахування грошових коштів, що дорівнюють розміру комісійної винагороди на поточний рахунок агента.

Первинні документи (звіти про укладені договори, акти виконаних робіт) які підтверджують виконання позивачем зобов’язань за угодою у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи, а про перерахування комісійної винагороди за актами № 5 від 03.02.2010р., № 7 від 11.02.2010р., № 8 від 12.02.2010р., № 9 від 16.02.2010р. згідно агентського договору від 03.03.2009р. свідчить довідка ВАТ «Універсал Банк»за вих. № 057/453 від 01.09.2010р., що підтверджує наявність у відповідача зобов’язання щодо проведення розрахунків за договором.

Заборгованість заявлена до стягнення за даним позовом виникла у зв’язку з несплатою послуг за актами виконаних робіт (наданих послуг) № 4 від 31.01.2010р. за період з 01.01.2010р. по 31.01.2010р. на суму винагороди 3 094, 94 грн., № 6 від 08.02.2010р. за період з 11.01.2010р. по 31.01.2010р. на суму винагороди 508, 53 грн., № 10 від 28.02.2010р. за період з 01.02.2010р. по 28.02.2010р. на суму винагороди 3 220, 65 грн., від 04.03.2010р. за період з 01.02.2010р. по 28.02.2010р. на суму винагороди 396 грн., від 22.03.2010р. за період з 01.03.2010р. по 22.03.2010р. на суму винагороди 1 704, 55 грн., від 16.04.2010р. за період з 01.04.2010р. по 16.04.2010р. на суму винагороди 1 653, 19 грн..

Акти виконаних робіт та звіти про укладені за ними договори страхування та отримані страхові платежі підписані сторонами, скріплені печатками, а доказів які підтверджують неприйняття вказаних робіт, неотримання страхових платежів тощо суду не надано.

Зобов’язання відповідача з приводу перерахування комісійної винагороди останнім виконані не у повному обсязі, заборгованість перед позивачем складає 10 577, 86 грн. та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму боргу  відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1000 ЦК України за  договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

          В силу положень ст. 1002 ЦК України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідно до ч. 7 ст. 15 закону України «Про страхування», страхові агенти - фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з п. 5.4 агентського договору, страховик здійснює виплату винагороди агенту протягом 5 днів після закінчення поточного місяця шляхом перерахування грошових коштів, що дорівнюють розміру комісійної винагороди на поточний рахунок агента.

Виходячи з наведених положень договору, строк виконання зобов’язання щодо перерахування комісійної винагороди за звітами про укладені договори страхування, які увійшли до актів виконаних робіт № 4 від 31.01.2010р., № 6 від 08.02.2010р., № 10 від 28.02.2010р., від 04.03.2010р., від 22.03.2010р., від 16.04.2010р. станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок мав бути здійснений не пізніше п’ятого числа місяця наступного за місяцем в якому надані послуги.

Довідками з банків за вих. 057/453 від 01.09.2010р. (ПАТ «Універсал Банк») та № 61/1270 від 01.09.2010р. (Шевченківське відділення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») підтверджено відсутність здійснення проплат на користь позивача в періоді з 02.02.2010р. по 01.09.2010р. за вказаними актами, у зв’язку з чим сума заборгованості перед позивачем складає 10 577, 86 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 7.6 Договору № АГ 04/09 від 03.03.2009р. за несвоєчасну сплату страховиком суми комісійної винагороди агента нараховується пеня в розмірі 0, 1% від суми заборгованості за кожний день понад встановленого строку згідно п. 5.4 договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В даному випадку, вирішується питання про стягнення в примусовому порядку нарахованої пені, що в свою чергу не виключає можливості її нарахування в інших розмірах погоджених договором та не суперечить ст. 551 ЦК України.

          Вказана позиція викладена також в Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»у п. 49 якого зазначено, що положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем у відношенні суми заборгованості в періоді прострочення з дня коли виник строк оплати у відповідності з умовами договору (п. 5.4), за обліковими ставками встановленими Постановою НБУ від 10.08.2009р. № 468 (10, 25% в періоді до 07.06.2010р.), Постановою НБУ від 07.06.2010р. № 259 (9,5% в періоді з 08.06.2010р. по 07.07.2010р.), Постановою НБУ від 07.07.2010р. № 320 (8,5% в періоді з 08.07.2010р. по 09.08.2010р.), Постановою НБУ від 09.08.2010р. № 377 (7, 75% в періоді з 10.08.2010р.) - в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців) та складає 966, 18 грн. (розрахунок суми пені є додатком до заяви про збільшення позовних вимог за вих. № 25/10 від 30.09.2010р.).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність станом на час вирішення спору  заборгованості у відповідача перед позивачем за актами виконаних робіт № 4 від 31.01.2010р., № 6 від 08.02.2010р., № 10 від 28.02.2010р., від 04.03.2010р., від 22.03.2010р., від 16.04.2010р., суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 106, 65 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 176, 06 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факт прострочення сплати суми заборгованості за договором № АГ 04/09 від 03.03.2009р. згідно актів виконаних робіт № 4 від 31.01.2010р., № 6 від 08.02.2010р., № 10 від 28.02.2010р., від 04.03.2010р., від 22.03.2010р., від 16.04.2010р. підтверджений матеріалами справи і такий  відповідачем не спростований, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті  державного мита у сумі 125 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Європейська страхова компанія»(юрид. адреса: 03061, м. Київ, вул. Постова 56, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32825387) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) 10 577, 86 грн. (десять тисяч п’ятсот сімдесят сім гривень 86 копійок) суми комісійної винагороди, 966, 18 грн. (дев’ятсот шістдесят шість гривень 18 копійок) пені, 106, 65 грн. (сто шість гривень 65 копійок) інфляційних збитків, 176, 06 грн. (сто сімдесят шість гривень 06 копійок) 3% річних від простроченої суми, 125 грн. (сто двадцять п’ять гривень) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін                                                                                                                                                                                     дата підписання рішення 06.10.2010